Health habits and their formation among today’s young people of school age in Poland (стр. 9 )

Необхідність модернізації фахової підготовки перекладачів в Україні зумовлена жорсткою конкуренцією на глобальному ринку праці лінгвістичної індустрії та вимогами, які висуваються до сучасного перекладача: глибокі знання рідної та іноземної мови, спеціалізація та фахові знання у певній предметній галузі, навички інформаційного пошуку та термінологічної діяльності, лінгвокультурні та текстові компетенції, навички міжкультурної комунікації, володіння сучасними інструментами і методами лінгвістичної індустрії, вміння працювати в команді тощо. Гармонізація національних освітніх стандартів з сучасними європейськими стандартами є обов’язком України згідно з умовами Болонської реформи.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота є внеском у розв’язання проблеми мультилінгвальної текстової комунікації в глобальному суспільстві. Її інноваційність полягає в інтегруванні та адаптації доробків мовознавства і термінознавства, комп’ютерної лінгвістики та лінгвістичних технологій, філософії мови та прагматики до системотехнічних процедур і врахуванні суперечності між універсальністю продукування галузевих бітекстів і необхідністю спеціалізації процесу для створення якісних німецько-українських текстів ТД. Такий підхід дозволив визначити місце та роль німецько-українських текстів ТД у системі глобальної комунікації виробника зі споживачем і запропонувати розв’язання проблеми підтримки вітчизняної перекладацької справи у напрямку німецько-українського перекладу. Суть рішення полягає в розробці методології, яка забезпечує автоматизацію процесу створення, локалізації та функціонування німецько-українських текстів ТД у середовищі лінгвістичних та інформаційно-комунікаційних технологій, організацію командної розподіленої роботи над створенням контенту, інструменталізацію мови для досягнення прагматичних цілей комунікації, накопичення паралельних лінгвістичних ресурсів, зменшення вартості та скорочення термінів надання лінгвістичних послуг, підвищення ефективності та економічний ефект комунікації виробника зі споживачем. Основні результати дослідження, які визначають його теоретичне значення та практичну цінність, такі:

1.  У роботі продемонстровано взаємозв’язок і взаємообумовленість виходу виробника на глобальний ринок з імплементацією стратегій виробництва, орієнтованих на створення рентабельного глобального продукту, та інтеграцію в них глобальних систем комунікації, здатних оптимізувати його інформаційно-технічний сервіс і супровід, а також сертифікацію на ринках збуту, процедура якої вимагає надання супроводжувальної документації державною мовою відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням галузевих стандартів.

1.1.  Аргументовано економічну доцільність імплементації запропонованої методології продукування та функціонування німецько-українських текстів ТД у середовищі лінгвістичних та інформаційно-комунікаційних технологій демонстрацією існування оптимального балансу затрат на створення інформаційного продукту.

1.2.  Показано, що глобальна комунікація виробника зі споживачем через тексти ТД є результатом інтеграції автентичних інтенційних, прагматичних, термінологічних, семантичних, соціокультурних, дискурсивних, культурологічних і технологічних компонент, які необхідно гармонізувати в цілісній глобальній системі комунікації виробника зі споживачем задля забезпечення ефективного міжкультурного спілкування та взаєморозуміння. Концепцію обґрунтовано властивостями природних мов, зокрема: кожна мова-учасниця глобального комунікаційного процесу є інструментом суспільних комунікацій, знаковою системою інтеріоризації та концептуалізації світу, рефлексії духовної та матеріальної культури, соціалізації досвіду та знання, репрезентації суспільної діяльності тощо. Тому ефективність міжкультурної комунікації виробника зі споживачем обумовлена гармонізацією двомовних підсистем (мова оригіналу – мова перекладу), які відіграють виділену їм роль у цілісній системі глобальної комунікації. Таким чином, глобалізація суспільства супроводжується формуванням єдиного інформаційного простору, в якому знання поширюються через природні мови, а необхідність їх засвоєння та доцільного використання посилює значення інформаційного ресурсу в житті суспільства і вимагає створення науково-технічної інформації та документації національними мовами. Тому подолання мовних бар’єрів супроводжується формуванням єдиного лінгвістичного простору в мовах, які залучаються до глобальних комунікацій, а пара мов-учасниць формує ту мінімальну когнітивно-комунікаційну структуру, в середовищі якої відбувається взаємодія комунікантів. Це вимагає проведення типологічних і контрастивних лінгвістичних досліджень, виокремлення специфічних лінгвокультурних компонентів, створення, актуалізації та синхронізації необхідних лінгвістичних ресурсів, залучення методів та інструментів, а також розроблення концептуальних моделей підтримки перекладацької діяльності та їхніх технологічних реалізацій для кожної робочої пари мов, оскільки створення навіть тримовних систем ускладнюється виникненням практично неподоланних проблем.

