B. Моноцитколонієстимулюючий чинник
C. Тромбоцитопоетин
D. Еритропоетин
E. Інтерлейкіни 4,6
5. При аналізі крові чоловіка 35 років знайшли: еритроцитів – 3,7 х 1012 /л, гемоглобіну 130 г/л, тромбоцитів – 190 х 109/л, загальний час згортання крові – 8 хвилин, час кровотечі за Дуке – 7 хвилин. Такі результати свідчать, перш за все, про зменшення швидкості
A. Судинно-тромбоцитарного гемостазу
B. Коагуляційного гемостазу
C. Утворення прокоагулянтів
D. Утворення тромбіну
E. Утворення плазмінів
6. Коагулянтні та антикоагулянтні механізми регулюються нервовою системою. Як відреагує процес гемокоагуляції на підвищення тонусу симпатичної нервової системи?
A. Гемокоагуляція не зміниться
B. Гемокоагуляція сповільниться
C. Гемокоагуляція посилиться
D. Активується антикоагулянтна система
E. Пригнічується фібринолітична система
7. При захворюваннях печінки, що супроводжуються недостатнім надходженням жовчі у кишківник, спостерігається підвищення кровоточивості. Як пояснити це явище?
A. Дефіцитом заліза
B. Авітамінозом К
C. Тромбоцитопенією
D. Гемолізом еритроцитів
E. Авітамінозом С
8. Недостатня кількість яких формених елементів крові, призведе до порушень у адекватній зупинці капілярної кровотечі
A. Еритроцитів
B. Лейкоцитів
C. Тромбоцитів
D. Агранулоцитів
E. Нейтрофілів
9. Який з чинників у організмі людини забезпечує діяльність системи РАСК, зокрема бере участь у реканалізації тромбованих судин?
A. Антитромбін III
B. Урокіназа
C. Цитрат натрію
D. Вікасол
E. Гірудин
10. Яким засобом можливо запобігти зсіданню крові?
A. Додати розчину NaСl
B. Додати вікасол
C. Додати глюкозу
D. Осадити іони кальцію
E. Додати НСl
11. У пацієнта при незначних механічних впливах виникають підшкірні крововиливи. Що може бути причиною такого явища?
A. Тромбоцитопенія
B. Еритропенія
C. Лейкопенія
D. Лімфоцитоз
E. Зменшення вмісту гемоглобіну
12. У людини 40 років з масою тіла 80 кг під час стресу виявили, що загальний час зсідання крові становив 2 хв., що є наслідком дії на гемокоагуляцію, перш за все:
A. Катехоламінів
B. Кортізолу
C. Альдостенору
D. Соматотропіну
E. Вазопресину
13. Які зміни процесів гемокоагуляції виникнуть, якщо у людини при підвищенні активності симпатичної нервової системи?
A. Гемокогуляцiя підсилиться
B. Гемокоагуляцiя зменшиться
C. Гемокоагуляцiя не зміниться
D. Антизсiдальна система активується
E. Фiбринолiз зменшиться
14. Що потрібно додати до донорської крові, законсервованої цитратом натрію, щоб викликати зсідання?
A. Іони кальцію
B. Іони натрію
C. Протромбін
D. Вітамін К
E. Фібриноген
3.3. Ситуаційні задачі:
1. Людина, 45 років, звернулася до лікаря-стоматолога з приводу видалення кореня зуба. Лікар звернув увагу на синці, які розташовані на передпліччі пацієнта. Такі синці, за словами пацієнта, останнім часом виникають у нього навіть при незначних пошкодженнях, бувають носові кровотечі. При обстеженні ротової порожнини знайдена кровоточивість ясен. При аналізі крові виявлено: еритроцитів - 3.7 х 1012/л, гемоглобіну – 120 г/л, лейкоцитів - 5,8 х 109/л, лейкоцитарна формула без змін, тромбоцитів 90 х 109/л, загальний час згортання крові - 6 хв., час кровотечі - 10 хвилин.
А. Дайте обгрунтовані висновки цьому аналізу крові.
В. Назвіть вірогідні причини виявлених змін.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. При аналізі крові у чоловіка, 40 років, який зловживав алкоголем, виявлено: гемоглобіну - 130 г/л, еритроцитів - 3,9 х 109/л, колірний показник - 1,0; лейкоцитів - 4,5 х 109/л, лейкоцитарна формула без змін, тромбоцитів - 100 х 109/л, ШОЕ - 4 мм/год, час згортання крові - 6 хв., білків плазми крові - 60 г/л.
А. Дайте обгрунтовані висновки цьому аналізу крові.
В. Назвіть вірогідні причини виявлених змін.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Література.
· Нормальна фізіология /За ред. В. І.Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 272-284.
· , , та інші (всього 5 осіб) Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. Закладів; за редакцією . – Вінниця: Нова книга. – 2012. – C. 279-286.
· Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.496-500.
· Физиология человека /Под. ред. - М.: Медицина, 1985. – С. 217-226.
