Health habits and their formation among today’s young people of school age in Poland (стр. 5 )

Рис. 3. Організація процесу перекладу в інтегрованих системах перекладу

Сценарій перекладу обумовлюється вимогами до якості тексту, а комбінована модель перекладу орієнтована на досягнення максимального ефекту мінімальними зусиллями. Проте необхідною передумовою цієї моделі є технологічно складна архітектура інструментів, гармонізованих для створення бітексту робочою парою мов, а також паралельні ресурси для генерування лінгвістичних ресурсів і «навчання» СМП.

Одне з основних завдань ІСП – це спроможність обробляти формати документів, які розробляються W3C, OASIS, LISA на основі стандарту Юнікод та розширюваної метамови розмітки XML. XML дозволяє створювати, структурувати та імпортувати /експортувати лінгвістичні ресурси з урахуванням специфіки документів предметної галузі: MathML, XLink, SMIL та. ін., інтегрувати різні медійні середовища в єдину інформаційну систему. На основі XML створюється більшість форматів обміну даними для галузі лінгвістичних послуг: XLIFF (Localisation Interchange File Format) для локалізації програмних продуктів; TWS (Translation WebServise) для перекладу та локалізації на веб-сервісах; TBX (TermBase eXchange) для міграції термінів; TMX (Translation Memory Exchange) для міграції пам’яті перекладу; SRX (Segmentation Rules Exchange) дозволяє гармонізувати правила сегментації у різних СПП, щоб мінімізувати втрату інформації в процесі міграції TMX-файлів. Робота, скерована на гармонізацію та стандартизацію форматів обміну даними, не припиняється через динамічність апаратного і програмного забезпечення.

Дослідницькі та комерційні установи при створенні пам’яті перекладу активно використовують паралельні лінгвістичні ресурси, які вирівнюються на лексичному, морфологічному, синтаксичному або семантичному рівнях. Особливе значення для теорії та практики перекладу мають банки паралельних дерев (Treebanks), у яких синтаксичні структури паралельних речень репрезентуються у формалізмі графів дерев залежностей або дерев безпосередніх складників. Для української мови такого ресурсу не існувало, тому ми вперше побудували експериментальний банк паралельних дерев для німецької та української мов. Основне завдання експерименту полягало в перевірці можливостей його інтегрування в ІСП. З цією метою українські речення вручну анотувались за допомогою розширеного набору тегів Stuttgart-Tübinger Tagset, STTS, візуалізувались у програмі Synpathy, а потім вирівнювались з німецькими відповідниками на рівні термінальних і нетермінальних вузлів у TreeAligner. Дивергенції на морфологічному, синтаксичому, лексичному, семантичному та прагматичному рівнях ускладнюють побудову банку паралельних дерев для німецької та української мов на ґрунті гармонізованих методів анотування, але не виключають такої можливості.

Двомовні ресурси пам’яті перекладу і банку дерев зберігаються в XML-базованих форматах файлів: TMX для пам’яті перекладу та TIG для банку дерев. Однак для їхнього інтегрування необхідно уніфікувати структуру файлів і систему наборів тегів, що вимагає докорінного перероблення СПП.

У третьому розділі «Термінологічне забезпечення німецько-українських проектів технічної документації» висвітлено проблеми тлумачно-перекладної термінографії для німецької та української мов, розроблено навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД, описано можливості пошуку й екстракції термінології, запропоновано способи уніфікації, інтернаціоналізації та гармонізації термінології, охарактеризовано способи її перекладу. Продемонстровано функціональність і переваги систем управління термінологією (СУТ) для укладання й управління термінологічними ресурсами.

