Тема 1. Система крові. Функції крові. Фізіологія еритроцитів (стр. 3 )

- Фізіологічні принципи профілактики та лікування гемотрансфузійних ускладнень.

14. Поняття про аутотрансфузію крові, застосування в медицині:

- Аутогемотрансфузії в медичній практиці.

- Вплив аутогемотрансфузії на перебіг фізіологічних процесів в організмі та функціонування життєвоважливих органів, зокрема в післяопераційному періоді.

15. Поняття про аутоплазмотрансфузію, фізіологічні аспекти застосування в медицині.

16. Реінфузії крові, фізіологічні аспекти застосування в медицині.

- Фізіологічні аспекти впливу крові при реінфузії.

17. Аутотрансфузії модифікованої крові та плазми, фізіологічні аспекти застосування в лікувальній практиці:

- Фізіологічні аспекти застосування крові та її компонентів після ультрафіолетового опромінення;

- Вплив очистки крові через сорбенти на її морфо-функціональні характеристики;

- Електрохімічне окислення аутокрові;

18. Кровозамінники. Визначення, класифікація, застосування.

- Гемодинамічні кровозамінники;

- Дезінтоксикаційні кровозамінники;

- Регулятори водно-сольового та кислотно-лужного стану;

- Препарати для парентерального харчування;

- Кровозаміннки з функцією перенесення кисню;

- Інфузійні антигіпоксанти.

19. Гравітаційна хірургія крові, загальні поняття, фізіологічні аспекти:

- Визначення, фізичні аспекти застосування гравітації;

- Корекція складу крові хворих (гематологічна інженерія);

- Апаратура та методи гравітаційної хірургії крові.

20. Історія вивчення ліквору та лікворообігу.

21. Фізіологічні механізми лікворообігу в ЦНС.

22. Механізм утворення ліквору:

- Шляхом активної секреції залозистими клетками;

- Шляхом діалізу крові через стенки кровоносних судин.

23. Швидкість утворення ліквору та фактори які на нього впливають.

24. Вікові зміни складу ліквору.

25. Склад та фізіологічні властивості ліквору.

26. Основні біохімічні показники ліквору в нормі.

27. Поняття про хімічну асиметрію мозку.

2. Завдання для самостійної роботи й самоконтролю.

Написати реферат за запропонованою викладачем темою.

3. Перелік рекомендованої літератури:

·  Барышев . Справочник для врачей. – СПб.: Изд-во „Человек”, 2001. – С. 95.

·  Беленький и опасности в практике переливания крови. – М.: „Медицина”, 1969.- С.266.

·  , , Горбин крови и её компонентов.- Киев, 1997.- С. 335.

·  Гланц направление в трансфузиологии.-Л.: Изд-во, „Наука”, 1983. – С. 237.

·  Гостищев хирургия.-М.: „Медицина”, 1997. – 155-202 с.

·  Гаврилов хирургия крови.- М.: „Медицина”, 1984. – С. 303.

·  Вільям Ф. Ганонг Фізіологія людини.- Львів: Видавництво „БАК”, 2002. - 493 с.

·  , , Батуев физиологии.- СПб.: Изд-во „Лань”, 2001.- 618 с.

·  , Физиология и патологи лимфообращения.-Изд-во акад. наук Венгрии, 1957. – С.856

·  Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1939 г. Том 20. Выпуск второй. Анатомия. Книга вторая. Гос. изд-во мед. литература Ленинградское отделение. Стр. 202 - 218.

·  Развитие невральных влагалищ и внутриствольных сосудов плечевого сплетения человека. автореферат. СГМИ. 1968 г. Смоленск.

·  Химическая асимметрия мозга. 1987 г. Наука в СССР. №1 Стр. 21 - 30. . . . .

·  Основы ликворологии. 1971 г. . Ленинград. "Медицина".

·  , , та інші (всього 5 осіб) Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. Закладів; за редакцією . – Вінниця: Нова книга. – 2012. – C. 258-287.

Тема 2: Гемоглобін, його функції.

1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Гемоглобін, його будова та властивості.

1.2. Форми гемоглобіну в онтогенезі.

1.3. Сполуки гемоглобіну, їх спектр.

1.4. Чинники, що впливають на синтез та розпад оксигемоглобіну в людини.

1.5. Кількість гемоглобіну, вікові особливості.

1.6. Критерії насичення еритроцитів гемоглобіном: середня концентрація, колірний показник.

1.7. Тестові завдання.

1.8. Тестування за системою „Крок - 1”.

1.9. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота

Тема 1. Визначення кількості гемоглобіну колориметричним методом (за Салі).

Мета роботи: засвоїти методику визначення кількості гемоглобіну в крові людини колориметричним методом (за Салі).

