Health habits and their formation among today’s young people of school age in Poland (стр. 7 )

Еволюція лінгвістичних технологій та програмного забезпечення, новітні методи аналізу мови, інструменти автоматичного аналізу англійської мови та велика кількість текстів в електронній формі дозволили перетворити англійську мову на інструмент міжнародної комунікації, створити на ґрунті англійської першу КМ і перетворити її на ефективний інструмент маркетингу.

Прототипом сучасних КМ стали койне, Basic English і піджини, які слугували засобом комунікації та адміністративного управління на завойованих територіях і в колоніальних країнах. Ці функції спрощених мов трансформувались у сучасні КМ, завдання яких полягає в наступному: репрезентація та трансфер знання і досвіду для неоднорідної аудиторії фахівців і споживачів; уніфікація та стандартизація корпоративних мов як важливого інструмента іміджу сучасних компаній; оптимізація співпраці технічних авторів на ґрунті єдиної пам’яті автора й уніфікованих одиниць термінологічної номінації; можливість повторного використання та ефективного управління лінгвістичними ресурсами; якісний машинний переклад текстів ТД, створених на основі КМ; зменшення навантаження на реципієнта в процесі опрацювання спрощеного тексту. Велика кількість корпоративних КМ свідчить про їх ефективність у вирішенні проблем глобального інформаційного супроводу продукту: AECMA, Avaya, KANT, Nortel, Océ, Perkins Approved Clear English, Sun Microsystems, Xerox, Ericsson, General Motors, IBM, Kodak, Saab Systems, Siemens, Dassault Aerospace, Scania, Controlled Chinese, Plain Japanese, Simplified Technical Spanish, Упрощённый технический русский та ін.

КМ створюються шляхом уніфікації та рестрикції тексту на базі корпоративних мов, а програми контролю за дотриманням КМ у текстах ТД автоматизують процес продукування якісного оригіналу. В основу КМ покладено 10 універсальних правил: 1) обмеження довжини речення; 2) одне речення репрезентує одну ідею, а одна ідея виражається одним реченням; 3) уніфікація формулювання; 4) уживання граматично повнозначних речень та уникання еліптичних конструкцій; 5) проста граматична структура речення; 6) уживання активного стану; 7) відмова від прономінальної референції; 8) уживання артиклів для ідентифікації іменників; 9) обмеження словника та вживання узуально поширеної нейтральної лексики; 10) дотримання правил правопису. Окреслені правила розширюються з огляду на структуру мови, галузеві норми, потреби корпорації та рівень фаховості комунікації.

КМ диференціюємо з огляду на:

1.  Прагматичні функції мови: а) допоміжні світові мови для ефективної мультилінгвокультурної комунікації та б) спрощені технічні мови для оптимізації інтерфахової та екстрафахової комунікації.

2.  Спосіб опрацювання мови: а) КМ, орієнтовані на людину та б) КМ, орієнтовані на машинне опрацювання. Перші орієнтовані на полегшення ментального опрацювання та візуального сприймання тексту людиною. Це забезпечується уніфікацією, консистентністю, рекурентністю, логічністю, наочністю і простотою формулювання та форматування тексту. Другі покликані забезпечувати ефективний та якісний машинний переклад, що передбачає уніфікацію словника, консистентність і простоту формулювання й усунення всіх типів неоднозначностей (Disambiguität).

3.  Методи рестрикції мови: а) прескриптивні та б) проскриптивні. Перші забороняють все, що не зафіксовано в лінгвістичних ресурсах проекту, напр.: 9 груп правил для AECMA, які регламентують уживання 1) лексичних одиниць; 2) композитів та іменникових словосполучень; 3) дієслів; 4) речень; 5) технічних інструкцій; 6) інформативних або дескриптивних сегментів тексту; 7) формулювання застережень і попереджень про небезпеку; 8) пунктуації; 9) метаправила та інше. Концепція проскриптивних мов (CLAT та ін.) не виключає «свободу формулювання» та реалізується у формі редакційних правил корпорації, покликаних карбувати корпоративну мову на основі рестрикцій правопису, лексикону, правил граматики та стилістики. Такими чином, проскриптивні КМ дозволяють все, що не забороняється експліцитно.

Потенційні можливості створення КМ зумовлюються автентичними характеристиками мови. Так, рестрикція німецької мови ускладнюється складною системою відмінювання іменників, прикметників та дієслів, багатою системою флексій, складним синтаксисом, недостатніми можливостями покриття семантики комбінуванням дієслова з прийменником (відсутність фразових дієслів) та ін. Тому багато корпорацій створюють оригінальні тексти англійською мовою, які перекладаються національними мовами, напр., Bosch та ін.

Крім переваг імплементація КМ має серйозні недоліки. Так, КМ розробляються на замовлення корпорації або адаптуються до її потреб, що вимагає часу та значних коштів; імплементація КМ вимагає інтенсивного навчання персоналу; КМ обмежують свободу формулювання, тому їхня імплементація часто супроводжується психологічним спротивом авторів технічних текстів; рестрикції КМ часто породжують плеоназми, вимагають парафраз і зумовлюють ускладнення синтаксичної структури речення та ін. Проте рестрикція тексту дозволяє формулювати уніфікований текст, зрозумілий для реципієнта та придатний для повторного використання, тому рекомендуємо застосовувати метод уніфікації та рестрикції в процесі роботи не з КМ.

