С. 7.40 24 40
D. 7.31 16 33
3. Визначте, які з наведених результатів матимуть місце у пацієнта, який тривалий час хворіє на гіпофункцію бета-клітин підшлункової залози.
рН НСО-з РСО2
ммоль/л мм. рт. ст.
А. 7.65 48 45
В. 7.50 15 20
С. 7.40 24 40
D. 7.31 16 33
4. Література.
· Нормальна фізіология /За ред. В. І.Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 245-247, 249-253, 235-238, 245, 247-248.
· , , та інші (всього 5 осіб) Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. Закладів; за редакцією . – Вінниця: Нова книга. – 2012. – C. 259-265.
· Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.496.
· Физиология человека /Под. ред. - М.: Медицина, 1985. – С. 213-215.
· Посібник з нормальної фізіології /За ред. , . – К.: Здоров’я, 1995. – С. 110-112, 109-110.
· Учебные задания для студентов по нормальной физиологии человека (ситуационные задачи):
· Физиология системы крови / Под ред. . – Винница, 1984. - 3-9 с. № 10-13, 23, 30, 38-40, 3-9, 24.
· Атлас по нормальной физиологии /Под ред. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.
· Конспект лекцій.
· Физиология человека. Под ред. , , 1997, т.1, с.277-280.
· Физиология человека. Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.414-422, 616-624.
Тема 6. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судин. Фізіологія тромбоцитів.
1. Теоретичні питання до заняття.
1.1. Система, яка регулює агрегатний стан крові (РАСК). Фактори, що запобігають згортанню крові.
1.2. Механізми підтримання рідкого стану крові.
1.3. Гемостаз, його види.
1.4. Тромбоцити, їх роль в організмі.
1.5. Сосудинно-тромбоцитарний гемостаз, його роль.
1.6. Сучасні уявлення про основні фактори, які беруть участь у коагуляційному гемостазі – (коагуляції).
1.7. Коагуляційний гемостаз, його фази, механізми, значення.
1.8. Антикоагулянти, їх види, механізми дії, значення.
1.9. Поняття про первинні та вторинні антикоагулянти, засоби, які запобігають згортанню крові.
1.10. Плазміни та фібриноліз, його механізми, значення.
1.11. Роль судинної стінки у регуляції гемостазу та фібрінолізу.
1.12. Регуляція згортання крові.
1.13. Фізіологічні основи методів дослідження стану гемостазу.
1.14. Вікові зміни системи гемостазу
1.15. Кровотворення та його регуляція.
1.16. Тестові завдання.
1.17. Тестування за системою „Крок - 1”.
2. Практична робота
Тема 1. Визначення часу згортання крові.
Мета і завдання. Визначити час зсідання крові. Вивчити вплив антикоагулянтних речовин на процес зсідання.
Матеріали та обладнання: предметні скельця покриті парафіном, скляні палички, оксалат і цитрат натрію, стерильний скарифікатор, спирт, ефір, настойка йоду, вата, секундомір або годинник.
Об'єкт дослідження: кріль.
Самостійна робота.
На три скла, покриті парафіном, наносять по одній краплі крові (діаметром 5-6 мм), яку взято з вушної вени кроля. Відмічають час взяття крові. На одне скло додають до крові кілька кристаликів оксалату амонію, на друге - таку ж кількість цитрату натрію. На третє нічого не додають.
(Одним із способів попередження згортання крові є видалення з неї іонів кальцію. Іони кальцію можуть бути зв'язані солями щавлевої кислоти, лимонної кислоти та ін. При додаванні до крові вказаних речовин іони кальцію випадають в осад, якщо була додана сіль щавлевої кислоти (оксалатна кров), або якщо додали солі лимонної кислоти (цитратна кров). Таким чином, цитратна або оксалатна кров не здатні до згортання).
Періодично, з інтервалами 30 с, перемішують скляними паличками кров на кожному склі. Поява ниток фібрину, що тягнуться за паличкою, свідчить про початок згортання крові. Час, що минув з моменту взяття крові до появи ниток фібрину, відповідатиме часу зсідання крові. При визначенні описаним способом час зсідання у нормі дорівнює 4 - 6 хв.
Зазначити, на якому склі відбулося зсідання і за який час; на яких скельцях не відбулося зсідання і чому.
Рекомендації до оформлення результатів.
Описати отримані результати. Зробити висновок.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема 2. Визначення часу кровотечі за Дуке
Мета: Визначення часу спонтанної зупинки кровотечі проводять після пошкодження дрібних судин. Зупинка кровотечі з дрібних судин відбувається головним чином завдяки здатності тромбоцитів до аглютинації у місці пошкодження судини.
Мета роботи: ознайомитися з методикою визначення тривалості кровотечі й оцінити час зсідання крові.
Обладнання: годинник, смужки фільтрувального паперу, 96% спирт, скарифікатор, вата, 2% спиртовой розчин йоду.
Самостійна робота
Стерильним скарифікатором проводиться прокол пальця й одразу ж починають відлік часу. Виступаючу краплю крові кожні 30 с. обережно знімають фільтрувальним папером, не торкаючись до раневої поверхні. Момент, коли на фільтрувальному папері більше не з'являється кров'яна пляма, відзначають як закінчення кровотечі.
Рекомендації до оформлення результатів.
У нормі при визначенні часу кровотечі цим способом кровотеча зупиняється через 2 - 3 хв.
Вклеїти у зошит фільтрувальний папір з відбитками крапель крові. Зробити висновок. Оформити протокол.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема 3. Визначення кількості тромбоцитів у крові людини за методом Джавадяна.
Мета роботи: засвоїти методику визначення кількості тромбоцитів у крові людини відповідно з методом визначення тривалості кровотечі й оцінити час зсідання крові.
Обладнання: мікроскоп, освітлювач, рахувальна камера, покривне скло, розчин для розведення крові (на 100 мл дистильованої води беруть 3,8 г цитрату натрію, 0,57 г хлориду натрію, 0,15 г метиленової синьки; після кіп‘ятіння та фільтрації до розчину додають 2-3 краплі міцного формаліну), еритроцитарний меланжер, гумова груша для взяття крові.
Самостійна робота студентів.
Ознайомитися з камерою, в якій підраховують тромбоцити під об’єктивом мікроскопу. Камеру щільно покрити покривним склом, притираючи його до появи н’ютонових кілець. За допомогою гумової груші в меланжер набирають кров до мітки 0,5 і відразу розводять попередньо приготовленим розчином до мітки 101 (у 200 разів). Затиснувши меланжер між пальцями, вміст його ретельно перемішують. Залишають меланжер на 10-15 хвилин для достатнього забарвлення тромбоцитів метиленовою синькою. Після повторного розмішування краплю з меланжера наносять в попередньо приготовлену камеру Горяєва.
Підрахунок ведуть у 25 великих квадратах, тобто в 400 маленьких.
Знаючи об‘єм камери над маленьким квадратиком (1/4000 мм3) і ступінь розведення крові, визначити кількість тромбоцитів в 1мм3 крові за формулою: X=А х 4000х 200 /400 , де:
Х – загальна кількість тромбоцитів в 1 мм3 (1мкл),
А – кількість тромбоцитів в 25 великих квадратах,
200 – розведення крові,
1/ 4000 мм3 – об’єм камери над маленьким квадратиком,
400 – кількість маленьких квадратиків у 25 великих.
Примітка: тромбоцити швидко руйнуються поза межами кровоносного русла, тому кров необхідно набирати якомога швидше, а змішувач повинен бути вологим.
Рекомендації до оформлення результатів.
Описати отримані результати. Зробити висновок.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.
3.1. Тестові завдання:
1. У хворого з порушенням всмоктування жирів у кишківнику збільшений час згортання крові. Коагулограма показала зниження рівня протромбіну (з 0,15 г/л до 0,05 г/л), що бере участь у другій фазі згортання крові – утворення тромбіну. Це стало наслідком:
A. Зниження концентрації Са++
B. Недостатності вітаміну В12
C. Недостатності вітаміну С
D. Недостатності вітаміну К
E. Зниження кількості глобулінів крові
2. Після накладення джгута у досліджуваного виявили точкові крововиливи в шкірі. З порушенням функції яких клітин крові це зв'язано?
A. Тромбоцитів
B. Еозинофілів
C. Моноцитів
D. Лімфоцитів
E. Нейтрофілів
3. У людини необхідно оцінити швидкість розвитку коагуляційного гемостазу. Який з наведених показників доцільно визначити для цього?
A. Кількість еритроцитів у крові
B. Час кровотечі
C. Загальний час згортання крові
D. Вміст плазмінов у крові
E. Кількість тромбоцитів у крові
4. У аналізі крові жінки знайшли: еритроцитів – 4 х 1012 /л, гемоглобіну 130 г/л, лейкоцитів 2,5 х 109/л, лейкоцитарна формула - нейтрофілів 15 %, еозинофілів – 2 %, моноцитів – 10 %, лімфоцитів – 78%, тромбоцитів – 200 х 109/л. Який з наступних чинників гуморальної регуляції доцільно вводити жінці для нормалізації показників крові?
A. Гранулоцитколонієстимулюючий чинник
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 |
