Попередження та реагування на злочини ненависті (стр. 11 )

Психологічні наслідки злочину ненависті: Досвід особи та вплив на громаду, Латвійський центр прав людини, 2008 р.

Глава 6 Стратегії боротьби з мовою ненависті

Злочини ненависті та мова ненависті тісно пов’язані. Незважаючи на те, що прямий зв'язок рідко можна довести, злочини на ґрунті ненависті часто трапляються у контексті мови ненависті. Організовані групи ненависті висловлюють свої погляди в публікаціях, поп-музиці, в Інтернеті та під час маніфестацій.[26] Вони намагаються нормалізувати та легітимізувати мову ненависті та злочини ненависті.

НУО можуть кинути виклик атмосфері нетерпимості, що створюється через мову ненависті. Підвищення рівня обізнаності, моніторингові та освітні заходи відіграють значну роль, але у деяких ситуаціях може бути більш ефективним засудити тих, хто поширює мову ненависті або поставити під сумнів аргументи та твердження ораторів. Крім цього, якщо коментарі політичних лідерів та інших політичних фігур містять упередження та стереотипи, НУО можуть вжити заходів для притягнення їх до відповідальності перед громадськістю. Якщо мова ненависті перетинає поріг та стає злочином, НУО можуть ініціювати порушення судової справи для захисту інших.

Мова ненависті та закон

У регіоні діяльності ОБСЄ не існує консенсусу щодо обмеження свободи слова по відношенню до висловів, що базуються на ненависті та упередженому ставленні. Деякі країни-учасниці визнають протизаконними лише ті вислови, що становлять реальну безпосередню погрозу насильства проти конкретної особи. У багатьох інших країнах закон визнає протизаконними усні, письмові або символічні повідомлення, що підтримують або підбурюють до ненависті на ґрунті дискримінації. Реакція НУО на мову ненависті визначається законами відповідної країни.

Право на свободу слова затверджене у міжнародних стандартах у галузі прав людини. Всі країни-учасниці ОБСЄ визнають його основоположним правом. Стаття 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ICCPR) передбачає право кожного безперешкодно дотримуватися своїх поглядів. Втім, відповідно до статті 20 ICCPR, «будь-який виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства, повинен бути заборонений законом».[27] Стаття 4 Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD) також вимагає заборони певних мовних зворотів на користь расової дискримінації.[28]

На регіональному рівні Рамкове рішення ЄС про боротьбу з расизмом та ксенофобією намагається ще більше деталізувати, які саме мовні форми повинні тягти за собою санкції, передбачені у кримінальному праві.

Тлумачення цих зобов’язань різними країнами дуже відрізняється: мова, яка переслідується відповідно до кримінальних законів в одній країні, вважається захищеною правом на свободу слова в іншій.

Позиція ОБСЄ щодо мови ненависті відображає різноманітність поглядів серед країн-учасниць. Рішення Ради міністрів ОБСЄ №10/05 наголошує на «потребі послідовно та недвозначно виступати проти проявів ненависті, особливо у політичних промовах», визнаючи водночас важливість збереження балансу між дотриманням принципів свободи слова та зобов’язанням щодо боротьби з дискримінацією.[29]

Моніторинг

НУО можуть здійснювати моніторинг ЗМІ на предмет наявності в них мови ненависті, а також використовувати ЗМІ для реагування на конкретні випадки мови ненависті та боротьби проти дискримінації і злочинів ненависті.

Расизм, ксенофобія та інші форми нетерпимості у ЗМІ, включаючи Інтернет, є предметом міжнародних правових обмежень щодо дискримінаційних висловів, хоча національне законодавство різних країн значно відрізняється щодо цього питання.

Низка міжурядових органів відстежує використання мови ненависті у ЗМІ, щоб забезпечити краще реагування за допомогою різних засобів. Європейська комісія Ради Європи проти расизму та нетерпимості (ECRI) у своїх регулярних звітах по різних країнах періодично перевіряє ставлення до меншин у ЗМІ, наголошуючи на важливості органів саморегулювання та процедур оскарження дій ЗМІ.

Політики

Виборчі кампанії, під час яких політичні лідери експлуатують або підбурюють ксенофобні страхи та упередження електорату у своїх виступах та слоганах, часто провокують повернення до жорстоких злочинів ненависті.

У відповідь на такі прояви упередженого ставлення НУО можуть вимагати застосування політичних санкцій. Виключення політичних партій з регіональних політичних груп – одна з політичних санкцій, застосування якої лобіювали деякі НУО. Так само, ECRI закликає прийняти закони у країнах-членах Ради Європи, що дозволяють припинити бюджетне фінансування політичних партій, які поширюють расизм.[30]

Мова ненависті та нетерпимість у футболі

Расистські та інші прояви мови ненависті поширені серед вболівальників багатьох видів спорту, особливо професійного футболу, де расистські співи та образи гравців, які походять з меншин, є звичайним явищем. Поліція та футбольні органи часто не звертають не це уваги, вважаючи це просто продовженням культури конфронтації у футболі, що не варто сприймати всерйоз.

НУО відіграють важливу роль у боротьбі з расизмом, гомофобією та іншими видами нетерпимості у спорті, включаючи участь у кампаніях, що проводяться коаліцією «Футбол проти расизму в Європі» (FARE). Футбольні клуби все частіше сплачують штрафи, не допускаються до матчів та зазнають інших покарань за расистську поведінку своїх вболівальників, а також можуть бути позбавлені державного фінансування.

Ненависть в Інтернеті: Що треба знати

Веб-сайти та інші онлайнові ресурси, що пропагують расизм та інші форми ненависті, дуже поширені в Інтернеті. Веб-сайти ненависті викликають занепокоєння та є руйнівними. Вони викликають занепокоєння, оскільки поширюють повідомлення ненависті, що часто просочені насильницькими зображеннями та словами. Ці веб-сайти є руйнівними, оскільки їх легко знайти, а розроблені вони таким чином, щоб привертати увагу та залучати нових членів, особливо молодь.

Ненависть в Інтернеті також поширюється через форуми та розсилки, що слугують механізмом щоденного обміну расистськими повідомленнями. Хакери інколи зламують веб-сайти етнічних та релігійних груп та видаляють законний зміст, замінюючи його расистськими та принизливими зображеннями та висловами. Веб-сайти музики ненависті, що містять пісні, які послуговуються мовою ненависті та упереджень, можна знайти через посилання на веб-сайтах ненависті.

Істотною перешкодою для поліції при розслідуванні справ із веб-сайтами, що підозрюються у порушенні законів про злочини ненависті, є відсутність належної підготовки з технічних питань, потрібних для визначення, хто відповідає за роботу веб-сайта ненависті, та звідки походить веб-сайт, а також для доказу того, хто відповідає за його наповнення. НУО можуть допомогти поліції у проведенні розслідування шляхом надання експертів, які навчатимуть працівників поліції цим питанням.

Расистська мова та мова нетерпимості в Інтернеті має причинний зв'язок із злочинами ненависті. Це стосується інцидентів, в яких групи ненависті та окремі особи використовували Інтернет для визначення окремих людей у якості мішені для насильства, для заохочення до нападів та для поширення домашніх адрес та іншої особистої інформації про об’єкти нападів, щоб сприяти таким нападам. Детальні інструкції расистських нападів на конкретних осіб можна регулярно знаходити на веб-сайтах «скінхедів» та інших екстремістських груп, незважаючи не та, що законодавство багатьох країн забороняє пряме підбурювання до насильства.

У травні 2006 року у Сполученому Королівстві екстремісти опублікували ім’я та домашню адресу місцевого активіста у галузі боротьби з расизмом на кількох веб-сайтах. Після неодноразових погроз вбивства на нього напали з ножем на очах у двох дочок. Він зазнав серйозних поранень.[31]

Що можуть зробити НУО?

Відстежувати зміст веб-сайтів ненависті

НУО, що бажають розпочати проекти з моніторингу Інтернету, можуть використовувати спеціальне програмне забезпечення для створення бази даних наповнення веб-сатів, що базуються на ненависті. Ці дані можна використовувати для проведення досліджень обміну інформацією, порівняльної роботи та навчання. НУО також можуть ділитися цією інформацією з органами поліції, науковцями, інституціями уповноваженого з прав людини, анти-дискримінаційними підрозділами або іншими НУО.

Лобіювання ліквідації ненависті в Інтернеті

НУО можуть встановити контакти з Інтернет-провайдерами та ознайомитися з їхньою політикою щодо сайтів ненависті. Тоді шляхом моніторингу Інтернет-сайтів вони зможуть визначити зміст, що становить безпосередню загрозу або порушує норми, та повідомити про це Інтернет-провайдеру. Це не замінює роботи правоохоронних органів у випадку можливих кримінальних дій, але, з урахуванням складної природи регулювання сфери Інтернету, Інтернет-провайдери можуть бути більш ефективними з точки зору усунення проблемного наповнення сайтів. У деяких країнах НУО відповідають за закриття веб-сайтів, що послуговуються мовою ненависті. Це було зроблено шляхом прямого втручання провайдерів та органів влади і порушення справ.

НУО досягли успіхів у переконанні авторів онлайнових текстів, власників та провайдерів усунути сайти ненависті та дискримінаційні вислови з Інтернету, особливо в країнах, де прийняті закони про злочини ненависті. НУО також можуть запропонувати допомогу існуючим або новоствореним НУО, що опікуються проблемами віртуальної ненависті.

У Нідерландах Бюро звернень щодо дискримінації в Інтернеті Фонду Magenta досягло успіхів у видаленні кількох тисяч випадків мови ненависті з Інтернету, починаючи з 1997 року, надсилаючи запити щодо видалення авторам або власникам сайтів, де була помічена мова ненависті. Нідерланди мають потужне анти дискримінаційне законодавство, тому звернення уваги авторів або власників на незаконність матеріалів вистачило для того, щоб вони забрали матеріали у 95% випадків.[32]

Освіта

Комплексні інструкції щодо навчання з проблем віртуальної ненависті для батьків, вчителів та учнів були розроблені НУО та розміщенні у всесвітній мережі. НУО можуть відіграти важливу роль у забезпеченні надання навчальних та освітніх матеріалів щодо віртуальної ненависті: