Податковий менеджмент (стр. 18 )

Згідно з наказом Держкомстату України від 26 грудня 1997 року № 000 „Про методологічні пояснення" кожен суб'єкт підпри­ємницької діяльності повинен мати звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос), який складається на підставі даних первинного бухгалтерського обліку та звітності, а саме: інвентарних карток або книг обліку основних фондів, актів на спи­сання основних фондів, таблиць розрахунку амортизаційних відра­хувань та інших первинних документів обліку основних фондів.

Підприємства та організації всіх галузей економіки незалежно від підпорядкування та форми власності (крім малих підприємств та кооперативів), які знаходяться на самостійному балансі й мають статус юридичної особи, житлові та житлово-будівельні кооперативи, структурні одиниці (з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків), що знаходяться на території регіону, а також спільні підприємства складають статистичний звіт за формою .

На підставі даних цього звіту особа, яка перевіряє, зможе ви­значити всі основні фонди, що враховуються на балансі підприємства, організації, включаючи основні фонди, здані в оперативну оренду, безкоштовно надані та недіючі (що знаходяться на консервації, у резерві тощо).

Крім того, відповідно до наказу Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року № 000 було введено в дію з 1 січня 1998 року Державний класифікатор України „Класифікація основних фондів".

13.1.2 Особливості нарахування, сплати та контролю податку з власників транспортних засобів, що належать громадянам України, іноземним громадянам і особам без громадянства

Фізична особа сплачує податок перед реєстрацією, перереєст­рацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд, за річними ставками, зазначеними у статті 3 Закону України від 11.12.1991р. ІІ (із змінами та доповненнями).

Облік та реєстрація наземних та водних транспортних засобів здійснюється органами Державної автомобільної інспекції, Держтехнагляду України, органами Держфлотнагляду України, іншими органами, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів. Оскільки у разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не повинні проводитися, ці органи мають конт­ролювати сплату податку перед проведенням технічного огляду, реєстрацію та перереєстрацію транспортних засобів, для наземних ─ до 1 вересня, для водних транспортних засобів ─ до 1 грудня кожного року подають до податкових адміністрацій списки громадян, транс­портні засоби яких не пройшли техогляд у встановлені строки, а також до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, дані про підприємства, що провели у звітному кварталі технічний огляд транс­портних засобів.

За неможливості подання транспортного засобу до місця технічного огляду (через несправність автомобіля, хворобу влас­ника, відрядження тощо) у встановлений строк його власник повинен подати до Державтоінспскції письмову заяву, здати номерні знаки та пред'явити квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів.

ДАІ за станом на 1 вересня, Держтехнагляд України, Держ-флотнагляд України надають списки громадян, транспортні засоби яких не пройшли техогляд у встановлені строки. На підставі цих даних податкові адміністрації здійснюють заходи щодо стягнення податку.

Платіжні документи про надходження податку з власників транспортних засобів зберігаються в податкових органах.

Зазначеним законом не передбачено прогресивного оподат­кування транспортних засобів, оскільки останні мають незмінний об'єкт оподаткування (об'єм циліндрів або потужність двигуна, чи довжина транспортного засобу) і тверді ставки податку на рік (з 100 см. куб об'єму циліндрів двигуна або з 1 кВт потужності двигуна, або з 100 см. довжини транспортного засобу) залежно від виду транс­портного засобу.

Річна сума податку з власників транспортних засобів сплачу­ється громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства незалежно від того, коли були придбані транспортні засоби. У випадках, коли транспортні засоби придбані у другому півріччі, податок сплачується новим власником у половинному роз­мірі, незалежно від того, сплатив чи ні податок за ці транспортні засоби їх попередній власник.

При знятті транспортного засобу з обліку для його реалізації до строку проходження технічного огляду фізичні особи податок із власників транспортних засобів за цей рік не сплачують. Податок буде сплачено новим власником перед його реєстрацією.

Податок із власників транспортних засобів не справляється за транспортні засоби, якщо вони не знаходяться на обліку Держав­ної автомобільної інспекції або інших органів, які проводять їх реєстрацію, перереєстрацію, техогляд. За транспортні засоби, що не експлуатуються у зв'язку з перебуванням їх власників у відряд­женнях або з інших причин, податок із власників транспортних засо­бів сплачується на загальних підставах за повний рік.

