Наказ про затвердження стандарту надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз (стр. 2 )

1. Загальні питання

1.1 Визначення поняття та дефініції

Хіміорезистентний туберкульоз (ХРТБ) – це форма туберкульозу, при якій пацієнт виділяє мікобактерії туберкульозу, резистентні до одного або більшої кількості протитуберкульозних препаратів, що підтверджено лабораторним методом в тесті медикаментозної чутливості (ТМЧ).

Розрізняють такі види медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу (МБТ):

Монорезистентність – це резистентність МБТ до одного протитуберкульозного препарату І ряду.

Мультирезистентність – це резистентність МБТ як мінімум до ізоніазиду та рифампіцину.

Полірезистентність – це резистентність МБТ більше ніж до одного протитуберкульозного препарату І ряду, за виключенням одночасно до ізоніазиду та рифампіцину.

Розширена медикаментозна резистентність – резистентність МБТ одночасно до ізоніазиду, рифампіцину та до 2-х груп протитуберкульозних препаратів ІІ ряду – аміноглікозидів та фторхінолонів.

Первинна резистентність — це резистентність МБТ, яка виявлена у вперше діагностованих хворих, які ніколи не лікувались антимікобактеріальними препаратами.

Початкова резистентність — це резистентність, яка виявлена у вперше діагностованих хворих, які лікувались антимікобактеріальними препаратами не більше 4 тижнів.

Вторинна або набута резистентність — це резистентність, яка виявлена у хворих, які лікувались антимікобактеріальними препаратами більше 4 тижнів.

При застосуванні стандартних режимів хіміотерапії для 1 та 2 клінічної категорії монорезистентність МБТ мало впливає на результати лікування. Суттєве клінічне значення має мультирезистентність та розширена резистентність МБТ, тому виділяють особливу форму туберкульозу – мультирезистентний туберкульоз. Полірезистентність МБТ також знижує результати лікування, але значно в меншій мірі, ніж мультирезистентність.

Мультирезистентний туберкульоз (МР ТБ) – це форма туберкульозу, коли пацієнт виділяє мікобактерії туберкульозу, резистентні як мінімум до ізоніазиду та рифампіцину, а часто і до більшої кількості протитуберкульозних препаратів І та ІІ ряду, що підтверджено лабораторним методом в тесті медикаментозної чутливості.

При лабораторному підтвердженні МР ТБ пацієнтів реєструють у 4 категорії диспансерного спостереження.

Туберкульоз легень. Туберкульозний процес локалізований в легеневій паренхімі. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів або ексудативний плеврит без рентгенологічних відхилень в легенях реєструється як випадок позалегеневого туберкульозу. Якщо у пацієнта визначають легеневий та позалегеневий туберкульоз, випадок захворювання реєструють як туберкульоз легень.

Позалегеневий туберкульоз. Туберкульоз інших органів, окрім легень, включаючи плевру, внутрішньогрудні, черевні та периферичні лімфатичні вузли, органи сечостатевої системи, шкіру, суглоби, кістки, мозкові оболонки, органи черевної порожнини. Якщо до туберкульозного процесу залучено декілька органів, діагноз позалегеневого туберкульозу виставляють за органом або системою, де туберкульозний процес більш розповсюджений.

Конверсія мокротиння у хворих 4 категорії – це 2 послідовно отриманих негативних мазка мокротиння та культурального дослідження з інтервалом в 30 днів. Для діагностики та моніторингу лікування хворих на МР ТБ використовують 2 методи: мікроскопію мазка мокротиння та культуральне дослідження мокротиння.

Випадок туберкульозу з позитивними результатами бактеріологічного дослідження на початку лікування за 4 категорією: як мінімум одне позитивне культуральне дослідження або одне позитивне мікроскопічне дослідження, яке було виконано із зразків, отриманих протягом 30 днів до або через 1-7 днів після початку лікування за 4 категорією.

1.2 Визначення випадку туберкульозу, який реєструється за 4 категорією

До 4 категорії зараховують:

хворих з лабораторно підтвердженим діагнозом мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ); хворих з ризиком МР ТБ (РМР ТБ):

Ø  хворих на хронічний туберкульоз (невдача повторного курсу хіміотерапії (ХТ) за 2 клінічною категорією, або хворих, які хворіють на туберкульоз та постійно або періодично лікуються понад 2 років);

Ø  невдача першого курсу ХТ;

Ø  випадок туберкульозу з близького контакту з хворим на МР ТБ;

Ø  невдача лікування у разі проведення нестандартизованої ХТ або нерегулярної ХТ.

При реєстрації хворих у 4 категорії визначають реєстраційну групу згідно з анамнезом попереднього лікування (новий випадок, рецидив) або за результатами когортного аналізу попереднього лікування (невдача, перерва, переведений). З цією метою використовують 7 реєстраційних груп. Визначення групи відбувається на підставі попереднього лікування на момент забору зразка мокротиння, який потім використовують для постановки тесту медикаментозної чутливості (ТМЧ), за результатами якого підтверджений діагноз МР ТБ.

Реєстраційні групи згідно з анамнезом попереднього лікування або результатів когортного аналізу попереднього лікування:

1.  Новий випадок. Пацієнти, які ніколи не отримували протитуберкульозне лікування або лікувалися менше ніж 1 місяць. Ця група, включає пацієнтів, в яких за результатами ТМЧ із зразка мокротиння, узятого на початку лікування за 1 клінічною категорією визначили мультирезистентність МБТ і ці хворі переведені до 4 категорії.