У дисертації термінологічне забезпечення проектів ТД пропонується здійснювати на ґрунті прескриптивної контекстуальної та систематичної моно - й білінгвальної бідиректальної термінологічної діяльності. Перша концентрується на рівні номінації та ґрунтується на пошуках термінологічних відповідників у мові оригіналу й мові перекладу без аналізу чи врахування понятійного апарату цих мов. Друга вимагає контрастивного аналізу національних галузевих термінологій, ускладнюється їхньою неповною еквівалентністю чи лакунарністю і складається з двох етапів: планування та підготовка термінології з огляду на прагматичні завдання екстрафахової комунікації та укладання термінологічної бази даних у системах управління термінологією. На першому етапі здійснюється пошук та екстракція термінології, термінотворення та запозичення термінології, її упорядкування, уніфікація, інтернаціоналізація, гармонізація та стандартизація. На другому етапі – укладання термінологічної бази даних, актуалізація, синхронізація і міграція термінології та контроль за її вживанням у текстах технічної документації.

Ураховуючи можливості децентралізованого створення продукту, необхідність репрезентації продукту на рівні інтра-, інтер- і екстрафахової комунікації та розподілення роботи над створенням багатомовної ТД системна термінологічна діяльність повинна починатись на першому етапі циклу життя продукту і враховувати проблеми та пріоритети комунікативної ситуації всіх структурних відділів виробника (розробка, виробництво, маркетинг, збут, сервісна та технічна підтримка, утилізація), тип і функції тексту, рівень технічного розвитку суспільства, володінням іноземною мовою в регіоні, поліфункціональність термінологічної лексики, вимоги, які висуваються до термінів фахівцями та споживачами тощо. Такі вимоги обумовлені необхідністю сертифікації експортного продукту на локальних ринках глобального світу, процедура якої вимагає надання супроводжувальної документації мовою країни-імпортера, специфічної для продукту та регіону.

Розвинена інформаційно-комунікаційна інфраструктура уможливлює ефективний пошук і екстракцію термінології та необхідної термінологічної інформації для проекту з ресурсів Інтернету, маркерами якості яких є їхня надійність, актуальність опублікованої інформації, якість контенту та ін. Монолінгвальна або білінгвальна екстракція термінології здійснюється вручну чи автоматично на ґрунті лінгвістичних, статистичних або гібридних методів. В основі лінгвістичних методів – морфо-синтаксичний аналіз лексики, який здійснюється парсером і визначається «навченістю» парсера процедурам лінгвістичного аналізу. Статистичні програми екстрагують «кандидати в терміни» після статистичного аналізу слів як частотних і послідовних ланцюжків символів на ґрунті критеріїв Noise «шум» і Silence «тиша»; Recall «повнота» та Precision «точність». Автоматизована екстракція термінології пришвидшує процес пошуку термінологічних одиниць номінації, проте вимагає ручного доопрацювання з боку фахівця та можлива за наявності відповідних програмних продуктів і текстів у електронній формі. При цьому «кандидати в терміни», екстраговані з двомовних текстів, повинні перевірятись на функціональну відповідність та еквівалентність.

Переклад термінів здійснюється способами, як-от: 1) лексичні: транскодування та калькований переклад; 2) лексико-семантичні: конкретизація, генералізація, компенсація; 3) граматичні: частиномовна заміна та переставляння; 4) стилістичні: антонімічний переклад і контекстуальна заміна; 5) утворення нового терміна та експлікація, або описовий переклад. У процесі термінотворення важливо орієнтуватись на продуктивні способи словотвору, характерні для національної загальновживаної та галузевої мови, продуктивні моделі оригіналу або ж інтернаціональні номінації «популярної» мови-донора. Так, термінологію комп’ютерної галузі німецької мови утворено за зразком англійської терміносистеми переважно шляхом латентного та евідентного запозичення. Способи термінотворення важливо обирати свідомо та ретельно, а прототерміни перевіряти на відповідність критеріям: фаховість, економність, нейтральність, мотивованість, похідність, лінгвістична коректність (E DIN 2330: 2011-07: 18–19), абстрактність, однозначність, взаємнооднозначність, вимовлюваність, консистентність, інтернаціональність, а також функції терміна у фахових текстах: номінативна, сигніфікативна, дефінітивна, комунікативна, прагматична й епістеміологічна.

