Наказ про затвердження стандарту надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз (стр. 3 )

Приклад 2. У хворого на ВДТБЛ (01.02.08) інфільтративний верхньої долі лівої легені, Дестр +, МБТ + М+ К +, Резист 0, Кат 1 розпочато лікування 02.02.08. Раніше не лікувався. На початку 5 місяця лікування у хворого продовжувалось бактеріовиділення, яке визначалось методом мікроскопії та посіву. ТМЧ не проводили. Хворий переведений до 2 категорії як лікування після невдачі 1 курсу хіміотерапії. 02.07.08 розпочато лікування за 2 категорією. 05.09.2008 отриманий результат ТМЧ із зразка мокротиння, узятого від початку лікування за 2 категорією. Визначена резистентність МБТ до HRS. Хворого рекомендовано перевести до 4 категорії. У результат лікування за 2 категорією вписати: “Зміна категорії на 4”.

Діагноз при реєстрації до 4 категорії: МР ТБ (05.09.2008) інфільтративний верхньої долі лівої легені Дестр +, МБТ + М + К +, Резист (І) HRS Резист (ІІ) 0, ГІСТ 0, Кат 4 (лікування після невдачі 1-го курсу ХТ, І ряд), Ког 3 (2008).

Приклад 3. У хворого на РТБЛ (01.10.2007) інфільтративний верхньої долі лівої легені, Дестр +, МБТ + М+ К +, Резист 0, ГІСТ 0, Кат 2 розпочато лікування 02.10.07. Раніше лікувався протитуберкульозними препаратами І ряду. Лікувався у 2 категорії нерегулярно, постійно переривав лікування на 1-3 тижні та знову його відновлював, захворювання повільно прогресувало. 01.04.08 до стандартного режиму хіміотерапії додали 2 протитуберкульозних препарати ІІ ряду – офлоксацин та ПАСК. ТМЧ не проводили. Через 10 місяців неефективного лікування пацієнта переводять до 4 категорії через високий ризик МР ТБ (02.09.08). У результат лікування за 2 категорією необхідно вписати: “Невдача повторного курсу хіміотерапії”.

Діагноз при реєстрації до 4 категорії: РМР ТБ* (02.09.2008) фіброзно-кавернозний верхньої долі лівої легені, Дестр +, МБТ + М + К +, Резист 0, ГІСТ 0, Кат 4 (лікування після невдачі 2-го курсу ХТ, І та ІІ ряд), Ког 3 (2008).

* РМР ТБ – ризик мультирезистентного туберкульозу.

Приклад 4. У хворого на ХТБ (2005) фіброзно-кавернозний верхньої долі лівої легені, Дестр +, МБТ + М+ К +, ГІСТ 0, Резист 0 Кат 2 періодично проводили нестандартизоване лікування протитуберкульозними препаратами І та ІІ ряду з 2004 року. Пацієнта спостерігали у групі хворих на хронічний туберкульоз. ТМЧ не проводили. 01.07.08 у пацієнта відзначено значне прогресування захворювання з появою вогнищ дисемінації в обох легенях. Пацієнта зараховують до 4 категорії через високий ризик МР ТБ (02.07.08).

Діагноз при реєстрації до 4 категорії: РМР ТБ* (02.07.2008) фіброзно-кавернозний верхньої долі лівої легені, Дестр +, МБТ + М + К +, Резист (І) 0, Резист (ІІ) 0, ГІСТ 0, Кат 4 (інші, І та ІІ ряд), Ког 3 (2008).

* РМР ТБ – ризик мультирезистентного туберкульозу.

1.4  Результати лікування хворих 4 категорії

Результати лікування хворих 4 категорії заносяться до форми ТБ 01, журналу реєстрації хворих 4 категорії (ТБ 03) та до річного звіту про результати лікування хворих 4 категорії (ТБ 08).

