Результати контрольних заходів проставляються в екзаменаційній або заліковій відомостях ідентичної форми. Для зручності визначення оцінок та обліку успішності навчання[203] студентів застосовують електронні відомості Роздрукована та підписана відомість є офіційним документом.

Результати модульного контролю проставляються у відомість лектором на підставі результатів здачі всіх модулів у балах національної шкали (5, 4, 3, 2). За відсутністю студента на контрольному заході у відомість проставляється 2 бали (матеріал не опановано). У графі відомості “обсяг” проставляється загальний обсяг модуля в академічних годинах згідно з програмою дисципліни. Для дисциплін, викладання яких закінчилося, відомості з результатами модульного контролю подаються в деканат не пізніше наступного робочого дня за останнім тижнем чверті. В цьому випадку модульний контроль[200] э одночасно семестровим.

Для дисциплін, викладання яких продовжується, відомість зберігається на кафедрі. Для об’єктивної оцінки успішності студентів дані про результати модульного контролю надаються до деканату після закінчення останнього тижня чверті.

Після занесення в електронну відомість результатів семестрового (рубіжного) контролю (середньозважений бал, оцінка в національній шкалі та шкалі ECTS[180] розраховуються автоматично) відомість роздруковується, підписується викладачами, подається в деканат та зберігається як звітний документ і підстава для стипендіального забезпечення студентів, оцінки виконання навчального плану. В окремих випадках середньозважений бал та оцінка в національній шкалі можуть бути розраховані особисто чи отримані в деканаті після занесення результатів модульних контролів в систему „Деканат”.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

У випадках, коли дисципліна в межах семестру викладається різними кафедрами (лекторами), кожний лектор після закінчення чверті здає підписану відомість в деканат. Викладач, який продовжує викладання дисципліни, отримує в деканаті відомість з проставленими оцінками модульного контролю попередньої чверті.

Результати семестрового контролю проставляються в заліковій книжці студента лектором, який викладав останній в семестрі модуль[199] з дисципліни.

Результати підсумкового контролю підраховуються деканатами на підставі попередніх модульних контролів дисципліни та використовуються для заповнення додатку до диплому.

При незадовільній оцінці з будь-якого модулю автоматично проставляється (незалежно від інших оцінок) семестрова оцінка “незадовільно” або “незараховано”, що вважається академічною заборгованістю.

Результати ліквідації академічної заборгованості або перездачі на підвищену оцінку заносяться в окрему відомість, що містить результати здачі всіх модулів дисципліни, відповідний середньозважений бал та підсумкову оцінку за національною та ECTS[180] шкалами.

Відомість підписується викладачем, який викладав матеріал певного модуля (перша перездача) або головою і всіма членами комісії з прийому академічної заборгованості (друга перездача) та подається в деканат.

При СБ2,5 (“FX” за шкалою ECTS[180]) студент допускається до здачі академічної заборгованості.

Ліквідація академічної заборгованості – перездача незадовільних оцінок з будь-яких модулів дисципліни після семестрового або підсумкового контролів.

Перша перездача модуля здійснюється викладачу, який викладав матеріал модуля. Друга перездача здійснюється комісії у складі трьох осіб: викладача, який викладав матеріал модуля; завідуючого кафедрою; лектора або іншого викладача кафедри.

Перездача заборгованості та підвищення оцінки модульного контролю здійснюється за розкладом та процедурою, що визначаються кафедрою, протягом наступної чверті, а для дисциплін, що завершуються в даній чверті – протягом двох тижнів наступної чверті навчального року. Підвищення оцінки можливе з однієї дисципліни за семестр.

Засоби діагностики[181] повинні відповідати стандартам вищої освіти, що розроблені відповідно до нормативно-методичних положень згідно з наказом МОН України від 31.07.98 № 000.

9.3.4. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Загальні вимоги

Програма навчальної дисципліни[213] має забезпечувати:

· відповідність змісту галузевих стандартів вищої освіти через безпосередній зв'язок змісту дисципліни з цілями вищої освіти - уміннями та здатностями фахівця, що визначені в ОКХ;

· відповідність ліцензійним та акредитаційним умовам та вимогам;

· відповідність «Стандартам і рекомендаціям щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти»;

можливість використання дисциплінарних компетенцій як інформаційної бази для формування засобів діагностики;

· однозначність критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

Структура програми навчальної дисципліни

Нижче подана рекомендована структура програми навчальної дисципліни з прикладами та порадами щодо її змісту.

