Правопис власних назв. Правопис складних слів (стр. 23 )

7. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. — К.: Осві­та, 2002.

8. І. Українська мова: Практикум з правопису: Навч. посіб. - К.: Либідь, 2003.

27.1. ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

УВАГА! Слід відрізняти сполучники та однозвучні з ними інші частини мови, які пишуться окремо.

Сполучник можна замінити синонімічним сполучником:

проте (=але), зате (=однак), щоб (=аби), якби (=коли б)

ЧЕРГУВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ «І» - «Й»
І	Після приголосного	Вірю в пам'ять і серце людське.
Після паузи, що на письмі позначається крапкою, крапкою з комою, двокрапкою, трьома крапками	Нема вже тієї хатини – і я в сивині, як у сні.
На початку речення перед приголосним	І долом геть усе село понад водою простягалось.
Й	Між голосними	Оце й уся правда. Співали Галина й Андрій.
Після голосного перед приголосним	Навчає баєчка великого й малого.
Чергування «Й» та «І» НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ
При зіставлені понять	Дні і ночі, батьки і діти, війна і мир
Перед словом, що починається на Й, Є, Ю, Ї, Я	Ольга і Йосип. Куди, для чого, хто й як?

27.2. ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Вправа 102. Розкрийте дужки, записуючи сполучники окремо або разом.

1. Тому і тривожно за слово гаряче, (а)би не потрапило в мислі огризки... (Я. Воронько). 2. Спочатку так: (не)мов підкова в руках у тебе гнеться бідна, а потім раптом — мова, мова! (П. Тичина). 3. Та усе ж мені хочеться дуже, що(б) стозвуко звучало й моє. Рідне слово... (В. Крищенко). 4. Як дерево, спалити може (а)бо зігріти дух...(Д. Павличко). 5. Якого(ж) ми будемо племені-роду, (як)що буде в устах наша мова згасать? (А. Демиденко). 6. Ти будеш жить від роду і до роду. (до)поки хліб росте, поки буяє цвіт (М. Волинець). 7. Я знаю, ти в своєму плині... Нікому спуску не даєш: (а)ні державі, ні дитині, ні сивині, (а)ні дружині... (М. Вінграновський).8. Було б краще, коли(б) я не бачив, як з неї тягнуть душу-свічку й виривають язик на додачу (Л. Сапа).

Вправа 103. Подані сполучники запишіть правильно, знімаючи риски. Поясніть їх правопис.

Дарма/що, та/й, от/же, ні/би, так/що, після/того/як, а/бо, коли/б/то, ото/ж/бо, не/мов/би/то, тільки/но, за/те, а/ні/ж, то/б/то, наче/б/то, тому/що, що/б, мов/би/то, це/6/то, як/би/то, в/міру/того/як, через/те/що, але/ж.

Вправа 104. Запишіть сполучення слів, розкриваючи дужки.

Я (і, й,та) ти, Марія (й, і,та) Ольга, знав (і, й) водив за ніс, був (і, й) буде, війна (і, й) мир, батьки (і, й) діти, кохана (і, й) бажана в думках, пройти (і, й) не глянути, ти смієшся (і, й) день радіє, (і, й) серце б’ється, Олег (і, й) Йосип посварились, оце (і, й) уся правда, дні (і, й) ночі, хто (і, й) як, веселі – (і, й) кумедні, злісні (і, й) грізні, пахне хлібом (і, й) землею, збирай (і, й) їдь, ллється (і, й) не розіллється, (і, й) гриби, (і, й) ягоди.

Вправа 105. Перекладіть українською фразеологізми. Поясніть вживання сполучників.

И сила уму уступает; и швец, и жнец, и в дуду игрец; как аукнется, так и откликнется; рано ли, поздно ли – быть бычку на верёвочке; ни себе ни людям; трутням праздник и по будням; и в мыслях не иметь; играть в кошки-мышки; игра жизнью и смертью; а мне и невдомёк; богатому черти деньги куют.

Вправа 106. Перепишіть речення, знімаючи риски. Поясніть написання складних сполучників та однозвучних з ними спо­лучень слів. У сполученнях слів визначте частини мови.

