Правопис власних назв. Правопис складних слів (стр. 18 )

ВКАЗІВНІ	СТІЛЬКИ
ПИТАЛЬНО-ВІДНОСНІ	СКІЛЬКИ?
ЗАПЕРЕЧНІ	НІСКІЛЬКИ

Відмінок	ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ	ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ	ПИТАЛЬНО-ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ
Н. в.	Стільки	Ніскільки	Скільки
Р. в.	Стількох	Ніскількох	Скількох
Д. в.	Стільком	Ніскільком	Скільком
З. в.	Стільки, стількох	Ніскільки, ніскількох	Скільки, скількох
О. в.	Стількома	Ніскількома	Скількома
М. в. (на)	Стількох	Ніскількох	Скількох

23.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Вправа 64. Напишіть правильно займенники. Поясніть їх правопис.

Будь…що, чим…небудь, де…від…чого, будь…у…кого, де…чого, на…чому…будь, де…яких, казна…котрий, де…з…ким, ні…якого, ані…хто, аби…для…чого, ні…чий, де…хто, коли…сь, що…будь, ні…на…якому, ні…для…кого, хтозна…чого, ні…на…кому, аби…чий, котрого…сь, котрий…то, ані…від…кого, кому…то, ні…чого, будь…що, аби…чого, ні…за…якого, аби…з…чого, хтозна…з…чого, чия…сь, чого…ж…то, аби…від…кого, хтозна…при…кому, будь…що…будь, де…чому, будь…з…ким, коли…небудь.

Вправа 65. Перепишіть. Займенники в дужках поставте в потрібному відмінку.

Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, при­йшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачи­лась із (вони), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона), в'ється над (воно), зв'язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (він), переказав через (вона).

Вправа 66. Прочитати. Визначити, чи чітко висловлено думку пода­ними реченнями. Якщо ні — перебудувати речення.

1. Дід попросив онука прочитати свого листа. 2. Сусід роз­мовляв із батьком про його справи. 3. Агроном звелів водієві під'їхати до своєї хати. 4. Батько взяв у руки торбу, вийняв з неї хлібину, поклав її на стіл. 5. Брат порадив другові віднести книжки до його кімнати. 6. Це був водій автомобіля, який пер­ший проїхав новою трасою. 7. Мати послала сина до сусідки по її сито. 8. Ми піднялися на вершину гори, яка заросла лісом.

Вправа 67. Перепишіть, розкриваючи дужки. Провідміняйте по три займенники, співвідносні з іменниками та прикметниками.

1. Я славлю (ті), хто множить славу землі (своя) у труді (В. Сосюра). 2. В єдиний звук мільйони струн народних злиті — у (ця) пшениці, в (це) житті (М. Рильський). 3. О краю рідний мій!.. (Твій) красу ні з (що), ні з (що) я не зрівняю (В. Сосюра). 4. В (моє) серце навіки сині очі (твій) (В. Сосюра). 5. Вклонися, (мій) Украї­но, (цей) людям величним і скромним, що в назвах фронтів ти­танічних пронесли наймення (твій) (М. Бажан). 6. За (всі) ска­жу, за (всі) переболію (П. Тичина). 7. Єсть (такий) у світі речі, від (який) душа сія (П. Тичина). 8. (Та) ночі на кордони (своя) рідної землі матроські вийшли батальйони, в порти вернулись кораб­лі (М. Нагнибіда). 9. Я жду (ти) на перехресті днів перед поро­гом радості (свій) (Т. Коломієць). 10. Ніхто не здолає в (ми) (ця) силу, народженої в ділі, змужнілої в бою (М. Бажан). 11. Копа­ли цей колодязь колись чумаки, (чий) дороги пролягли в (цей) сивих степах (О. Гончар). 12. Від (уся) картини віє (щось) пісен­ним (О. Довженко).

Вправа 68. Перекладіть речення українською мовою, запишіть їх. Поясні правопис займенників.

1. Родную мать никем не заменить. 2. Нечего на зеркало пенять коли рожа крива. 3. Скучен день до вечера, коли делать нече­го. 4. Завистью ничего не возьмешь. 5. Ничего, мы подождем. Подождем, а свое возьмем (Народное творчество). 6. Ноздрев через несколько времени встречался опять с теми приятелями которые его тузили, и встречался с ними как ни в чем не быва­ло (Н. Гоголь). 7. Мне не на кого пенять — сам виноват (И. Тургенев). 8. Никто в Запорожье ничем не обзаводился и ничего не держал у себя: все было в руках у куренного атамана (Н. Гоголь). 9. Никогда он не стеснялся ничьим присутствием и в карман за словом не ходил (И. Гончаров). 10. На его зов никто не явился (А. Чехов). 11. Его шальной насмешливый взгляд ни на чем не остановился (А. Чехов).

Вправа 69. Перепишіть речення, визначте займенники. З якою частиною мови співвідносний кожний із них (зазначте в дужках)? Підкресліть слова, які вжиті в значенні займенників?

1. І то нічого, що чигали круки, що проминуло так багато літ. 2. А скільки в нас поезій випадкових з нічого й ні для чого виника! 3. Щось мені так сумно, аж лякаюсь. 4. Час — він муд­рий, фікції скасує, а, між іншим, я таки зостанусь. 5. Хіба ж кого-небудь ми опечалимо тим, що пливемо там, де пливемо? 6. Все це—доля поета. 7. До побачення. Все. Я вертаюся в долю свою. 8. Отут нам і сіяти. Може, зійде яка стеблина. 9. І кажуть, що один убив таку співучу (пташку), що заніміли всі, і змовкли ті ліси. 10. І кажуть, що я вродлива. Ти знаєш, чому я вродлива? (Із те. Кост.). 11. Щось летить і співає мені Хочу я к'упави. їй я розкажу, чом я над сагою цілу ніч ходжу (Олесь). 13.1 все це диво зробило літо за одну-однісіньку ніч та й пішло собі далі. 14. Скочивши на долівку, взяв із мисника гранчасту склянку і, холонучи, почав на печі наміряти насіння — дві склянки в одну кишеню, дві — в другу (Cм.). 15. Пливе човен по Дунаю один за водою (Т. Ш.). 16. Деревам щось, напевне, сниться, бо серед ночі уві сні шумить нервово їхнє листя і трепет будить у мені, 17. Мені невесело самому між тихих дач (Сом).