Вступ

1. Галузь використання

2. Нормативні посилання

3. Базові дисципліни

4. Дисципліни, що забезпечуються

5. Обсяг дисципліни

6. Компетенції, що набуваються, та відповідний зміст дисципліни

7. Індивідуальні завдання

8. Позначення фізичних одиниць

9. Форма підсумкового контролю

10. Вимоги до інформаційно-методичного забезпечення дисципліни

11. Вимоги до засобів діагностики

12. Рекомендована література

13. Відповідальність за якість викладання та інформаційно-методичного забезпечення

Нижче подані приклади та рекомендації щодо формування змісту складових структури програми.

Вступ

Програма дисципліни - нормативний документ, що складається вищим закладом освіти на підставі галузевих стандартів.

Програма дисципліни визначає зміст навчальної дисципліни.

Програма дисципліни розробляється кафедрою, яка наказом ректора закріплена для викладання дисципліни.

Програма дисципліни розробляється на весь період реалізації освітньо-професійної програми підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджується наказом ректора.

Компетенції, що визначені в Програмі дисципліни, є об’єктом діагностики під час контрольних заходів.

1. Галузь використання

Програма встановлює:

перелік дисциплінарних компетенцій, що визначаються як деталізація компетенцій фахівця за освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ). Дисциплінарні компетенції - є навчальними цілями дисципліни.

склад змістових модулів, що забезпечують набуття похідних компетенцій (реалізацію навчальних цілей дисципліни);

розподіл навчального матеріалу за видами занять;

норми часу на викладання та засвоєння змістових модулів;

рівень засвоєння, що необхідний та достатній для набуття компетенцій.

форми діагностики рівня сформованості компетенцій за дисципліною;

вимоги до засобів діагностики;

критерії оцінювання якості підготовки;

склад і зміст методичного забезпечення навчальної дисципліни;

порядок внесення змін та доповнень;

відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.

Програма використовується для:

планування навчального процесу;

визначення навчального навантаження;

формування засобів діагностики;

внутрішнього та зовнішнього контролю якості підготовки;

процедур ліцензування[190] та акредитації.

3 Базові дисципліни

Подається перелік дисциплін ОПП, що передують і складають інформаційну базу для засвоєння змісту даної дисципліни.

4 Дисципліни, що забезпечуються

Подається перелік дисциплін ОПП, для яких дана дисципліна - базова.

5 Обсяг дисципліни

Загальний обсяг - ______ кредити ECTS[180] (_______ академічних годин).

Лекції - ________ академічних годин.

Практичні заняття - ________ академічних годин.

Лабораторні заняття - ________ академічних годин.

Самостійна робота[218] - _________ академічних годин.

6 Компетенції, що набуваються, та зміст дисципліни

Приводити у формі таблиці, шаблон якої наведений нижче.

Компетенції

(з використанням матеріалу модуля

студент повинен уміти)

Змістовні модулі за видами навчальних занять

лекції

практичні

лабораторні

семінарські

Формується у вигляді:

похідних компетенцій, що визначаються як деталізація основних компетенцій фахівця за освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ). Похідні компетенції - є навчальними цілями дисципліни.

змістових модулів, що забезпечують набуття похідних компетенцій (реалізацію навчальних цілей дисципліни);

Графа «Компетенції». Перелік компетенцій регламентує нормативна або варіативна ОКХ фахівців відповідного напряму підготовки, спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня.

Аналіз структури кожної основної компетенції дозволяє виявити похідні компетенції фахівця.

Похідні компетенції віддзеркалюють необхідні уміння фахівця та водночас виступають цілями навчання[203].

Графа «Змістові модулі». Зміст модулів визначається як навчальна інформація, що необхідна для реалізації навчальних цілей.

При формуванні програми треба виділити змістові модулі, що націлені на можливість реалізації конкретних умінь.

Назви модулів визначають теми дисципліни.

Назви навчальних модулів наводити з використанням термінології, що загальноприйнята для відповідної галузі знань.

Зміст дисципліни не повинен дублювати зміст програм загальної середньої освіти або попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Сукупність змісту навчальних елементів повинна бути достатньою для формування відповідних компетенцій фахівця.

При формуванні цієї інформаційної бази треба звернути увагу на таке:

* навчальні модулі програм дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки мають віддзеркалювати світоглядницькі, гуманітарні, культурні, особистісні вимоги до виховання майбутнього фахівця та формування у нього загальних і спеціальних компетенцій. Результат освітянської діяльності очікується не тільки у вигляді певної компетенції випускника ВНЗ, а також як і заплановане удосконалення в поглядах особи, її розумінні, цінностях, поведінці тощо. Таке удосконалення проявляється через діяльність особи (наприклад, під час обгрунтування та захисту своєї позиції, при вирішенні певної соціальної задачі). Отже, вимоги до соціально-значимих властивостей та якостей випускника вищого навчального закладу являють собою систему компетенцій націлених на вирішення певних проблем і задач соціальної діяльності та умінь, що є відображенням наявності цих компетенцій;

* для дисциплін фундаментальної (природничо-наукової) підготовки цілями навчання[203] є навчальні уміння, що необхідні для опанування (на відповідному науковому рівні) навчальних модулів дисциплін професійної та практичної підготовки. Дисципліни природничо-математичного циклу є базовими для дисциплін професійної та практичної підготовки;

* для дисциплін професійної та практичної підготовки зміст дисциплін визначають уміння необхідні для рішення задач професійного спрямування

Розподіл навчальних модулів за видами занять треба здійснювати з урахуванням видів умінь (предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові), які забезпечуються. Саме такий розподіл має стати основою формування навчального плану.

Контроль предметно-практичних умінь (шифр - ПП) та знаково-практичних (ЗП) має вимагати вияв практичної підготовки, а контроль предметно-розумових (ПР) та знаково-розумових (ЗР) - теоретичної підготовки випускників.

Уміння - здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.

За видами уміння поділяються на:

¨ предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об’єктів у просторі, зміни його форми тощо;

¨ предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів (аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).

¨ знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами (письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо).

¨ знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами (логічні та розрахункові операції).

Вид уміння пов’язаний зі змістом задачі, виконання якої потребує цього уміння.

7. Індивідуальне завдання

До екзамену допускаються студенти, які виконали індивідуальне завдання (назва індивідуального завдання). Виконання індивідуального завдання здійснюється відповідно до методичних рекомендацій [ ].

Загальні вимоги, що забезпечують максимальну оцінку виконання індивідуального завдання:

¨ правильність рішень;

¨ повнота структури розрахунків (постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінка рішення);

¨ грамотність, лаконізм і логічна послідовність викладу;

¨ оформлення відповідно до чинних стандартів;

¨ наявність посилань на джерела інформації[178];

¨ самостійність виконання (діагностується під час захисту).

8 Позначення фізичних одиниць

Приводяться позначення основних фізичних одиниць, які використовуються при викладанні дисципліни. Позначення узгоджуються укладачами програм всіх дисциплін напряму підготовки.

9 Форма підсумкового контролю

Встановлюється згідно з ОПП.

10. Вимоги до інформаційно-методичного забезпечення дисципліни

Зміст інформаційного забезпечення має відповідати програмі дисципліни в повному обсязі.

Матеріали методичного забезпечення мають містити засоби діагностики[181] у вигляді типових ситуаційних вправ з прикладами рішень.

Викладач повинен забезпечити вільний доступ студента до матеріалів інформаційно-методичного забезпечення дисципліни.

11. Вимоги до засобів діагностики

Компетенції фахівця, що наведені в розділі 6, є інформаційною базою для формування засобів діагностики.

Узагальнені завдання формується в контексті «дисциплінарна компетенція[189] фахівця – узагальнене завдання».

Узагальнені завдання повинні бути доступні для студентів протягом усього періоду підготовки.

