Тема 1. Система крові. Функції крові. Фізіологія еритроцитів (стр. 5 )

Лімфоцити. Це головні клітини імунної системи, забезпечують адекватну імунну відповідь організму при контакті з чужорідними чинниками. Вміст лімфоцитів у крові зростає при інфекційному мононуклеозі, багатьох інших вірусних інфекціях, а також при захворюваннях лімфатичної системи і крові.

Моноцити. Клітини, яким належить найважливіша роль у забезпечені фагоцитозу, тобто "пожирання" чужорідних мікроорганізмів. Моноцитоз характерний для багатьох інфекцій - туберкульозу, інфекційного мононуклеозу, сепсису, та ін. Він зустрічається при захворюваннях крові, колагенозах та ін.

Плазмоциди. Клітини лімфоїдної тканини, які продукують імуноглобуліни. У нормі в периферійній крові відсутні, з'являються там при вірусних інфекціях, плазмоцитомі, злоякісних пухлинах, аутоімунних захворюваннях.

Мета і завдання. Вивчити види лейкоцитів та вміти розпізнавати їх на мазку крові. Засвоїти методику ви­значення лейкоцитарної формули.

Матеріали та обладнання: мікроскоп, мазки крові, імерсійна олія, вата, марля, 11-клавішний лічильник для підрахунку лейкоцитів.

Хід роботи. Підготувати до роботи мікроскоп. Роз­глянути мазок при малому збільшенні, потім нанести краплю імерсійного масла, встановити велике збільшен­ня (окуляр 7/10, об'єктив 90) і підрахувати 100 або 200 лейкоцитів, диференціюючи кількість їх за видами за допомогою

11-клавішного лічильника. Підрахунок на мазку проводять у такий спосіб: підраховують лейкоцити у 3 - 4 полях зору вздовж краю мазка, потім у 3 - 4 полях зору у напрямку до середини мазка; потім раху­ють у 3 - 4 полях зору паралельно краю мазка і знов повертаються до краю. Такий рух продовжують доти, доки не підрахують 50 клітин. Тоді на протилежному краю мазка так само підраховують ще 50 клітин (до суми 100 клітин). Підрахунок краще робити в найтоншому місці мазка, ближче до кінця, де добре видно структуру клітин.

Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.

Оформити протокол. Записати лейкоцитарну форму­лу. Користуючись даними про загальну кількість лейко­цитів у крові, обчислити абсолютну кіль­кість різних видів лейкоцитів.

Приклад: загальна кількість лейкоцитів у крові 7000 в 1 мкл, або 7-109/л (7,0 Г/л, гіга на літр); з них лімфоцитів 30 %.

Складаємо пропорцію:

100 % - 7000,

30 % - Х

Х = 7000 х 30/100 = 2100 в 1 мкл, або 2,1 х 109/л

(2,1 Г/л).

Співставити одержані показники з нормальними вели­чинами й зробити висновки щодо наявності або відсут­ності відхилень.

Примітка: Під час заняття можуть бути використані ситуаційні завдання, в яких необхідно дати оцінку запропонованому варіанту лейкоцитарної формули, та зробити висновок.

Контрольні запитання і завдання:

1. Як визначити лейкоцитарну формулу?

2. Правила підрахунку лейкоцитів на мазку крові.

3. Зна­чення лейкоцитарної формули.

1.  Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

3.1. Тестові завдання:

1. При аналізі крові у спортсмена 23 років після звичного успішного тренування виявлено: еритроцитів 4,5 х 1012 /л, гемоглобіну - 160 г/л, лейкоцитів – 10 х 109/л, нейтрофілів – 64 %, базофілів - 0,5 %, еозинофілів - 0,5 %, моноцитів – 8 %,

лімфоцитів – 27 %. Такі показники свідчать, перш за все про:

А. Міогенний еритроцитоз

В. Психогенний лейкоцитоз

С. Міогенний лейкоцитоз

D. Міогенний лімфоцитоз

Е. Міогенна еозинопенія

2. При аналізі крові у дівчини 18 років виявлено: лейкоцитів – 6 х 109/л, нейтрофілів сегментоядерних – 65 %, палочкоядерних – 0 %, базофілів – 1 %, еозинофілів – 7 %, моноцитів – 8 %, лімфоцитів – 19 %. Такі показники свідчать, перш за все, про:

А. Моноцитоз

В. Нейтрофілію

С. Базофілію

D. Еозінофілію

Е. Лімфопенію

3. Жінка у віці 21 року звернулась до лікаря після гострого захворювання верхніх дихальних шляхів зі скаргами на слабкість, підвищення температури тіла. Аналіз крові: гемоглобін - 52 г/л, гематокрит - 24 %, тромбоцити - 100 х 109/л, лейкоцити - 14 х 109/л, сегментоядерних нейтрофілів – 82 %, палочкоядерних – 3 %, лімфоцитів – 15 %. Такий аналіз крові свідчить про:

А. Лейкоцитоз, тромбоцитоз, лімфопенію

В. Нейтропенію, ерітропенію, лімфопенію

С. Еритропенію, тромбоцитопенію, лейкоцитоз

D. Гіперволюмію, тромбоцитопенію, лейкоцитоз

Е. Тромбоцитопенію, гранулоцитопенію, лімфопенію

4. Які клітини крові є носіями імунологічної пам'яті?

