Податковий менеджмент (стр. 9 )

─ якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, необхідно упевнитися, що ці товари не було реалізовано «на сторону». При встановленні таких ви­падків перевірити правильність визначення бази оподатку­вання і суми ПДВ;

─ якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги
(виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, орен­да міжнародних каналів зв'язку) на митній території Украї­ни, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) включено у базу нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. До суми податкового кредиту зазначений ПДВ має бути віднесений у наступному податковому періоді;

─ якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи включений акцизний збір у базу нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що входять до ціни продукції.

Під час перевірки ПДВ увага повинна звертатися також на відшко­дування цього податку. Відповідно до чинного законодавства існує три види відшкодування ПДВ: експортне, бюджетне відшкодуван­ня протягом місяця та бюджетне відшкодування в загальному по­рядку.

Експортне відшкодування Платники ПДВ, що мають право на експортне відшкодування: ─ місячні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, і ті, що здійснюють протягом звітного періоду в загальному обсязі операцій експортні операції, що оподатковуються за 0% ставкою.

Механізм здійснення відшкодування:

─ платник має право на експортне відшкодування протягом 30 календарних днів від дати подачі декларації з ПДВ. Платник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.

Документ, у якому відображається сума відшкодування:

─ рядок 6 додатка 1 «Розрахунок експортного відшкодування» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).

Бюджетне відшкодування протягом місяця

Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування протягом місяця:

─ місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють в загальному обсязі операцій операції, що оподатковуються податком за 0% ставкою на митній території України.

Механізм здійснення відшкодування:

─ платник має право на одержання бюджетного відшкодуван-ня протягом місяця після місяця подачі декларації з ПДВ. Плат-ник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.

Документ, у якому відображається сума відшкодування:

─ рядок 6 додатка 3 «Розрахунок частки бюджетного відшкодування» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).

Бюджетне відшкодування в загальному порядку

Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування в загальному порядку ─ це місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють у загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються податком за 0% ставкою.

Механізм здійснення відшкодування: ─ якщо сума негативного значення ПДВ не відшкодовується сумами податкових зобов’язань протягом 3-х наступних звітних періодів, то вона підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, після місяця подачі декларації з ПДВ за звітний період після виникнення негативного значення податку. Документ, у якому відображається сума відшкодування:

─ рядок 25 Декларації з ПДВ (за повною формою).

Якщо за наслідками документальної або камеральної перевір-ки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного від­шкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у плат-ника виникає заборгованість (або переплата). Сума бюджетного відшко­дування, не сплачена у зазначені строки, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня па рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на мо­мент її виникнення.

10 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ

ПРАВИЛЬНОСТІ РОЗРАХУНКУ І СВОЄЧАСНОСТІ

СПЛАТИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

10.1 Визначення акцизного збору, порядок обчислення і сплати

Акцизи це непрямі податки на визначені товари, що включаються в ціну товару й оплачуються покупцями. Вони встановлюються, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію і монопольні товари. Акцизний збір сполучає в собі як фіскальну функцію податків, наповнюючи державний бюджет, так і регулювальну функцію, що коригує попит та пропозицію, збіль­шуючи ціну товару за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом ви­ключення з переліку оподатковуваних товарів.

Механізм акцизного збору, порядок складання платниками роз­рахунку акцизного збору закріплені Декретом Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 р. № 18 – 92 «Про акцизний збір» з подальшими змінами і доповненнями, «Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору» від 19.03.01р. № 000, у т. ч. від 25.01.05 р. № 39 затверджених наказами ДПА України з подальшими змінами і доповненнями, та іншими документами.

Об'єктом оподатковування є:

─ обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних това­рів шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безкоштовної
передачі товарів чи з їх частковою оплатою;

─ обороти з реалізації товарів для власного споживання, про­мислової переробки, а також для своїх працівників;

─ митна вартість імпортованих на митну територію України то-­
варів, у тому числі в межах бартерних операцій чи без оплати
їхньої вартості, чи частковою оплатою.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у відсотках до обороту від продажу:

1) товарів, реалізованих за вільними цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з урахуванням ак­цизного збору, без ПДВ;

2) товарів, реалізованих за державними фіксованими і регульо­ваними цінами, виходячи з їхньої вартості без обліку торгових знижок, а також ПДВ.

