Вік респондентів | Батьки дітей з ООП в ДНЗ | Батьки дітей з ООП в ЗНЗ | Всього |
До 30 років | 20 | 6 | 26 |
30 – 35 років | 7 | 27 | 34 |
35 – 40 років | 9 | 21 | 30 |
40 – 45 років | 2 | 19 | 21 |
Старше 45 років | - | 14 | 14 |
У віковому діапазоні “старше 45 років” відсутні батьки – респонденти дітей з ООП, які виховуються в ДНЗ та незначна кількість респондентів (14 осіб) батьків дітей з ООП, які навчаються в ЗНЗ. Також незначна кількість респондентів брала участь в опитуванні, яка знаходилась у віковому діапазоні від 40 до 45 років (21 особа). Найбільша кількість учасників опитування (64 респонденти) – це респонденти від 30 до 40 років.
Освіта респондентів | Батьки дітей з ООП в ДНЗ | Батьки дітей з ООП в ЗНЗ | Всього |
Неповна середня | 2 | 4 | 6 |
Повна середня | 9 | 5 | 14 |
Середня спеціальна | 18 | 34 | 52 |
Неповна вища | 2 | 12 | 14 |
Вища | 7 | 32 | 39 |
Переважна більшість учасників опитування (105 осіб) це респонденти із середньою спеціальною освітою, неповною вищою та вищою освітою. Тільки 20 респондентів володіють неповною та повною середньою освітою. Але найбільше серед учасників опитування це батьки із середньою спеціальною освітою (всього 52 особи) діти яких відвідують ДНЗ та ЗНЗ.
Узагальнені результати опитування батьків дітей з ООП, які навчаються в класах ЗНЗ, де запроваджено інклюзивне навчання.
В опитуванні брало участь 87 батьків – респондентів дітей з ООП, які навчаються в 5 – 11 класах ЗНЗ, де запроваджено інклюзивне навчання. 83 респондентів мешкає у місті, решта 4 у сільській місцевості. Найбільша кількість респондентів (24 особи) вказали, що їхні діти навчаються в інклюзивних класах від 5 до 6 років, решта відповідей батьків відбита у поданій діаграмі.
61 респондент – батько дітей з ООП учнів 5 – 11 класів ЗНЗ вказують, що заклад в якому навчаються і виховуються їхні діти, функціонують в умовах експерименту по запровадженню інклюзивного навчання а решта 26 респондентів вказують, що ЗНЗ в якому перебувають їхні діти не є у складі експериментальних закладів по запровадженню інклюзивного навчання. 81 респондент батьків дітей з ООП в ЗНЗ висловили своє задоволення з приводу того, що їхні діти навчаються у загальноосвітніх школах, решта 6 респондентів дали відповідь “Скоріше так, ніж ні”.
Узагальнені результати опитування вчителів початкових класів ЗНЗ, де запроваджено інклюзивне навчання.
В опитуванні брало участь 42 респондентів – вчителів початкових класів ЗНЗ, де запроваджено інклюзивне навчання. 18 респондентів володіють стажем роботи в класі, де запроваджено інклюзивне навчання від 1 до 3 років. У 12 педагогів стаж роботи в інклюзивних класах нараховує від 4 до 5 років. 5 вчителів початкової школи володіють стажем роботи в класах, де запроваджено інклюзивне навчання від 6 до 10 років і у решти 5 педагогів стаж роботи в інклюзивному класі більше 10 років. Узагальнені результати відбиті у поданій діаграмі.
28 вчителів початкових класів є вчителями початкової школи, яка функціонує в умовах експерименту по запровадженню інклюзивного навчання і 14 педагогів працюють у початковій школі, яка не є у складі експериментальних закладів по запровадженню інклюзивного навчання. Інтегровані процеси передбачають відмову від одноманітності в організації процесів навчання, від однакових для всіх дітей темпів засвоєння навчального матеріалу, від єдиних вимог до успішності учнів, від підручників, які використовуються в процесі навчання учнів з ППР. Організатори дослідження запропонували учасникам опитування дати відповідь на запитання “Які підручники Ви використовуєте в процесі навчання учнів з ППР?”
Які підручники Ви використовуєте в процесі навчання учнів з ППР? | Вчителі початкових класів | Класні керівники 5 – 11 класів ЗНЗ | Всього |
Підручники для загальноосвітніх закладів | 36 | 51 | 87 |
Підручники для спеціальних закладів | 3 | 2 | 5 |
Використовуєте в комплексі | 3 | 5 | 8 |
Ніяк не використовуєте | - | - | - |
Подані у зведеній таблиці узагальнені результати засвідчують, що переважна більшість вчителів початкових класів та класних керівників 5 – 11 класів у процесі навчання використовують підручники для загальноосвітніх закладів.