Діагностика рівня сформованості дисциплінарних компетенцій здійснюється за допомогою конкретизованих завдань із чисельною або іншою конкретизацією вихідних даних, що створюються трансформацією узагальнених завдань наведених в програмі навчальної дисципліни

Для оцінювання якості виконання конкретизованого завдання використовуються еталони рішень - зразки правильного й повного рішення. Еталоном може бути певний матеріал із фахових джерел (з відповідним посиланням), що містить алгоритми та приклади рішень.

Зміст завдань необхідно орієнтувати на діагностику рівня сформованості компетенцій студента та націлити на контроль ступеню досягнення цілей

Оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу здійснюється через коефіцієнт засвоєння:

КЗ = N/P,

де N - правильно виконані істотні операції рішення (відповіді),

P – загальна кількість визначених істотних операцій.

Критерії визначення оцінок:

“відмінно” - KЗ > 0,9;

“добре” - KЗ = 0,8...0,9;

“задовільно” - KЗ = 0,7...0,8;

“незадовільно” - KЗ < 0,7.

При остаточній оцінці результатів виконання завдання необхідно враховувати здатність студента:

- диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання;

- застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях;

- інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

- аналізувати і оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень;

- викладати матеріал на папері логічно, послідовно, з дотриманням вимог чинних стандартів.

12 Рекомендована література

Надається бібліографічний список джерел для самостійної роботи.

13. Відповідальність за якість викладання та інформаційно-методичного забезпечення

Відповідальність за якість викладання та інформаційно-методичного забезпечення несе завідувач кафедри.

9.5 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Надати аналіз діяльності навчально-методичної ради (педради), навчально-методичного відділу (методичного кабінету), кафедр (циклових комісій), направленої на методичне забезпечення лабораторно-практичних робіт, курсового і дипломного проектування, самостійної роботи студентів, розробку і застосування прикладних комп'ютерних програм на спеціальності, що акредитується.

Показати рівень видавничої діяльності та забезпечення навчального процесу на спеціальності навчальною та довідковою літературою, інструктивно-методичними матеріалами. Наявність відео-комп'ютерних фондів.

5.1. Характеристика стану навчально-методичного та інформаційного забезпечення дисциплін навчального плану

З урахуванням особливостей модульних технологій (в тому числі - акценту на самостійну роботу студента) впровадження КМСОНП висуває вимоги щодо інформаційно-методичного забезпечення усіх видів навчальної роботи студента з наступними обов’язковими складовими.

Лекції:

¨ підручники та навчальні посібники;

¨ інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи студентів з опрацювання лекційних модулів (путівники по джерелам інформації тощо);

¨ засоби діагностики[181] засвоєння навчального матеріалу лекцій.

Лабораторні заняття:

¨ методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт;

¨ інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи;

¨ засоби діагностики[181].

Семінарські заняття:

¨ методичні рекомендації до підготовки рефератів;

¨ інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи;

¨ засоби діагностики[181].

Практичні заняття:

¨ методичні рекомендації до виконання розрахункових, графічних, розрахунково-графічних завдань;

¨ інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи (довідники, джерела інформації[179]);

¨ засоби діагностики[181].

Курсові проекти, роботи – рекомендації до виконання; інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

Практики:

¨ нормативна та інша документація;

¨ програми практик;

¨ методичні рекомендації до підготовки звітів;

¨ інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

Державна атестація:

¨ державні екзамени, засоби діагностики[181];

¨ кваліфікаційні роботи, рекомендації до виконання;

¨ інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

Типова узагальнена структура методичних рекомендацій до видів навчальних занять згідно з вимогами кредитно-модульної організації навчального процесу має такий вигляд:

- цілі певних видів навчальних занять або індивідуальних завдань, що відповідають умінням освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця;

- типова тематика і форми проведення занять, виконання індивідуальних завдань;

- права та обов’язки суб’єктів навчального процесу;

- вимоги до матеріально-технічного, методичного й інформаційного забезпечення;

- інформаційне забезпечення модулів;

- рекомендації до опрацювання джерел інформації;

- рекомендації стосовно підготовки до контрольних заходів (характеристика засобів контролю, приклади завдань, еталони відповідей, питання для самоперевірки);

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47