МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

А. М. БЕРЕЗА

ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Друге видання, перероблене і доповнене

Допущено Міністерством освіти і науки України

Київ 2001

ББК 65.050.2 Розповсюдження та тиражування

Б 48 без дозволу КНЕУ заборонено

Рецензент іна, канд. екон. наук, доц. (Київ. нац. екон. ун-т)

Редактор

Б 48 Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. 2 видання, перероблене і доповнене – К.: КНЕУ, 2001. – 1 с.

ISBN 966-574-170-5

Розглядаються основні теоретичні положення створення інфор­маційних систем (ІС), сучасні підходи до даної проблеми, наводиться склад і зміст технологічних операцій проектувания на різних рівнях ієрархії управління об’єктом, наявні засоби проектування, методи формалізації процесу проектування та методи управління проектуванням ІС. Викладаються основні принципи проектування інформаційного забезпечення, розробки класифікаторів техніко-економічної інформації, проектування вихідних і вхідних інформаційних повідомлень, проектування зв’язку користувач – ПЕОМ, упровадження, супроводження та модернiзацiї IС.

Призначений для студентів бакалаврів спеціальності 6.050102 «Економічна кібернетика» для студентів всіх форм навчання.

Іл. 25. Табл. 4. Бібліогр. 8 назв.

ББК 65.050.2

© ,2001

ISBN 966-574-170-5 © КНЕУ, 2001

ПЕРЕДМОВА

Cучасні економічні інформаційні системи створюються для обробки великих обсягів інформації при жорстких обмеженнях на час видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Мета дисципліни «Основи створення інформаційних систем» – дати студентам основні теоретичні положення створення економічних інформаційних систем (далі інформаційні системи (ІС)), ознайомити із сучасними підходами до даної проблеми, зі складом і змістом технологічних операцій створення ІС на різних рівнях ієрархії, із засобами автоматизації проектних робіт, формалізації процесу проектування та методами управління проектуванням ІС.

Тому предметом дисципліни є створення ІС з метою автоматизованого отримання всіх показників, які необхідні для прийняття рішення з керування економічним об’єктом. Вона має свої теоретичні основи та методологію і потребує попереднього вивчення циклу математичних, еконо­мічних, технічних та інших дисциплін.

Процес створення ІС багато в чому ще не формалізовано. Вміння правильно створити систему чи окрему задачу, виявити і коректно сформулювати критерії і обмеження приходять з досвідом. Існуючі стандарти, керівні документи і методичні матеріали визначають організаційні питання і регламентують склад і зміст проектної документації, але не містять рекомендацій і вказівок, які розкривають суть процесу створення ІС.

Це зумовило певні складнощі в ході підготовки цього навчального посібника, який написано з урахуванням окремих питань дисципліни, висвітлених у вітчизняній і зарубіжній літературі, а також досвіду автора щодо наукових основ створення ІС, практичних розробок ІС різного призначення і викладання відповідних лекцій у вищій школі.

У розділах 1 – 3 розглянуто загальнотеоретичний підхід до створення ІС. У розділах 4 – 11 викладено технологію індивідуального створення ІС, у розділах 12 – 13 — технологію типового і автоматизованого проектування ІС.

Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

1.1. Значення та напрямки розвитку інформаційних систем

Сьогодні, у вік інформації та комп’ютеризації інформаційні ресурси є такими самими ресурсами, як і трудові, матеріальні та енергетичні. Отож ми можемо казати про інформаційну економіку, що грунтується на інформації, та інформаційну сферу – керівників різних рівнів, учених, спеціалістів і службовців. Управління економікою можна порівняти з управлінням живим організмом, де головну роль відіграє нервова система.

В економіці роль нервової системи відіграють інформаційні потоки. Порушення в потоках інформації призводять до перебоїв як в роботі конкретного підприємства, так і всього господарства, а без достовірної, повної та своєчасної інформації неможливо керувати будь-яким виробництвом.

Обчислювальна техніка все ширше використовується як в управлінні виробничими процесами, так і всією економікою. Але матеріальні витрати на зберігання, передавання та переробку інформації вже зараз перевищують аналогічні витрати в світі на енергетику.