Під час закупівлі імпортних товарів оподатковуваний податком оборот визначається, виходячи з їхньої митної вартості;

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Відповідно до Указу Президента України від 11.05.1998 р. № 000/98 платниками акцизного збору є:

─ суб'єкти підприємницької діяльності, а також їхні філії, відді­лення ─ виробники підакцизних товарів (послуг) на митній терито­рії України, у тому числі з давальницької сировини;

─ нерезиденти, що здійснюють виготовлення підакцизних товарів на митній території України безпосередньо через постійні пред­ставництва;

─ будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари; ─ фізичні особи ─ резиденти і нерезиденти, що ввозять підакцизні товари чи предмети на митну територію України; ─ юридичні чи фізичні особи, що купують підакцизні товари у
податкових агентів.

Розрахунок акцизного збору здійснюється платником самостійно на підставі даних накопичувальних відомостей реалізації підак­цизних товарів.

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. закріплені три види звільнення від акцизного збору:

По-перше, ─ під час реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту.

По-друге, ─ під час реалізації легкових автомобілів:

а) спеціального призначення (міліція, швидка медична допомо­га) за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

6) спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється органами соціального забезпечення

По-третє, ─ під час реалізації етилового спирту, що використовується для виготовлення лікарських і ветеринарних препаратів.

Суми акцизу, що підлягає сплаті, визначаються платником самостійно і сплачуються до бюджету у такі терміни:

а) підприємствами-виробниками, що реалізують алкогольні на­пої, ─ на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації;

б) підприємствами-виробниками, що реалізують тютюнові вироби, ─ щомісяця до 16-20 числа місяця, що настає за звітним;

в) власниками (замовниками) алкогольних напоїв, що виготовлені на території України з використанням давальницької сировини, ─ не пізніше дня одержання продукції;

г) підприємствами, що реалізують алкогольні напої, і власниками давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизно­го збору за минулий рік становили понад 25 тис. грн., ─ щодекадно 15-25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що настає за звіт­ним, виходячи з фактичного обороту за відповідну декаду;

д) підприємствами, що реалізують алкогольні напої, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили до 25 тис. грн включно ─ щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним, від фактичного оподатковуваного обороту за минулий місяць.

Суми акцизного збору з імпортованих на територію України то­варів зараховуються в Державний бюджет, а з товарів, вироблених в Україні, ─ у місцевий бюджет за місцем їх виробництва і Держав­ний бюджет у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

З 1996 р. в Україні використовуються марки акцизного збору. Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 р. № 000 / 95 - ВР «Про акциз­ний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби» марка акцизного збору — це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої і тютюнові вироби, і його наявність на цих товарах підтверджує спла­ту акцизного збору.

Відповідно до Наказу Президента України від 18 вересня 1995 р. № 000/95 «Про введення марок акцизного збору на алкогольні на­пої і тютюнові вироби» реалізація на території України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок ак­цизного збору забороняється. У разі їхньої відсутності товари підлягають конфіскації чи знищенню.

10.2 Перевірка правильності нарахування акцизного збору

Під час камеральної перевірки розрахунку акцизного збору насамперед потрібно звернути увагу на своєчасність його подання, наявність усіх необхідних додатків та правильність заповнення реквізитів, рядків і колонок.

Перевіряючи перший розділ «Обчислення суми акцизного збо­ру», потрібно звернути увагу па правильність і повноту заповнення всіх рядків і колонок. Особливу увагу необхідно звернути на колонки, в яких указуються неоподатковувані обороти. Заповнюючи ці колонки, необхідно перевірити розшифрування неоподатковуваних оборотів, яка обов'язково має додаватися до розрахунку. Також потрібно встано­вити правильність застосування ставок акцизного збору. Перевірка першого розділу закінчується арифметичними підрахунками суми акцизного збору і порівнянням отриманого результату з даними підприємства, наведеними в розрахунку.