Освіта (спеціальність) вчителів за дипломом:
1. Вчителі початкових класів – 39 респондентів.
2. Вчитель математики, викладач – 3 респондентів.
Узагальнені результати опитування класних керівників 5 – 11 класів ЗНЗ, де запроваджено інклюзивне навчання.
В опитуванні брало участь 58 респондентів класних керівників 5 – 11 класів, де запроваджено інклюзивне навчання. 26 класних керівників 5 – 11 класів володіють стажем роботи в класах, де запроваджено інклюзивне навчання від 1 до 3 років. У 18 педагогів стаж роботи в інклюзивних класах нараховується від 4 до 5 років і по 7 респондентів володіють стажем роботи в класах, де запроваджено інклюзивне навчання від 6 до 10 років і більше 10 років. Статистичні матеріали подані у діаграмі
27 класних керівників 5 – 11 класів працюють в ЗНЗ, які функціонують в умовах експерименту по запровадженню інклюзивного навчання і 31 класний керівник працює у ЗНЗ, які не є у складі експериментальних закладів по запровадженню інклюзивного навчання.
Освіта (спеціальність) вчителів за дипломом:
1. Вчителі української мови та літератури – 16 респондентів;
2. Вчителі іноземних мов – 10 респондентів;
3. Вчителі історії – 8 респондентів;
4. Вчителі математики – 10 респондентів;
5. Вчителі хімії – 4 респондентів;
6. Вчителі географії – 4 респондентів;
7. Вчителі фізичної культури – 4 респондентів;
8. Вчителі біології – 1 респондент;
9. Вчителі художньої культури – 1 респондент.
Організатори моніторингового дослідження прагнули вияснити, наскільки задоволено потребу учнів з ППР у представленні інформації в інших форматах: (мовою Брайля, крупним шрифтом, пристроями генерування мови, засобами мови жестів, на аудіо/відео касетах, засобами використання символів тощо). 23 респондентів – класних керівників 5 – 11 класів дали стверджувальну відповідь “Так” і 27 учасників опитуваних сказали, що інформація в інших форматах не задовольняє потребу учнів з ППР, давши відповідь “Ні”.3 респондентів не змогли визначитись із вибором відповіді, а ще 5 респондентів дали відповідь “Частково”. Загальні результати опитування показані у наведеній діаграмі.
40 респондентів вказало, що консультантами ПМПК протягом навчального року проводиться системний моніторинг рівня компетентності учнів з ППР. 11 класних керівників зазначили, що моніторинг рівня компетентності учнів з ППР не проводиться та 7 респондентів не могли визначитись із відповіддю.
Узагальнені результати опитування керівників ЗНЗ, де запроваджено інклюзивне навчання.
В опитуванні брало участь 14 респондентів – керівників ЗНЗ, де запроваджено інклюзивне навчання. 11 керівників володіють педагогічним стажем більше 10 років, та по 1 керівнику володіють стажем роботи на посаді керівника ЗНЗ від 1 до 3 років, від 4 до 5 років і від 6 до 10 років. Узагальнені результати опитування показані у наведеній діаграмі.
Вважаємо, що стаж роботи переважної більшості керівників ЗНЗ сприяє запровадженню інклюзивного навчання у навчальних установах Львівщини.
Половина респондентів (7 осіб) працюють керівниками ЗНЗ, які функціонують в умовах експерименту по запровадженню інклюзивного навчання і друга половина респондентів – керівників ЗНЗ працюють у навчальних установах, які не є у складі експериментальних закладів по запровадженню інклюзивного навчання.
Освіта (спеціальність) керівників за дипломом розподілилась наступним чином. Серед керівників ЗНЗ, які брали участь в опитуванні є:
1. Вчителі української мови та літератури – 6 респондентів;
2. Вчитель математики – 1 респондент;
3. Вчителі історії та суспільствознавства – 2 респондентів;
4. Вчителі початкових класів – 2 респондентів;
5. Вчитель біології та хімії – 1 респондент;
6. Вчителі фізики – 2 респондентів.