Виліковування. Пацієнт, який завершив лікування за 4 категорією і має, як мінімум 5 послідовних негативних культуральних дослідження, які виконані із зразків, узятих із інтервалом не менше 30 днів протягом останніх 12 місяців лікування. Якщо тільки одне культуральне дослідження буде позитивним протягом цього періоду і при цьому відсутні клінічні ознаки прогресування захворювання, пацієнт може вважатися вилікуваним за умови, якщо від моменту цього культурального дослідження буде, як мінімум, три послідовних негативних результати цих досліджень, взятих з інтервалом не менше 30 днів. Завершене лікування. Пацієнт, який завершив курс лікування за 4 категорією, проте не відповідає критеріям вилікування через відсутність результатів бактеріологічного дослідження (або виконано менше 5 культуральних досліджень протягом останніх 12 місяців лікування). Помер. Пацієнт 4 категорії, який помер від будь-якої причини протягом курсу лікування випадку МР ТБ. Невдача. Невдачу лікування реєструють, якщо у пацієнта визначають 2 або більше позитивних із 5 культуральних досліджень, виконаних протягом останніх 12 місяців лікування або, якщо результат 1 із 3 фінальних культуральних досліджень є позитивним (невдачу лікування реєструють також у випадку припинення лікування через відсутність клінічного ефекту або тяжкі побічні реакції, цей результат може бути виділений окремо для субаналізу). Перерва. Пацієнт 4 категорії, який перервав лікування на 2 або більше місяці (послідовно) за будь-яких причин. Переведений. Пацієнт 4 категорії, який був переведений до іншої адміністративної території і результати його лікування невідомі.

1.5  Когортний аналіз

Для проведення адекватного когортного аналізу у всіх пацієнтів, які відповідають діагностичним критеріям 4 категорії, необхідно зареєструвати три дати, які внесені до облікової форми ТБ 01:

1.  Дата першої реєстрації випадку туберкульозу (отримують з районного журналу реєстрації хворих на туберкульоз ТБ 03).

2.  Дата реєстрації у 4 категорії.

3.  Дата початку лікування за 4 категорією.

Когортний аналіз лікування – це аналіз результатів лікування у пацієнтів, які дійсно почали лікування за 4 категорією. Когортний аналіз реєстрації 4 категорії – це оцінка кількості пацієнтів, які зареєстровані у категорії, та кількості хворих, яким призначено лікування. ДОТС плюс програма проводить когортний аналіз для лікування та реєстрації.

Рекомендований час для когортного аналізу лікування віддзеркалює значну тривалість режимів хіміотерапії за 4 категорією. Когортний аналіз слід проводити після 24 місяців і повторювати через 36 місяців після початку лікування останнього пацієнта у когорті. Цей аналіз виконується через 24 місяці, оскільки більшість пацієнтів вже завершать лікування, що дозволить визначити попередні дані за частотою виліковування. Деякі пацієнти можуть продовжувати лікування понад 24 місяці, тому когортний аналіз повторюють через 36 місяців після того, як останній пацієнт у когорті розпочав лікування. 36-місячна оцінка результатів лікування – це фінальний когортний аналіз лікування.

У всіх пацієнтів, які зараховані до 4 категорії, слід визначати перший результат лікування для звітно-облікових форм. Враховувати і наступні результати лікування пацієнтів, за якими систематично спостерігають (наприклад, пацієнт, який перервав лікування як новий випадок за 4 категорією і повернувся через 14 місяців, має бути зареєстрований знову у 4 категорії та лікуватися як “пацієнт, раніше лікований із застосуванням протитуберкульозних препаратів ІІ ряду”. Цей пацієнт отримує фінальний результат як “перерва” у когорті, до якої він був спочатку зареєстрований, а потім “вилікуваний” в іншій когорті при повторному лікуванні в IV категорії). Пацієнти, які продовжують лікування на кінець періоду, зазначеному когортним аналізом, мають бути віднесені до таких, що “продовжують лікування”.

Для кожної когорти необхідно визначати проміжні результати через 6 місяців лікування для оцінки ефективності схеми лікування.

1.6 Епідеміологія мультирезистентного туберкульозу

За останніми епідемічними дослідженнями, які проводили ВООЗ та Міжнародний союз боротьби з туберкульозом та легеневими захворюваннями (IUATLD) протягом 1999-2002 років, середній рівень медикаментозної резистентності МБТ до будь-якого з 4 протитуберкульозних препаратів І ряду становив 10,2 % (з коливаннями від 0,0 до 57,1 %), мультирезистентності МБТ – 1,0 % (з коливаннями 0,0-14,2%) серед пацієнтів з новими випадками туберкульозу, які раніше не лікувались. Високий рівень первинної мультирезситентності, який перевищував 6,5 %, був зареєстрований у Казахстані, Росії (Томська область), Узбекистані, Естонії, Ізраїлі, Китаї (провінція Ляонінг та Хенан), Латвії, Литві, Україні (Донецька область). Загальна кількість випадків мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ) у світі у 2004 році становила 424 000, що становило 4,3 % серед нових хворих та хворих, які раніше лікувались, серед них у 27 000 хворих визначали розширену медикаментозну резистентність МБТ. У 2004 році кількість випадків МР ТБ серед хворих, які раніше лікувались, становила 181 408. Три країни світу (Китай, Індія та Росія) мають 62 % світового тягаря МР ТБ.

В Україні первинна медикаментозна резистентність збудника туберкульозу до основних протитуберкульозних препаратів у хворих, які раніше не лікувались, у 2004 році становила 20,0%–30,0% у різних регіонах України. Вторинна медикаментозна резистентність у хворих, які раніше лікувались, – 63,0%–72,0%. Рівень первинної мультирезистентнтності МБТ в Україні у 2004 р. коливався від 1,5% до 7,1% (у Донецькій області), вторинної – від 27,9% (у Донецькій області) до 45,0% (в м. Києві).

1.7 Медико-соціальна значимість розробки даного Стандарту

Мультирезистентний туберкульоз є суттєвою медичною і соціальною проблемою, яка негативно позначається на демографічній ситуації, трудоресурсному потенціалі та загрожує національній безпеці України.

Лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз відрізняється від лікування хворих, які виділяють мікобактерії туберкульозу, чутливі до протитуберкульозних препаратів, за режимами хіміотерапії, препаратами, які до них включені, тривалістю лікування, великою частотою небажаних побічних ефектів. Все це потребує розробки спеціального Стандарту ведення таких хворих.

1.8 Причини розвитку хіміорезистентного туберкульозу

Хіміорезистентний туберкульоз – це феномен, пов’язаний з втручанням людини, хоча резистентність Мicobacterium tuberculosis (МБТ) до протитуберкульозних препаратів — природний феномен властивий всім бактеріям, який відбувається спонтанно в процесі їх розмноження. Генетичні мутації, внаслідок яких з’являється медикаментозна резистентність, відбуваються з частотою 10-7– 10-10 на 1 поділення бактеріальної клітини, що призводить до появи в бактеріальній популяції 1 резистентного мікроба на 106-8 чутливих мікроорганізмів. Якщо генетична мутація відбувається за відсутністю антибіотика, до якого вона виникла, то цей штам мікроорганізму не відіграє ніякої ролі в решті мікробної популяції, чутливої до ліків. Але при застосуванні антибіотиків відбувається селекція саме резистентних штамів (тому, що чутливі гинуть під дією протитуберкульозних препаратів), особливо при поширених деструктивних процесах, з дуже великою кількістю мікроорганізмів. При неефективному лікуванні мікроорганізми продовжують розмножуватись з появою нових резистентних мутантів. При мультирезистентності відбувається накопичення мутацій до окремих препаратів при дуже тривалому розмноженні бактерій, які закріплюються в 2-3 генах.