Створення та обробка баз даних на ПЕОМ (стр. 25 )

У Delphi 7 реалізоване досить велике число різноманітних технологій доступу до даних. Але послідовність операцій при конструюванні додатків баз даних залишається майже однакової та в роботі використовуються по суті ті самі компоненти, дороблені для застосування з тією або іншою технологією доступу до даних.

Існують загальні підходи до розробки додатків баз даних у Delphi, базові класи і механізми, що не зміняться, чи виберіть ви для вашого додатка Borland Database Engine (BDE), Microsoft Active Data Objects (ADO) або dbExpress.

10.2. Об'єктно-орієнтоване програмування. Базові класи

ООП – це в даний час природний і загальноприйнятий підхід до проектування програм. Наочним прикладом об'єктно-орієнтованого підходу може служити графічна оболонка Windows. Коли Ви відкриваєте будь-як програму в ОС Windows, Ви бачите вікна, меню, кнопки, списки і т. п. Усе це об'єкти. Причому, самі по собі вони нічого не роблять, але вони “знають”, що робити і як “поводитися” у тім чи іншому випадку. Наприклад, кнопка “знає”, що потрібно зробити при клацанні на цій кнопці. Вікно “знає”, що потрібно перемалювати себе з новими розмірами, якщо користувач робить протягання однієї з границь вікна. Можна привести ще багато подібних прикладів. Усе це приклади зовнішнього прояву поводження об'єктів. Але що ж таке об'єкт?

Об'єкт можна визначити як структуру даних, у якій об'єднані дані і процедури (функції), застосовувані до цих даних. В ООП уведений спеціальний тип даних – клас, у якому визначаються дані і процедури (функції), називані методами. Екземпляри цього типу даних є об'єктами.

Розглянемо простий фрагмент програми на мові Pascal, у якому створюється об'єкт.

Type

TObj = class(TObject)

A: Integer;

B: Real; оголошення даних (полів, властивостей)

…………......

procedure P1;

function P2: Real; оголошення методів (процедур і функцій)

……………………

end;

Var

Obj : TObj; оголошення змінної об'єктного типу

……………...

begin

Obj:= TObj. Create; створення екземпляра класу (об'єкта)

…………………….

Obj. P1;

if Obj. P2>B then …... застосування методів Р1 і Р2

…………………

end.

Оголошені в класі дані можуть бути просто змінними того чи іншого типу – їх називають полями, чи властивостями.

Поля використовуються для внутрішніх потреб у класі і звичайно ззовні не доступні. У приведеному вище прикладі A і B – це поля.

Властивості – це такі ж змінні, але до них можливий доступ ззовні об'єкта. Властивості є характеристиками об'єкта, що визначають його індивідуальні особливості і поводження об'єкта. Через властивості об'єкта здійснюється взаємодія об'єкта з зовнішнім середовищем.

У компонентах Delphi (це теж об'єкти) маються спеціальні властивості, що називають подіями. Це властивості процедурного типу, призначені для програмування реакцій на ті чи інші повідомлення Windows.

Наприклад, кнопка як об'єкт Delphi має безліч властивостей-подій, при настанні яких повинні виконуватися ті чи інші дії. Так, при натисканні кнопки (при клацанні на ній мишею) настає подія OnCliсk. В оброблювачі цієї події можна запрограмувати потрібні дії.

Сполучення в об'єкті даних і процедур маніпулювання цими даними називають принципом інкапсуляції.

Іншим найважливішим принципом, що лежить в основі ООП, є принцип спадкування. Суть принципу спадкування полягає в тому, що класи можна створювати (породжувати) шляхом спадкування від вже існуючих класів. Породжений клас називають класом-нащадком, а клас, від якого він був породжений – класом-предком. У класі-нащадку стають доступними дані і методи, що оголошені в класі-предку. При необхідності, у класі-нащадку можна увести свої нові властивості і методи і тим самим розширити можливості класу-нащадка, зробити їх більш багатими в порівнянні з можливостями класа-предка.

У Delphi створена і використовується розвита ієрархія базових класів, у яких реалізовані різноманітні функції, практично будь-які, котрі можуть знадобитися у програмах, що розроблюються. Фрагмент ієрархії найбільш важливих (базових) класів, призначення яких повинний розуміти будь-який розроблювач програм Delphi, зображений на Рис. 10.1.

