Складне речення (стр. 3 )

Саме в той час од півдня небо почорніло, неначе з неба до самої землі впала завіса з темно-сизого сукна. Над тією темною завісою несподівано висунувся на небо довгий блідо-сизий гребінь хмар, ніби верхи високих гір несподівано виросли з землі і гордо піднялись в ясне небо. Сонце кинуло замираючі промені. Довгий гребінь зачервонів, як червона мідь, подекуди облита кров’ю. Верхи хмар запалали пекельним світом. Над хмарами спалахнула веселка і увігналась в середину неба гострим кінцем. На чорному фоні неба заблищали стрілами блискавки; загуркотів в хмарах грім. На хмарах з’явися чорний баский кінь з огняними очима. На коні сидів Іван Громовик в червоному убранні. Його гарне смугляве лице світилось червонястим одлиском од хмар. Щоки аж палали рум’янцем. Великі блискучі очі сипали ніби іскрами. Іван Громовик катав конем по хмарах. Кінь басував, неначе грався на хмарах, з-під копит сипались на хмари іскри й здавались блискавками. Блискавки крутились по хмарах, мов огняні гадюки, і сипались на землю, на ліси, на села, мов огняні стріли (І. Нечуй-Левицький).

ІІ. Опишіть вечірнє небо (бажано — під час грози). Підрядні речення способу дії, міри й ступеня підкресліть.

§ 222. Складнопідрядні речення з підрядними місця

492. Визначте, чи всі підрядні речення — підрядні місця.

1. З одного місця їм удалось побачити дно ями, малу церковцю і білі дімочки, де жили сестри. 2. А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло злото-зеленим вогнем і стало прозорим, як скло. 3. Сосни немов розступились і обгорнули поляну, свіжу, похмуру, куди, як на ложе, спадали сині роси. 4. А там, де сонця нема вже, лізли у небо темні стіни… 5. Вони знали, що там, у долині, куди простують, світить іще сонце та б’ється хвиля живого життя. 6. Він біжить навпростець, без стежки, туди, звідки чув голос (З тв. М. Коцюбинського). 7. Куди оком кинь, не видно хати людської (І. Франко). 8. Кудою йшла вона, тудою йшов і він (І. Нечуй-Левицький). 9. І все, куди не йду, холодні трави сняться (В. Сосюра). 10. І не раз питав я річки, де пливе вона від нас (І. Франко). 11. Звісно, дівчата зараз розпитують, звідки я. — А звідти, — кажу, — де вже мене нема! (Марко Вовчок).

493. І. Прочитайте текст. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними місця

Як то все далеко було! Було десь у нашім дитячім палеоліті, де ще тільки маревні ріки струменіли нам у степу як образ чистоти й вічного руху, і все було переповнене світлом, все живе в пестощах мліло під ласкавим, найласкавішим сонцем нашого тернівщанського літа! Звідти ми з Заболотним, де польова доріжка побігла невідь-куди поміж голубими житами, високими, мов хмарочоси! Де єдиний лайнер — Романова бджола, прогувши над тобою, далі погула над хлібами, полетіла у білий-білий, налитий сяйвом світ.

— В літах дитинства, — каже згодом до мене Заболотний, — можливо, закодовано щось вельми для душі необхідне, таке, що потім упродовж усього життя позначається на наших цілком “дорослих” вчинках… Ти як вважаєш? Допускаєш таку можливість?

Закодовано, але що саме? Чому одне вивітрилось, а інше… Чому звідси, де ми зараз мчимо, такою значною постає кожна росинка в тому нашому світанковому блакитному світі?..

Одначе все починається з балок, де ми, позбігавшись, граємось. б’ємось, плачемо і миримось, де так гарно і солов’ям, і дітям… (О. Гончар).

ІІ. Продовжіть розповідь. Підрядні речення часу підкресліть.

§ 223. Складнопідрядні речення з підрядними часу

494. У поданих реченнях знайдіть підрядні речення часу і вкажіть, які співвідношення між двома супутніми діями вони передають.

1. Тільки й бачив я рідний край, поки ріс (О. Стороженко). 2. Вони танцювали доти, доки зовсім потомились. 3. В той час як вербівські бурлаки розмовляли з робітниками, надійшов сам посесор. 4. Ще як вони обидва вчились в церковній школі, батюшка давав їм читати Євангелію та всякі церковні книжки (З тв. І. Нечуя-Левицького). 5. Суха солома, як порох, бралася враз огнем, скоро він до неї доторкався (Б. Грінченко). 6. Тільки що глянуло сонце на землю — вже й стежка біленька в’ється болотом (М. Коцюбинський). 7. Перед тим як вечеряти, Гнат, вийшовши на ґанок, тонко засвистів (І. Муратов). 8. Вже аж під вечір, коли яруга крилася сутінками, покинув Тимко шелюги (Григорій Тютюнник). 9. Та як же й не весело, коли є поблизу панський сад — темний, великий, як гай!.. Коли ж виспіє садовина, то Роман і не вилазить звідтіля од ранку до ночі. (С. Васильченко). 10. Залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук (М. Стельмах).

495. І. Прочитайте текст. Визначте складнопідрядні речення з підрядними часу.

На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалось, що він і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке, зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря ставало по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітав так, наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, зацвітав так, немов дитячі очі землі дивились на тебе довірливо. Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт. Вона взагалі ніколи не могла примиритися з тим, що квітку зривають. Хоч би яка ця квітка була — чи чорнобривці, чи ружі, чи звичайнісінькі калачики, чи настурції, чи лісові дзвоники, чи ромен. Тим більше її гнівило, коли хтось необережно збивав на городі картопляний цвіт, коли хтось зривав цибулю із стрілкою, яка згодом могла б дати насіння, коли хтось виривав усю стеблину кропу, замість нащипати дрібного листя. Тоді баба чорнішала, погляд ставав лихий, зіниці ставали зеленими присками, вона бурчала про якесь каміння замість сердець. про чиїсь хижі па́зури замість пальців…

Навіть на Спаса, коли, здається, з квітами просинаєшся, з квітами сідаєш за стіл, з квітами їси яблука та груші, з квітами свіжовипечений хліб вмочаєш у мед і несеш до рота, — навіть на Спаса Килина не могла відцуратись од свого святого ставлення до цвіту (Є. Гуцало).

ІІ. Які квіти вам найбільше подобаються? Опишіть їх. підрядні речення часу підкресліть.

§ 224. Складнопідрядні речення з підрядними умови

496. Визначте складнопідрядні речення з підрядними умови. Які додаткові відтінки інших обставин у них закладені?

1. Не спиняй, нехай собі співає, аби неголосно (Т. Шевченко). 2. Якби згубив кіфару Аполлон і стратив голос, мурував би тільки, то, певне б, звався муляром, не богом. 3. Коли я вмів живим робити камінь, чому не вмію серце оживити оцих людей? 4. Як далі піде так, ми хутко станем чужинцями у нашім ріднім краї… 5. Як тільки ударить перший промінь сонця в мури, вони спалахують золотим пожаром… 6. Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме (З тв. Лесі Українки). 7. Чим ближче під’їздив Андрій до села, тим серце його билось скоріше і сильніше. 8. Коли тільки річ у грошах, — вона заставить себе, а роздобуде їх (З тв. М. Коцюбинського).

497. І. Прочитайте текст. Визначте складнопідрядні речення з підрядними умови.

Коли минають дні один за одним, коли плететься їхня вервечка без особливих подій — це стає людським спокоєм, і люди відпочивають, згадуючи свої тривоги й рани. Коли нічого в житті людськім не відбувається, а вони мають що їсти й у що вдягнутися, вони задоволені й поступово вростають у своє задоволення. Це задоволення повільно колише світ і людей у ньому, тоді можна спинитися біля паркана, щоб спокійно порозмовляти з сусідом, тоді можна помилуватися, як несе воду дівчина, — одна з тих, котрі, наче гриби, виростають на вулиці з босякуватих дітей, що ганяють як навіжені і обкрадають садки. Дід хвалиться врівноваженістю вдачі, врешті, йому йдеться до сімдесяти, а в такому віці можна собі дозволити й урівноваженість. Кістки його погано гріються, а він любить затишок, особливо, коли гарно пропалена грубка і сідаєш до неї спиною, м’яко й щедро відчуваючи тепло (Вал. Шевчук).

ІІ. Поміркуйте над тим, наскільки корисний людський спокій. Свої міркування запишіть, підрядні речення умови підкресліть.

§ 225. Складнопідрядні речення з підрядними допустовими

498. У поданих складнопідрядних реченнях визначте, які підрядні конкретно-допустові, а які — узагальнено-допустові. Доведіть це.

1. Як би там не було, а література — моя професія (Леся Українка). 2. Не бійся правди, хоч вона гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки (Л. Костенко). 3. Дарма що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок). 4. З обличчя молодого студента не сходив вираз таємного болю, терпіння, хоча після першого погляду се годі було примітити (Г. Хоткевич). 5. Хоч була рання весна, але надворі вже було гаряче (І. Нечуй-Левицький). 6. Хай Параска і сяка, хай вона і така, але своє діло знає (Панас Мирний). 7. Скільки Мотря не вговорювала Явдоху пустити дочку на віру до Гната, скільки не прохала, нічого не помоглося (М. Коцюбинський). 5. Як не мудруй, а правди ніде діти (Л. Глібов).

499. І. Прочитайте текст. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними допустовими

А Єпіфаній, незважаючи на те що мужики шемрали про щось між собою, й далі читав Орликів Закон, бо впевнений був, що, коли дійде до імені Мазепи, поселяни зрозуміють його.

— Тоді славної пам’яті ясновельможний Іоанн Мазепа, повставши правдою та ревністю за цілість Вітчизни…

— Анафема, анафема! — дружно закричали мужики…

Пішов Єпіфаній з майдану і чув за собою регіт п’яних, вдоволених хмелем мужиків…

Слобода́ вже давно сховалась за перелісками, а блюзнірський сміх упряжених людей, яким м’яка й вигідна стала юхтова шлея, нісся за ним, відбираючи рештки сил. Розумів: якою тяжкою не була б його спокута, він зможе визволити від гріха лише себе, а ті люди, які осквернили Храм на землі, у своїх душах, залишаться в невіданні спокутної потреби, і його каяття і ходіння по муках їх не врятують. Треба піднімати весь народ на хресний хід. Треба вивести весь народ з малості, як виводив Мойсей з Єгипту ситий рабським хлібом люд Ізраїля, сорок років блукаючи аравійською пустелею в терпеливому очікуванні смерті останнього ситого раба.

Мусить з’явитися Месія — інакше духовна чума витруїть Божий образ із людських облич, і стане народ навіки безликим, перестане бути народом.