Податковий менеджмент (стр. 20 )

Об'єктом оподаткування єдиним податком є виручка від ре­алізації продукції (товарів, робіт, послуг), що являє собою суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Облік виручки від реалізації в цілях оподаткування ведеться ка­совим методом. Тому суб'єкти підприємницької діяльності ─ юри­дичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб роз­рахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівко­вого розрахунків коштами. Суб'єкт малого підприємництва ─ плат­ник єдиного податку не може здійснювати у своїй господарській діяльності бартерні операції.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

─ податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична осо­ба обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком
за ставкою 6 %;

─ податку на прибуток підприємств;

─ податку на доходи фізичних осіб;

─ плати (податку) за землю;

─ збору за спеціальне використання природних ресурсів;

─ збору на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тим­часовою втратою працездатності й витратами, зумовленими
народженням і похованням; ─ відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

─ комунального податку;

─ податку на промисел;

─ збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

─ збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

─ внесків до Фонду соціального захисту інвалідів;

─ збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціаль - но­го страхування на випадок безробіття;

─ плати за патенти.

Звертаємо увагу, що платник єдиного податку не є платником тільки тих податків, зборів та обов’язкових платежів, які зазначено в Указі Президента № 000/99 від 28.06.99. Всі інші податки підприємець - єдиноплатник сплачує на загальних умовах. Отже, зазначимо, які податки і збори доведеться обов'язково сплатити підприємцю, крім єдиного податку:

─ ПДВ, якщо юридична особа є платником єдиного податку за ставкою 6%, або якщо фізична особа ─ підприємець добро­вільно виявила бажання зареєструватися платником ПДВ;

─ акцизний збір, якщо суб'єкт малого підприємництва виробляє і реалізує підакцизні товари;

─ податок з доходів фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку;

─ збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із сум опо­датковуваного доходу найманих працівників;

─ страхові внески у зв'язку з тимчасовою втратою працездатнос­ті і страхові внески на випадок безробіття, які утримуються з доходів найманих працівників;

─ страхові внески від нещасного випадку на виробництві і профе­сійного захворювання, що спричинило втрату працездатності;
─ податок з власників транспортних засобів;

─ місцеві податки і збори, крім комунального податку і збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

─ збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

─ збір за забруднення навколишнього середовища;

─ орендна плата за землю, що перебуває у державній або комунальній власності.

14.2 Особливості оподаткування фізичних осіб

Суб'єкти малого підприємництва ─ фізичні особи мають пра­во самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним по­датком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб установлюється місцевими радами за місцем їх дер­жавної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 та більше 200 грн на місяць.

Зауважимо, що суб'єкт підприємницької діяльності ─ фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку на­рахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівни­кам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи чле­нів його сім'ї. Але при цьому підприємець зобов'язаний проводити всі утримання із заробітної плати.

Суб'єкт підприємницької діяльності ─ фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України, який розподіляється таким чином:

─ до місцевого бюджету - 43 відсотки;

─ до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

─ на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків, у тому числі до фонду загальнообов'язкового державного соціального страху­вання на випадок безробіття – 4 відсотки.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу су­купного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року та­кого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Суб’єкти підприємницької діяльності ─ фізичні особи ─ плат­ники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт, який залишається у справі платника єдиного податку. Звіт подаєть­ся особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу Державної податкової служби за місцем державної реє­страції його як суб'єкта підприємницької діяльності.

14.3 Особливості оподаткування юридичних осіб

Суб'єкт підприємницької діяльності — юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку ти звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

─ 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг) без урахування акцизного збору у разі сплати ПДВ згід­но із Законом України «Про податок на додану вартість»;

─ 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Суб'єкт малого підприємництва юридична особа зобов'язаний нести Книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. Причому фор­му Книги обліку доходів і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звіт­ності, установлює Державна податкова адміністрація України. По­рядок ведення касової книги регламентується відповідним норма­тивним документом НБУ.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва ─ юридичні особи подають до органу Державної податкової служби до 20 числа місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору й у разі обрання ними єдиного податку заставкою 6 % розрахунок про сплату ПДВ, і також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Сплата податку здійснюється не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Останнє перераховує суми єдиного податку в таких роз­мірах:

─ до Державного бюджету України - 20 відсотків;

─ до місцевого бюджету - 23 відсотки;

─ до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

─ на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків, у тому числі до фонду загальнообов'язкового державного соціального страху­вання на випадок безробіття - 4 відсотки.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу Державної податкової служби за місцем державної реєстра­ції. Суб'єкт малого підприємництва — юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подаєть­ся не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного пері­оду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Необхідно зауважити, що таке рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Орган Державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдино­го податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відмову від застосування спрощеної системи оподаткуван­ня і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти можуть здійснювати з початку наступного звітного (по­даткового) періоду (кварталу) у випадку подання відповідної заяви до органів Державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього податкового періоду.

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб'єкти малого підприємництва, які подали до Державної подат­кової служби за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, у якому проведено їх державну реєстрацію.

14.4 Особливості податкового контролю при спрощеній системі оподаткування

Закон України № 000-ІІІ від 19.10.2000 р. «Про державну підтримку малого підприємництва» став базою для розроблення норма­тивних документів ДПА України про порядок ведення Книги об­ліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва ─ юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподатковування, і про порядок видачі Свідоцтва на право сплати єдиного податку. З цієї процедури починається робота податкових органів у сфері спроще­ної системи оподаткування.