Правопис власних назв. Правопис складних слів (стр. 5 )

Конгрес, палац, центр, кабінет, день, партія, право, рада, комісія, фонд, київський, залізничний, міжнародний, правни­чий, всесвітній, прогресивний, національний, соціалістичний.

Вправа 8. Відкриваючи дужки, запишіть подані назви з великої чи малої літери, поясніть їх правопис.

(О, о)рганізація (О, о)б'єднаних (Н, н)ацій, (Р, р)еспуб­ліка (М, м)олдова, (В, в)олодимир (В, в)еликий, (Б, б)алет «(З, з)апорожець за (Д, д)унаєм», (Б, б)удинок (X, х)удожника, (Г, г)азета «(В, в)ечірні (В, в)істі», (У, у)країнська (П, п)равославна (Ц, ц)ерква, (Д, д)ід (М, м)ороз, (Я, я)рослав (М, м)удрий, (Б, б)удда, (П, п)резидент (А, а)кадемії (Н, н)аук (У, у)країни, (М, м)авка, (В, в)еликий (В, в)із, (В, в)улиця (П, п)етра (С, с)гайдачного, (Ж, ж)овті (В, в)оди, (П, п)ерська (3, з)атока, (Б, б)оричів (Т, т)ік, (М, м)іжнародний (К, к)омітет (Ч, ч)ервоного (X, х)реста, (Р, р)еспубліка (П, п)ольща, (М, м)і­ністерство (К, к)ультури (У, у)країни, (Р, р)еспубліканське (В, в)иробниче (О, о)б'єднання, «(П, п)оліфафкнига», (Г, г)отель «(3, з)олотий (К, к)олос», (Ш, ш)оста (С, с)есія (К, к)иїв­ської (О, о)бласної (Р, р)ади, (С, с)вято (П, п)еремоги, (Л, л)ітак «(Р, р)услан», (Н, н)обелівська (П, п)ремія, (Д, д)амоклів (М, м)еч, (Ж, ж)итомирська (А, а)втострада, (А, а)нтська (Д, д)ержава, (Б, б)лизький (С, с)хід, (В, в)елике (К, к)князівство (Л, л)итовське, (К, к)ультура (П, п)еріоду (В, в)ідродження, (О, о)собливості (М, м)ови (Л, л)убенщини, (Р, р)имська (І, і)мперія, (У, у)спенський (С, с)обор, (П, п)резидент (У, у)країни, (П, п)рем'єр-(М, м)іністр (У, у)країни.

Вправа 9. Записати назви найвищих установ держави, установ місце­вого підпорядкування, а також громадських організацій, промислових підприємств, навчальних закладів, що розташовані в Києві або у вашому місті. З'ясувати вживання великої букви в записах.

Вправа 10. Із поданих речень випишіть власні назви, дотримуючись норм їх написання.

За моїх часів у (К, к)иєві зникли такі пам'ятники культури.

(М, м)ихайлівський (М, м)онастир з церквою дванадцятого віку. Верхівка (І, і)рининської (Ц, ц)еркви одинадцятого віку.

(Н, н)икольський (С, с)обор, збудований (М, м)азепою, — надзвичайної краси церква в стилі українського бароко. Дзвіниця цього монастиря.

(К, к)иївський (Б, б)ратський (М, м)онастир на (П, п)одолі. Знамените братство з (А, а)кадемією, звідки вийшли перші просвітителі (Р, р)осії, де вчився був (Л, л)омоносов.

Дзвіниця одинадцятого віку (К, к)ирилівського (М, м)о­настиря.

Пам'ятник часів (М, м)агдебурзького (П, п)рава на (П, п)одолі (С, с)амсон, що розриває лева.

(К, к)иєво-(П, п)ечерська (Л, л)авра — (У, у)спенський (С, с)обор, геніальна за красою церква, рівної якій, може, ніде немає.

