Health habits and their formation among today’s young people of school age in Poland (стр. 4 )

Основна функція текстів ТД – трансфер знання, необхідного для освоєння продукту, тому ТД є важливим засобом комунікації між дистанційованими у просторі та часі виробником і мультилінгвокультурною аудиторією споживачів глобального суспільства. Реалізація комунікативної діяльності за посередництва тексту вимагає комплексного підходу через необхідність залучення доробків лінгвістичної філософії (В. фон Гумбольдт і П. Грайс ін.); теорії мовленнєвих актів (Дж. Остін, Дж. Серль та ін.); функціональної лінгвістики (В. Матезіус, Ф. Данеш, П. Блументаль, Дж.‑П. Конфейс, С. Грінбаум і Р. Кверк та ін.); лінгвістики фахових мов (Л. Гоффманн, Д. Мьон, Р. Пелька, К.‑Д. Бауманн, Т. Рьольке та ін.); лінгвістики тексту (Е. Аґрікола, Р. Бугранде, В. Дресслер, Р. Ґлезер, Х.‑Р. Флук,
П.–А. Шмітт, С. Гьопферіх та ін.); когнітивних моделей обробки інформації та текстотворення (Т. ван Дейк та ін.); теорії мовленнєвих актів (Дж. Остін та Дж. Серль); теорії скопосу (К. Райсс, Г. Фермеер та ін.); культурологічних розвідок (Р.  Сепір, Б. Уорф та ін.); теоретичного та прикладного термінознавства (О. Вюстер, Г. Фельбер, Ґ. Будін, Р. Арцт, Г. Піхт, Ф. Майєр, К.‑Д. Шмітц, К. Лаурен, М. Нордманн та ін.); лінгвістичних технологій (У. Вівер, Б. Вокуа, В. Дж. Гатчінс, Х. Л. Сомерс, М. Кей, Д. Журафскі, Дж. Г. Мартін, У. Карстенсен, К. Бесте, Б. Бойко, А. Бюрен, Й. Галлер, У. Ройтер, У. Гельбіг, Б. Хорн-Хелф, П. Древер, С. Клосс, Т. Мітамура, Е. Найберг, Р. Квінтал, А. Лердорфер, У. Райнке, А. Шторрер, Г. Лобін, М. Рамлоу, В. Ціглер, В. А. Широков та ін.).

Збільшення обсягів ТД, зростання кількості мов перекладу та дефіцит часу для виходу продукту на ринок стимулювали розробку потужних інструментів (системи управління контентом, менеджменту проектами, перевірки контрольованої мови, машинного перекладу, управління термінологією, екстракції термінології тощо), ресурсів (пам’ять автора, контрольовані мови, реферативні тексти, термінологічні бази даних) та методів оптимізації процесу створення контенту (аутсорсингове партнерство, колективна, паралельна та розподілена робота, менеджмент проектами, вирівнювання паралельних текстів, повторне використання лінгвістичних ресурсів, інтернаціоналізація та локалізація тексту, уніфікація та рестрикція тексту, машинний переклад і постредагування тощо). Об’єднання зусиль людини з можливостями машини, інструментів, ресурсів і методів дозволяє оптимізувати роботу та створювати якісно новий текст «на запит» на ґрунті менеджменту проектами, у практиці якого знайшла широке застосування концепція віртуальних систем професійної взаємодії, сформульована В. А. Широковим та О. В. Палагіним.

Широке коло завдань і неокресленість меж виводить проблему на трансдисциплінарний рівень, тому мультилінгвальна текстова комунікація у дисертації представлена у формі лінгво-комунікаційної системи, у якій вербальна комунікація виступає одним із компонентів, що реалізується на рівні сприймання, інтеракції комунікантів і власне вербальної комунікації. Текст оригіналу створюється у континуумі культури оригіналу, який необхідно перекласти цільовими мовами так, щоб вони сприймались як автентичні та правильно інтерпретувались у континуумі цільової культури. Тому переклад забезпечує мовленнєву діяльність, яка без перекладу не відбулася б через мовні, культурологічні, когнітивні або дискурсивні перешкоди.

Рис. 1. Лінгво-комунікаційна система двомовного тексту

Успішність виконання комунікативного завдання за посередництва тексту обумовлюється знанням стратегій і тактик комунікації, а на вимоги до текстів ТД впливають тип документа (проектна, маркетингова, технічна документація та ін.); тип публікації (друкований або електронний текст); цільова мова (національна, супранаціональна або інтернаціональна); цільова культура (інтракультурна, супракультурна та інтеркультурна); рівень комунікації (інтрафахова, інтерфахова, екстрафахова), для кожного з яких створюються тексти різного типу, зокрема: фахові, квазіфахові, контактивні, директивні, інструктивні, навчальні тощо.

У другому розділі «Віртуальні системи професійної взаємодії в перекладацькій практиці» запропоновано сценарії менеджменту проектами в галузі технічної публікації. Охарактеризовано інструменти, які можуть бути використані для продукування німецько-українських текстів ТД, висвітлено їхні функціональні можливості та обмеження, а також переваги інтеграції методів, ресурсів, сценаріїв та інструментів у віртуальну систему професійної взаємодії. Описано експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов.

