Основи створення інформаційних систем (стр. 13 )

Модель надає таку інформацію:

про структуру і кількісні характеристики підрозділів об’єкта;

про інформаційні та управлінські зв’язки підрозділу з іншими об’єктами і елементами системи;

про маршрути руху документів;

про технологію формування документів;

про застосування документів і реквізитів;

періодичність їх складання і т. ін.

Динамічну модель розглядають не лише як інструмент для передпроектного аналізу системи, але і як основу створюваної інформаційної системи, як динамічну стежучу за допомогою ЕОМ систему, котра може інформаційно відображати в кожний момент часу стан усіх підрозділів об’єкта і всіх його елементів у період функціонування.

Із упровадженням інформаційної технології дані стають своєрідним ресурсом економічного об’єкта. Так, набули широкого розвитку бази даних і знань під керуванням своєї СУБД. На цьому етапі виникла потреба створити словники-довідники даних (ССД) іще на етапі дослідження об’єкта. Вони суттєво змінюють методи проектування. Так, ручне проектування необхідне лише для оновлення даних, які зберігаються.

Дані в словниках-довідниках описують один раз, надалі ж, описуючи звіти, файли, програми, тільки посилаються на визначення, які вже є. Словник-довідник може формуватися вручну групою розробників інформаційної системи, яка створює формалізований опис даних і підтримує їх каталоги. Однак у цьому разі ускладнюється контроль за внесенням змін. Уникнути цих складнощів допомагають програмні системи ведення словників-довідників даних чи СУБД СДД.

ССД є динамічною інформаційною моделлю проекта інфор-маційної системи, яка супроводжує його протягом усього життєвого циклу. У ССД описують усі інформаційні побудови, що присутні в проекті, об’єкти, які їх використовують, а також взаємозв’язки між ними. У ССД може зберігатися інформація про атрибути, показники, бази даних, вхідні й вихідні повідомлення, записи, файли, програмні модулі, пакети прикладних програм, обладнання введення-виведення, документи проекту і т. п.

Первісне завантаження інформації у ССД виконується на першій стадії. На наступних стадіях життєвого циклу ССД безперервно модифікується і доповнюється, зберігаючи повну відповідність проекту, забезпечуючи його інформаційну єдність.

ССД є основою автоматизації документування проекту інфор-маційної системи. Сам проект може містити в середньому щонайменше 4000 показників, одну базу даних, близько 200 форм вхідних і 400 форм вихідних повідомлень, порядку 400 файлів, приблизно 1000 програм, 6 ППП, 20 обладнань введення-виведення, 69 документів проекту.

Без СУБД ССД його створення і функціонування має теоретичну абстракцію.

При СУБД ССД його організація і ведення зводяться до таких операцій:

внесення нових компонентів і їх зв’язків;

коригування компонентів і зв’язків;

пошук інформації, причому вхід може бути з будь-якої із зазначених складових:

виведення на друк чи на екран дисплея інформації про компоненти і зв’язки;

контроль даних, наприклад виконання накладених заборон.

У результаті проведення всіх вказаних робіт з`являються:

- доцільність і можливість створення ІС на даному економічному об`єкті;

- тип створюваної ІС (інформаційно-довідкова, інформаційно-порадницька, експертна та інші системи);

- формування загальної економіко-математичної моделі управління об`єктом в умовах ІС;

- визначення бажаних характеристик ІС і приведення техніко-економічного обгрунтування цих характеристик.

4.7. Розробка пропозицій щодо вдосконалення
інформаційної системи

Розробка пропозицій щодо вдосконалення інформаційної системи спирається на основні принципи її створення.

Обсяг, зміст і характер пропозицій встановлюються на основі аналізу матеріалів обстеження об’єкта. Можна виділити чотири групи пропозицій щодо вдосконалення організаційної та функціональної структури, документообігу, інформаційної бази, методології.

1. Удосконалення організаційної і функціональної структури передбачає необхідність реорганізації у певних масштабах структури системи та її ланок, ліквідації, введення нових чи посилення окремих напрямків взаємодії, перепорядкування виконавчих ланок системи, скорочення чи збільшення кількості управлінських інстанцій; перетворення форм керування, посилення централізації чи децентралізації функцій керування, перерозподіл прав і обов’язків посадових осіб та органів керування по вертикалі управління, впорядкування прав, обов’язків і форм взаємодії по горизонталі системи управління; уточнення положень про функції і задачі об’єктів системи і т. п.

2. Удосконалення документообігу передбачає вдосконалення процесу діловодства, впорядкування документообігу, уніфікацію форм і змісту документів, визначення складу необхідної для нормального функціону­вання системи інформації, встановлення ступеня доцільності її надмірності, погодження обсягів і періодичності потоків інформації, встановлення категорій терміновості видів інформації.

3. Удосконалення інформаційної бази передбачає вдосконалення і впорядкування нормативного господарства, систем класифікації і кодування інформації, а також систем їх ведення.

