Метаболізм вітамінів і мінеральних речовин (стр. 17 )

│ │

NH2 СН3

Вітамін U ( S-метилметіонінсульфонія хлорид)

Джерела:

· продукти рослинного похо­дження: сирі плодові та овочеві соки, петрушка, капуста, буряк, ріпа; у значній кількості міститься у перці, моркві, цибулі, салаті, томатах, спаржі, селері, зеленому чаї, бананах;

· продукти тваринного похо­дження: сирий яєчний жовток, свіже молоко.

Добова потреба у вітаміні U становить 200 мг/добу.

Біологічна роль

· Вітамін U є донором метильних груп у процесах утворення холіну, креатину, стеролів, адреналіну, метильованих РНК, ДНК та ін.;

· Вітамін покращує метаболічні процеси у слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки і перешкоджає їх виразкам (противиразковий ефект), підсилює резистентність слизової оболонки шлунково-кишкового тракту до перетравлюваль-ної дії соку. Вітамін U стимулює репаративні процеси у слизових оболонках, віддаючи метильні групи, які необхідні для синтезу білків;

· противиразковий фактор бере участь у метилюванні гіста-міну, перетворює його в неактивну форму (метил-гістамін) і тим самим сприяє нормалізації кислотності шлункового соку та появі знеболювального ефекту, який розвивається вже через 2 – 3 дні після приймання вітаміну;

· запобігає гіперхолестеролемії, гальмує розвиток атероскле-розу.

У людини дефіцит вітаміну U часто виникає при недостатньому надходженні з їжею або при порушенні функцій печінки. Дефіцит вітаміну супроводжується ушкодженням слизової оболонки шлунка.

У медицини противиразковий фактор застосовується при лі-куванні виразкової хвороби шлунка, 12-палої кишки, гастритів.

5.4. Інозит (Вітамін В8)

Синоніми: інозитол, вітамін В8.

Хімічна структура та властивості

· За хімічною структурою інозит – це циклічний шестиатом-ний спирт циклогексану;

· стійкий до дії кислот і лугів, при нагріванні частково руй-нується (до 50 %);

· витамина В8 - инозит" align="left" width="141" height="104"/>вітамінні властивості має також фітин – сіль інозитфосфорної кислоти.

Інозит дуже поширений у природі. Необхідно зазначити, що приблизно ¼ добової потреби в інозиті виробляється в організмі людини, інші ¾ можна отримати з їжею. У продуктах рослинного походження інозит зустрічається у вигляді фітину (суміші кальцієвих та магнієвих солей інозитфосфорної кислоти).

Джерела:

· продукти рослинного похо­дження: фрукти, фініки, інжир, цитрусові (грейпфрут), ягоди – аґрус, ожина, малина; горіхи, меліса, кунжутна олія, висівки, пивні дріжджі;

· продукти тваринного похо­дження: молоко, м'ясо, печінка, мізки, яловиче серце, ікра риб.

Добова потреба у інозитолі достеменно не встановлена. Залежно від віку вона становить приблизно 0,5–1,5 г/добу. Потреба у вітаміні збільшується у хворих на цукровий діабет, у період інтенсивного росту, під час лікування сульфаніламідними препаратами, естрогенами, зловживанні алкоголем та кави.

Біологічна роль

· Інозитол знайдено у складі фосфогліцеролів (похідних фосфатидної кислоти), він є компонентом фосфатидилінози-толу. Біологічна роль інозитолу, ймовірно, пов′язана з обміном фосфогліцеролів та утворенням інозитол-1,4,5-трифосфату. Останній є активним вторинним посередником гормонів.

· Інозит бере участь у регуляції жирового обміну, сприяє зниженню рівня холестеролу крові, попереджає розвиток атеросклерозу та ожиріння;

· вітамін має ліпотропний ефект, гальмує розвиток жирової дистрофії печінки;

· бере участь у регуляції перистальтики шлунка й кишок, підтримує нормальний функціональний стан нирок, надниркових залоз, нервової системи;

· він необхідний для правильного розвитку та функціонування клітин спинного мозку;

· значна кількість інозиту міститься у кришталику ока, а також слізній рідині, тому вітамін В8 необхідний для нормального функціонування зорової системи;

· у дітей інозит стимулює ріст кісток і м'язів, тому потреба у вітаміні для дітей і підлітків зазвичай вища.

Прояви вітамінної недостатності та застосування

За відсутності інозитолу в їжі у тварин спостерігаються зупинення росту, алопеція, розвивається жирова інфільтрація печінки з відкладенням холестеролу.

