Health habits and their formation among today’s young people of school age in Poland (стр. 1 )

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Національна бібліотека України імені В. І.  Вернадського

Міщенко Алла Леонідівна

УДК: 81'33

Мультилінгвальна текстова комунікація
У СВІТЛІ сучасних лінгвістичних технологій

(на матеріалі технічної документації)

Спеціальність 10.02.21 – структурна, прикладна та математична лінгвістика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук

Київ – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України.

Науковий консультант: академік НАН України,

доктор технічних наук, професор

Широков Володимир Анатолійович,

директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Денисова Світлана Павлівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

професор кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології;

доктор філологічних наук, професор

Шульгіна Валентина Іванівна,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри журналістики;

доктор філологічних наук, доцент

Шаблій Олена Анатоліївна,

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри іноземних мов
юридичного факультету,

керівник Центру міжкультурної фахової комунікації та гармонізації термінології при корпорації «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка».

Захист відбудеться “01” жовтня 2015 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.02 у Національній бібліотеці України
імені В. І. Вернадського НАН України за адресою: 03039, м. Київ,
просп. Голосіївський 3.

Із дисертацією можна ознайомитись у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України за адресою: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський 3.

Автореферат розісланий “01” вересня 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук Н. Ф. Самохіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Дисертація є внеском у розв’язання науково-прикладної проблеми мультилінгвальної текстової комунікації та присвячена розробленню технологічно-орієнтованої методології підтримки вітчизняної перекладацької справи. Інтенсифікація комунікацій за умов глобалізації економіки супроводжується нагальною необхідністю переведення традиційної перекладацької діяльності на ґрунт сучасних лінгвістичних та інформаційно-комунікаційних технологій та її трансформуванням у лінгвістичну індустрію, яка в розвинених країнах давно перетворилась на галузь інформаційного виробництва. Її завдання полягає в забезпеченні ефективної фахової комунікації у глобальному середовищі, визначальними рисами якого є багатомовність і мультикультурність, висока інтенсивність комунікаційних процесів, підвищені вимоги до оперативності та якості лінгвістичного продукту. Серед усіх напрямів лінгвістичної індустрії вагоме місце посідає багатомовна технічна документація (ТД), процес продукування якої ускладнюється із зростанням обсягів ТД, збільшенням кількості мов перекладу, пов’язаною з цим міжмовною адаптацією та зростанням вартості, дефіцитом часу на технічні публікації, формуванням корпоративної мови та культури.

Роль лінгвістичних послуг і статус ТД докорінно змінили зобов’язання виробника надавати споживачеві супроводжувальну документацію на продукт відповідною державною мовою як необхідну передумову сертифікації експортного продукту. Із тексту, що описує функціональність, технічні характеристики та специфіку поводження з продуктом, ТД перетворилась на документ, який забезпечує вихід продукту на ринок і може стати підґрунтям для юридичних спорів. Поступово глобальна комунікація виробника зі споживачем через тексти ТД трансформувалась у важливий елемент інформаційно-технічного сервісу та супроводу продукту, якість яких корелює з економічними показниками підприємства і місцем держави у світовому розподілі праці. Через це рушієм концептуального прогресу перекладацької галузі стала саме ТД, а проблема технологічного забезпечення перекладацької справи висунула цілу низку трансдисциплінарних наукових завдань через необхідність залучення доробків економічної лінгвістики (Ч. К. Огден, Дж. А. Пферрер, Е. Мессінг, М. Вандрушка, Х. Ішрейт та ін.); теоретичного та прикладного термінознавства (О. Вюстер, Г. Фельбер, Г. Будін, Р. Арцт, Г. Піхт, Ф. Майєр, К.‑Д. Шмітц, К. Лаурен, М. Нордманн та ін.); теорії скопосу (К. Райсс і Г. Фермеер); лінгвістичних технологій (У. Вівер, Б. Вокуа, В. Дж. Гатчінс, Х. Л. Сомерс, М. Кей, Д. Журафскі, Дж. Г. Мартін, У. Карстенсен, К. Бесте, С. Клосс, Т. Мітамура, Е. Найберг, А. Лердорфер, А. Шторрер, Г. Лобін, М. Рамлоу, В. Ціглер та ін).