Реципієнт текстів ТД повинен вирішувати певні проблеми в процесі експлуатації продукту, тому в тексті він шукатиме короткий та ефективний шлях до вирішення цих проблем. Скорочувати час пошуку дозволяють формальне та змістове структурування інформації; оптимальні механізми пошуку й навігації в документі, уніфікованість формулювань, візуалізація інформації.

Структурування інформації – основна проблема документів модульного типу, ієрархія топіків у яких варіюється залежно від формальної, логічної та змістової композиції тексту. Це передбачає узгодження й уніфікацію правил структурування топіків та однозначне формулювання метаданих (автор, цільова група, назва документа, версія документа та ін.), які дозволяють ефективно управляти модулями, забезпечують оптимальний пошук необхідних топіків, уможливлюють їхню селективну публікацію з одного джерела (Single-Source-Publishing) у формі цілісного документа, економити час і кошти на створенні нових версій ТД.

Опорними структурними сегментами текстів ТД є зміст, назви розділів і підрозділів, алфавітний та предметний покажчики, глосарій, метакомунікативні висловлювання, покликані оптимізувати пошук інформації в текстах ТД. Заголовки та підзаголовки повинні відтворювати зміст і макроструктуру тексту, а в процесі їх формулювання важливо дотримуватися правил, як-от: позиціонування слів за ієрархічним принципом, використання семантично значущих слів, стислість та економність формулювання, використання двокрапки чи дужок для компресування повідомлення, формулювання за принципом аналогії та гомогенності.

Документ і кожний розділ документа важливо починати зі вступної частини, на яку покладається функція інформування реципієнта щодо релевантності сегмента тексту як джерела інформування.

У текстах необхідно обмежувати тлумачення термінів, які перевантажують текст надлишковою інформацією та ускладнюють його селективне читання для підготовлених реципієнтів. Вирішувати проблему інформування для некомпетентних читачів дозволяють глосарії, а терміни, внесені у глосарій, необхідно маркувати з огляду на тип тексту: гіперпосилання для текстів в електронній формі, метакомунікативні вирази для друкованих текстів.

Алфавітний і предметний покажчики уможливлюють швидкий пошук за ключовими словами, а в процесі їх укладання важливо дотримуватись правил,
як-от: винесення у покажчики ключових слів, які виражають зміст повідомлення, релевантний з позиції потенційного реципієнта; уникання повторів, які ускладнюють пошук через редундантність; включення синонімів, які є узуальними аналогами галузевої термінології.

Метакомунікативні висловлювання відсилають читача до фрагмента тексту іншої тематики, ознайомлення з яким важливе для повноти розуміння певного ситуативного контексту чи вирішення певної ситуативної проблеми. Вони спрощують орієнтування в тексті, оптимізують пошук, забезпечують логічну та концептуальну зв’язність фрагментів тексту, виражають мету і завдання автора, спрощують фаховість тексту через коментар та експлікації; пов’язують вербальну інформацію й ілюстративний матеріал.

Семантична цілісність тексту забезпечується поєднанням тематичних слів як опорних пунктів повідомлення відношеннями ідентичності, включення, сусідства, протиставлення, суміжності, асоціативності. Прагматична функція тексту забезпечується формулюванням тексту з перспективи споживача; обмеженням інформації в тексті до кількості, необхідної для коректної та безпечної експлуатації продукту, її експліцитне зв’язування засобами когеренції та когезії; дотриманням правил комунікативного синтаксису; уживанням прямих мовленнєвих актів та однозначних лексичних і граматичних маркерів ілокуції та модальності; униканням семантичної концентрації та еліптичності висловлювання; рестрикціями граматики і стилю; дотриманням принципів формулювання, як-от: логічність, автентичність, інтерсуб'єктивність, однозначність, аналогія, гомогенність, лаконічність, позитивність, зрозумілість, читабельність, візуалізація, стилізації невербальної інформації, когерентність вербальної та невербальної інформації, семантична наочність та ін.

Уніфікувати правопис скорочень, торгівельних марок, торгівельних знаків, стандартизувати термінотворення дозволяє лексична консистентність. Рестрикція на рівні граматики та стилю, контроль за щільністю пропозицій, консистентність формулювання та марковані списки дозволяють формулювати прості, зрозумілі й однозначні висловлювання, оптимальні для рецепції. Принцип хронологічності формулювання демонструє темпоральні відношення на рівні повідомлення й тексту та дозволяє відмовитись від складних часових форм дієслова та необхідності їх узгодження в тексті. Оптимальне використання граматичних значень забезпечує однозначність формулювання ілокуції. Так, важливо коректно формулювати модальність, статив застосовувати для експлікації результатів, а пасивний стан –процесів; активний стан уживати, якщо агенс важливий та ін.