Для керівників шкіл, де запроваджено інклюзивне навчання в ході дослідження було передбачено питання з метою виявлення матеріального стану ЗНЗ. “Чим із зазначеного нижче було забезпечено Вашу школу за останній навчальний рік для запровадження інклюзивного навчання?” 7 респондентів вказали, що приміщення школи забезпечено поручнями, пандусами, спеціально обладнаними місцями загального користування. 5 директорів ЗНЗ зазначили, що школам надано сучасне корекційно-реабілітаційне обладнання. Про забезпечення навчально-методичною літературою з питань запровадження інклюзивної освіти вказали 4 респондентів. 3 керівників ЗНЗ вказали, що їхні школи за останній рік були забезпечені мультимедійною технікою та організовано підвезення до місця навчання спеціально обладнаними транспортними засобами у супроводі підготовленого персоналу. Решта дистракторів опитувальника, присвяченого цьому питанню анкети містять фрагментарні 1 – 2 відповіді, зокрема про наявність сенсорних дошок та поліекранів, корекційно – реабілітаційних програм, спеціальних підручників та навчальних посібників в альтернативних форматах (мовою Брайля, крупним шрифтом, засобами мови жестів, символів, пристроями генерування мови на аудіо/відео касетах тощо), організації ігрових майданчиків і забезпечення школи новим меблевим устаткуванням.
Ряд пропонованих відповідей залишились поза увагою директорів шкіл, зокрема про наявність спеціальних комп’ютерних програм, про удосконалення акустики в будівлях та додаткового освітлення.
Половина опитаних респондентів – директорів ЗНЗ, відповідаючи на питання анкети “Чи користуєтесь Ви базою даних навчальних закладів, де запроваджено інклюзивне навчання?” вказали, що база даних перебуває в процесі складання/реформування і тільки 3 керівників вказали, що користуються даною базою навчальних закладів, де запроваджено інклюзивне навчання. 3 респондентів зазначили про відсутність такої бази даних. З метою розв’язання одного із завдань даного моніторингового дослідження - визначення кількості учнів з ППР, які можуть перебувати в класі та визначення видів порушень учнів з ППР, їх однакового віку для керівників навчальних закладів, де запроваджено інклюзивне навчання, було передбачено такі запитання:
1. Скільки учнів з ППР можуть перебувати у групі/класі, де запроваджено інклюзивне навчання.?
2. На Вашу думку, при формуванні класів/груп учні з ППР мають мати однаковий вид порушень.?
3. На Вашу думку, при формуванні класів/груп учні з ППР мають мати однаковий вік?
Керівники ЗНЗ, відповідаючи на перше запитання анкети (9 осіб) вказали, що в інклюзивному класі можуть перебувати 1 – 2 дитини з ООП і 4 осіб – що в класі можуть перебувати 2 – 3 дитини. При формуванні класів/груп 6 директорів шкіл висловили думку, що учні з ППР повинні мати однаковий вид порушень, 3 респондентів не визначились із відповіддю і ще 5 керівників ЗНЗ вказали на те, що при формуванні класів/груп учні з ППР не обов’язково повинні мати однаковий вид порушень. Відповідаючи на третє питання , керівники ЗНЗ майже одностайно (12 респондентів) вказали, що при формуванні класів/груп учні з ППР повинні мати однаковий вік.
Майже всі керівники ЗНЗ (14 осіб), завідувачі ПМПК (25 осіб), фахівці з питань запровадження інклюзивного навчання (11 осіб) підтримали твердження, що ефективність інтеграції безпосередньо залежить та обов’язково передбачає виконання нижче перерахованих наступних педагогічних умов:
1. Попередня обов’язкова діагностика всіх дітей з ППР, які вступають до інтеграційної школи – 49 респондентів;
2. Попередня терапія (педагогічна, психологічна, соціальна або педіатрична) у тих випадках, аби інтеграція, тобто включення учня в соціум, мала реальні шанси відбутися – 47 респондентів;
3. Супровідні діагностико – корекційні заходи (у випадку необхідності), що підтримують інтеграційні процеси в школі – 49 респондентів;
4. Дотримання чітких принципів формування учнівського колективу (достатній рівень соціального розвитку дитини, що забезпечить можливість його гармонійного входження до групи учнів) – 44 респонденти;
5. Принцип формування різновікових (вікова різниця до 3-х років) і різнорівневих (інтеграція учнів з різними освітніми можливостями) класів. “Так” – 36 респондентів та “Ні” - 15 респондентів;
6. Принцип активної участі батьків та сім’ї в усіх інтеграційних заходах – 50 респондентів.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 |
