Тема 1. Предмет “Економіки праці” (стр. 19 )

Питання 5. Умови забезпечення ефективності систем преміювання

Для забезпечення ефективності систем преміювання за зростання кількісних показників преміювання слід виходити з наступних положень:

·  високого рівня організації нормування витрат праці;

·  не допускати погіршення якісних показників продукції, втрати її конкурентоспроможності;

·  не допускати відносного перевитрати фонду заробітної плати на підприємстві;

·  забезпечити зниження собівартості та зростання прибутку за рахунок покращення показників преміювання;

·  ретельно обґрунтовувати гранично припустимий розмір премій за перевиконання показників преміювання.

Граничний розмір премії за перевиконання показників преміювання за зростання обсягів виробництва встановлюється на підставі:

а) зниження собівартості (економія на умовно-постійних витратах на одиницю продукції) и росту понадпланового прибутку за рахунок збільшення кількості виробленої продукції;

б) відносної економії по фонду заробітної плати, розрахованої до заводського нормативу заробітної плати.

Для визначення економічно обґрунтованого розміру премії приймається найменша з двох отриманих величин, це автоматично забезпечує економію за другим обмеженням. Розрахунки проводяться за формулами:

(С дв х Д упв + О дв х П прб :100) К е

а) П пр = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ х 100;

ФЗП пр

б) П пр = О дв х Н зп х К е х 100 : ФЗП пр,

де П пр – граничний розмір премії, %; С дв – планова собівартість додаткового випуску продукції, грн; Д упв – планова частка умовно постійних витрат; О дв – обсяг додаткового випуску товарної продукції, грн; П прб плановий відсоток прибутку в собівартості продукції; ФЗП пр – прямий фонд заробітної плати працівників, що підлягають преміюванню, грн; К е – частка економії, що спрямовується на преміювання; Н зп – заводський норматив фонду заробітної плати на гривню товарної продукції, яку випущено понад план.

Для забезпчення ефективності систем преміювання за економію сировини та матеріалів необхідно:

·  застосування прогресивних норм витрат матеріальних цінностей;

·  ретельний облік витрат матеріальних ресурсів за допомогою вимірювальної апаратури (лічильників електроенергії, води, пару, газу ін.);

·  загальний розмір премії не повинен бути більше отриманої економії.

Сума премії (Пе) за економію матеріальних ресурсів визначається за формулою:

Пе = (Рф - Рн) х Ц х О х Ке,

де Рф та Рн – фактичні та нормативні витрати даного виду матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції ( робіт, послуг) в натуральному виміру (т, кг, м ін.); Ц – ціна за одиницю ресурсу, грн; О – обсяг виробленої фактично продукції (робіт, послуг) в прийнятих одиницях виміру; Ке – коефіцієнт, який показує частку економії, що спрямована на преміювання.

Стимулювання за економію матеріальних ресурсів можливо лише за умов перевищення фактичних витрат ресурсів на виробництво одиниці продукції над нормативними з об’єктивних причин (через недосконалість техніки, не якісної сировини, в процесі засвоєння нової технології тощо).

До умов забезпечення ефективності систем преміювання за якісні показники відносяться:

·  обов'язкове виконання встановлених нори часу, виробітку, нормованих завдань;

·  строге дотримання встановлених термінів виконання робіт (послуг);

·  недопущення перевитрати будь-яких видів матеріальних ресурсів;

·  на преміювання доцільно спрямовувати лише частину економії, другу частину економії слід спрямовувати на зростання прибутку.

Економія від дії систем преміювання за покращення якісних показників може бути отримана за рахунок :

а) зростання питомої ваги продукції більш високого ґатунку якості порівняно з нормативною або плановою структурою. Сума премії визначається за формулою:

П = (Оф – О пл) х (Ц1 – Ц2) х Ке,

де Оф – обсяг продукції першого ґатунку в фактичному випуску продукції, одиниць; О пл – обсяг продукції першого ґатунку в фактичному випуску за плановою структурою ґатунку, одиниць; Ц1 та Ц2 – відповідно ціна продукції першого та другого ґатунку, грн;

б) реалізації додатково виготовленої продукції в результаті зростання виходу придатної продукції або підвищення ступеня видобування цінних продуктів із сировини;

в) відносної економії від надпланового зниження собівартості продукції через скорочення втрат від браку. Сума відносної економії створюється за рахунок відносного зростання випуску продукції (визначають як добуток планової собівартості додаткового випуску продукції (Сдв) на планову частку умовно-постійних витрат (Д упр) в собівартості продукції), зменшення витрат матеріальних ресурсів на виправлення браку або на брак

невиправний (Р мб) і зменшення витрат на заробітну плату з виправлення браку (Р зпб).