Клас TObject є родоначальником всієї ієрархії класів Delphi. У ньому реалізовані функції, якими повинний володіти будь-який об'єкт. Такі функції дві: створення екземпляра класу (метод Create) і його знищення (мтод Destroy). Будь-який об'єкт повинний “уміти” виконувати ці операції.

Створення об'єкта відбувається в результаті виклику методу Create, який називають конструктором . При створенні об'єкта для нього в оперативній пам'яті виділяється область адресного простору, створюється покажчик (посилання) на цю область пам'яти Покажчик на екземпляр об'єкта передається в змінну об'єктного типу, що надалі є ідентифікатором об'єкта в програмному коді.

У приведеному вище прикладі об'єкт з ім'ям Obj створюється таким викликом конструктора: Obj:=TObj. Create; , установлюються початкові значення полів і властивостей об'єкта. Тут нагадаємо, що ім'я будь-якого класу починається з літери “T” для того, щоб підкреслити, що це ім'я типу даних. Ім'я об’єкту, як і ім'я будь-якої змінної, визначає користувач згідно діючим правилам і обмеженням.

 

Компоненти для роботи з БД

 

Рис. 10.1. Фрагмент ієрархії базових класів Delphi

Для знищення об'єкта призначений метод Destroy, що називається деструктором. При виклику деструктора відбувається звільнення пам'яті, що була зайнята об'єктом.

Клас TComponent є родоначальником усіх компонентів Delphi. Компоненти (це теж об'єкти) є тими “цеглинками”, з яких збирається будь-яка програма Delphi (це форми, меню, кнопки і т. д.). Від звичайних об'єктів компоненти відрізняються тим, що вони мають такі властивості, що дозволяють їх використовувати і настроювати у візуальному середовищі розробки Delphi.

Зокрема, від класу TComponent породжені численні класи компонентів, признаених для роботи з БД. З ними пізніше ви познайомитеся більш докладно.

Клас TControl є базовим для усіх візуальних компонентів. У ньому уводяться властивості і методи, що забезпечують їхнє відображення на екрані.

Клас TWinControl додає до властивостей і методів TControl властивості і методи, якими повинні володіти будь-які віконні елементи. Віконні елементи керування (теж об'єкти) повинні дозволяти виконувати такі операції:

-  одержувати і передавати фокус керування під час роботи програми;

-  сприймати керуючі події від миші і клавіатури;

-  “уміти” розміщати на собі інші елементи керування.

Віконними елементами керування є не тільки форми, але і практично всі стандартні елементи керування Windows – списки, кнопки, редактори і т. д.

10.3. Візуальне проектування програм у Delphi

Візуальне проектування програм – це така технологія, коли програма як би “збирається” з елементів, якими є компоненти Delphi. Причому, ця “зборка” виробляється на екрані візуально у вікні графічного редактора.

Головна цінність візуального проектування полягає в тому, що у результаті цього візуального проектування автоматично генерується код програми (текст мовою Pascal). Завдяки цьому в Delphi виявляється можливим створити досить складну (і корисну) програму не написавши жодного оператора мовою Pascal.

Тепер більш докладно розглянемо особливості інтегрованого середовища розробки Delphi, у якій і виробляється візуальне проектування програм. При запуску (завантаженні) Delphi спочатку відкриваються чотири вікна (див. Рис. 10.2):

§  Головне вікно (Delphi 7 – Project1);

§  Вікно Інспектора Об'єктів (Object Inspector);

§  Вікно Конструктора форм (Form1);

§  Вікно Редактора коду (Unit1.pas).

У головному вікні маються такі елементи: головне меню, панелі інструментів,

палітра компонентів.

Палітра компонентів є свого роду “вітриною” найбагатшої бібліотеки компонентів Delphi. Усі наявні в бібліотеці компоненти згруповані в окремих сторінках (вкладках).

У Репозитории Delphi відсутній окремий шаблон для додатка баз даних. Тому, як і будь-який інший додаток Delphi, додаток баз даних починається зі звичайної форми. Інтерфейс додатка створюється з використанням стандартних і спеціалізованих візуальних компонентів на звичайних формах. Візуальні компоненти відображення даних розташовані на сторінці Data Controls Палітри компонентів. У більшості вони являють собою модифікації стандартних елементів керування, пристосованих для роботи з набором даних.

Заголовок Головного вікна Головне меню

Панель інструментів Палітра Компонентів