·  Физиология человека. Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса, М., Мир, т.2, 1996, с.616-624.

·  Dorling Kindesley Навчальний посібник з анатомії та фізіології 2-ге оновлене видання Львів БАК – 2002 С. 122-132.

Тема 4: Фізико-хімічні властивості плазми крові.

1. Теоретичні питання до заняття.

1.1. Плазма, її склад.

1.2. Осмотичний тиск плазми крові, його роль.

1.3. Розчини ізо-, гіпо-, гіпертонічні.

1.4. Поняття про мінімальну та максимальну осмотичну резистентність еритроцитів.

1.5. Регуляція постійності осмотичного тиску.

1.6. Кровозамінні розчини.

1.7. Функціональна система, що забезпечує постійність осмотичного тиску.

1.8. Значення осмотичного тиску для процесів мікроциркуляції.

1.9. Тестові завдання.

1.10. Тестування за системою „Крок - 1”.

1.11. Ситуаційні задачі.

2. Практична работа

Тема 1. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів крові людини.

Мета работи: засвоїти методику визначення осмотичної резистентності еритроцитів крові людини.

Обладнання: штатив з пробірками, 1% розчин NaCl, дистильована вода, дві градуйовані пробірки, 96% спирт, скарифікатор, стерильна вата, 5% спиртовий розчин йоду, гумова груша, капіляр з приладу Панченкова.

Самостійна робота студентів.

Приготувати з 1% розчину NaCl та дистильованої води розчини наступних концентрацій: 0,8%; 0,6%; 0,5%; 0,3%; 0,2%.

Для цього потрібно:

1. пробірка: до 4 мл 1% розчину NaCl додати 1 мл дистильованої води. Одержуємо 5 мл 0,8% розчину;

2.пробірка: до 3 мл 1% розчину NaCl додати 2 мл дистильованої води. Одержуємо 5 мл 0,6% розчину;

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

3. пробірка: до 2,5 мл 1% розчину NaCl додати 2,5 мл дистильованої води. Одержуємо 5 мл 0,5% розчину;

4. пробірка: до 2 мл 1% розчину NaCl додати 3 мл дистильованої води. Одержуємо 5 мл 0,4% розчину;

5. пробірка: до 1,5 мл 1% розчину NaCl додати 3,5 мл дистильованої води. Одержуємо 5 мл 0,3% розчину;

6. пробірка: до 1 мл 1% розчину NaCl додати 4 мл дистильованої води. Одержуємо 5 мл 0,2% розчину;

7. пробірка: налити 5 мл дистильованої води.

Отримані розчини розмістити в порядку зменшення концентрації. За допомогою капіляра та гумової груші взяти з м’якуша IV пальця кров (70 мм3). В кожну пробірку додати 10 мм3 крові. Залишити пробірки в штативі на 30 хвилин. Відмітити концентрації розчину, де відбувся гемоліз усіх еритроцитів (на дні пробірки немає осаду еритроцитів, розчин прозорий, червоний - «лакова кров»). Максимальна концентрація гіпотонічного розчину, у якій відбувся гемоліз усіх еритроцитів, відповідає максимальній резистентності еритроцитів. Відмітити максимальну концентрацію гіпотонічного розчину, в якій почався гемоліз еритроцитів (є осад еритроцитів, розчин має рожевий колір). Максимальна концентрація гіпотонічного розчину, у якій почався гемоліз менш стійких еритроцитів, відповідає мінімальній осмотичній резистентності еритроцитів.

Примітка: На занятті можна використовувати консервовану кров у зв’язку з контагіозними захворюванями.

Рекомендації до оформлення результатів.

Результати записати в протокол. Проаналізувати результати з урахуванням якісної характеристики процесу, який спостерігаємо.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Завдання для самостійної роботи та самоконтролю.

3.1. Тестові завдання:

1. У жінки 40 років при аналізі крові виявлено: натрій - 115 ммоль/л, хлориди - 85 ммоль/л, калій - 4 ммоль/л, бікарбонати - 22 ммоль/л, глюкоза - 6 ммоль/л, загальний білок 65 г/л. Наслідком відмічених змін складу крові, перш за все, стане зменшення:

A.  Осмотичного тиску

B.  Онкотичного тиску

C.  Кислотно-лужної рівноваги

D.  Об'єму циркулюючої крові

E.  Швидкості осідання еритроцитів

2. У зв'язку з крововтратою пацієнту введено 1 л розчину NaCl з концентрацією 150 ммоль/л. Внаслідок цього, швидше за все, зменшиться:

A.  Осмотичний тиск плазми крові

B.  Онкотичний тиск плазми крові

C.  Концентрація іонів водню

D.  Концентрація електролітів

E.  Напруга вуглекислого газу крові

3. Людині внутрішньовенно ввели гіпертонічний розчин глюкози. Це спричинить посилений рух води у такому напрямку:

A.  Змін руху води не буде

B.  З міжклітинної рідини до капілярів

C.  З міжклітинної рідини до клітин

D.  З капілярів до міжклітинної рідини

E.  З клітин до міжклітинної рідини

4. У адаптованої до високих температур людини в спекотну погоду посилюється потовиділення, внаслідок чого втрачається багато води, і позаклітинне середовище стає більш концентрованим. Збудження яких рецепторів забезпечує високу активність АДГ?

A.  Осморецепторов гіпоталамуса.

B.  Волюморецепторов порожнистих вен та передсердя.

C.  Осморецепторів печінки.

D.  Волюморецепторів гіпоталамуса.

E.  Барорецепторів дуги аорти.

5. За обідом людина з'їла солоного оселедця і картоплю з солоним огірком. Через деякий час у нього виникло відчуття спраги. Збудження яких рецепторів перш за все викликало у нього це відчуття?

A.  Волюморецепторів гіпоталамусу.

B.  Волюморецепторів порожнистих вен та передсердя.

C.  Осморецепторів печінки.

D.  Осморецепторів гіпоталамуса.

E.  Барорецепторів дуги аорти.

6. Максимальна концентрація NaCl у розчині, при якій відбувається повний гемоліз еритроцитів (утворюється лакова кров), називається:

A.  Мін. резистентністю (0,32 – 0,34%).

B.  Мін. резистентністю (0,44 – 0,48%).

C.  Макс. резистентністю (0,32 – 0,34%).

D.  Макс. резистентністю (0,44 – 0,48%).

E.  Мін. резистентністю (0,8 – 0,9%).

7. Найбільші відмінності між плазмою крові та інтерстиційною рідиною полягають у …

A.  Вмісті Na+

B.  Вмісті К+

C.  Вмісті білків

D.  Вмісті амінокислот

E.  Вмісті жирів

8. Введення якого розчину у судинне русло не змінить осмотичного тиску плазми крові?

A.  Глюкози (0,9%)

B.  NaCl (0.9%)

C.  NaCl (0.2%)

D.  CaCl2  (20%)

E.  Сорбітолу 1 %

9. Скільки складає величина осмотичного тиску плазми крові?

A.  4.7 атм

B.  8.5 атм

C.  2.7 атм

D.  7.0 атм

E.  7.6 атм

10. Чим відрізняється лімфа за складом від плазми?

A.  Більшою концентрацією білків

B.  Концентрацією фосфоліпідів

C.  Меншою концентрацією білків

D.  Великою кількістю формених елементів

E.  Вмістом амінокислот

11. При прийнятті всередину 100 мл 25% (насиченого) розчину сернокислої магнезії з'являється багато рідкого калу. Чому?

A. Збільшується осмотичний тиск у кишках.

B. Стимулюється секреція шлункового соку.

C. Гальмується робота кишок.

D. Стимулюється виділення гормонів 12-палої кишки.

E. Зменшується осмотичний тиск.

12. У практиці невідкладної терапії та реанімації нерідко зустрічаються стани, що супроводжуються набряком клітин мозку. Для боротьби з цим в організм хворих доцільно вводити речовини, які:

A. Підвищують колоїдно-осмотичний тиск крові

B. Змінюють кислотно-лужний баланс крові

C. Понижують системний артеріальний тиск

D. Понижують центральний венозний тиск

E. Зменшують ОЦК

3.3. Ситуаційні задачі:

1. Спортсменка бере участь у марафонському забігу, під час якого втрачає з потом воду та хлорид натрію, втрати води з потом вона поповнює під час бігу питтям дистильованої води. Як зміняться фізико-хімічні показники плазми крові після закінчення забігу у спортсменки?

Аргументуйте відповідь.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Людина, 30 років, з масою тіла 70 кг, випила 2 л дистильованої води. Проаналізуйте:

А. Можливі зміни параметрів гомеостазу, їх наслідки.

В. Намалюйте схему контуру регуляції підтримки постійності параметрів гомеостазу у цих умовах; назвіть чинники та механізми регуляції; як називається такий контур регуляції.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Література.

·  Нормальна фізіология /За ред. В. І.Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 245-253.

·  , , та інші (всього 5 осіб) Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. Закладів; за редакцією . – Вінниця: Нова книга. – 2012. – C. 258-262.

·  Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник / Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.- С.495-496, 500, 669-679.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12