Розрахунок розміру премії за кожен процент скорочення браку (здавання продукції не з першого пред’явлення, невиправного браку) до прямої заробітної плати працівників, які підлягають преміюванню, здійснюється за формулою:

( С дв х Д упр + Р мб + Р зпб) х 100

Ппр = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ,

Пбр х ФЗП пр

де Пбр – середній відсоток втрат продукції або випадків здавання з повторного пред’явлення за базовий період,%.

Важливими умовами забезпечення ефективності будь-якої системи преміювання є:

·  позитивне її сприйняття працівниками, які підлягають преміюванню;

·  справедливий розподіл сум преміювання між робітниками на підґрунті оцінки індивідуального трудового вкладу;

·  спрямованості системи на підвищення престижу даного виду праці, закріплення кадрів на підприємстві, формування позитивного іміджу фірми тощо.

Питання 6. Оцінка ефективності систем преміювання

Економічно ефективною вважається така система преміювання, за умов використання якої досягається покращення показників преміювання, а сума виплаченої матеріальної винагороди не веде до росту собівартості продукції, погіршенню її якості або зменшенню чистого прибутку підприємства.

Оцінка ефективності преміальних систем за поточні результати діяльності здійснюється передусім з перевірки правильності її побудови (див. правила побудови).

Величина зміни показника преміювання розраховувається як різниця між досягнутим фактично й вихідним його рівнем (Еп = Рф – Р в). Вона характеризує отриманий економічний ефект в одиницях показника преміювання. Грошова оцінка отриманого ефекту Ег) визначається множенням величини Еп на коефіцієнт К, який розраховувається за формулою:

n

К = å С і : Уб,

і=1

де Сі – доданок ефекту; n – кількість доданків ефекту; Уб – вихідний рівень виконання показника ефекту.

Кількість доданків ефекту залежить від специфіки показника преміювання та виробничих умов. Для кожної системи вона встановлюється аналізом впливу показника преміювання на ті чи інші статті виробничих витрат або на чистий доход, який отримує підприємство.

Кількісний аспект оцінки ефективності системи преміювання припускає визначення співвідношення між ефектом, який отримано від дії системи преміювання, й розміром виплаченої премії; оцінки його впливу на пропорції в зростанні продуктивності праці та середньої заробітної плати й зниження собівартості продукції.

З метою кількісної оцінки ефективності виконують наступні розрахунки:

·  визначають рівень виконання показника преміювання, досягнутий в період оцінки ефективності Уд;

·  Уд порівнюють із базовим рівнем виконання показника, який приймається за вихідний – Уб. Якщо преміювання спрямовано на підвищення рівня показника, то за вихідний приймається середній, фактично досягнутий в базовому періоді, рівень виконання показника. За умов стимулювання виконання показника на певному, раніше досягненому рівні, за вихідний приймається середньо регресивний рівень виконання показника в базовому періоді;

·  ефект преміальної системи в грошах розраховують за формулою :

n

å Сі

і=1 Уд n

Ег = (Уд - Уб) ¾¾¾¾ = ( ¾¾ - 1) х å Сі ;

Уб Уб і=1

· величина грошового ефекту преміальної системи Ег порівнюється з виплаченим розміром премії з урахуванням нарахувань за усіма видами соціального страхування. За умов організаційних витрат (З) на впровадження преміальної системи вони вираховуються з суми економічного ефекту (Ег). Потім розраховуються абсолютна (Е га) та відносна (Е гв) ефективність системи преміювання.

Е га = Е г – З – П; Е гв = (Е - З) : П.

Система преміювання буде вигідною для підприємства, якщо Е га > 0, а Е гв > 1.

Контрольні запитання

1. Назвіть елементи структури системи преміювання, надайте їм характеристику.

2. Перелічіть правила побудови систем преміювання.

3. Розкрийте фактори, які впливають на вибір показників преміювання. Як визначити максимальний (граничний) розмір премії?

4. Назвіть основні показники, які доцільно встановлювати для преміювання основних робітників й для преміювання допоміжних робітників.

5.Які показники преміювання доцільно встановлювати робітникам-відрядникам і які для почасовиків?

6. Розкрийте особливості преміювання службовців.

7. За якими напрямами здійснюється разове та спеціальне преміювання?

8. Розкрийте умови забезпечення ефективності систем преміювання окремо за кількісні показники преміювання, за якісні, за економію матеріальних ресурсів та сировини.

9. Як здійснюється оцінка ефективності системи преміювання?

Література: [1,3]

Тема 21.Основні напрямки удосконалення організації оплати праці в Україні

Питання 1. Основні положення закордонного досвіду оплати праці

Оплата праці в розвинених країнах має такі принципові положення:

1.  Повна самостійність, розкутість у дозволених законом рамках у виборі тарифних засад, форм, систем заробітної плати та преміювання.

2.  Побудова систем оплати на засадах соціального партнерства, виходячи з спільних інтересів розвитку організації, спрямування значних розмірів доходів підприємств на технологічні нововведення, підвищення кваліфікації.