4. При вдосконаленні методології погоджують методики розв’я-зання задач, їх відповідність економіко-математичним методам, які використовуються, уточнюють постановки і розрахункові методики.

Отже, можна виявити широке коло проблем, вирішення яких ще до створення інформаційної системи дасть змогу істотно поліпшити якість керування об’єктом.

4.8. Методика проведення обстеження інформаційної системи

1. Збирання матеріалу.

1.1. Розмова з керівником:

цілі організації;

задачі проблемної сфери;

задачі перед автоматизацією проблемної сфери;

структура організації;

структура проблемної сфери;

функції проблемної сфери;

функції кожного робочого місця.

1.2. Ознайомлення з матеріалами з даної проблемної сфери й бесіда з виконавцями:

функції проблемної сфери та кожного робочого місця (положення про організацію, штатний розклад);

ознайомлення з документообігом (комплект документів);

опис методик розрахунку окремих показників і формування документів.

2. Складання і аналіз:

схеми організаційної структури;

схеми функціональної структури;

переліку функцій проблемної сфери й кожного робочого місця;

переліку об’єктів проблемної сфери, їх призначення;

характеристик об’єктів: найменування об’єкта, атрибути, які характеризують об’єкт, їх ідентифікатори, умовні позначення, формат і т. ін.;

словника-довідника показників: найменування, тип, умовні позначення, ідентифікатор, формат, джерело виникнення, вихідне повідом­лення, періодичність, терміни, користувачі, призначення.

2.1. Збирання і заповнення зразків документів.

2.2. Збирання та систематизація недокументованих повідомлень.

2.3. Збирання і підрахунок обсягів даних у вигляді таблиці.

2.4. Схема даних.

2.5. Схема взаємозв’язку інформації (рис. 4.4).

 

Рис. 4.4. Схема взаємозв’язку

2.6. Методики і алгоритми розрахунку показників.

2.7. Потреби користувачів, їх терміни. Запити. Довідки.

3. Висновки і пропозиції.

3.1. Обгрунтування рішення про доцільність створення інфор-маційної системи.

3.2. Пропозиції щодо вдосконалення:

виробничо-господарскої діяльності;

організаційної та функціональної структур, методів діяльності, видів забезпечення інформаційної системи;

3.3. Рекомендації:

щодо виду інформаційної системи, яка створюється;

організаційної та функціональної структури інформаційної системи, яка створюється;

складу компонентів;

комплексу технічних засобів;

програмного забезпечення.

Контрольні запитання

1. Які основні вимоги висуваються до інформаційної системи?

2. Які цілі ставляться при дослідженні інформаційної системи?

3. Який зміст робіт при підготовці обстеження об’єкта?

4. Які етапи і роботи виконуються на стадії «Формування вимог до інформаційної системи»?

5. Які етапи і роботи виконуються на стадії «Розробка концепції інформаційної системи»?

6. Які етапи і роботи виконуються на стадії «Технічне завдання»?

7. Який склад передпроектної документації?

8. Які ви знаєте методи і засоби організації збирання та обробки матеріалів обстеження об’єкта без участі розробника?

9. Які ви знаєте методи і засоби організації збирання та обробки матеріалів обстеження об’єкта з участю розробника?

10. Яку інформацію може отримати дослідник на різних рівнях управління?

11. Які ви знаєте методи і засоби аналізу матеріалів обстеження без використання ЕОМ?

12. Які ви знаєте методи і засоби аналізу матеріалів обстеження з використанням ЕОМ?

13. Визначити модель проблемної сфери.

14. Пропозиції щодо вдосконалення інформаційної системи.

Розділ 5. Технологія техноробочого проектування інформаційних систем

5.1. Склад і зміст робіт на стадії «Технічний проект»

Технічний проект розробляється на основі матеріалів обстеження і положень, прийнятих і затверджених у технічному завданні на інформа­ційну систему, загальногалузевих методичних матеріалів і методичних матеріалів галузі.

Розробка проектних рішень базується на використанні матеріалів обстеження, структури економічного об’єкта, діючих методів планування, обліку і регулювання виробничих і управлінських процесів, матеріальних потоків і складу інформації.

Розробку технічного проекту можна поділити на 4 етапи (ГОСТ 34.601–90 «Автоматизированные системы. Стадии создания»).

1. Розробка проектних рішень по системі та її частинах.

2. Розробка документації на інформаційну систему та її частинах.

3. Розробка і оформлення документації на поставку виробів для комплектування інформаційної системи і (чи) технічних вимог (технічних завдань) на їх розробку.

4. Розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту автоматизації об’єкта.

На першому етапі забезпечують розробку загальних рішень по системі та її частинах, функціональній і організаційних структурах, функціях персоналу, по структурі та складу технічних засобів, постановках і алгоритмах розв’язання задач, мовах, які застосувуються, по організації та веденню бази даних, системі класифікації та кодування інформації, програмному забезпеченню, розробці плану організаційних заходів щодо підготовки об’єкта до введення системи в дію, по правовому забезпеченню.