Основи створення інформаційних систем (стр. 38 )

Багато аналітиків вважають, що до середини 90-х років засоби мультимедіа стануть невід'ємним компонентом настільних ПК.

Платформа для мультимедіа повинна мати змогу відтворювати: текст, графіку, мультиплікації, відеофільми, аудіосупроводження (мовлення, музика та інші звуки) сприйняття інформації (зорового, слухового, сенсорно-моторного).

3) активізація інтуїції та минулого досвіду ОПР забезпечується шляхом цілісного, інтегративного подання інформації (ділова гра­фіка), а також динамічним відтворенням процесів на рівні їх модельного подання;

4) підвищення рівня «інтелектуальності» ІС, з якою спілкується ОПР, веде до виникнення і посилення позитивного зворотного зв'язку системі ОПР - ІС за процесом «генерація альтернатив рішення проблеми»;

5) ІС має підтримувати нелінійні (асоціативні) структури організації інформаційних одиниць, що відповідає асоціативному мисленню людини.

Системи мультимедіа дозволяють з тією чи іншою міркою підійти до вирішення зазначених проблем в удосконаленні ІС.

Поряд з терміном «мультимедіа» в літературі з інформаційних технологій зустрічається термін «гіпермедіа» (hypermedia — гіперсередовище). При цьому різні автори і фахівці можуть вкладати у ці поняття різний зміст. Про це треба пам'ятати під час роботи з літературними джерелами.

Як приклад системи мультимедіа розглянемо широко поширену систему Нурег Саrd, створену фірмою Аррlе для комп'ютерів Масіntosh.

Нурег Саrd — це оболонка, надбудова над операційною системою, що поєднує в собі властивості гіпертексту і об'єктно-орієнтованої мови. Система оперує такими об'єктами, як «карти», «стеки», «кнопки», «по­ля», «фон». Нурег Сагd подає користувачеві електронний еквівалент «карток». Це логічні об'єкти, які можуть містити інформацію різних типів — текст, графіку, відео. Вони з'являються на екрані у вигляді індексних карток розміром 3х5 дюймів, що мають «етикетки» (tag). Зв'язки між картками встановлюються з допомогою «кнопок» (button). Кнопки подаються на екрані у вигляді картинок, стрілок, слів або затінених областей. Натиснення кнопки викликає певну відповідну ре­акцію. Для описання поведінки об'єктів і зв'язків між ними викори­стовується мова Нурег Таlк.

Формування ринку мультимедіа на ІВМ - сумісних комп'ютерах поклало основу старт МРС (МиІtішеdіа РС). Цей стандарт розробле­ний фірмою Місгоsоft разом з іншими великими фірмами. Відповідно до цього стандарту мінімальна конфігурація МРС поряд з тра­диційними апаратними засобами має включати:

- нагромаджувач на СР-RОМ:

- АЦП, ЦАП, мікросхему музичного синтезатора, мікрофонний вхід, аналогове мікшування;

- Windows з Місгоsoft Мultimedia Ехtention.

Технологія мультимедіа висуває нові вимоги до користувальницького інтерфейса. Традиційні «двовимірні» desktor, екрани Ореnооk або Нехt на великих моніторах з великою кількістю вікон, що перекрива­ють одне одного, набувають гірші властивості прототипу (робочого сто­лу). Екран стає схожим на завалений паперами стіл, де необхідний папір важко знайти і витягти з купи інших. Але за тим, що відбу­вається «на столі», важко слідкувати, всі частини екрана важко утри­мувати у полі зору.

Розроблена фірмою Sun нова операційна система Solaris враховує вимоги і досягнення мультимедіа. Так, до її складу входить ЗР - Ореnооk - просторовий розвиток desktor-метафори. Фірма Аrk Іnterlace розробила пакет Workapace, який замість стола подає на ек­рані перспективу робочого кабінету з письмовим столом, шафами, по­лицями і шухлядами. У шухлядах можна зберігати (і вилучати у разі необхідності) дані і програми-інструменти.

Можна припустити, що методи віртуальної реальності стануть елементами стандартного інтерфейса, взаємодії користувача з інфор­маційними середовищами.

Ступінь новизни інструментарію мультимедіа такий, що на сьо­годні не існує чітко сформульованих правил і евристик з проектування ІС на базі мультимедіа.

Можна сформулювати основні проблеми науково-прикладного ха­рактеру у сфері методології, застосування і програмування систем мультимедіа.

1. Дослідження окремих теоретичних аспектів і окремих мультимедіа: технологія гіпертексту, ММ-бази, обробка зображень і звуку, комплексні інструментальні системи, графічні й анімаційні засоби.

2. Розроблення інструментальних засобів мультимедіа.

3. Розроблення кінцевих продуктів мультимедіа, а також методик проектування і виготовлення. Це повністю новий вид діяльності, який поєднує риси програмування, розроблення ігор, створення сценаріїв, виробництва відео - й аудіоматеріалів.

4. Дослідження мультимедіа як складової частини інформаційних технологій в економіці.

14.6 Технологія проектування ІС на мережах ЕОМ

Tехнологічною базою мережевих ІС є локальні обчислювальні мережі, а також компоненти глобальних комп'ютерних мереж.

Локального мережею називається деяке число незалежних комп'ю­терів, що з'єднані між собою якимось комунікаційним обладнанням. Програмне забезпечення комп'ютерів мережі має засоби передачі да­них через комунікаційне обладнання. .