В основі менеджменту проектами (МП) – командна розподілена робота, керована досвідченим менеджером, який планує організацію роботи, врегульовує правові відносини між замовником і виконавцями, моніторить і контролює дотримання запланованого сценарію, корегує роботу з огляду на «поточну ситуацію». МП реалізується на рівні лінгвістики та технологій. На лінгвістичній фазі МП аналізується оригінал, визначається стратегія реалізації проекту, готуються референційні матеріали та ресурси проекту, формулюються завдання та інструкції для виконавців, створюються тексти ТД, контролюється їх лінгвістична, фахова та термінологічна правильність і культурна адекватність, а також відповідність нормам корпоративної мови та задекларованим цілям проекту. Технологічна фаза МП передбачає обрахування кошторису проекту, розробку структури даних, імпорт, експорт і генерування ресурсів проекту, вирівнювання та сегментацію бітексту, автоматичний аналіз і попередній переклад, організацію комунікації та підготовку пакетів проекту для виконавців, форматування та верстку документів, моніторинг, координацію та контроль усіх етапів проекту на системотехнічному рівні, його публікацію, архівацію та експорт замовнику. Фази МП унаочнює Рис. 2:

Рис. 2. Фази менеджменту проектами

Сценарії МП обумовлюються завданнями і термінами проекту та командою виконавців і реалізуються на етапах: ініціація проекту (Initiation Process), планування (Plannung Process), реалізація (Executing Process), контроль і моніторинг (Controlling & Monitoring), завершальний етап роботи над проектом (Closing Process). На кожному з них вирішуються специфічні завдання. МП об’єднує в одному робочому середовищі технічні та лінгвістичні ресурси, а також замовників і виконавців проекту, а єдина для всіх база лінгвістичних ресурсів уможливлює створення уніфікованих, стандартизованих і консистентних текстів.

Системи підтримки контрольованої мови (СПКМ) підтримують автора в процесі продукування тексту мовою оригіналу та розробляються на замовлення корпорацій (Boeing Simplified English Checker, Clear Check та ін.) або створюються як універсальні продукти, які адаптуються до потреб замовника (Acrolinx Suite, CLAT та ін.). Працюючи над продукуванням тексту, автор працює з ресурсами проекту, які створює він сам або головний редактор, зокрема: дозволені та недозволені терміни, скорочення та слова літературної мови із зазначенням їхнього статусу, словники користувача, лексичні, граматичні та стилістичні правила рестрикції тексту, «кандидати у терміни» та ін. Таким чином, СПКМ автоматизують роботу та підвищують продуктивність роботи автора технічного тексту, але не можуть його замінити, а статистика помилок, яка генерується автоматично, віддзеркалює його фахові навички та компетенції.

Автоматизувати переклад дозволяють системи пам’яті перекладу (СПП), орієнтовані на повторне використання пам’яті перекладу (Translation Memory), що генерується з паралельних текстів, перекладених перекладачем або наповнюється ним у процесі роботи над перекладом. У СПП форматування текстових файлів і розмітка XML-базованих документів автоматично переносяться у переклад, що звільняє перекладача від операцій форматування та структурування документів і дозволяє йому концентруватись на змістових аспектах перекладу, а збіги між сегментами, які потрібно перекладати, та сегментами з пам’яті перекладу відшукуються на основі технології нечітких відповідностей (Fuzzy Matching: Fuzzy Match та Exact Match), покладеної в основу планування й обрахування кошторису проекту. Проглядати сегменти одного статусу, здійснювати навігацію за коментарями та вносити зміни в документ у потрібному місці дозволяє функція навігації на основі регулярних виразів або фільтрів, що зручніше та швидше за повнотекстовий пошук. Профілі скорочують час на адміністрування проекту і забезпечують уніфікацію профілів проектів. Метадані, які фіксують дату укладання та джерело генерування пам’яті перекладу, а також авторство і статистику помилок у текстах опосередковано контролюють фаховість перекладача та покладають на нього персональну відповідальність за якість перекладу.

СПП розширені модулями менеджменту проектами (Projekt Management), управління термінологією (TermBase), вирівнювання паралельних текстів (Alignment), екстракції термінології (TermExtract, тільки в SDL та Across), статистики та редактором перекладу і дозволяють інтеграцію машинного перекладу. У СПП (MemoQ, DejaVu, Across. SDL) інтегруються системи машинного перекладу (СМП) (Google Translation, Language Weaver (LW), Asia Online, Lucy Software, Moses та ін.), які працюють на статистичних і гібридних методах.

LW адаптується до потреб корпорації в процесі «навчання» на паралельних лінгвістичних ресурсах замовника. Після інтеграції модуля СМП в СПП процес перекладу здійснюється за такою схемою: тексти перекладаються за допомогою функції попереднього автоматичного перекладу (Pre-Translation) із залученням ресурсів пам’яті перекладу, референційних текстів і термінологічних баз даних. Якщо відповідники не знайдені, сегменти оригіналу перекладаються модулем машинного перекладу. Залежно від результату переклад відхиляється, постредагується або публікується. Адекватний переклад зберігається в пам’яті перекладу, яка використовується для актуалізації ресурсів машинного перекладу клієнта та покращення його якості.