Складне речення (стр. 1 )

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

§ 213. Складне речення, його різновиди

475. І. Прочитайте текст. Знайдіть складні речення й визначте різновиди їх. Свої висновки обґрунтуйте. Поясніть вживання розділових знаків.

Втікач побачив місяць так раптово, що аж здригнувся. Стояв просто перед його обличчям: лилося мертве проміння, обливало землю холодним сяйвом, і йому аж віддих забило. Там, на місяці, уздрів він двох братів. Каїн підняв брата на вила, і той стікав кров’ю. Холодною місячною кров’ю, яка тече вже не одну тисячу років. Втікач побачив і Авелеве обличчя: маска страждання, яке триває теж не одну тисячу років. Зрештою, Авель не просив у брата порятунку, він тільки страждав. Каїн теж страждав, із нього теж витікала кров. Тільки тепер утікач помітив, що Авель схопив рукою брата за горло. З горла лилася кров, і це теж тривало тисячу років (Вал. Шевчук).

ІІ. Які асоціації виникають у вас, коли ви дивитеся на повний місяць? Свої враження й почуття опишіть, вживаючи й складні речення.

§ 214. Особливості побудови складних речень

476. І. Прочитайте текст. Простежте, якими засобами пов’язані між собою частини складного речення, як автор домагається точності й дохідливості кожного вислову.

А чи переживали ви коли, довгий час залишаючись наодинці з природою (над лісовою річкою, скажімо), чи переживали ви не так коротку мить, як тривале відчуття, що душа ваша зливається з тими деревами і їхнім тихим шумом, з течією зеленавої води, що вона становить одне ціле з рівномірним погойдуванням очеретини, побіля якої з’являються плавні півкола, одне ціле з розсипищами білого піску, з сонячними спалахами на хвилях? Начебто душа природи стала вашою власною, а ваша злилася з душею природи, й тепер ви вже ніколи не зможете бути самі по собі, ви наче стали бранцем природи. Бранцем спокійним, який не бунтуватиме, не вириватиметься з полону цього дивовижного сприйняття й злиття з навколишнім світом. Наче вивітрилося, спливло з вашого єства все людське, все звірине, все те, що єднало вас зі світом бурхливих пристрастей, а натомість наділені ви сприймати одвічну сутність плину води, погойдування очеретини, сонячного блиску на хвилях, перешіптування лісового листя над вашою головою. Слухаєте голос природи в самому собі, й говорить вона до вас не так, як то вам може здаватися, а власним своїм тоном. Ви втрачаєте відчуття своєї істоти, ви перестаєте усвідомлювати себе — натомість відчуваєте зараз річку, ліс, повітря, усвідомлюєте все це сукупно. Ви наче стали на якийсь час органом, з допомогою якого природа усвідомлює саму себе, намагається зрозуміти в усіх зв’язках (Є. Гуцало).

ІІ. Опишіть свої думки й почуття під час спілкування з природою, використовуючи й складні речення. Зверніть увагу не тільки на землю, а й на небо.

§ 215. Складносурядне речення

478. Розгляньте речення й з’ясуйте, якими сполучниками сурядності поєднано їхні предикативні частини і які відношення між цими частинами вони передають.

1. Проходять покоління по землі, та кожне творчий слід свій залишає і мисль нову карбує на чолі (Борис Тен). 2. Не тільки не той тепер Миргород і Хорол-річка не та, а й цілий світ змінився (О. Гринів). 3. На дворі, під тополями, була тиша, і тільки краплі води, спадаючи одна по одній з водограїв, ледве чутним плесканням порушали ту тишу (А. Кащенко). 4. У повітрі відчувалась весна, але берег річки ще сковувала крижана скалка (Р. Андріяшик). 5. Шпаки — це імітатори веселі; то іволга у пісні їх дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить, то соловейко розсипає трелі, то колесо немазане скрипить (М. Рильський). 6. І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв. 7. В птичім щебетанні все кругом проснулось, і до мене знову молодість вернулась (З тв. В. Сосюри). 8. Ще назва є, а річки вже нема (Л. Костенко).

479. І. Прочитайте текст. Знайдіть складні речення із сурядним зв’язком і речення з однорідними присудками. Як по-різному ставляться коми між цими частинами?

Здавалось, далі пливти нема куди.

Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч і просто зелено-жовтими передосінніми берегами. Але пароплав раптом звернув, і довга, спокійна смуга річки протяглася далі до ледве помітних пагорків на обрії.

Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, глухі капітанові слова коло рупора відбирали снагу в його думок. Вони теж спинялись у тій туманній далечині, де непомітно зникала річка, немов обрій становив останню межу його прагнень. Хлопець поволі глянув по ближчих берегах і трохи збентежився — на повороті праворуч виникло село, приховане доти за лукою. Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле й зникали десь, посинівши, як річка. І здавалось, той зниклий шлях, з’єднавшись із небом у безмежній рівнині, другою галуззю вертався знову до села, несучи йому ввібраний простір. А третій шлях, скотившись до річки, брав до села свіжину Дніпра. Воно спало серед сонячного дня, і таємниця була в цьому сні серед стихій, що живили його своєю міццю…

Його село, те, що Степан покинув, теж стояло на березі, і зараз він несвідомо шукав спорідненості між своїм та цим селом, що випадково трапилось йому на великій путі. І радісно почував, що ця кревність єсть і що в ці хати, як і в свої покинуті, він би зайшов господарем. З жалем дивився, як тане воно, одсуваючись за кожним рухом машин, і от пасмо гидкого диму сховало його зовсім (В. Підмогильний).