Одним з ключових критеріїв якості текстів ТД є консистентність термінології. Монолінгвальна консистентність термінів німецької мови забезпечується дотриманням правил, як-от: 1) уніфікація правил нормативного і корпоративного правопису; 2) уживання уніфікованих термінів з огляду на статус: рекомендований, дозволений, заборонений, внутрішньокорпоративний, термін для зовнішньої фахової комунікації, інтернаціоналізм, безеквівалентний, частково еквівалентний та ін.; 3) термінотворення за аналогією; 4) творення скорочень на основі конституентів композитів; 5) уникання синонімії; 6) актуалізація термінології; 7) бідиректальний принцип укладання бази даних: мова оригіналу « мова перекладу. Останнє важливо для гармонізації термінів на ґрунті інтернаціональних термінів і терміноелементів.

Принцип інтернаціоналізації термінології на основі термінологічного ключа постулював ще О. Вюстер, ідея впровадження якого так і не реалізувалась. Проте з еволюцією глобального суспільства ідея гармонізації багатомовної термінології набуває особливого значення, оскільки формується єдиний інформаційний простір, у якому знання поширюються через природні мови, а подолання мовних бар’єрів вимагає формування семантично ідентичного вокабулярію та єдиного лінгвістичного простору у мовах, які залучаються до глобальних комунікацій. Оптимістично оцінювати таку можливість дозволяє вагома частка термінів і терміноелементів з класичних мов у романо-германських і слов’янських мовах.

У дисертації пропонується методика укладання німецько-українських термінологічних ресурсів із застосуванням СУТ MultiTerm. Систему розроблено на основі міжнародного стандарту ISO 16642, який регламентує укладання термінологічних баз даних, орієнтованих на поняття. Такий підхід передбачає репрезентацію поняття на рівні термінологічної статті існуючими номінаціями та дотримання на етапі укладання правил, як-от: автономія номінації, елементарність полів даних; комбінованість і повторюваність полів даних; консистентність полів даних, структурування термінологічної статті. Ефективність управління ТБД та успішність міграції термінів обумовлені дотриманням правил структурування статті на рівнях: 1) термінологічної статті – подається інформація, яка стосується всієї статті (ідентифікаційний номер, предметна галузь, дата укладання чи редагування, укладач або коректор, примітки, невербальні засоби репрезентації терміна у формі рисунків, графіків, схем, мультимедійних файлів); 2) рівень індексу – вказуються мови термінологічної статті; 3) рівень терміна – задаються поля даних (атрибути), які характеризують термін (морфологічні характеристики терміна: частина мови, рід, число; особливості його вживання: статус, надійність, ступінь еквівалентності, дефініція, контекст, джерело терміна, контексту та дефініції; примітки); 4) рівень полів даних – експлікуються необхідні категорії полів даних (значення атрибутів), консистентність яких забезпечується застосуванням списків вибору (Picklisten), які розробляються укладачем під час створення структури ТБД. До списків вибору вносяться ті атрибути та їхні значення, які експлікують поля даних, їхні категорії та релевантні для робочої пари мов, зокрема: 1) статус терміна: neu, standardisiert, bevorzugt, bestätigt, verboten, rechtsgültig, vorgeschrieben, empfohlen, kein Standard; 2) рід: m (Maskulin), n (Neutrum), f (Feminin), a (Andere); 3) число: Sg. (Singular), Pl. (Plural), Dual, Andere; 4) частина мови: Substantiv, Verb, Adjektiv, Andere; 5) мовний регістр: Neutral, Fachbegriff, Intern, Fachjargon, а Andere; 6) категорія: Internationalismus, Akronym, orthografische Variante, transliterierte Form, Formel, Antonym, Phraseologie, Symbol.