2.  Рецидив. Пацієнти, в яких визначають активацію туберкульозного процесу, які раніше хворіли на туберкульоз, завершили основний курс хіміотерапії та вважалися вилікуваними. У цих хворих діагностовано МР ТБ за результатами ТМЧ від початку лікування за 2 категорією і ці хворі переведені до 4 категорії.

3.  Лікування після перерви. Пацієнти, які повернулись до лікування після перерви 2 та більше місяців, а потім в них діагностовано МР ТБ за результатами ТМЧ від початку лікування за 2 категорією і ці хворі переведені до 4 категорії.

4.  Лікування після невдачі 1-го курсу хіміотерапії. Пацієнти, які почали лікування в 2 категорії після невдачі 1-го курсу хіміотерапії, в яких за результатами ТМЧ після інтенсивної фази ХТ визначили мультирезистентність МБТ.

5.  Лікування після невдачі повторного курсу хіміотерапії. Пацієнти, які розпочали лікування після невдачі повторного курсу хіміотерапії, в яких за результатами ТМЧ визначили мультирезистентність МБТ.

6.  Переведений. Пацієнти 4 категорії, які були переведені з іншої категорії для продовження лікування випадку МР ТБ. Їх результати слід направити до місця їх попереднього лікування для внесення їх до когорти, де вони розпочали лікування за 4 клінічною категорією. Цих пацієнтів виключають із квартальних звітів когортного аналізу.

7.  Інші. Пацієнти 4 категорії, які не відповідають категоріям наведених вище дефініцій. Ця група включає пацієнтів IV категорії, яких лікували поза ДОТС програмою і результати їх останнього лікування не відомі.

Окрім того, при зарахуванні хворого до 4 категорії необхідно визначити випадок захворювання залежно від попереднього протитуберкульозного лікування протитуберкульозними препаратами І та ІІ ряду. Згідно з попереднім протитуберкульозним лікуванням хворих поділяють на такі групи:

Новий випадок за 4 категорією. Пацієнт, який ніколи не отримував протитуберкульозного лікування, або лікувався менше 1 місяця. (визначення цього випадку здійснюють за результатами ТМЧ із зразка мокротиння, узятого на початку лікування за 1 клінічною категорією). Пацієнт 4 категорії, який раніше отримував лікування тільки протитуберкульозними препаратами І ряду. Пацієнт 4 клінічної категорії, який лікувався 1 та більше місяців тільки препаратами І ряду. Пацієнт 4 категорії, який раніше отримував лікування із застосуванням протитуберкульозних препаратів ІІ ряду. Пацієнт 4 клінічної категорії, який лікувався 1 та більше місяців одним або більшою кількістю протитуберкульозних препаратів ІІ ряду з/ або без протитуберкульозних препаратів І ряду.

Якщо ТМЧ виконували на початку лікування в категорії 1, 2 або 3, а потім пацієнт переведений до 4 категорії через мультирезистентність МБТ, результати його лікування в 1, 2 або 3 категоріях реєструють як “Зміна категорії на 4”. Цей результат необхідно внести до районного туберкульозного реєстру – до журналу реєстрації випадків туберкульозу в районі (форма ТБ 03).

1.3  Формулювання діагнозу при зарахуванні хворих до 4 категорії

При зарахуванні хворих до 4 категорії формулювати діагноз необхідно у такій послідовності:

–  причина зарахування до 4 категорії: МР ТБ – мультирезистентний туберкульоз легень/позалегеневий або РМР ТБ – ризик мультирезистентного туберкульозу;

–  дата (у дужках) зарахування до 4 категорії;

–  клінічна форма, локалізація ураження;

–  деструкція;

–  метод підтвердження діагнозу: МБТ + М+ К + Резист (І) Резист (ІІ) (резистентність МБТ до протитуберкульозних препаратів І та ІІ ряду) ГІСТ 0,ГІСТ + або ГІСТ –;

–  категорія 4 та у дужках реєстраційний випадок згідно з анамнезом попереднього лікування або результатів когортного аналізу попереднього лікування та визначення випадку відповідно до попереднього протитуберкульозного лікування препаратами І або ІІ ряду (Кат 4 (лікування після невдачі 1 курсу ХТ, І ряд));

–  когорта (номер когорти та в дужках рік).

Приклад 1. У хворого на ВДТБЛ (01.02.08) інфільтративний верхньої долі лівої легені, Дестр +, МБТ + М+ К +, Резист 0, ГІСТ 0, Кат 1 розпочато лікування 02.02.08. Раніше не лікувався. Після інтенсивної фази лікування у хворого продовжувалось бактеріовиділення. 01.05.2008 отриманий результат ТМЧ із зразка мокротиння, узятого від початку лікування за 1 категорією. Визначена резистентність МБТ до HRS. Хворого рекомендовано перевести до 4 категорії. До результату лікування за 1 категорією необхідно вписати: “Зміна категорії на 4”.

Діагноз при реєстрації до 4 категорії: МР ТБ (01.05.2008) інфільтративний верхньої долі лівої легені, Дестр +, МБТ + М + К +, Резист (І) HRS, Резист (ІІ) 0, ГІСТ 0, Кат 4 (ВДТБ), Ког 3 (2008).