Основи створення інформаційних систем (стр. 29 )

У результаті науково-технічного контролю в деякій контрольній точці може виявитися, що поставлені цілі проектування будуть недосяжними. Цей процес управління базується на поопераційній технології проектування систем, а організація управління – на плануванні, уточненні та переплануванні проектних робіт.

11.3. Структура АРМ – організатора проектування ІС

Автоматизований синтез структури створення ІС передбачає наявність і автоматизоване ведення бібліотеки проектування. При формуванні технологічної сітки потрібно виконати типові технологічні операції:

виділити з бібліотеки операцій проектування підмножини операцій, з яких буде формуватися локальна технологічна сітка;

визначити вектор вихідного стану і вектор цілей проектування для формування технологічної сітки;

сформувати технологічну сітку;

оптимізувати технологічну сітку.

Цей перелік операцій і особливості алгоритмів їх перетворювачів визначають функціональний склад АРМ – організатора процесу проектування ІС (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Функціональний склад АРМ – організатора процесу
проектування ІС

Інформаційною основою АРМ є БД із шести файлів:

трьох основних – операції проектування; компоненти проектування; робочі місця;

трьох довідкових – опис операцій; опис компонентів; статистика.

Зв’язок між масивами показано на рис. 11.2.

Рис. 11.2. Структура БД

У структурі БД передбачено можливість входу через кожний із основних масивів, що забезпечує добування даних із БД у різних аспектах.

У файлі “Операції проектування” показуються зв`язки з іншими операціями, які компоненти проектування на вході і виході, виконавців операції, трудоміскість, час на виконання операції, планові і фактичнв терміни початку і закінчення операції.

У файлі “Компоненти проектування” показують операції, які використовують даний компонент на вході чи виході, форми контролю, виконавця контролю, планову і фактичну дату контролю, планову і фактичну трудоміскість контролю, планову і фактичну довжину контролю.

У файлі “Робочі місця” показують характеристику робочого місця, які операції виконуються на робочому місці, зв`язки даного робочого місця, спеціалізацію і кваліфікаційну характеристику робочого місця.

У файлі “Опис компонентів” показують назву компонента проектування, анотацію.

У файлі “Опис операцій” показують назву операції, анотацію, перелік інструментальних засобів, які використовуються при виконанні операції, алгоритм перетворення операції чи методичні вказівки по виконанню операції проектування, зв`язки з іншими операціями, вказівка компонентів на вході і виході операції.

У файлі “Статистика” показують операцію, клас проекту, множину конкретних операцій де вказують: планову і фактичну трудоміскість, оцінка виконання операції, кількість спеціалістів, час виконання операції.

Отже, на весь процес проектування в БД УПР нагромаджується інформація, яка відбиває реальний стан розробки в кожний момент часу. Наявність такої інформації забезпечує ефективне виконання функцій аналізу і регулювання розробки, а також дає змогу оцінити ефективність системи управління проектування після завершення розробки ІС.

11.4. Розробка текстових і табличних документів

Створення АЕІС супроводжується розробкою відповідних доку­ментів, комплектність яких установлена ми розглядали у розділі 3.3. Залежно від змісту документи також можемо поділити на кілька видів (табл. 14.1).

Таблиця 14.1 Види документів ІС

Вид документу	Код документу	Призначення документу
Відомість	В	Перерахування у систематизованому виг­ляді об'єктів, предметів і т. п.
Схема	С	Графічне зображення форм документів, частин, елементів системи і зв`язків між ними у вигляді умовних позначень
Інструкція	І	Викладення складу дій і правил їх виконання персоналом
Обгрунтування	Б	Виклад відомостей, що підтвержують доцільність прийнятих рішень
Опис	П	Пояснення призначення системи, її частин, принципів їх дій і умов застосування
Конструкторський документ		По ГОСТ 2.102
Програмний документ		По ГОСТ 19.101
Організаційно-розпорядні документи		Акти, накази, протоколи, плани, програми

Отже, стандарти вимагають підготовки величезної кількості текстових і графічних документів. Ці документи можемо розробляти по традиційній (ручна) технології або враховуючи велику трудомісткість цих робіт розробляти автоматизовано їх у САПР ІС.

Традиційна (ручна) технологія розробки проектних текстових до­кументів передбачає виконання операцій у такій послідовності.

1. Складання плану документа.

2. Підготовка чернеток документа в рукописі.

При цьому

2.1. Постійні частини документа з допомогою редактора беруть (або переклеюються) з аналогічних до­кументів або еталонів, що їх було оформлено раніше.

2.2. Результати розрахунків заносять у таблиці, форма яких стан­дартизована, раніше підготовлена і розмножена.