Рівень цивілізації можна визначати за рівнем телефонізації та комп’ютеризації суспільства. Так, у США на одну тисячу чоловік припадає 900 телефонів і 140 комп’ютерів, а в нас – відповідно 90 і 2.

Комп’ютеризація суспільства – це не лише техніка, а й люди. Нова комп’ютерна ідеологія має пронизувати всі ланки підготовки спеціалістів і керівників. Безграмотний в комп’ютерному відношенні керівник не може й сподіватися на прогрес у своїй роботі.

Нову економічну думку та механізм управління неможливо втілити в життя без комп’ютеризації, без нових інформаційних технологій, бо вони мають базуватися на точній, достовірній та своєчасній інформації.

В Україні створене Національне агенство по питаннях інформатизації при Президентові України та затверджені закони України “Про Національну програму інформатизації” (74/98-ВР від 04.02.98) і “Про концепцію Національної програми інформатизації” (75/98-ВР від 04.02.98).

Тому інформаційна технологія – цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Можна виділити три основних напрямки інформаційних (комп’ютерних) технологій для створення інформаційних систем:

1) персоналізація розрахунків на базі персональних ЕОМ і систем, інтелектуального інтерфейсу користувача з ЕОМ;

2) використання баз даних, експертних систем і баз знань;

3) застосування мереж передачі даних.

1.2. Основні поняття дисципліни

Розглянемо основні поняття аналізу схеми взаємозв’язку при функціонуванні ІС (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Схема взаємозв’язку при функціонуванні ІС

Економічний об’єкт – це люди, матеріальні цінності, уявні побудови, моделі, події чи факти, про які можуть бути зібрані дані.

Предметна сфера – це означена будь-якими ознаками сукупність об’єктів (усі елементи знання про процес, проблему, організацію, систему та ін.).

Об`єктами можуть бути обрані різні класи систем управління: технологічний процес, галузь, виробниче об`єднання, підприємство, цех, дільниця, робітник і т. п.

Економічні інформаційні системи – це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для керування економічним об’єктом.

Автоматизація установи – застосування системи оброблення інформації в діловодстві та управлінні діяльності установи.

Система автоматизації установи – система оброблення інформації, яка використовується для інтеграції діяльності установи.

Особа, яка приймає рішення, – це спеціаліст, що керує економічним об’єктом.

Користувач ІС – особа, що бере участь у функціонуванні ІС, або має право використовувати і використовує результати її функціонування.

1.3. Класифікація інформаційних систем

Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління, характером та обсягом розв'язуваних задач і рядом інших ознак, тому їх можна класифікувати за такими ознаками.

1. За рівнем або сферою діяльності — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань, підприємств або установ, техно­логічних процесів.

Державні ІС призначені для складання перспективних та поточних планів розвитку країни, обліку результатів та регулювання діяльності окремих ланцюгів наро­дного господарства, розроблюють державний бюджет та контро­люють його виконання і т-ін. До них відносяться автомати­зована система державної статистики (АСДС), автоматизована система планових розрахунків (АСПР). державна інформаційна систе­ма фінансових розрахунків (АСФР) при Міністерстві фінансів України, система обробки інформації з цін (АСОІ цін), система управління національним банком (АСУ банк), система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) і т. ін.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління ад­міністративно-територіальним регіоном. Сюди належать ІС області, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інфор­мації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і кері­вним державним та господарським органам.

Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галу­зеві ІС діють у промисловості та в сільському господарстві, будів­ництві на транспорті і т. ін. В них розв'язуються задачі інформа­ційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві ІС відрізняються сферами застосування — промислова, непромислова, наукова.

інформаційні системи управління підприємствами (ІСУП) або виробничими об'єднаннями (ІСУ ВО) — це системи із засто­суванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язу­вання задач управління виробничо-господарського діяльністю під­приємства.

Інформаційні системи управління технологічними процесами (ІСУ ТП) керують станом технологічних процесів (робота верста­та, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від роз­глянутих раніше полягає передусім у характері об'єкта управлін­ня — для ІСУ ТП це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших АСУ — це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації. Для ІСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в інших ІСУ — документи.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41