Тема 1. Предмет “Економіки праці” (стр. 8 )

3.  опрацювання підходів до управління процесом ефективного використання ресурсів праці.

Питання 7. Оцінка рівня та визначення економічної ефективності використання робочого часу.

Оцінку використання робочого часу проводять окремо за цілоденним та внутришньозмінним фондами. Визначають приріст продуктивності праці за рахунок ліквідації втрат робочого часу, економію чисельності (Еч) та приріст обсягу виробництва (ΔV)

1.  За рахунок зменшення (ліквідації) внутришньозмінних втрат робочого часу визначають:

а) приріст ПП (Δ ПП) за формулою:

Впд + (ВОП ф – ВОП н ) + Внт

Δ ПТ = --------------------------------------------

Тзм

Врчб - Врчз Δ ПП х Ч

б)Δ ПП = ----------------- х 100 ; Эч = ----------------- ;

100 – Врчб 100 + Δ ПП

100 - Врчз

або Δ ПП = -------------- х 100 – 100;

100 – Врчб

2.  За рахунок покращення використання цілоденного фонду робочого часу;

а) приріст ПП за рахунок збільшення явочного фонду:

Вдб – Вдз Дф

Δ ПП = --------------- х 100 або Δ ПП = ------ х 100 – 100;

100 - Вдб Дн

Вплив використання робочого часу на динаміку продуктивності праці визначають за формулою:

Іппд = Іппг х І t зм; Іппр = Іппд х Ід,

де Впд, Внт – втрати робочого часу відповідно з вини працівника та з організаційно-технічних причин (хвил.);

Врчз та Врчб – втрати робочого часу відповідно у звітньому (плануємому) та у базовому періоді, %;

Вдб та Вдз – витрати робочого часу у днях відповідно в базовому та звітньому періодах в середньому на одного працівника(днів);

Дн, Дф - кількість днів явок на роботу в середньому на одного процівника за планом та фактично.

Контрольні питання.

1 Що називається робочим часом? Розкрийте такі характеристики робочого часу як протяжливість та інтенсивність?

2.Розкрийте економічний зміст додаткового та необхідного робочого часу.

3. Які аспекти робочого часу розглядаються на макро- та мікрорівнях?

4.Розкрийте, яким чином оказуют вплив на фонд робочого часу демографічний, юридичний та соціальний фактори?

5.В чому полягає значення раціонального використання робочого часу?

6. Чим відрізняються поняття робочий день та робочий час? Від чого залежить тривалість робочого дня?

7. Якими законодавчими актами регулюеться тривалість робочого часу в Україні?

8. Яке значення має вивчення структури робочого часу за різними крітеріями?

9. Яким чином та в яких документах ведеться облік робочого часу в організаціях?

10.Назівть елементи структури цілодобового та внутрішньозмінного робочого часу.

11. Які особливості обліку внутрішньозмінних втрат робочого часу?

12.  Якими чином вивчається структура робочого часу “менеджерів”? Які чинники впливають на тривалість елементів цієї структури?

13.  Яка мета аналізу використання робочого часу?

14.  Яким чином можно розрахувати вплив раціонального використання робочого часу на рівень продуктивності праці?

Література: [ 4.]

Тема 10: Трудомісткість продукції та методи її виміру

Питання 1. Показник трудомісткості та його використання в економічній роботі підприємства

Трудомісткість (Тр) продукції – є зворотним показником до виробітку й показує витрати живої праці в одиницях робочого часу на виготовлення одиниці продукції.

Трудомісткість знаходить широке викорисвання в економічній роботі підприємства, а саме:

1. Установлює залежність між обсягом виробництва та витратами праці, тому виходячи з цього можна розрахувати необхідну чисельність робітників на виготовлення певного обсягу продукції за формулою:

Обсяг продукції (н-год) на рік

Ч = ------------------------------------

Фонд робочого Коефіцієнт

часу одного робіт - х виконання норм,

ника на рік за виробітку за

планом (годин) планом.

2. Використовується для визначення рівня та динаміки продуктивності праці (ПП) трудовим методом.

3.  Дозволяє аналізувати та ув’язати показники ПП на усіх ділянках виробництва та стадіях виготовлення продукції.

4.  Дозволяє визначити можливий приріст ПП за рахунок виявлених резервів її росту.

5.  Дає можливість установити ефективність заходів з упровадження нової техніки, нових форм організації виробництва, праці, управління, або їх удосконалення:

(t0 – t1) x Vпл х К впров.

Эч = --------------------------------

ФРЧ пл х К вн пл

6.  Є основою встановлення тривалості та структури трудового процесу, визначення раціональних прийомів та методів праці.

7.Є елементом структури вартості продукції як витрати на заробітну плату. Зниження Тр дозволяє зменшити собівартість, покращити фінансові показники діяльності, підвищити конкурентоспроможність підприємства.

Питання 2. Види трудомісткості

Різноплановість завдань, які вирішуються в господарській практиці за допомогою показника трудомісткості зумовлює використання різних видів Тр.

Розрізняють таки види трудомісткості:

1.  Залежно від кола витрат праці різних категорій персоналу: технологічну, обслуговування, виробничу, управління, повну.

2.  За характером та призначенням витрат праці: нормативну, фактичну, планову.

3.  За ступенем відносності: абсолютну, відносну, питому (на одиницю площі, ваги ін.).

4.  За об’єктом визначення: операції, вузлу, процесу, одиниці робіт, послуг, продукції тощо.

5.  За місцем визначення: на робочому місці, ділянці, цеху, підприємства, галузі.

Питання 3. Методи розрахунку трудомісткості

Визначення динаміки ефективності живої праці на виробництві передбачає урахування якомога більшою мірою витрат праці усіх категорій персоналу. Тому дуже важливим є визначення повної трудомісткості. Співставлення повної трудомісткості нормованої та фактичної дає можливість виявити резерви росту ПП на підприємстві.

Повна трудомісткість включає: технологічну, обслуговування, управління.

Розрахунок нормованої технологічної (Тр н) трудомісткості проводять за нормами часу, виробітку, обслуговування, нормативів чисельності окремо для відрядників та почасовиків.

Фактична технологічна (Тр ф)трудомісткість визначається за табельним обліком за звітний період.

Залежність між нормативною та фактичною трудомісткістю визначається за формулою:

Тр норм

Трн = Трф х Квн, або Трф = ---------- ,

К в. н

де Кв. н – коефіцієнт виконання норм у звітному періоду.

Розрахунок трудомісткості обслуговування проводять окремо щодо обслуговування технологічного процесу й до обслуговування виробництва. Облік трудомісткості обслуговування ведеться за функціями обслуговування.

Нормовану трудомісткість обслуговування (Троб. н) визначають за нормами праці, які є характерними для кожної функції обслуговування. Фактичну Троб визначають за даними табельного обліку.

Розподіл трудомісткості обслуговування по окремими видами продукції здійснюється пропорційно технологічної трудомісткості.

Сума технологічної та трудомісткості обслуговування дає показник виробничої трудомісткості.

Трудомісткість управління (Тр у) визначають за функціями управління. Нормативну Тр у розраховують на підґрунті норм часу (на конструкторські, друкарські інші роботи) або виходи з нормативів чисельності за функціями, чи норм керованості. Фактичну Тру розраховують виходячи з фактичної чисельності персоналу та відпрацьованого часу кожним працівником.

Повну трудомісткість можна отримати якщо до виробничої прибавити трудомісткість управління.

На одиницю продукції трудомісткість управління відноситься, як і трудомісткість обслуговування, пропорційно технологічній трудомісткості.

Контрольні питання.

1.  Яку роль відіграє показник трудомісткості в економічної роботі підприємства?

2.  Наведіть види трудомісткості, їх застосування (порядок, правило) на конкретному підприємстві?

3.  Розкрийте поняття технологічної трудомісткості, обслуговування й повної?

4.  Як розраховують нормативну трудомісткість повну, управління, технологічну?

5.  Як розраховують фактичну трудомісткість повну, обслуговування, технологічну?

Литература. [ 4.]

Тема 11. Інтенсивність праці та оцінка її рівня

Питання 1. Сутність інтенсивності праці та її зв’язок із продуктивністю праці

Дослідження інтенсивності праці має велике значення у зв’язку із випровадженням у виробництво досягнень НТП, удосконаленням організації виробництва, праці, управління, переходу на інтенсивні методи господарювання.

Інтенсивність праці (ІП) – це напруженість праці в процесі виробництва, яку вимірюють витратами фізичної, нервової, інтелектуальної енергії людини, тобто – витратами праці за одиницю часу. Підвищення ІП означає зростання напруженості праці за одиницю часу, а також більш повне використання робочої сили на протязі певного періоду часу (ліквідування витрат робочого часу), завдяки чому витрачається більша маса праці.

Між категоріями ІП та ПП існують певні відмінності. По-перше, ПП дає уяву про обсяг продукції (робіт, послуг), що виготовляється за умов даного рівня витрат праці, а ІП – про те, скільки праці витрачається на протязі певного проміжку часу.

По-друге, величина ІП обмежена, тому що існує межа психофізіологічних можливостей людини в одиницю часу, а зростання ПП ні теоретично, ні практично обмежень немає.

По-третє, зростання і ПП, і ІП приводить до збільшення маси продуктів, виготовлених за даний проміжок часу. Але підвищення ПП веде до зниження вартості одиниці товару, а в результаті росту ІП вартість одиниці товару не змінюється. Крім того, більш інтенсивна праця характеризується високою знову створеною вартістю, а праця з більш продуктивністю – більшою перенесеною вартістю.

У цьому полягає різниця у збільшені обсягів виробництва за рахунок ІП або ПП.

Питання 2. Нормальна інтенсивність праці та її критерії

ІП поєднує в собі психофізіологічну та економічну характеристики. Нормальна ІП – це такі витрати життєвої енергії людини на протязі робочого час за зміну, які забезпечують чинної системи охорони здоров’я, реально доступної якості харчування та раціонального використання вільного від роботи часу повноцінне здійснення усіх життєвих функцій та відтворення працездатності до початку трудового дня.