Правопис власних назв. Правопис складних слів (стр. 24 )

Вправа 110. Складіть речення, щоб подані слова виконували синтаксичну функцію поєднання членів речення або окремих речень та однозвучні словосполучення слів виступали членами речення.

Зате – за те, проте – про те, щоб – що б, якби – як би, причому – при чому, притім – при тім.

Вправа 111. Перекладіть і запишіть українською речення. Слідкуйте, щоб не порушувалися правила милозвучності української.

1. Его мелочность и скаредность вызывает у всех негодование и презрение. 2. С огромной силой Нагульнов толкнул и левым плечом дверь (М. Шолохов). 3. Накануне вечером и со стороны северо-восточной опять появился туман (В. Арсеньев). 4. В гостиной что-то небольшое упало со стола и разбилось (А. Чехов). 5. И дальневосточная природа поражала с первых же шагов (В. Ажаев). 6. Чтобы рыбку съесть, надо и в воду лезть (Пословица). 7. Со скамейки не было видно берега, и поэтому ощущение бесконечности и величия морского простора ещё больше увеличивалось (А. Куприн).

Вправа 112. Прочитайте текст, знайдіть і випишіть прийменники та сполучники. Поясніть їх правопис.

Кажуть, краще було б, якби всі люди говорили однією мовою, не треба було б затрачувати часу на те, щоб вивчитися чужим мовам, а той час краще б було затратити на що-небудь більше, корисніше задля людей. Чудно то бажання!

Мені здається, що тим і наш світ красний, що він неоднаковий, тим і земля наша хороша, що вона покрита то горами високими, то долинами глибокими, то рослиною усякою. Зробіть так, щоб усе рівно було, як на долоні, щоб усе рівно було, як на долоні, щоб однакова рослина вкривала сю землю — і пропала її краса! Ви занудитесь від тії рівнини та однаковості...

Не тільки одежею, а й окраскою свого тіла одрізняються поміж собою люди, а ми хочемо, щоб вони усі балакали однією мовою (П. Мирний).

Вправа 113. Перепишіть речення, попередньо знявши риски. Підкресліть прості, складні і складені сполучники, поясніть їх правопис.

1. Людина живе для того, що/б піднести на що/най/вищу вершину натхнення в своєму ділі, звідати захват від величі духу (П. Загр.). 2. А вони таки справді були невеселі, і тому перед тим, як їх описувати, згадаю краще я що/сь утішне, а далі вже й до коней перейду (О. Довж.). 3. Духом хлопець міцний, вірить у своє бойове щастя, але/ж у повітряних боях всяко може бути. 4. Справжнє почуття хоча ні на кого й не зважає, про/те/й не ображає нікого, скоріше воно викликає симпатію, зацікавлює вас і приваб­лює, як усе прекрасне, що зустрічається, на/жаль, не так і часто в житті (О. Гонч.). 5. Як/би мої думи німії на струни пророчисті впали, зайшлись би плачем мої струни і сміхом дитячим заграли (Л. Укр.). 6. Як/же будеш, синку, у чистому полі за панами конем уганяти, не раджу я, синку, тобі кров людськую річеньками марне проливати (П. Кул.). 7. А про/те цей край розкішний не звабля мене красою (М. Вор.). 8. На смак ягідки пасльону солодкі, аж нудні, а проте ми охоче ними ласуємо, бо ж то для нас плід найдоступніший. 9. То/ж їдьте собі і їдьте, з дороги не звертаючи, а/як/що виникне бажання випити гарячої кави чи треба дозарядити машину пальним, тоді, будь ласка: на узбіччі траси, осторонь від її відпрацьованих газів, вас уже чекає станція обслуговування машин і придорожня кав'ярігя (О. Гонч.).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №29

ТЕМА: Частка. Написання часток «ні» та «не» з різними частинами мови.

ПЛАН

1. Частка.

2. Правопис часток.

3. Правопис часток «не», «ні» з різними частинами мови.

ДИДАКТИЧНА МЕТА

• розширення та поглиблення знань про службові частини мови, зокрема частку;

• удосконалення умінь і навичок написання часток;

• удосконалення умінь та навичок правопису часток «не», «ні» з різними частинами мови;

• піднесення культури усного та писемного мовлення.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ

• групи часток за виконуваними функціями;

• написання часток разом, окремо, через дефіс;

• написання часток не, ні з різними частинами мови ;

• орфографічні норми властиві сучасній українській мові.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ВМІТИ

• правильно писати частки у складі різних частин мо­ви;

• знаходити вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;

• правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки на вивчені правила.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Українська мова: Практикум: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1991.

2. , Практичний курс української мови. - К.: Вища шк., 1993.

3. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. . - К.: Вища шк., 2002.

4. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. . - К.: Вища шк., 2001.

5. Сучасний український правопис. Практичний довідник. Укладач – Харків: ФОП Співак Т. К., 2008. – 192с.

6. , Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К.: Літера,2000. – 688с.

7. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К.: Осві­та, 2002.

8. І. Українська мова: Практикум з правопису: Навч. посіб. - К.: Либідь, 2003.

29.1. ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

РАЗОМ	Частки АБИ-, АНІ-, ДЕ-, ЧИ-, ЩО-, ЯК - у складі будь-якої частини мови	Абищо, абихто, якнайбільше, щонеділі, деякі, щонайсильніші, абощо, тощо
Частки БИ, Б, ТО, ЖЕ, Ж у сполучниках та інших частках	Якби, начеб, нібито, тобто, щоб, якби, тож, атож, отже, авжеж
Частки - СЬ, - СЯ у зворотних дієсловах, у складі займенників, прислівників	Десь, будуватися, цілуватися, дивитись, хтось, відкілясь, кудись
ОКРЕМО	Частка ЩО в постпозиції	Поки що, хіба що, дарма що, тільки що, поки що
Частки ХАЙ, НЕХАЙ, БИ, Б, Ж з дієсловами	Хай що, нехай що, думала ж, співала б, ходив би
Якщо між часткою і займенником ставиться прийменник	Аби з ким, де про що, ні від скількох, ні з ким, тому ж то, казна в чому
Частка ТАКИ стоїть попереду того слова, до якого вона відноситься	Таки знав, таки пішов, таки сказав
ДЕФІС	Частки -БО, - НО, - ТО, - ОТ, - ТАКИ	Тільки-бо, іди-бо, як-от, пішов-таки, тому-то, отож-то, знав-таки
Словотворчі частки БУДЬ-,-НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА- з неозначеними займенниками та прислівниками	Казна-хто, де-небудь, хтозна-коли, казна-який, хто-небудь, будь-що

ЧАСТКА «НЕ»
РАЗОМ	З іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо з часткою «НЕ» утворюються нові поняття з протилежним значенням (його часто можна замінити синонімом):	неволя (рабство), невисокий (низький), недобре (погано)
З дієприкметниками, які є означенням іменника (а не присудка) і не має при собі пояснювальних слів:	нерозв’язана задача, незасіяне поле, непрочитана книга, невиконані обіцянки
Без «НЕ» слово не вживається:	нехтувати, негода, негайно
У складі префікса «НЕДО»:	недооцінювання, недовиконаний, недозрілий
З деякими службовими частинами мови:	неначе, немов, невже, нехай
ОКРЕМО	З усіма частинами мови зі значенням протиставлення:	не горе, а радість; не доля, а випадок
Перед словами, що пишуться через дефіс:	розмовляти не по-українськи
З усіма дієсловами й дієприслівниками, крім тих, що без «НЕ» не вживаються:	не знати, не казати, не убачивши; ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: нездужати (хворіти) – не здужати (не змогти), неславити (ганьбити) – не славити (не прославляти)
З прикметниками та дієприкметниками, що виступають у функції присудка:	Ця річка не широка. Завдання не виконане. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: якщо між «НЕ» і відповідним прикметником-присудком за змістом речення можна поставити слова «БУВ, Є, БУЛА» частку «НЕ» слід писати окремо.
З дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова:	не закінчене вчасно завдання; не дописаний другом лист
ДЕФІС	Префікс в іменниках – власних назвах:	не-Європа
ЧАСТКА «НІ»
РАЗОМ	З іменниками, прикметниками, прислівниками, які без «НІ» не вживаються:	нісенітниця, нікчемний, нічліг
Із займенниками, прислівниками, якщо «НІ» не відділяється прийменником:	ніщо, ніде
ОКРЕМО	У непрямих відмінках заперечних займенників, коли між їх складовими частинами з’являється прийменник:	ні з ким, ні в чому
У стійких словосполученнях:	ні сюди ні туди; ні саньми ні колісьми; ні зимою ні літом

29.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК