Основи створення інформаційних систем (стр. 5 )

7) ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;

8) реальних умов фукціонування інформаційної системи.

Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням результатів від функціонування інформаційної системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення, функціонування та розвитку.

До показників затрат ресурсів відносять матеріальні, людські, фінансові, часові та ін.

Ефективність інформаційної системи оцінюють у таких випадках:

1) при формуванні вимог, що висуваються до інформаційної системи;

2) при аналізі інформаційних систем, які створюються чи функціо­нують, на відповідність заданим критеріям;

3) при виборі найкращого варіанта створення, функціонування та розвитку інформаційної системи;

4) при синтезі найдоцільнішого варіанта побудови інформаційної системи за критерієм «ефективність – затрати».

Доцільність варіантів побудови інформаційної системи залежить від балансування приросту ефективності Е, отриманої за рахунок створення чи вдосконалення інформаційної системи, і затрат Q.

Математично це можна записати так:

mах Е при Q = const

або у вигляді оберненої задачі

min Q при E = const.

Якщо приріст ефекту представлений в грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:

1) річного економічного ефекту;

2) розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;

3) терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадження інформаційної системи.

Контрольні запитання

1.   Що таке економічна інформація?

2.   Які ви знаєте функції управління?

3.   Визначити цикл управління економічним об’єктом.

4.   Зробити класифікацію економічної інформації за функціями, які вона виконує.

5.   Дати визначення атрибута.

6.   Дати визначення економічного показника.

7.   Дати визначення документа.

8.   Дати визначення масиву.

9.   Що таке інформаційна сукупність?

10. Яка мета створення інформаційної системи?

11. Назвати основні задачі, які потрібно розв’язувати в процесі створення інформаційної системи?

12. Які основні принципи створення інформаційної системи?

13. Які є підходи до створення інформаційної системи?

14. Які основні принципи системного підходу?

15. Що таке декомпозиція інформаційної системи?

16. Які можливі структури при аналізі й описуванні інформаційних систем?

17. Що таке надійність і ефективність інформаційної системи?

Розділ 3. ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

3.1. Життєвий цикл інформаційної системи

Створення інформаційної системи – це тривалий, трудомісткий та динамічний процес підготовки рішень з усіх питань, пов’язаних з реєстрацією, передаванням, обробкою та використанням даних, розробкою відповідної документації, в якій на різних стадіях і етапах беруть участь спеціалісти різних спеціальностей та кваліфікації.

Процес створення інформаційної системи – це сукупність робіт від формування вихідних вимог до системи введення в дію (ГОСТ 34.601–90 «Автоматизированные системы. Стадии создания»).

Життєвий цикл інформаційної системи – це сукупність стадій та етапів, які проходить інформаційна система в своєму розвитку від моменту прийняття рішення про початок удосконалення системи управління до моменту, коли інформаційна система припиняє своє існування (перестає функціонувати). Згідно з ДСТУ 2941-94 (Системи обробки інформації. Розроблення систем, Терміни і визначення) життєвий цикл інформаційної системи – весь період існування системи від початку розроблення до закінчення її використання та утилізації комплексу засобів автоматизації інформаційної системи.

Економічний об`єкт проходить три стани: початковий, цільовий і кінцевий.

Початковий стан є момент виникнення задуму (ідеї), або початок фінансування створення ІС.

Цільвий стан пов`язується з моментом початку фінансування, тобто виконання об`єктом свого призначення.

Кінцевий стан пов`язується з моментом припинення його діяльності у зв`язку з фізичним або моральним старінням, зміни чи перетворення на якісно новий об`єкт.

Стадії створення інформаційної системи – одна із частин процесу створення інформаційної системи, яка встановлена нормативними документами та закінчується випуском документації на інформаційну систему (ця документація містить опис повної, в межах заданих вимог, моделі інформаційної системи на заданому для даної стадії рівні) чи виготовленням несерійних компонентів інформаційної системи або прийомкою інформаційної системи в промислову експлуатацію.

Етап створення інформаційної системи є частина стадії створення інформаційної системи, виділеної з міркувань єдності характеру робіт та кінцевого результату чи спеціалізації виконавців.

Виділення окремих стадій та визначення змісту етапів і робіт на кожній стадії має суттєве значення для більш чіткого планування, оперативного контролю та керування діяльністю колективу творців інфор­маційної системи.

Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду показує, що життєвий цикл поділяється так: передпроектна, проектна стадії та введення в дію; передпроектне обстеження, створення технічного завдання, розробка концептуального проекту, створення логічного проекту, створення програмного продукту, впровадження, функціонування, супроводження та модернізація. ГОСТ 34.601–90 визначає такі стадії життєвого циклу:

1) формування вимог до інформаційної системи;

2) розробка концепції інформаційної системи;

3) технічне завдання;

4) ескізний проект;

5) технічний проект;

6) робоча документація;

7) уведення в дію;

8) супроводження інформаційної системи.

Допускається виключати четверту стадію та об’єднувати п’яту й шосту для простих систем, які розроблюються з використанням проектних рішень.

Результати, отримані на попередніх стадіях, є підставою для виконання робіт на наступних. Так, початком першої стадії є рішення, прийняте вищою організацією чи керівництвом даної організації, щодо можливостей створення інформаційної системи або її елементів. Результатом виконання першої та другої стадій є науково-технічні звіти, третьої — шостої — відповідно технічне завдання, ескізний, технічний проекти, комплект робочої документації. Результатом виконання робіт на стадії «Введення в дію» є приймання інформаційної системи в промислову експлуатацію. На останній стадії виконуються роботи відповідно до гарантійних зобов’язань, а також післягарантійне обслуговування. Рішення про розвиток, модернізацію чи зняття системи з експлуатації приймається на підставі результатів аналізу експлуатації інформаційної системи.

Можемо виділити життєвий цикл проектування ІС (рис. 3.1).

	Змістовне моделювання	Технічне моделювання
	Реальна система	Об’єктна система, її аналіз	Концептуальна модель ІС	Фізичне проектування
	Сфера діяльності системного аналітика
					сфера діяльності програміста
				або стадії
	1	2	3	4	5	6	7	8

Рис. 3.1. Життєвий цикл проектування ІС

Експлутаційне життя ІС включає процеси підтримки, росту, удосконалення.

Процес підтримки полягає у забезпеченні безперебійної роботи введених в експлуатацію частин системи і базується на належному обслуговуванні інформаційного, технічного, математичного, програмного та інших видів забезпечення (підтримка в актуальному стані БД, якісна підготовка і своєчасне внесення змін до документації ІС, тощо).

Ріст полягає у збільшенні числа функціонуючих частин ІС (техніка, задачи, та інше).

Процес удосконалення (процес підвищення якісного рівня ІС) – полягає у переході від нижчих фаз розвитку ІС до вищих (від інформації довідкової до порадницької, самонавчаючої прийняття рішень)

3.2. Трудомісткість стадій створення інформаційної системи

Трудомісткість стадій та етапів створення інформаційної системи залежить від таких факторів:

1) складності й специфіки процесу, що автоматизується;

2) наявності відповідних розробок з даної проблеми;

3) ступеня автоматизації проектних робіт на кожній із стадій;

4) кваліфікації виконавців;

5) готовності об’єкта до впровадження інформаційної системи;

6) обраного методу проектування.

Трудомісткість по стадіях може коливатися в таких межах:

1) 10...15%, 2) 5...10%, 3) 4...8%, 4) 0...10%, 5) 25...35%, 6) 25...35%, 7) 10...25%, 8) 0...15%.

Сама трудоміскість стадій і етапів створення ІС може розраховуватись згідно Типових норм часу на програмування задач.

3.3. Структура проектної документації

Усі результати робіт, які виконуються на різних стадіях, оформлюють у вигляді проектних і організаційно-розпорядкових документів. Згідно з ГОСТ 34.201–89 «Виды, комплектность и обозначение документов при создании АС» и РД 50–682–89 «Комплекс стандартов и руководящих документов на автоматизированные системы» всю документацію на інфор­маційні системи можна поділити на три напрямки:

1) за стадіями створення;

2) за складовими частинами системи;

3) за видами забезпечення.

Зміст документів є загальним для всіх видів інформаційної системи. Однак в разі потреби розробник документів може доповнювати їх залежно від особливостей створюваної інформаційної системи. У документи можна включати додаткові розділи та відомості, об’єднувати та виключати розділи. Вимоги до змісту документів за видами забезпечення визначаються РД 50–34.698–90. «Автоматизированные системы. Требования к содержанию документов». На різних етапах можуть бути різні організаційно-розпорядкові документи: акти, плани-графіки, накази, протоколи. Усю документацію потрібно зібрати в організаційне забезпечення інформаційної системи.