Health habits and their formation among today’s young people of school age in Poland (стр. 2 )

Матеріал дослідження. Німецько-українські тексти ТД обсягом понад 2000 сторінок; система перевірки контрольованої мови CLAT; системи пам’яті перекладу SDL Studio, MemoQ, DejaVu, Across; системи машинного перекладу Language Weaver, Google, Systran, Apptek, Promt; формати обміну даними в галузі лінгвістичної індустрії TMX, TBX, SRX та ін.; термінологія комп’ютерної галузі німецькою мовою; контрольовані мови Basic English, Caterpillar Technical English, Caterpillar Fundamental English, AECMA, Kontrolliertes Deutsch.

Мета дослідження. Розроблення методології продукування та функціонування німецько-українських текстів ТД у середовищі лінгвістичних технологій. Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

1)  обґрунтувати концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем, визначити роль і місце німецько-українських текстів ТД в ієрархічній системі глобальної комунікації виробника зі споживачем;

2) запропонувати механізм створення віртуальних систем професійної взаємодії, придатний для автоматизованого продукування німецько-українських текстів ТД;

3) розробити теоретичні засади побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов, сформувати експериментальний анотований масив паралельних німецько-українських речень і здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов;

4) розробити навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД;

5) систематизувати прагматичні чинники, релевантні для продукування німецьких текстів ТД;

6) розробити універсальні правила і прийоми продукування та рестрикції німецьких текстів ТД, орієнтовані на проблематику їх перекладу українською мовою;

7) обґрунтувати необхідність інтернаціоналізації та локалізації текстів ТД, описати специфіку адаптації німецьких текстів супроводжувальної документації до галузевих стандартів української мови, систематизувати та проаналізувати проблеми перекладу німецьких текстів ТД українською мовою;

8) розробити рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів та обґрунтувати необхідність модернізації фахової підготовки перекладачів в Україні.

Методи дослідження зумовлені специфікою об’єкта вивчення та конкретними завданнями дослідження.

Метод моделювання на ґрунті теорії лексикографічних систем використано для представлення віртуальної системи професійної комунікації та взаємодії.

Метод формалізації дозволив побудувати та вирівняти графи дерев, які візуалізують синтаксичні структури речень німецькою та українською мовами.

Метод лінгвістичної абстракції застосовано для аналізу й опису жанру текстів ТД як сукупності їхніх системних і структурних властивостей, зокрема: зв’язку мовних засобів і композиційної структури тексту з автором, реципієнтом, інтенційною програмою, комунікативною ситуацією, лінгвокультурою тощо.

Структурний метод використано для опису інваріантних реалізацій мовних явищ у текстах ТД. Методику безпосередніх складників застосовано для побудови й анотування синтаксичної структури німецьких та українських речень. Дистрибутивний аналіз дозволив визначити функціональні властивості мовних одиниць у певному оточенні, а трансформаційний аналіз – продемонструвати варіювання синтаксичних структур за збереження їхнього лексичного складу та семантичних зв’язків між елементами. Методики компонентного та структурно-семантичного аналізу використано для з’ясування актуальних значень слів, синтагм і речень, а також характеризування парадигматичних відношень між німецькими термінами комп’ютерної галузі.

Контекстуально-інтерпретаційний метод застосовано для опису комунікаційної спрямованості висловлювання; інвентаризації, класифікації та інтерпретації засобів зв’язку, релевантних для текстів ТД; характеризування способів уніфікації та рестрикції тексту.

Типологічний і зіставний методи вжито для аналізу концепцій контрольованих мов і проблем інтернаціоналізації, локалізації та перекладу текстів ТД. Методику контрастивного контекстуально-семантичного аналізу використано для аналізу українських перекладів німецькомовних текстів ТД, а також інвентаризації, класифікації та усунення помилок в українських перекладах.

Елементи етимологічного аналізу застосовано для опису шляхів інтернаціоналізації термінології комп’ютерної галузі німецької мови та її гармонізації з англомовними термінами.

Наукова новизна одержаних результатів.

У дисертаційному дослідженні запропоновано концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем.

Розвинуто технологічний компонент методології у напрямку вивчення можливостей інтегрування інструментів, сценаріїв, методів та сценаріїв у віртуальні системи професійної взаємодії.

Розроблено теоретичні засади для анотування масиву паралельних німецько-українських речень, що дозволило вперше здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов.

Розширено доробок класичної термінографії навчально-методичними засадами термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД.

