Правопис власних назв. Правопис складних слів (стр. 19 )

Вправа 70. У кожне речення на місце крапок вставте неозначений займенник.

1. Без ... із нас батьківщина може обійтися, але ... із нас без Батьківщи­ни - ніщо. (В. Симоненко.) 2. Сидять собі, розмовляють, а ... куняє. (Т. Шев­ченко.) 3. Треба через ... послати листа. (М Коцюбинський.) 4. Коня хай згодом пришле з ... (А. Головко.) 5. ... все ще не вірив страшній події.

Вправа 71. Відредагуйте речення.

1. Вельмишановна Ольго Іванівно! Дуже дякую за листа, якого ви мені написала. 2. З їми нічого не трапилось. 3. До його май­же ніхто не звертався до селянської тематики. 4. їх зустрічають хлібом-сіллю, їми пишаються, бо вони цього заслуговують. 5. Ми приїхали до його вранці. 6. На йому був святковий костюм. 7. До єї сваталося багато женихів, але вона всім відмовляла.

Вправа 72. Запишіть слова, розкриваючи дужки.

Аби (який), ні (до) кого, ні (в) кому, ні (кого), ні (з) ким, ні (якого), де (з) ким, де (кого), казна(чого), хтозна(чого), де(хто), хтозна (з) ким, з(аби) (ким), з(чиїм), з(аби)яким, будь (у) кого, хтозна (від) чого, з (казна) (чим), на (хтозна)(що), якось(то), з(будь) (чим), на (казна)(якому), у (хтозна)(кого), що(не)(будь), що(сь), будь(хто), що(будь), де(що).

Вправа 73. Виправте помилки, пов 'язані з уживанням займенників.

1. Молодь - це майбутнє країни, на них народ покладає великі надії. 2. Ветерани багато працюють з молодою робітничою зміною, допомагають їм оволодівати професією. 3. Чіпка палко ненавидів панство, але не знав, як боротися з ними. 4.Коли москалі почали бити селян, Чіпка кинувся захищати їх.

Вправа 74. Запишіть слова, знімаючи риски.

Аби/що, чим/сь, будь/чий, будь/котрий, який/небудь, будь/чого, де/який, казна/що, ні/чий, ні/який, аби/який, хтозна/чий, де/чому, ні/коли, не/хто/інший, де /в/ чому, хтозна/куди, аби/чий, де/коли, не /що/ інше, чия/сь, аби /з/яким, аби/хто, будь /у/чому, який/сь.

Вправа 75. Уважно прочитайте уривок. Чи не здалося вам, що в ньому надто
багато особових займенників? Відредагуйте текст, використовуючи як іменник, так і займенник, який вказує на нього.

На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Здавалось, що на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря ставало по-материнськи м'яким, то він зацвітав, зацвітав він так, наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, немов дитячі очі землі дивились на тебе довірливо (За Є. Гуцалом.)

Вправа 76. Запишіть слова, знімаючи риски та дужки.

Хтозна/скільки, тим/то, хтозна (в) чому, ні/де, ні/скільки, стільки/ то, коли/небудь, з/таким/то, у/чому/сь, ні (в) котрому, ні (з) чим, ні (в) що, ні (в) якому, ні (за) що, ні (до) чого, за (будь) що, хтозна (де), аби/скільки, де/кілька, де/котрий, де/інде.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №25

ТЕМА: Прислівник.

ПЛАН

1. Прислівник.

2. Правопис прислівників.

ДИДАКТИЧНА МЕТА

· поглиблення знань про прислівник як незмінну частину мови, його значеннєві розряди;

· закріплення умінь та навичок правопису, значення прислівників, утворених від різних частин мови прийменниками-префіксами, та однозвучних слів, що належать до інших частин мови;

• піднесення культури усного та писемного мовлення.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ

• особливості творення прислівників;

• просту та складену форму вищого ступеня порівняння; просту, складену та складну форми найвищого ступеня порівняння;

• правописні особливості прислівників;

• орфографічні норми властиві сучасній українській мові.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ВМІТИ

• утворювати вищий і найвищій ступені порівняння прислівників;

• правильно писати прислівники та однозвучні з ними слова;

• знаходити вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою орфографічних правил;

• правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки на вивчені правила.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Українська мова: Практикум: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1991.