А. Моноцити.

В. В-лімфоцити.

С. Т-лімфоцити.

D. Тромбоцити.

Е. Еритроцити.

5. Коли спостерігається фізіологічний лейкоцитоз?

А. При інфекційних хворобах.

В. У новонароджених.

С. При запаленні.

D. Під час сну.

Е. Всі відповіді вірні.

6. Вкажіть нормальну кількість лімфоцитів у периферійній крові дорослої людини:

А. 25 – 30 %.

В. 0 – 1 %.

С. 1 – 5 %.

D. 5 – 10 %.

Е. 45 – 70 %.

7. У хворого на бронхіальну астму при вивченні лейкоцитарної формули крові були помічені зміни в її складі, що дало можливість запідозрити алергічний характер даного стану. Які зміни у складі крові дозволили зробити такий висновок?

А. Зменшилась кількість нейтрофілів.

В. Збільшилась кількість еозинофілів.

С. Збільшилась кількість моноцитів.

D. Зменшилась кількість еозинофілів.

Е. Збільшилась кількість лімфоцитів.

8. Лабораторне обстеження крові рекомендується проводити натще рано вранці. Зміну кількості яких форменних елементів крові можна визначити, якщо провести забір крові після вживання

їжі?

А. Збільшення кількості білків плазми.

В. Збільшення кількості еритроцитів.

С. Збільшення кількості лімфоцитів.

D. Зменшення кількості тромбоцитів.

Е. Збільшення кількості еритроцитів.

9. У лікарню привезли хворого з діагнозом “гострий живіт”. Лікар запідозрив гострий апендицит і для перевірки своєї версії призначив негайний аналіз крові. Які зміни в аналізі крові можуть підтвердити наявність гострого запалення?

А. Еозинофілія.

В. Еритроцитоз.

С. Лейкопенія.

D. Еритропенія.

Е. Лейкоцитоз.

10. Паразитарна інфекція звичайно супроводжується …

А. Базофілією

B. Еозинофілією

С. Моноцитозом

D. Тромбоцитозом

E. Нейтрофілією

11. У літніх людей підвищується частота виникнення пухлин. Одна з основних причин цього:

A. Зниження активності клітинного імунітету

B. Зростання порушення мітозів

C. Підвищення активності утворення антитіл

D. Зниження інтенсивності утворення антитіл

E. Підвищення активності клітинного імунітету

12. При аналізі крові виявлено незначне підвищення кількості лейкоцитів (лейкоцитоз), без змін інших показників. Причиною чього може бути, що перед дослідженням людина :

A. Поснідала

B. Не снідала

C. Погано спала

D. Палила тютюн

E. Випила 200 мл води

13. В дитини виявлено гельмінти. Які зміни в периферичній крові будуть спостерігатися при цьому?

A. Еозинофілія

B. Лейкоцитоз

C. Нейтрофілія

D. Базофілія

E. Моноцитоз

14. При профогляді у людини, що не має скарг на стан здоров'я, виявлено лейкоцитоз. Причиною цього може бути те, що кров для аналізу здана після:

A. Фізичного навантаження

B. Розумової праці

C. Відпочинку на курорті

D. Значного вживання води

E. Вживання алкоголю

3.3. Ситуаційні задачі:

1. Як і чому може змінитись кількість лейкоцитів після прийому їжі, м'язової роботи, при вагітності та сильних емоціях? Відповідь аргументуйте.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. При аналізі крові у спортсмена 20 років після виснажливого тренування виявлено: гематокритний показник – 51 %, еритроцитів - 4,9 х 1012 /л, гемоглобіну - 160 г/л, лейкоцитів - 10 х 109/л, нейтрофілів – 64 %, базофілів - 0,5 %, еозинофілів - 0,5 %, моноцитів – 8 %, лімфоцитів – 27 %, ШОЕ - 4 мм/год.

А. Дайте обгрунтований висновок.

В. Проаналізуйте вірогідні причини змін.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Література.

·  Нормальна фізіология /За ред. В. І.Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 258-267.

·  , , та інші (всього 5 осіб) Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. Закладів; за редакцією . – Вінниця: Нова книга. – 2012. – C. 270-277.

·  Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.478-487.

·  Физиология человека /Под. ред. - М.: Медицина, 1985. – С. 232-237.

·  Посібник з нормальної фізіології /За ред. , . – К.: Здоров’я, 1995. – С. 131-137.

·  Физиология системы крови / Под ред. . – Винница, 1984. - 3-9 с. № 14, 26-29, 31, 32, 35-37.

·  Атлас по нормальной физиологии /Под ред. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 14-36.

·  Конспект лекцій.

·  Физиология человека. Под ред. , , 1997, т.1, с. 277-280.