Наказ про затвердження стандарту надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз (стр. 15 )

Персональні респіратори з гепафільтрами носить медичний персонал.

Хворі на туберкульоз із бактеріовиділенням мають постійно носити хірургічні маски та закривати органи дихання рукою при кашлі. Мокротиння пацієнти збирають в індивідуальні контейнери, які щоденно збираються та спалюються.

Засобів індивідуального захисту не достатньо, щоб попередити передачу туберкульозної інфекції через те, що вони не носяться постійно і можуть не використовуватись при спілкуванні з особами, в яких не підозрюють туберкульоз або МР ТБ.

Тому більш важливими елементами інфекційного контролю є адміністративний та інженерний контроль.

11.4 Значення швидких тестів медикаментозної чутливості в інфекційному контролі

Швидкі тести для визначення резистентності до рифампіцину та іншим препаратам є ефективний метод ідентифікації осіб на мультирезистентний туберкульоз для їх швидкої ізоляції від інших хворих.

12 МЕНЕДЖМЕНТ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ПРЕПАРАТІВ ІІ РЯДУ

Перелік основних лікарських засобів ВООЗ (2005) включає 9 протитуберкульозних препаратів ІІ ряду. Це не означає, що інші препарати, які необхідні для лікування хворих на МР ТБ, не можуть використовуватись. Препарати з цього переліку за вартістю та ефективністю найбільше відповідають вимогам адекватного лікування більшості пацієнтів. Цей перелік включає: ципрофлоксацин, офлоксацин, левофлоксацин, канаміцин, амікацин, капреоміцин, циклосерин, етіонамід, ПАСК. Для лікування хворих на МР ТБ застосовують етамбутол та піразинамід протягом 12 місяців, стрептоміцин при чутливості до нього - протягом 6 місяців, ізоніазид та рифампіцин при моно - та полірезистентності протягом 9 та 18 місяців відповідно.

12.1 Цикл медикаментозного менеджменту протитуберкульозних препаратів ІІ ряду

Цикл медикаментозного менеджменту протитуберкульозних препаратів ІІ ряду включає 6 елементів: вибір препаратів, підрахунок потреби, розподіл, гарантія якості, раціональне використання.

При виборі препаратів ІІ ряду враховують такі основні фактори: ефективність препаратів, існуюча стратегія лікування (див. розділ 3), профіль побічних реакцій, вартість.

Вимоги до забезпечення протитуберкульозними препаратами ІІ ряду полягають у правильному підрахунку необхідної кількості препаратів на певний період часу для гарантії безперебійного лікування. Існують 2 підходи визначення потреби у протитуберкульозних препаратах ІІ ряду:

·  По споживанню кожного окремого препарату за минулий період, що зафіксовано у відповідних журналах. Цей метод передбачає, що журнали по споживанню протитуберкульозних препаратів ІІ ряду велись акуратно та містять повну інформацію без пропусків, при цьому відома кількість кожного препарату ІІ ряду (табл. 12.1.1);

·  Підхід, заснований на кількості хворих у 4 категорії, яким були призначені конкретні препарати ІІ ряду. Цей метод використовують для визначення потреби у препаратах/препараті, які раніше не використовувалися, для того щоб встановити кількість препарату, який споживають за рік. При такому підході враховують кількість хворих, які лікуються певними режимами хіміотерапії: стандартними, емпіричними, індивідуалізованими. Збирають індивідуальні листи споживання препаратів одним хворим (табл. 5.1.2) і обраховується загальна кількість препарату.

Таблиця 12.1.1 Приклад розрахунку потреби в протитуберкульозних препаратах І та ІІ ряду

Препарат	Доза в 1 одиниці	Кількість таблеток, що використана за минулий рік	Споживання за місяць	Залишок на 1 січня поточного року	Кількість одиниць на курс лікування* (міс)	Кількість препарату, що закуповується
Ізоніазид	300 мг	50 000	25 000	4 167	22 500	37 500
Рифампіцин	150 мг	1400 000	116 667	362 500	2100006	1 737 506
Піразинамід	500 мг	900 000	75 000	375 000	1 350 000	975 000
Етамбутол	400 мг	900 000	75 000	575 000	1 350 000	775 000
Стрептоміцин	1,0 г	6 000	500	1200	3000	1800
Ципрофлоксацин	250 мг	36 000	3000	2300	72 000	69 700
Офлоксацин	400 мг	28 200	2350	2000	56 400	54 400
Левофлоксацин	500 мг	30 000	2500	5400	60 000	54 600
Канаміцин	1,0 г	12 000	1000	1500	6000	4500
Амікацин	1,0 г	15 000	1250	1500	7500	6000
Капреоміцин	1,0 г	18 000	1500	1000	9000	8000
Циклосерин	250 мг	42 000	3500	2500	84 000	81 500
Етіонамід	250 мг	50 400	4200	4000	100 800	96 800
ПАСК	4,0 г	288 000	24 000	5600	576 000	570 400