У людини дефіцит вітаміну супроводжується:

· підищенням тиску крові та рівня холестеролу, розвитком атеросклерозу;

· виникають захворювання шкіри – екземи, дерматити;

· спостерігаються закрепи, жирове переродження печінки.

· Нестача вітаміну проявляється стресами, безсонням, зниженням зору, сповільнюються процеси відновлення після фізичних навантажень.

Вітамін B8 необхідно використовувати у комплексі з холіном та іншими вітамінами групи В.

Інозит ефективно використовують для лікування діабетичної невропатії та захворювань з порушенням нервової чутливості.

Вітамін В8 потрібно вживати тим, хто займається серйозною розумовою діяльністю. Bін сприяє кращій концентрації уваги, позитивно впливає на здатність до запам'ятовування, тому потрі-бен школярам, студентам, а також тим, хто займається розумо-вою працею.

Додаткове введення інозитолу у раціон харчування, можна значно поліпшити зір, також запобігти стомлюваність очей.

Інозит має заспокійливий ефект, тому ефективний при порушеннях сну і підвищеному артеріальному тиску.

5.5. Коензим Q

Синоніми: кофермент Q, Ко Q, убіхінон. Коензим Q значно поширений кофермент, звідси його інша назва «убіхінон» – «всюдисущий хінон».

Хімічна структура та властивості

· За хімічною структурою убіхінон є 2,3-диметокси-5-метил-1,4-бензохінон із ізопреновим ланцюгом у 6-му положенні.

Убіхінон

· Число залишків ізопрену у бічному ланцюгу убіхінону варіює від 6 до 10, що позначають як КоQ6 – Ко Q10. У мітохондріях клітин людини та тварин зустрічається убіхінон лише з 10 ізопреновими ланцюгами.

· Ко Q являє собою жовто-оранжеві кристали без смаку і запаху. Температура плавлення 49–51° С.

· Він розчинний у діетиловому ефірі, дуже слабо розчинений в етанолі, практично не розчиняється у воді.

· На світлі поступово розкладається і забарвлюється. З водою утворює емульсію з концентраціями 10 %, 20 % і 40 %.

В організмі людини Коензим Q може синтезуватися з мевалонової кислоти та продуктів обміну тирозину. Цей процес відбувається в печінці, охоплює 17 етапів, потребує 7 вітамінів та декілька мікроелементів. У зв′язку з тим що убіхінон утворюється в організмі, він не є істинним вітаміном, але при окремих патологічних станах, пов'язаних із порушеннями харчування, Коензим Q стає незамінним фактором.

Нормальна концентрація убіхінону в крові: 1,0 мг/мл.

Поширення у тканинах. Коензим Q необхідний для нормального функціонування тканин з високим рівнем енергетичного обміну. Найбільша концентрація убіхінону у серцевому м'язі, печінці, нирках, підшлунковій залозі.

Поширення у природі та добова потреба

Убіхінон відкритий у всіх живих клітинах: рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів. Усередені клітин убіхінон локалізова-ний виключно у мітохондріях.

Джерела:

· продукти рослинного похо­дження: соєва олія, арахіс, фісташки, броколі, кольорова капуста, апельсини, суниці;

· продукти тваринного похо­дження: яловиче серце, курятина, риба, печінка, яєчний жовток.

У процесі кулінарної обробки кількість Ко-Q у продуктах знижується.

Добова потреба в убіхіноні невідома. У середньому людина вживає 5 мг Ко-Q10 за добу, що недостатньо для забезпечення організму. Решта синтезується у самому організмі з тирозину. З віком здатність організму синтезувати Коензим Q помітно знижується, тому людям старшого віку потрібно додатково вживати його з їжею. Знижують кількость убіхінону в організмі стресові стани, переохолодження, рівень гормонів, фізична активність, вживання деяких лікарських засобів та ін.

Потреба у вітаміні збільшується у хворих на ішемічну хворобу серця, при гіпертензії, ревматичних пороках серця, інфекційних захворюваннях, цукровому діабеті.

Біологічна роль

Кофермент Q є компонентом ланцюга перенесення електронів у мітохондріях, бере участь у реакціях окисного фосфорилювання і синтезу АТФ.

· За рахунок донорно-акцепторних властивостей він виконує колекторну функцію – переносить відновлювальні еквівален-ти від І комплексу (НАДН-КоQ–редуктази) та ІІ комплексу (Сукцинат-КоQ–редуктази) дихального ланцюга.

· Коензим Q10 проявляє антиоксидантні властивості, здатен регенерувати в організмі, а також відновлювати антиоксидантні властивості вітаміну Е.