Виникнення і використання ЛОМ в ІС визначається трьома чинниками:

- розподілом ресурсів (процесорів, пам'яті, пристроїв, друку та ін.);

- введення і зберігання даних у місці їх виникнення;

- доступ до віддалених даних.

Основне навантаження у мережі зосереджується, як правило, на комп'ютерах, що виділяють у мережу свої ресурси.

Існує три основних підходи до організації обробки даних у комп`ютерній мережі;

- обробка даних за методом «клієнт — сервер»;

- розподілена система обробки даних;

- розподілена база даних.

Поряд з проблемами, що виникають при розробці ІС на окремих машинах, мережеві ІС породжують додатково своє коло проблем. Розглянемо деякі з них:

1. У користувача мережевої ІС має зберігатися ілюзія роботи з великою централізованою базою даних. Це породжує необхідність у використанні деякого загального уявлення про дані — глобальну кон­цептуальну схему.

2. Глобальна концептуальна схема, крім інформації про вихідні таблиці, повинна мати й інформацію про їхнє секціонування (секціонування може бути як горизонтальним, так і вертикальним).

3. Дублювання даних (як один з аспектів секціонування) має бути прозорим. Це породжує ряд супровідних проблем:

а) забезпечення синхронізації відновлення копій;

б) якщо для коригувань використовувати метод блокувань, то час коригування може дуже подовжитися.

4. Інформація про секціонування і розміщення даних має зберігатися у глобальному словнику даних. Виникає дві проблеми:

а) глобальний словник сам є деякою розподіленою базою даних;

б) секціонування і розподіл словника вимагатиме створення мета-словника, який описує розміщення словника.

5. Проблема управління транзакціями полягає у синхронізації виконання модифікацій. Модифікуюча транзакція вносить серію змін у базу даних. У випадку перебою при виконанні однієї зі змін необхідно відмінити виконання транзакції в цілому.

Аналіз проблемної сфери, її об'єктів і процесів для побудови бази даних і прикладних задач здійснюються за розглянутою раніше методикою. Подальші дії проектувальник виконує як реалізацію послідовності етапів.

Етап 1. Скласти модель «процес — ділянка», яка б відображувала ему розміщення кожного процесу за ділянками організації.

Етап 2. Побудувати модель «ділянки — предметні бази даних», яка і відображувала схему використання ділянками різних предметних БД (супергруп об'єктів).

Етап 3. На основі моделей «процес — ділянка» і «ділянки — предметні БД» (етапи 1 і 2) побудувати модель “процеси/ділянки — предметні БД”, яка б відображувала ділянки користувачів і процеси на предметні бази даних.

Етап 4. Визначити (орієнтовно, експертним шляхом, за даними функціонування попередніх періодів) обсяг транзакцій між ділянками розміщення процесів і даними. Оцінити, чи транзакції переважно діалогові, чи пакетні.

Етап 5. Виявити і проаналізувати можливі стратегії розміщення і розподілу даних. Визначити, які дані мають бути копіями, підмножинами, реорганізованими, секціонованими або повинні мати окрему схему.

Етап 6. Будується структурна модель «процеси/ділянки — ділян-ки/предметні БД» із зазначенням обсягів транзакції. Ця модель доповнює модель із зазначенням розташування даних за ділянками і типами їх розподілу. Модель подасться у вигляді таблиці.

Етап 7. Побудувати матрицю структури даних у прив'язці баз даних до вузлів мережі ЕОМ.

Етап 8. Дослідити, як впливають чинники, визначені раніше на якість розподіленої структури даних, одержаної на етапі 7. Розглядати проблеми оновлення, надійності та рестарту. За необхідністю скоригувати матрицю етапу 7.

Етап 9. Визначити, які транзакції використовуються для реалізації процесів і які для них необхідні прикладні програми (прикладні задачі). Побудувати матрицю «прикладні програми — предметні БД/ділянки».

Етап 10. Віднести кожну з прикладних програм до одного з класів. Скласти таблицю числа програм кожного ласу. Перебудувати матрицю структури даних (етап 7) так, щоб число програм класу 1 було максимальним; програми класу 3 були відсутні; програм класу 2 було якомога менше.

Навіть найкраща система управління базами даних буде дуже по­гано працювати у невдало спроектованій локальній мережі. Більшість користувачів намагаються оптимізувати або локальну мережу, або СУБД, незалежну одна від одної. Вибір найкращого способу підвищен­ня продуктивності системи в цілому залежить від багатьох чинників: характеру прикладних задач, кількості користувачів, фінансових можливостей, наявності кваліфікованої команди програмістів, особливостей апаратних і програмних засобів локальної мережі.

Існує змога вибору однієї з двох технологій:

- орієнтованої на локальну мережу;

- СУБД типу «клієнт — сервер».

Кожна з цих технологій істотно відрізняється одна від одної у плані розробки, установлення та супроводження.

База даних, орієнтована на локальну мережу, працює тільки на робочих станціях клієнтів. Ці станції управляють блокуванням багатокористувальних файлів і записів інформації, яка зберігається на файл-сервері. До цієї категорії належать: усі клони системи dBase, Advance Revelation, Rbase, Рагаdox та інші.

Основні аргументи при виборі СУБД, орієнтованої на локальну ме­режу:

- з допомогою продуктів такого типу можна швидко розробляти порівняно прості бази даних;