3. Оформлений з допомогою редактора (або рукописний) документ переглядається і коригується перевіряючою особою.

4. Передрук машинного (рукописного) документа здійснюється у необхідній кількісті примірників.

5. Виправлення помилок у машинописному доку­менті.

6. Складання і друкування змісту документа.

7. Перевірка оформленого машинописного документа відповідаль­ним виконавцем, керівником розробки й адміністрацією та внесення у разі необхідності правок.

8. Передрук окремих сторінок і розділів, зміна нумерації сторінок, переоформлення змісту документа.

Дана технологія розробки документів має недоліки і вони зумовлені:

1) неохайним оформлення рукописного документа, значна кількість виправлень і вставок, нерозбірливий почерк — усе це призводить до великої кількості помилок у машинописному тексті доку­мента;

2) помилки необхідно виправляти в усіх надрукованих примірни­ках;

3) якість оформлення документа значною мірою залежить від кваліфікації оператора;

4) якщо у документі в основному тексті трапляються фрази на іноземній мові, то друкувати одну і ту саму сторінку необхідно на двох машинках по черзі;

5) традиційна технологія вимагає значних затрат ручної праці на

а) рукописні та машинописні роботи;

6) пошук і підготовку шаблонів і прототипів;

в) перевірку і коригування документації; .

6) введення і використання листків змін у разі великої кількості виправлень, що вносяться, робить документ нерозбірливим і важким для читання.

Зберігання та обробку текстових документів традиційно забезпе­чують автоматизовані системи одного з таких класів:

СУБД;

інформаційно-пошукові системи;

документально-архівні системи.

СУБД за­безпечують зберігання, пошук і обробку згрупованих і по особливому зв'язаних даних. Доступ до даних організовується на основі ієрархіч­них мережевих або реляційних моделей даних.

ІПС забезпечують тривале зберігання документів; обробка здійс­нюється переважно на рівні груп документів. Пошук в ІПС вико­нується як за формальними атрибутами, так і за змістом (контекстний пошук). База даних в ІПС організовується як сукупність слабкозв'язаних файлів (файлів текстів, атрибутів).

Документально-архівні системи забезпечують оперативне введен­ня коригування і оновлення архівних документів; доступ - ієрархічний; операції виконуються переважно над одним документом.

Процеси підготовки та видачі всіх видів проектних документів у САПР ІС забезпечуються спеціальною підсистемою. Цю підсистему часто називають автоматизованою системою текстового документу­вання (АСТД).

АСТД призначена для автоматизації процесів ведення і виготов­лення проектної, конструкторської, організаційно-розпорядної та екс­плуатаційної документації.

Підсистема текстового документування має виконувати такі основні функції.

І. Зберігати в пам'яті ЕОМ структуру і текст еталона документа, його постійної і умовно постійної частин, прототипів і шаблонів,

2. Автоматично вносити зміни в текст документа, який розроб­ляється.

3. Забезпечувати розроблювачу можливість вносити зміни у план документа, задаючи, виключаючи, об'єднуючи окремі розділи доку­ментації, яку складають.

4. Використовувати один текст для видачі кількох документів, що відображують вихідну інформацію з різних боків.

5. Оформляти прийняті проектні рішення у вигляді таблиць зада­ної структури та форми.

6. Використовувати фрагменти одного й того самого тексту при складанні різних документів, роблячи автоматичну вставку відрізків тексту.

7. Скорочувати кількість слів тексту, що готується, введенням Ідентифікаторів найменувань і фраз, які часто зустрічаються.

8. Робити машинне роздрукування документації.

9. Створювати та вести архіви текстової проектної і програмної до­кументації на магнітних носіях.

10. Форматувати вихідний документ (нумерацію сторінок, автоматичне укладання змісту і списку таблиць, виконання граматичних пра­вил переносу, виділення абзаців і нових розділів, автоматичне форму­вання рамки, штампів, заголовків).

АСТД повинна дозволяти розробляти:

а) стандартизовані документи (ТЗ і ТЕО, обгрунтування розрахунків), що підлягають випуску в короткі терміни;

б) документи тривалого циклу виготовлення (програмна й експлуатаційна документація), що підлягають деталізації і частим змінам.

Технологія автоматизованої розробки текстових документів реалізується у два етапи.

Перший етап - підготовчий. На цьому етапі готується і створюється архів на магнітних дисках еталонних, постійних і умовно постій­них частин розроблюваних документів, їх прототипів, бланків для запитів.

У підготовлених документах виділяються і позначаються місці змінних фрагментів, вставок і результатів розрахунків. У кінцевому підсумку формується структура готового документа. Після цього робиться налагодження створеної бібліотеки постійних, умовнго постійних частин документів.