1. Ну що/б, здавалося, слова (Т. Шевч.). 2. Що/б між нами не вгасало проміння величне, ти поставив «на сторожі» слово твоє вічне (Л. Укр.). 3. Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим шляхом поплисти! (Л. Укр.). 4. Як/би здоров'я, то ще й пожити можна (Є. Гуц.). 5. Про/те до терема нелегко було доступитись, бо тільки Сварг відчинив ворота і зайшов на двір, до них кинулись величезні пси (С. Скл.). 6. Про що думає хірург, приступаючи до операції? Звичайно, скажете ви, про/те, що/б урятувати життя людини (М. Кол). 7. Ото/ж лізе таке в голову (О. Довж.). 8. «Ні, цього не віддаю», — скаже хмуро батько. «А/то/ж чого?» — «Цьому ще рано. Хай підросте» (О. Гонч.). 9. Але/ж і хутір не обминули карателі— спалили за/те, що сюди партизани навідува­лись. 10. За/те як хороше на перервах (І. Багм.). 11. — Мо­лочка випийте на дорогу, як/же ви так поїдете? (Є. Гуц). 12. Парашут вітром віднесло далеко від призначеного місця приземлення, то/ж юна радистка, ще нічого не встигнувши, потрапила в руки фашистським посіпакам. 13. Впізнавали її по мачинках-родимках на щоках, що ніде не зникли, не злиняли, бо то/ж їх мама своїй донечці на щастя дала!.. (О. Гонч.).

Вправа 107. Виберіть правильну відповідь у тестових завданнях.

а) всі сполучники пишуться разом:

1. Про/те, для/того/щоб, в/міру/того/як, не/зважаю­чи/на/те/що, через/те/що.

2. Що/б, за/те, не/мов/би, як/тільки, в/наслідок/того/ що.

3. Ніби/то, а/би, через/те/що, так/що, як/що.

4. Не/мов, не/мов/би/то, неначе/б/то, за/те, після/ того/як.

5. Наче/б/то, не/наче, ніби/то, про/те, як/би.

б) всі сполучники пишуться окремо:

1. Як/що, що/б, через/що, про/те, не/наче.

2. Як/тільки, не/мов/би, як/би, що/би, а/би.

3. Для/того/щоб, з/того/часу/як, не/зважаючи/на/те/що, в/міру/того/як, тому/що.

Вправа 108. Напишіть слова відповідно до правопису в три стовпчики: разом, окремо, через дефіс. Поясніть правопис слів.

Або…що, ад…же, отож…то, або…ж, тако…ж, але…ж, се…б…то, а…ні…ж, мов…би, немов…би, немов…би…то, коли…б…то, буцім…то, наче…б, наче…б…то, хоч…би, ніби…то, це…б…то, то…б…то, неначе…б…то, як…то, тому…то, тільки…но, тим…то, тому…що, хіба…що, то…що, дарма…що, як…що, через…те…що, не…зважаючи, на…те…що, в…міру…того…як, замість…того…щоб, тільки…що, що…духу, що…правда, поки…що, казна…що, будь…що, хтозна…що, ото…ж.

Вправа 109. Розкрийте дужки, напишіть слова разом або окремо. Поясніть, якими частинами мови вони виступають.

1. Раз у раз на її ясні очі мов(би) хмарки набігали (Є. Гуц.). 2. Та (ж) не в тім річ, — хвилювалась дівчина (О. Гонч.). 3. Що(ж), отак і приходить вечір, по-лисячому тихо, без стуку (Б. Ол.). 4. — При(чому) тут подвиг? — пролунали запитання (І. Багм). 5. І як було б цікаво, як(би) раптом посеред зими випав на наше село синій сніг, синя завірюха захурделила — зареготала! (Є. Гуц.). 6. О, мармур був досить вчений! Він міг би сказать про(те), що бравсь одкривать Шевченка уже не один митець (Б. Ол.). 7. Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немов(би) все заснуло (О. Довж.). 8. І сьогодні злободенно звучать слова поета, нагадуючи нам про(те), що пісня —. особливий жанр... (Газ.). 9. Ой коню, коню, не продам я тебе. Як(би) часом не було мені трудно, як турки й татарва не обступали на торгу мене, не розлучуся з тобою ні за яку ціну (О. Довж.). 10. Вирішив і доб'юся того, що(б) то не стало (І Багм.). 11. Що(б) тебе, малого, взяли на ярмарок, це треба було заслужити... 12. Я те(ж) такої думки, — згоджується Заболотний (О. Гот.).