Обладнання: дистильована вода, 0,1N розчин HCl, гемометр Салі, скарифікатор, 96% спирт, вата, 2% спиртовий розчин йоду, скляна паличка, гумова груша для забору крові.

Самостійна робота студентів.

У пробірку гемометра (пробірка градуйована в г %) наливають 0,1 N розчин HCL до мітки «2» (0,2 мл), і встановлюють її між двома стандартами (солянокислий гематин або гемін). Кров набирають за допомогою мікропіпетки (0,02 мл) та гумової груші. Кінець піпетки обережно витирають ватою, кров випускають у реактив на дно пробірки, а піпетку 2-3 рази промивають верхнім шаром рідини так, щоб не утворювалося піни. Пробірку зтрушують і встановлюють у штатив гемометра.

Рис. 6.4

А – гемометр Салі з мірною пробіркою

Б – капіляр на 20 мкл для забору крові

В – піпетка для дистильованої води

Г – скляна паличка для розмішування.

Рідина стає прозорою і набуває бурого кольору. Через 5 хвилин до рідини в пробірку додають дистильовану воду, помішуючи скляною паличкою рідину, після кожного додавання води. Коли колір рідини буде наближатися до кольору стандартів, воду додають окремими краплями. Розведення закінчується, коли колір рідини в пробірці не буде відрізнятися від кольору стандартів. Відраховують поділки шкали гемометра по нижньому меніску рідини, яку розводили (ціна поділки гемометра – 0,2 г %).

Результати досліджень занести в протокол. Одержаний результат в г % помножити на 10. Тоді кількість гемоглобіну буде в одиницях системи СІ - тіл.

При роботі необхідно дотримуватися часу від моменту розведення до оцінки результату (5 хв.), оскільки колір гемоглобіну непостійний.

Рекомендації до оформлення результатів

Результати записати в протокол, зробити висновок про відповідність отриманих результатів нормі.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 2: Визначення колірного показника і середнього вмісту гемоглобіну у одному еритроциті.

Колірний показник характеризує співвідношення кількості гемо­глобіну та числа еритроцитів у крові і, тим самим, міру насиченості кожного еритроцита гемоглобіном.

Обчислення колірного показника виконують за формулами (дивись наступну сторінку).

Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті становить 27-33,3 пг (пікограм) aбо 0,000027 - 0,000033 мкг.

Рекомендації до оформлення роботи:

Записати отримані результати

Зробити висновок про те, чи характеризує отримана величина кольрового показника здоровий стан системи крові у співставленні з належною нормою.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

3.1. Тестові завдання:

1. Маса обстежуваного складає 75 кілограмів. Визначте яку кількість кисню може приєднати гемоглобін пацієнта якщо він фізично здоровий і кількість гемоглобіну в його крові відповідає нормі?

А. 70 мл О2

B. 700 мл О2

С. 800 мл О2

D. 955, 7 мл О2

E. 755, 2 мл О2

2. Під час обстеження у пацієнта було встановлено що кількість гемоглобіну складає 160 г/л, кількість еритроцитів 2,5 х 1012/л, колірний показник складає 1,3. Оцініть показники цього пацієнта, про що це може свідчити?

А. Еритропенія, гіпергемоглобінемія, гіперхромія. Це вказує на підвищений вміст гемоглобіну в еритроцитах.

B. Гіпогемоглобінемія – мало еритроцитів.

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Зменшення кількості гемоглобіну

E. Зрушення лейкоцитарної формули вліво

3. Маса хворого складає 80 кг. Скільки грам гемоглобіну знаходиться у крові досліджуваного якщо вміст гемоглобіну в його крові складає 80 ОД за Салі (стандарт Салі = 16,7 г % ) ?

А. 230 г

B. 500 г

С. 745 г

D. 400 г

E. 345 г

4. У крові пацієнта вміст гемоглобіну складає 120 г/л. Після потрапляння у середовище, яке містить чадний газ було встановлено, що киснева ємкість крові пацієнта зменшилась на 30 %. Чому рівна киснева ємкість крові у пацієнта?

А. 1,34

B. 11,2

С. 2,2

D. 1,9

E. 22,4

5. Лікар швидкої допомоги констатував у потерпілого жителя села втрату свідомості, порушення дихання та інші прояви отруєння чадним газом. Яка сполука стала причиною порушення дихання?

А. Карбоксигемоглобін

B. Карбгемоглобін.

С. Метгемоглобін.

D. Дезоксигемоглобін.

E. Оксигемоглобін.

6. Під час розтину трупа молодої людини, знайденої в автомобілі, що знаходився у гаражі з увімкненим двигуном, кров має яскраво-червоний колір. При спектральному аналізі встановлені 2 смуги затемнення в жовто – зеленій частині спектру. Утворення якої сполуки гемоглобіну викликало це явище?