Сказане повною мірою стосується так званих світових мов, однак з рештою мов, у тому числі з українською, ситуація докорінно інша, незважаючи на те, що з часів незалежності значна увага в Україні приділяється проблемам математичної, прикладної та комп’ютерної лінгвістики. Так, Український мовно-інформаційний фонд НАН України на чолі з академіком НАН України В. А. Широковим спеціалізується на фундаментальних дослідженнях мовно-інформаційного напрямку в лінгвістиці, результатом яких стали теорія лексикографічних систем і семантичних станів, покладених в основу створення віртуальних середовищ для формалізованого опису лінгвістичних і лексикографічних явищ української мови; побудови словозмінних класифікацій української, російської, турецької та грузинської мов; лінгвістичної експертизи природномовних текстів, укладання термінологічних словників, лінгвістичних корпусів і лексикографічних джерел нового покоління. Співпраця Фонду з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, Київським національним лінгвістичним університетом, Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут», Національним авіаційним університетом та іншими науковими й академічними установами сприяє подальшому розвитку лінгвістичної технології та інших ділянок прикладної лінгвістики в Україні під керівництвом видатних науковців-теоретиків і прикладників, зокрема: О. В. Палагіна, А. П. Загнітка, Т. Р. Кияка, І. В. Замаруєвої, В. В. Дубічинського, Н. В. Шаронової, С. П. Денисової, О. А. Шаблій, В. І. Шульгіної, Д. В. Ланде, О. Є. Литвиненка, А. Ф. Манако, О. П. Кургаєва, Т. О. Грязнухіної, Л. Ф. Компанцевої, А. А. Лучик, В. М. Труба, В. І. Перебийніс, М. М. Пещак, В. Я. Рубана, Н. Ф. Клименко та ін.

Незважаючи на окреслені здобутки, напрямки прикладної лінгвістики, орієнтовані на автоматизоване продукування галузевих текстів високої якості, дотепер перебувають на етапі становлення. Так, для української мови не створено галузево-орієнтованих контрольованих мов, немає промислових програм екстракції термінології, відсутні комерційні системи машинного перекладу (крім російсько-українського). Вітчизняна комп’ютерна термінографія (особливо багатомовна) тільки зароджується, а існуючі термінологічні словники слабко відображають актуальні наукові поняття і значення галузевої термінології та мало придатні для застосування в комп’ютеризованих технологіях лінгвістичної індустрії. Майже повністю відсутні паралельні корпуси для генерування пам’яті перекладу й укладання та актуалізації перекладних словників. Крім того, соціально значущий напрям перекладу технічної документації не виокремлюється з-поміж інших жанрів науково-технічної літератури, увага яких фокусується переважно на термінологічних і трансформаційних проблемах перекладу без урахування галузевих, лінгвокультурних і прагматичних особливостей фахового тексту. Підсумовуючи сказане, констатуємо відсутність в українському перекладознавстві, як ділянці вітчизняної прикладної лінгвістики, уніфікованої та гармонізованої з міжнародними стандартами методології галузевого перекладу, орієнтованої на технологічне застосування.

Викладене обумовлює актуальність науково-технічної проблеми створення вітчизняної технологічно-орієнтованої методології підтримки перекладацької справи. У дисертаційній роботі пропонується розв’язання сформульованої проблеми у лінгво-комунікаційній системі німецько-української пари мов, умотивоване фаховим спрямуванням, науковими інтересами та практичним досвідом автора.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації пов’язана з комплексними науковими темами Українського мовно-інформаційного фонду НАН України «Лінгвістичні принципи побудови спеціалізованих лексико-, терміно - та онтографічних систем» (термін виконання 2012–2016 рр.; номер державної реєстрації 0112U004484) та «Когнітивно-комунікативні аспекти функціонування колекцій електронних текстів» (термін виконання 2012–2016 рр.; номер державної реєстрації 0112U004483).

Тему роботи затверджено Науковою радою «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» НАН України (протокол № 2 від 24 квітня 2014 р.).

Об’єкт дослідження – мовно-інформаційна комунікація виробника зі споживачем в умовах глобального суспільства.

Предмет дослідження – німецько-українські тексти технічної документації як елемент глобальної системи комунікації виробника зі споживачем.