(М, м)ежигірський (3, з)апорозький (С, с)пас — монастир колишніх запорозьких козаків. Чимала кількість других церков старовинних на (П, п)одолі.

(Д, д)есятинна (Ц, ц)ерква, (Т, т)рьохсвятительська старо­винна красива церква.

Університет св. (В, в)олодимира. (П, п)ублічна бібліотека на вулиці (К, к)ірова.

(X, х)рещатик, (М, м)иколаївська, (М, м)ерингівська, (О, о)льгинська, (Е, е)нгельса, (П, п)рорізна і частина (П, п)ушкінської (В, в)улиці — архітектура XIX століття, що надавала місту особливий його власний стиль і наближала його до хороших (Є, є)вропейських міст (О. Довженко).

Вправа 11. Із поданих пар лексем виберіть правильне написання(підкреслити). Обґрунтуйте свій вибір.

Щука (дійова особа) — щука (дійова особа), Міністр фінансів України — міністр фінансів України, Русалка — русалка, Великий Віз — Великий віз, Сонце — сонце, Народи Півночі — народи Півночі, Вели­кі луки — Великі Луки, Львівська площа — львівська площа Республіка — республіка, Народний рух України — народ­ний рух України, Київський вокзал — київський вокзал, ста­діон Динамо — стадіон «Динамо», Конституція України - конституція України, Франківські сонети — франківські со­нети, доктор наук — Доктор наук, Кобзар — кобзар.

Вправа 12. Перепишіть текст, правильно записуючи слова з великою літерою, вставте пропущені літери.

Велике значен…я мало заснуван…я (у)ніверситетів в (у)країні, перший з яких постав у (х)аркові, потім у (к)иєві, (о)десі та інших містах. При (у)ніверситетах групуют…ся вчен…і, пись­мен…ики, художники.

Першим (р)ектором (к)иївського (у)ніверситету (с)вятого (в)олодимира, заснован…ого у 1834 році, став видатний (у)к­раїнс…кий історик (м)ихайло (м)аксимович, автор прац… з історії (у)країни. (М)аксимович створив, зокрема, (б)уквар (у)країнс…кою мовою для початкових шкіл.

У (х)аркові і (к)иєві виходять… перші журнали, які пов­ніс…тю присвячен…і історії та сучасності (у)країни. У них дру­куют…ся народні пісні, перекази, давні документи, літописи, художні твори тощо.

Не мен…ш значна постат… ц…ого часу — (п)рофесор (к)иїв­с…кого (у)ніверситету, історик (м)икола (к)остомаров. Ви­сокоосвічена людина, він добре знав історію взагалі, історію (у)країни зокрема. У своїх працях писав про відносини між (у)країною, (п)ол…щею, (р)осією.

Кожен народ має свого націонал…ного генія: в (а)нглії це — (в)іл…ям (ш)експір, у (п)ол…щі — (а)дам (м)іцкевич, в (р)осі'ї — (о)лександр (п)ушкін. (у)країна також має свого генія — (т)араса (ш)евченка, який певний час, з 1845 по 1847 роки, працював у (а)рхеографічній (к)омісії при (к)иїв­ському (у)ніверситеті ().

Вправа 13. Записати, вживаючи за правилами орфографії велику/малу букви й лапки, дописати чотири-п'ять аналогічних, самостійно дібраних прикладів.

Редакція (г)азети (в)ечірній Київ, редактор (ж)урналу (к)иїв, (л)ауреат (н)аціональної (п)ремії імені , (б)ла­годійний (ф)онд імені , (с)танція (м)етро (к)онтрактова (п)лоща, (п)ечиво (к)иянка й (з)олоте (к)ільце, кефір (с)лов'яночка, твір Павла Загребельного (н)еложними (у)стами, автомобіль (з)апорожець, (н)ововведений у дію (к)иїв­ський (в)окзал (п)івденний, (д)епозитний (в)несок (с)вятковий, (к)иївський (у)ніверсальний (б)анк, (м)едичний (ц)ентр (ста­лей, (м)агазин (с)віт (п)окриттів, (б)анк (п)івденний, (с)пектакль (с)оломея, автобан (к)иїв (о)деса, (с)пілка (з)а дружбу міст-героїв, (ш)кільний (м)узей (п)ам'ять.