· Посібник з нормальної фізіології /За ред. , . – К.: Здоров’я, 1995. – С. 142, 143-144.
· Физиология системы крови / Под ред. . – Винница, 1984. - 3-9 с. № 15, 19, 21, 33.
· Атлас по нормальной физиологии /Под ред. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.
· Конспект лекций.
· Физиология человека. Под ред. , , 1997, т.1, с. 277-280.
· Физиология человека. Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.616-624.
Тема 7. Групи крові. Резус-фактор.
1. Теоретичні питання до заняття.
1.1. Групи крові: принципи розподілу на групи за системою АВО, СDE та іншими.
1.2. Методи визначення груп крові за допомогою стандартних сироваток та цоліклонів
анти-А і анти-В.
1.3. Резус-фактор, його значення в клініці.
1.4. Принцип визначення резус-належності крові (за допомогою антирезусної сироватки).
1.5. Значення сумісності за резус-фактором у ранньому онтогенезі.
1.6. Фізіологічні основи переливання крові.
1.7. Кровозамінники.
1.8. Тестові завдання.
1.9. Тестування за системою „Крок-1”.
1.10. Ситуаційні завдання
2. Практична робота
Тема 1: Визначення груп крові.
Мета робот: завсвоїти методику визначення груп крові людини (донорської) за методиками, які використовують у клінічній лабораторії.
Обладнання: стандартні сироватки I, II, III, IY груп крові, пластинка з заглибинами, 96% спирт, скарифікатор, стерильна вата, 2% спиртовий розчин йоду, гумова груша для забору крові, два предметних скла, піпетка, ізотонічний розчин хлориду натрію.
Самостоятійна робота студентів.
На пластинці з заглибинами позначити групи сироваток. Під кожне позначення в заглибину нанести краплю сироватки відповідної групи. Проколоти м’якуш IY пальця руки. Кутом предметного скла перенести кров з пальця у сироватку I групи та ретельно розмішати. Другим кутом - у сироватку II групи та знову розмішати т. д. Співвідношення крові та сироватки повинно бути 1:10.
Через 2-3 хв. спостерігають реакцію аглютинації, після чого додають піпеткою краплю ізотонічного розчину хлориду натрію. Реакція відбувається протягом 5 хв.
Тема 2. Визначення груп крові за допомогою цоліклонів анти-А і анти-В.
Мета роботи: засвоїти методику визначення груп крові за допомогою цоліклонів анти-А і анти-В.
Обладнання: біла пластинка з заглибинами, 7 маркерованих піпеток, 2 предметних скла, склограф, кров і плазма досліджуваного, розчини цоліклонів анти-А и анти-В, стандартні еритроцити II (A) и III (В), ізотонічний розчин хлориду натрію.
Самостоятійна робота студентів.
Визначення антигенів досліджуваної крові.
На білій пластинці над двома заглибинами написати “анти-А” і “анти-В”. За допомогою двох різних позначених піпеток внести по одній краплі (0,1 мл): в заглибину, де написано “анти-А” – цоліклон анти-А, в заглину, де написано “анти-В” – цоліклон анти-В. Відповідними піпетками краплі зробити плоскими. Краплю досліджуваної крові помістити в окреме заглиблення окремою піпеткою. Куточком предметного скла перенести частину крові в краплю з цоліклоном анти-А. Кров швидко розмішати з краплею цоліклона (забарвлення краплі – слабко-рожеве). Другим кутом предметного скла перенести частину крові з цоліклоном анти-В. Теж одразу розмішати. Співвідношення крові й цоліклона повинно бути 1:10. Обережно погойдувати пластинку протягом декількох хвилин, але не більше ніж 2,5 хв.
- Контроль на присутність антитіл в плазмі досліджуваної крові.
За допомогою двох різних позначених піпеток нанести у відповідні заглибини “стандарт А” та “стандарт В” по одній краплі плазми досліджуваного. Краплю крові зі стандартними еритроцитами групи II (А) помістити в окрему заглибину окремою піпеткою. Надписати. Краплю крові зі стандартними еритроцитами групи III (В) також помістити в окрему заглибину окремою піпеткою. Надписати. Куточком предметного скла перенести частину крові зі стандартними еритроцитами групи II(А) у плазму, що міститься в заглибині “стандарт А”. Співвідношення крові повинно бути 1:10. Так само другим куточком скла змішати стандартні еритроцити III(В) з плазмою, що міститься в заглибині “стандарт В”, перемішати.
Примітка: несправжня аглютинація може бути тоді, коли еритроцити збираються у монетні стовпчики. Якщо додати до краплі крові 1-2 краплі ізотонічного розчину хлориду натрію, тоді несправжня аглютинація зникає. Цю додаткову реакцію проводять також, коли досліджувана кров належить до групи АВ(0). На основі таблиці (яка додається нижче) зробити висновок відносно групи крові досліджуваного.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 |