Примітки: * Для ізоніазиду - 9 міс; для рифампіцину – 18 міс; для стрептоміцину, канаміцину, амікацину, капреоміцину – 6 міс; для решти препаратів – 24 міс.

1) Споживання за місяць = кількість одиниць, що використана в минулому році

12

2) Кількість одиниць на курс лікування = кількість одиниць, що споживається за місяць х на кількість місяців застосування.

3) Кількість препарату, що закуповується = кількість препарату на курс лікування – залишок на 1 січня поточного року.

Таблиця 12.1.2 Приклад розрахунку потреби в протитуберкульозних препаратах ІІ ряду на 1 хворого, якого лікували стандартним режимом хіміотерапії для 4 категорії

Хворий І. Режим лікування: 6КEZOflPas18EZOflPas

Препарат	Одиниця	Кількість одиниць на день	Кількість одиниць на місяць	Кількість одиниць на 1 випадок
K	1,0 г	1	30	180
E	400 мг	3	90	2160
Z	500 мг	4	120	2880
Ofl	200 мг	4	120	2880
PАS	4,0 г	3	90	2160

При визначенні потреби враховуються також такі фактори: кількість препаратів, які є в запасі; необхідний час для закупівлі та доставки препаратів; безпечні та адекватні умови їх зберігання; термін придатності ліків. Термін придатності протитуберкульозних препаратів ІІ ряду як і І ряду має коливатися від 18 до 36 місяців. Запас препаратів має бути таким, щоб перекрити час, потрібний на процедуру закупівлі та доставки препаратів.

13 СИСТЕМА ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ

13.1 Основні реєстраційні форми і облік інформації

Хворі на МР ТБ реєструються у 4 категорії, в якій використовуються облікові форми, що відрізняються за інформацією від облікових форм інших категорій.

13.1.1 Медична карта лікування хворого 4 категорії (ТБ 01)

Ця карта є ключовим інструментом медичного персоналу для щоденного лікування хворих. Заповнюється медичним працівником при прийомі протитуберкульозних препаратів.

Коли пацієнт виписується із стаціонару після перших місяців лікування, карта або її копія супроводжує пацієнта. Копію карти можна використовувати як реєстраційну форму для внесення фінальних результатів лікування.

Медична карта лікування хворого 4 категорії включає такі розділи:

Сторінка 1

·  Базова демографічна та клінічна інформація. Прізвище, адреса, стать, вік, вага.

·  Реєстраційний номер за 4 категорією. Це новий номер для кожного пацієнта, який зараховано до 4 категорії.

·  Дата реєстрації за 4 категорією.

·  Місце, номер та дата реєстрації при попередньому лікуванні.

·  Реєстраційна група згідно з попереднім протитуберкульозним лікуванням та результатами когортного аналізу попереднього лікування: новий випадок, рецидив, лікування після перерви, лікування після невдачі 1-го курсу хіміотерапії, лікування після невдачі повторного курсу хіміотерапії, переведений, інші.

·  Епізоди попереднього лікування. Цей розділ перераховує і описує будь-яке попереднє протитуберкульозне лікування та його результати. Починають з більш раннього періоду лікування і маркують його - номер 1. Специфічні препарати розміщують у блоці згідно їх абревіатур (абревіатура також наведена на лицьовій стороні індивідуальної карти лікування ТБ 01). Результати будь-якого попереднього лікування також мають вноситися туди (виліковування, завершене лікування, невдача, перерва).

·  Використання протитуберкульозних препаратів ІІ ряду при попередньому лікуванні. У цьому розділі відповідають “так”, якщо пацієнт отримував будь-який препарат ІІ ряду один чи більше місяців, що перераховані на лицьовій стороні медичної карти лікування ТБ 01. У протилежному випадку відповідають “ні”.

·  Інформація про ВІЛ-статус. Цей розділ реєструє чи проводилось коли-небудь тестування на ВІЛ, дата тестування, результат.