Облік надходження податку ведеться за платниками-фізич-ними особами у книзі зведених підсумків надходжень, скасувань та надходжень за ф. 26 та у реєстрі надходжень та повернень за ф. 25, відкритих за кодом бюджетної класифікації 12020200 ─ „Податок з громадян-власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

13.2 Перевірка порядку справляння державного мита

Контроль за дотриманням чинного порядку справляння державного мита та повноти і своєчасності внесення його до бюд­жету здійснюють податкові органи. Державні податкові органи передбачають у планах своєї роботи і проводять не рідше одного разу на рік перевірки із зазначених питань в усіх органах, які справ­ляють державне мито і розташовані на території відповідного району (міста).

Державна податкова адміністрація України під час проведення перевірок роботи підвідомчих податкових органів перевіряє стан їх роботи з контролю за справлянням державного мита, а також без­посередньо проводить перевірки із зазначених питань у судах, но­таріальних конторах, органах внутрішніх справ та інших органах, що справляють мито.

Під час здійснення контролю необхідно провести суцільну перевірку всіх документів і книг за весь минулий період починаючи з дня останньої перевірки. У судах контролюючий орган (податковий орган) перевіряє також, як ведеться облік сум мита, що підлягає стягненню за рішеннями суду, чи своєчасно вживаються заходи щодо забезпечення повного і своєчасного надходження стягнених сум мита до бюджету.

У судах контролюючий орган перевіряє:

─ чи стягується державне мито при подачі позовних заяв, чи є
у справі докази сплати мита і чи правильно воно обчислене, чи правильно застосовуються ставки мита;

─ чи немає у справі зустрічних позовних заяв і заяв третіх
осіб про вступ у справу із самостійними позовними вимогами і чи правильно вони оплачені митом;

─ чи правильно стягується мито у випадках збільшення суми
позовних вимог;

─ у тих випадках, коли позивач звільнений від сплати мита, ─ правильність надання цих пільг, а також правильність обчислення і справляння мита як з позивачів, так і з відповідачів;

─ правильність справляння мита у справах, що випливають з
трудових правовідносин; у справах про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом; у справах про стягнення коштів на утримання, зокрема у справах про присудження аліментів на утримання дітей у розмірі однієї четвертої, однієї третьої чи половини заробітку відповідача, а також у справах про зміну розміру раніше присуджених аліментів;

─ чи правильно стягується мито у справах немайнового харак­теру і касаційних скаргах;

─ чи правильно оформляються документи про сплату мита, чи є на платіжних дорученнях відмітки кредитних установ банків про перерахування з рахунків платників сум на сплату мита, чи є в платіжних документах дані, що підтверджують сплату мита у тій справі, до якої доданий документ, і зарахування його до бюджету.

В арбітражних судах перевірки правильності справляння державного мита в окремих справах проводяться в основному в тому самому порядку, що і в судах. Під час перевірки позовних заяв зі спорів, що виникають при укладанні, зміні або розірванні господарських до­говорів, контролюючий орган (податковий орган) з'ясовує, чи не роз­глядався спір у порядку доручення і правильність справляння мита у цих справах.

У нотаріальній конторі та в інших органах, що вчинюють нотаріальні дії, контролюючий орган перевіряє правильність справ­ляння мита за вчинення окремих нотаріальних дій, а саме:

─ за нотаріальне посвідчення договорів, заповітів та доручень ─ за записами у реєстрі та за примірниками нотаріально посвідчених документів, що знаходяться у справах державних нотаріальних кон­тор;

─ за вчинення виконавчих написів ─ за записами в реєстрі та
за примірниками написів, що знаходяться у справах державної нотаріальної контори;

─ за прийняття в депозит для передачі за належністю грошових
сум і цінних паперів ─ за корінцями квитанційних книг за депозитом, а також за книгами обліку депозитних сум і книгами особових рахунків депозитів;

─ за посвідчення правильності копій і витягів, за засвідчення справжності підписів та за решту дій, крім зазначених вище, ─ за записами в реєстрі державної нотаріальної контори.

Знайомлячись із первісними документами за вчинення окремих нотаріальних дій за період, що перевіряється, контролюючий орган повинен установити за кожним документом: правильність застосу­вання ставок мита, визначення суми, з якої справляється мито, у процентному відношенні до суми документа, надання пільг зі сплати мита, а також перевірити, чи стягується мито з боржника при про­веденні стягнення, вказаного у виконавчому написі, якщо стягувач звільнений від сплати мита.

Правильність справляння державного мита виконкомами сільських рад перевіряється шляхом зіставлення других примірників квитанцій ф. № 10 з даними реєстрації виданих документів, нота­ріальних дій і послуг, записів актів громадянського стану, а також із залишеними у справах сільської ради примірниками договорів, доручень та інших документів. Перевіряючи нотаріальні дії, пов'язані з відчуженням будівель (купівля-продаж, міна, дарування), правиль­ність запису в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій необхідно перевірити з даними господарського обліку сільських рад.