Вправа 14. Прочитати подані групи назв сортів овочів; записати, роз­криваючи дужки й вставляючи відповідно до правил велику або малу бук­ви. З одним словом кожної групи скласти речення.

Картопля: (л)уговська, (с)иньоочка, (ч)арівниця, (с)вітанок (к)иївський, (в)іхола;

буряки: (ч)ервона (к)уля, (ц)иліндр, (є)гипетський, (д)етройт;

морква: (а)ртек, (л)осино-(б)арійська, (м)авка;

капуста: (х)арківська, (к)ам'яна (г)олова, (а)магер, (с)нігова (к)уля;

помідори: (м)іссурі, (н)овачок, (і)скорка, (а)різона, (л)яна, (ч)орний (п)ринц;

огірки: (н)іжинський, (к)онкурент, (к)ущовий, (б)ереговий;

кабачки: (з)олотинка, (а)еронавт, (г)рибовський;

перець: (к)аліфорнійське (д)иво, (з)олотий (ю)вілей, (р)атунда, (х)оботок;

цибуля: (с)тригунівська, (с)квирська, (х)алцедон, (г)лобус.

Вправа 15. Прочитати текст. Розкривши дужки, записати слова з вели­кої чи малої букви. Водночас поділити їх на групи за правилами вживан­ня названої орфограми. Сформулювати орфографічні правила щодо кож­ної групи слів.

Про геральдику

Кожна (д)ержава має свої відзнаки. Однією з найдавніших відзнак нашої держави є (т)ризуб як (д)ержавний (г)ерб. Його зображення трапляються в археологічних знахідках з першого століття нашої ери. Він, певно, був символом праслов'янського племені чи ознакою влади. Пізніше, за часів (к)иївської (р)усі, бачимо тризуб на золотих і срібних монетах князя Володими­ра Великого. Тризуб стає (г)еральдичним (з)наком для його нащадків — (к)нязів (с)ятополка і (я)рослава (м)удрого; є він і в (г)ербі дочки (я)рослава — (а)нни, яка стала (к)оролевою (ф)ранції. Про це писав відомий (і)сторик (а)кадемік Б. (р)ибаков. Клеймо з (т)ризубом має і цегла, знайдена під час розко­пок залишків (д)есятинної (ц)еркви в (к)иєві, (у)спенського (с)о­бору у (в)олодимирі-(в)олинському.

Протягом кількох століть цей знак був поширений по всіх (к)нязівствах (к)иївської (р)усі. Зараз відомо понад двісті відмін (г)еральдичного (з)нака — додавався (х)рест на одне з рамен і (з)боку, (п)івмісяць, (о)рнаментальні прикраси тощо.

Ще з доісторичних часів число три, тріада, завжди мало сим­волічне значення. Очевидно, у (к)иївській (р)усі (т)ризуб ужи­вали як знак (к)нязівської влади (р)юриковичів. Але й деякі (г)а­лицькі (б)оярські (р)оди використовували його у своїх (г)ербах до XV століття.

Сучасна історія (т)ризуба почалася в роки (п)ершої (с)вітової (в)ійни. Він став відзнакою (у)країнських частин, що воювали в складі (а)австрійської (а)рмії, (у)країнських (с)ічових (с)трільців. Було навіть створено проект бойового (о)рдена «(з)олотий (т)ри­зуб» чотирьох ступенів. Військову символіку зі знаком (т)ризу­ба використовували і (б)ійці (г)алицької (а)рмії під час (п)ольсько-(у)країнської (в)ійни 1918—1920 років. З деякою видозмі­ною (т)ризуб існував і в (ч)ервоній (у)країнській (а)рмії.