Доповнено прагматичний напрямок дослідження німецької мови, що фокусується на вивченні форм мовного вираження в текстах ТД, які забезпечують ефективність глобальної екстрафахової комунікації виробника зі споживачем.

Уперше розроблено універсальні правила рестрикції з урахуванням специфіки, яку несе в собі субстанція німецької мови та комунікативні завдання проблемно-орієнтованих текстів ТД.

Розроблено рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів України.

Теоретична цінність роботи. На ґрунті трансдисциплінарного підходу до вирішення проблеми глобального інформаційного супроводу продукту розроблено технологічно-орієнтовану методологію створення проблемно-орієнтованих німецько-українських текстів ТД і лінгвістичних ресурсів. Отримані наукові результати є внеском у прикладну лінгвістику в напрямку автоматизації робочого місця лінгвіста та перекладача, подальшого розвитку комп’ютерної термінографії, створення віртуальних систем професійної взаємодії, удосконалення методів автоматичної обробки природної мови, інтелектуалізації автоматизованого перекладу. Опис конвенційних виявів у текстах ТД розширив доробок дискурсивного напрямку лінгвокультурології. Прескриптивні дослідження, а також вивчення закономірнстей, чинників та елементів мовленнєвої діяльності є внеском у прагматику.

Практичне значення. Матеріал дисертації може бути використаний для створення системи національних лінгвістичних ресурсів України, розробки курсів «Термінологія та прикладна термінографія», «Лінгвістика тексту», «Технічне редагування тексту», «Інтегровані системи перекладу», «Контрольовані мови», «Лінгвістичний аналіз тексту», а також для вирішення теоретичних і прикладних завдань у термінографічній, філологічній і перекладацькій практиці. Розроблено навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів «Термінологічні засади технологічно-орієнтованого галузевого перекладу». Для прикладної лінгвістики продемонстровано: а) способи інструменталізації природної мови, орієнтовані на розв’язання прикладних завдань глобальної екстрафахової комунікації; б) механізм інтелектуалізації автоматизованого перекладу; в) способи створення та розширення лінгвістичних ресурсів, а також г) розроблено модель автоматизованого робочого місця фахівця. Для перекладознавства охарактеризовано актуальний інструментарій термінолога, автора та перекладача фахової літератури. Для комп’ютерної лінгвістики побудовано банк паралельних дерев для німецької та української мов, який опубліковано на сайті унівеситету Саарланд, ФРН: http://fedora. clarin-d. uni-saarland. de/grug/. Доробок термінознавства доповнюють навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД. У роботі вперше інвентаризовано, класифіковано та проаналізовано типові помилки в українських перекладах німецьких текстів ТД, наявність яких доводить важливість дотримання рекомендацій, запропонованих здобувачем, а також недотримання в Україні міжнародних стандартів галузевого перекладу. Обґрунтовано необхідність модернізації підготовки перекладачів галузевого перекладу в Україні на прикладі досвіду Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Положення, які виносяться на захист:

1.  Автентичний текст ТД – це система комунікації між виробником і споживачем, компонентами якої виступають специфічні інтенційні, прагматичні, термінологічні, структурні, семантичні, соціокультурні, дискурсивні, лінгвокультурні та технологічні характеристики, що стають об’єктом гармонізації у процесі перекладу та локалізації оригіналу цільовими мовами.

2.  Інтегрування інструментів, сценаріїв, методів і ресурсів у віртуальні системи професійної взаємодії забезпечує оптимізацію процесу продукування текстів ТД і комунікації виробника зі споживачем.

3.  Гармонізовані методи аналізу мови дозволяють створювати паралельні німецько-українські банки дерев (синтаксичні структури речень німецькою та українською мовами).

4.  Оперативно вирішувати проблему термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД в умовах технологізації виробництва та скорочення виробничих циклів за відсутності актуальних німецько-українських термінологічних словників і лакунарності термінології дозволяє проектно-орієнтована термінологічна діяльність та імплементація систем управління термінологією, що інтегруються у віртуальні системи професійної взаємодії.

5.  Тексти ТД як форма комунікації виробника зі споживачем слугують репрезентантом психо-когнітивної взаємодії автора та реципієнта, опосередкованої мовними засобами, які виражають заплановану соціальну функцію та реалізують інтенційно-стратегічну програму.

6.  Рестрикції тексту з урахуванням специфіки, яку несуть у собі субстанція німецької мови та комунікативні завдання проблемно-орієнтованих текстів ТД, оптимізують процес створення німецько-українських текстів ТД.