ІІ. Опишіть, що ви часом бачите з вікна й відчуваєте, їдучи поїздом чи в автомобілі. Сполучники, які з’єднують складносурядні речення, підкресліть

§ 216. Розділові знаки в складносурядному реченні

480*. Речення перепишіть, розставляючи, де треба, пропущені розділові знаки. Синтаксичні центри підкресліть.

1. Без Слова немає обнови і часу мертвіє відлік (П. Харченко). 2. Ось вертається з сміхом травень і троянди знов зацвіли (Борис Тен). 3. Як же ж душно і як же ж тісно в олив’яних кліщах облич (О. Теліга). 4. На вулиці почувся тупіт копит і зараз же залунали десятки чобіт (Р. Андріяшик). 5. Ялинка затремтіла від низу до вершечка і кілька глиць упало на сніг (М. Коцюбинський). 6. Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта (В. Ткаченко). 7. Холодні зірки мерехтіли в темному небі і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко). 8. Червнева ніч тільки що нечутно зійшла на землю і над містом повис золотим серпом ранній півмісяць (Б. Антоненко-Давидович). 9. Десь коні ржуть і глухо грають сурми (Л. Костенко).

481. І. Прочитайте текст. Визначте, коли сполучник і поєднує однорідні члени речення, а коли — частини складносурядного речення. Поясніть різницю у вживанні коми в обох випадках.

“Реве та стогне Дніпр широкий…” Акорди несуться так владно, рокочуть могутньо, і Дніпр лине кудись, лине і будить немов Україну… Разом з тими акордами, що родить їх фортепіано, в душі моїй теж рождаються акорди, і линуть, і владно летять, будять, і я прокидаюсь… З хвиль тих акордів виринаєш ти, богине моя: чоло твоє повите хмарою, але що се таке? По білім чолі течуть краплини червоної крові?.. Падають в серце мені, серце горить!.. От виринає з туману голівка поникла твоя: риси обличчя перейняті мукою глибокою, ледве помітні болі завмерли на них; на голівці, на розкішнім хвилястім волоссі, що обгортує твою постать чудову, на самій голівці лежить терновий вінок і колючками глибоко втискується в біле чоло, шматує його, і з-під тих колючих пазурів течійками тоненькими плинуть краплини крові… Вії твої опущені, а на віях блищать сльозини… Від часу до часу червоная краплина крові спливає на око твоє і, злившись з сльозиною, пада жаром пекучим на серце моє… (О. Плющ).

ІІ. Опишіть свої враження від звучання якоїсь пісні. Розділові знаки між частинами складносурядних речень підкресліть.

Складнопідрядні речення

§ 217. Будова складнопідрядних речень

482. Речення перепишіть. Підкресліть синтаксичні центри, вказівні й сполучні слова та визначте, якими членами речення вони виступають.

1. Я в серці маю те, що не вмирає (Леся Українка). 2. Лиш той творити може, хто любить свій народ. 3. Клянусь боротись до загину так, як боролися батьки (З тв. В. Сосюри). 4. Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть (І. Котляревський). 5. Народ, що не знає своєї історії, є народом сліпців (О. Довженко). 6. Єдиний, хто не втомлюється, — час (Л. Костенко). 7. Я ж володію тим відчуттям, яке зрозуміле хіба що Гамсуну (А. Гризун).

483. І. Прочитайте текст. Знайдіть підрядні речення й визначте, чим вони приєднані до головного: сполучниками чи сполучними словами. Якими членами речення виступають сполучні слова?

Читаєш щоденник Башкирцевої, листи, спогади про неї, намагаєшся уявити стан її душі в ту чи ту мить, дошукуєшся першопричин зиґзаґів її долі, а головне — духовних метаморфоз цієї дівчини, яка, проживши так мало, встигла прожити і пережити так багато.

За подіями її життя — не особливо бурхливими — приховується причинно-наслідковий механізм. Самі факти й події дуже часто суперечливі, почасти не тільки не узгоджуються між собою, а й заперечують, перекреслюють одне одного. Але саме тим і цікаве кожне людське життя. Бо людина — не тільки те, що ми знаємо про неї, не лише те, яка вона є, а й те, що вона сама думає про себе, те, ким вона могла стати, але чомусь (чому ж саме?) не стала; це й те, що їй допомагало і перешкоджало в житті; це, зрештою, і ті люди, котрі її оточували, бо ж вона не могла не брати щось од них і не давати щось їм.

Коли це розумієш, легше стає простежувати духовну історію життя людини, примхливі повороти її долі. Бо доля не тільки нам випадає; долю ми також вибираємо (М. Слабошпицький).

ІІ. Поміркуйте про суть людського життя. Свої міркування запишіть, підрядні речення підкресліть, визначте, якими членами речення виступають сполучні слова.

§ 218. Види підрядних речень

484. Речення перепишіть, підкресліть вказівні слова, а де їх нема, спробуйте підставити їх, визначте, яким членом речення виступають вони, і від них поставте питання до підрядного речення.