· Антиоксидантна дія убіхінону зумовлена його відновленою формою (Ко–QН2), активність якої на три порядки вище невідновленої:

2LOO· + Кo-QH2 → 2LООН + Ко-Q·.

· Кофермент Q бере участь у підтриманні нормального функціонування імунної системи.

Прояви вітамінної недостатності та застосування

Дефіцит Ко–Q10 виникає при недостатньому надходженні його з їжею, порушенні біосинтезу в організмі, підвищеному використанні в організмі або комбінації цих факторів. Нестача убіхінону може бути причиною серйозних захворювань.

Відмічено, що у людей, які страждають на серцево-судинні патології, спостерігається зниження кількості Ко-Q. Його неста-ча має негативний вплив на перебіг захворювань, сприяє розвит-ку дистрофічних процесів у міокарді, зниженню його скорочу-вальної функції та проявам серцевої недостатності. Недос-татність убіхінону також відмічена у хворих на цукровий діабет.

Існує думка, що старіння (зниження функціональних можливостей серця та інших органів) пов′язане зі зниженням концентрації коферменту Q. Як наслідок, відбуваються зменшення інтенсивності енергетичних процесів та зниження імунітету у людей похилого віку, тому вони більшою мірою схильні до так званих «хвороб старечого віку». Міокард людей старше 60 років містить на 40–60 % менше убіхінону, ніж міокард молодих людей.

Зниження концентрації коферменту Q в організмі може відбуватися при різних захворюваннях. Вважається, що такі дегенеративні захворювання, як атеросклероз, хвороба Паркін-сона, хвороба Альцгеймера пов'язані з природною недостатніс-тю синтезу Ко-Q. Дефіцит коферменту може виникати при гіпертиреозі, гепатитах, бронхіальній астмі.

Убіхінон використовують у комплексній терапії багатьох патологій, а також як речовину, що значно гальмує процеси старіння і допомогає попереджувати та призупиняти вікові зміни. Його призначають при лікуванні всіх форм ішемічної хвороби серця, інших захворювань міокарда, серцевої недостатності, цукрового діабету.

Оскільки Ко-Q підвищує толерантність до фізичних навантажень, він використовується після перевтоми, перед виконанням значних фізичних навантажень, у спорті.

5.6. Піролохінолінхінон ( РQQ)

Синоніми: вітамін В14, метоксантин (methoxantin).

Хімічна структура та властивості

Нещодавно відкрито новий клас білків – хінопротеїни, або РQQ-ферменти, які як кофермент містять невідому раніше вітаміноподібну речовину піролохінолінхінон (РQQ).

· за хімічною структурою РQQ є похідним хінону;

· піролохінолінхінон – термостабільна речовина, яка добре розчинна у воді.

· РQQ бере участь у циклічних окисно-відновних реакціях.

· За наявності амінокислот РQQ утворює велику кіль-кість імідазолових та оксазо-лових похідних.

Піролохінолінхінон (РQQ)

Поширення у природі та добова потреба

Піролохінолінхінон значно поширений у мікроорганізмів, у тканинах тварин та рослин. Піролохінолінхінон може синтезу-ватися багатьма бактеріями. Винятком є більшість бактерій тонкого та товстого кишечнику, хоча для цього є всі можливості (субстрати, ферменти, умови). У той самий час бактерії використовують РQQ як вітамін.

Джерела:

· продукти рослинного похо­дження: хліб, картопля, капуста, морква, шпинат, селера, томати, петрушка, зелений чай, зелений перець, папайя, соєві боби, кормові боби, батат, банани, апельсини.

Біологічна роль

Піролохінолінхінон входить як кофермент до складу бактері-альних ферментів – метанолдегідрогенази, алкогольдегідроге-нази. З тканин тварин, рослин, грибів, дріжджів виділений Сu-вмісний фермент метиламінооксидаза, у якому є ковалентно зв′язаний РQQ як коензим.

РQQ може одночасно проявляти властивості аскорбінової кислоти (відновлювальні), рибофлавіну (окисно-відновні реакції), піридоксальфосфату (карбонільна активність). Він здатен замінювати рибофлавін у деяких оксидоредуктазах.

Піролохінолінхінон – кофермент окисно-відновних реакцій у тварин, наприклад коензим алкогольдегідрогенази. Доведено наявність РQQ у багатьох тканинах організму людини, у грудному молоці.

Тваринні та рослинні хінопротеїни входять до складу оксидаз та декарбоксилаз (амінооксидаз, діамінооксидаз, монооксигеназ, діоксигеназ). Можливо, що є два коферменти – піридоксальфосфат та РQQ- у складі деяких декарбоксилаз амінокислот (глутаматдекарбоксилази, ДОФА-декарбоксилази).