2. , Практичний курс української мови. - К.: Вища шк., 1993.

3. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. . - К.: Вища шк., 2002.

4. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. . - К.: Вища шк., 2001.

5. Сучасний український правопис. Практичний довідник. Укладач – Харків: ФОП Співак Т. К., 2008. – 192с.

6. , Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К.: Літера,2000. – 688с.

7. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К.: Осві­та, 2002.

8. І. Українська мова: Практикум з правопису: Навч. посіб. - К.: Либідь, 2003.

25.1. ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

ЯКІСНО-ОЗНАЧАЛЬНІ утворюють форми ступенів порівняння
ВИЩИЙ	Проста форма	Суфікси –Ш-, - ІШ-	Повільно-повільніше
Від різних коренів	Гарно-краще, погано-гірше
Складена форма	«БІЛЬШ» + прислівник	Тонко – більш тонко
НАЙВИЩИЙ	Проста форма	Прислівник вищого ступеня + префікс НАЙ-	Вище – найвище
Складна форма	Проста форма найвищого ступеня + префікс ЩО-, ЯК-	Найвеселіше – щонайвеселіше
Складена форма	«Найбільш» + прислівник	Глибоко – найбільш глибоко
УВАГА! Значення вищого ступеня може підсилюватися словами БАГАТО, ДАЛЕКО, КУДИ, ЩЕ, ТРОХИ: багато більше, куди краще, ще вище, трохи повільніше

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ
РАЗОМ	Ø Прислівники, утворені від іменника, колишньої короткої форми прикметника, числівника, займенника, прислівника в поєднанні з одним прийменником чи кількома	Ускач, увечері, потім, внічию, післязавтра, попідтинню, спідлоба, звідси, вдруге, сповна, нашвидку
Ø Прислівники, утворені від кількох основ (із прийменником чи без нього)	Мимоволі, натщесерце, привселюдно, чимдуж, нашвидкуруч, запанібрата, мимоїздом
Ø Прислівники, першою частиною яких є префікс «ЩО» (частка перейшла в префікс)	Щодня, щосереди, щонайвище, щотижня, щороку; (у постпозиції частка «ЩО» пишеться окремо: тільки що, поки що, хіба що)
ОКРЕМО	Прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником	ü БЕЗ: без пуття, без уваги; ü В(У): в міру, в обріз, уві сні, у стократ; ü ДО: до вподоби, до загину, до побачення; ü З: з переляку, з радості; ü НА: на щастя, на добраніч, на жаль; ü ПІД: під боком, під вечір, під кінець; ü ПО: по правді, по змозі, по щирості.
Прислівникові сполучення, у яких повторюються основи, розділені прийменниками, а також сполучення, утворені поєднанням іменника в Н. в. з іменником в О. в.	З боку на бік, з ранку до вечора, час від часу; Кінець кінцем, одним одна, честь честю, сама самотою.
ЧЕРЕЗ ДЕФІС	· Прислівники, у яких повторюються основи	Ледве-ледве, видимо-невидимо, зроду-звіку, без кінця-краю, з давніх-давен
· Прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками	Де-не-де, як-не-як, будь-що-будь, коли-не-коли, хоч-не-хоч, всього-на-всього, АЛЕ: раз у раз, рік у рік, день у день, сам на сам.
· Прислівники, утворені від прикметників і займенників на –ОМУ, - ЄМУ, - СЬК, - ЦЬК, - ЗЬК та прийменника «ПО», що перейшов у префікс	По-вовчому, по-німецьки, по-моєму, по-французьки, по-товариськи
· Прислівники, утворені з прийменника-префікса «ПО» та порядкового числівника на - е	По-перше, по-десяте, по-тридцяте
· ЗАПАМ'ЯТАЙ ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ!	По-латині, на-гора, геть-чисто, десь-інде, десь-колись, десь-інколи
У СКЛАДНИХ ВИПАДКАХ НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ДО СЛОВНИКІВ!