1.3.  У царині комунікації виробника зі споживачем методологію спрямовують на проблемно-орієнтоване текстотворення і функціонування текстів у середовищі інформаційно-комунікаційних і лінгвістичних технологій, зокрема: 1) необхідність створення та публікації «на запит» документів, передбачених виробником і вимогами національного законодавства про інформаційний супровід продукту; 2) застосування широких можливостей інформування потенційного клієнта в процесі вибору продукту й оптимізація витрат на консультування та сервісне обслуговування; 3) орієнтування на комфортність роботи з текстом для споживача, яка забезпечується можливістю використання зручних редакторів, каналів доступу до інформації та електронних медіа; 4) можливість інтегрування технічної підтримки безпосередньо у робоче середовище; 5) забезпечення дешевизни копіювання, простоти пошуку, поширення, актуалізації та синхронізації інформації про продукт. Вищеназване гарантує задоволеність і «відданість» споживача компанії, забезпечує рентабельність і конкурентоспроможність глобального продукту, підвищує продуктивність роботи фахівців сервісних центрів і служб технічної підтримки, а також компетентність користувача.

1.4.   Лінгво-комунікаційна система німецько-українських текстів ТД як компонент глобальної багатомовної системи комунікації «виробник-споживач» здатна ефективно вирішувати завдання локальної комунікації, якісно покращувати інформаційно-технічний сервіс в Україні, скорочувати витрати на гарантійне обслуговування та консультування споживачів, мінімізувати неправильну експлуатацію продукту.

2. Вироблено найбільш суттєві ознаки ідеальної архітектури віртуальної системи професійної взаємодії та запропоновано механізм інтегрування методів, ресурсів, сценаріїв та інструментів, релевантних для продукування німецько-українських текстів ТД і лінгвістичних ресурсів.

2.1.  Показано, як завдання проекту, структура та функції колективу виконавців, доступні інструменти, методи та лінгвістичні ресурси визначають архітектуру віртуальної системи, сценарії роботи над проектом та особливості менеджменту проектами.

2.2.  Продемонстровано, що розподілена робота й аутсорсингове партнерство, менеджмент проектами та машинний переклад з постредагуванням, накопичення та повторне використання паралельних лінгвістичних ресурсів забезпечують спеціалізацію в галузі, скорочують терміни виконання замовлення та зменшують вартість послуг, а методи розподіленої роботи, уніфікації, рестрикції та гармонізації уможливлюють колективну роботу над проектом, покращують взаємодію та підвищують продуктивність роботи фахівців і функціональність інструментів, карбують корпоративну мову та культуру, спрощують опосередковану комунікацію виробника зі споживачем.

2.3.  Продемонстровано, що інтегрування людини, машини, інструментів, ресурсів і методів дозволяє створювати якісно новий текст «на запит», а орієнтування на автоматизоване продукування, актуалізацію, повторне використання та міграцію німецько-українських текстів і лінгвістичних ресурсів докорінно змінює традиційну організацію роботи над проектом, яка забезпечує персональну відповідальність з боку фахівців і менеджера проектом. Однак ефективність такої організації процесу обумовлюється специфікою контенту, можливостями імплементації інструментів і систем, наявністю та обсягами двомовних лінгвістичних ресурсів для тренування системи, контролем якості лінгвістичного продукту.

2.4. У процесі тестування лінгво-технологічних інструментів з’ясовано, що жоден з них не здатний замінити фахівця на сучасному етапі та потребує подальшого вдосконалення у напрямку інтелектуалізації. Так, CLAT розпізнає помилки правопису та керування; засоби форики та дейксису; коректність написання скорочень; повтори слів у реченні; перерахування у формі речення, а не списку; помилки вживання сталих виразів і колокацій; неконсистентність лексики та термінології; ускладнені речення та словосполучення; подвійні заперечення; відсутність підмета, присудка або артикля; неузгодженість часових форм у складному реченні; фрагменти тексту іноземною мовою; пасивні конструкції та імперативний інфінітив; номінальний і вербальний стиль та ін. Проте CLAT не контролює зрозумілість і релевантність тексту для цільової аудиторії; термінологічну насиченість тексту; якість формулювання заголовків і вступу; релевантність ключових слів; коректність формулювання посилань; структурованість, повноту, логічність і когерентність тексту; гомогенність, монотипію та консистентність формулювання ідентичної інформації; редундантність формулювання; влучність формулювання; описки, представлені орфографічно правильними словами німецької мови, але помилковими у контексті висловлення; коректність та експліцитність модальності висловлювання; якість тлумачення термінів та ін.

Модуль вирівнювання в СПП дозволяє генерувати пам’ять перекладів з паралельних текстів, яка потребує редагування з боку фахівця. Системи управління термінологією є лише інструментом, орієнтованим на автоматизацію процесу екстрагування, укладання, актуалізації, міграції, синхронізації та контролю за уживанням термінології в текстах ТД. Редактор перекладу виключає можливість випадкової зміни програмного коду структурованих документів в процесі роботи над перекладом, але попередній автоматизований переклад, зроблений на основі накопичених лінгвістичних ресурсів і машинного перекладу, потребує постредагування та контролю форматування. Профілі скорочують час на адміністрування нових проектів, але укладаються вручну. Фільтри забезпечують ефективний пошук у ресурсах проекту, а також міграцію та публікацію документів «на запит», але укладаються вручну. Спеціалізовані формати XLIFF, TMX, SRX, TBX, CVS та ін. уможливлюють імпорт/експорт лінгвістичних ресурсів, але не вирішують проблему часткової втрати даних у процесі міграції.