Health habits and their formation among today’s young people of school age in Poland (стр. 3 )

7.  Інтернаціоналізація, переклад та локалізація ТД – це необхідна умова створення глобального продукту.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дисертаційного дослідження, які винесено на захист, належать автору. Дисертаційне дослідження, монографія, науково-методичний посібник та 26 публікацій написані здобувачкою одноосібно і самостійно, три статті – у співавторстві.

У статті «Сучасні лінгвістичні технології» автору належить матеріал дослідження та спільна робота у складанні тексту. Опублікована стаття у відсотковому відношенні між співавторами розподіляються таким чином: 60% матеріалу належить Міщенко А. Л. та 40% – Білоусу О. М.

У статтях «Multilingual GRUG Treebank for Underresourced Languages» та
«A parallel Treebank for less resourced Georgian and Ukrainian Language» автору належить матеріал дослідження, який стосується українського та німецького банків дерев та спільна робота у складанні тексту. Опубліковані статті у відсотковому відношенні між співавторами розподіляються таким чином: 40% матеріалу належить Міщенко А. Л. та 60% – Капанадзе О. Г.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на семінарах та засіданнях Вченої ради Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ (2011-2014 рр.), засіданнях кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (КДПУ), колоквіумах перекладачів в університеті Саарланд (Німеччина, 2009, 2010, 2011, 2012), а також на наукових конференціях: ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Людина. Комп’ютер. Комунікація» (Львів, 2010); Міжкультурна комунікація: мова – культура – особистість (Острог, 2012); «Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій»: (MegaLing-2011, Партеніт, 2011); (MegaLing-2011; Київ, 2011); (MegaLing-2012; Київ, 2012); (MegaLing-2013; Київ, 2013); «Semantik und Pragmatik im Spannungsfeld der grammatischen und kontrastiven Linguistik. Україна» (Донецьк, 2012); «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур» (Київ, 2012); «Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу у мовному вищому навчальному закладі» (Київ, 2013); Німецька правнича мова та юридичний переклад (Київ, 2013); Міжнародна науково-практична конференція «Мова і світ: Дослідження та викладання» (Кіровоград, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015).

Матеріал дослідження використано для розробки практичних курсів: «Інтегровані системи перекладу» та «Основи редагування тексту», а також лекційно-семінарських курсів: «Лінгвістика фахового тексту» та «Термінологічні аспекти лексикографії», − апробованих на кафедрі перекладу, загальної та прикладної лінгвістики КДПУ та внесених у навчальний план спеціальності 6.020303. Філологія. Мова і література (прикладна лінгвістика).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 29 публікаціях автора, 22 з яких опубліковано у провідних наукових виданнях, що входять до переліку фахових видань ДАК України та у фахових виданнях іноземних держав, включених до міжнародних наукометричних баз. Окремі положення дослідження відображено в одноосібній монографії «Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу» і навчально-методичному посібнику «Термінологічні засади технологічно-орієнтованого галузевого перекладу».

Структура дисертації. Дисертація складається зі Вступу, семи розділів основного змісту, загальних висновків, списку використаних джерел (521 позиція українською, російською, англійською та німецькою мовами), шести додатків. Дисертація містить 10 таблиць і 63 рисунки. Загальний обсяг роботи становить 660 сторінок, обсяг основного тексту без додатків – 447 сторінка, література – 56 стор., обсяг додатків – 157 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено об’єкт і предмет дослідження, мету та завдання роботи, окреслено матеріал і методи його лінгвістичного аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, зазначено форми апробації результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Тексти технічної документації у глобальній системі комунікації «виробник-споживач» висвітлено особливості створення та стратегії інформаційного супроводу продукту в умовах глобальної економіки. Окреслено основні етапи розвитку наукової думки в галузі функціональної лінгвістики, лінгвістики фахових мов, лінгвістики тексту, лінгвокультурології, термінознавства, перекладознавства та комп’ютерної лінгвістики, інтегрування яких дозволило розробити методологію продукування та функціонування німецько-українських текстів ТД у середовищі лінгвістичних та інформаційно-комунікаційних технологій. Висвітлено еволюцію інструментів і методів автоматизації процесу створення багатомовних текстів і запропоновано концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем, які є важливим компонентом глобальної системи комунікації виробника зі споживачем.

Відношення між країнами регулюються нормами міжнародного права, а економічна співпраця регламентується стандартами, які розробляються й ратифікуються міжнародними організаціями: ISО, МЕК, CEN, ITU, IETF, OASIS та ін. Їхня співпраця з національними інституціями (Німецький інститут стандартизації, Держспоживстандарт України та ін.) дозволяє гармонізувати міжнародні та національні норми, імплементація яких гарантує високу якість товарів, послуг і супроводжувальної документації.

Технологізація, стандартизація та диверсифікація виробництва дозволяють скорочувати виробничі цикли і швидко створювати нові або актуалізувати існуючі модельні ряди продукту, а бажання продати продукт змушує виробника орієнтуватись на потреби та побажання споживача. Такий підхід передбачає моніторинг вимог до продукту і забезпечується післяпродажною інформаційною та технічною підтримкою та сервісним обслуговуванням. Виявляти вади продукту та текстів ТД, вдосконалювати існуючий і створювати новий продукт, мінімізувати його неефективну та некоректну експлуатацію дозволяють зворотний зв’язок і моделі цільового інформування. Останні обумовлюються об’єктами інформування, галузевою стратегією та пріоритетами корпорації, специфікою управління інформаційним супроводом продукту. У цикл життя продукту інтегруються системи інформування, які дозволяють створювати, поширювати та використовувати практично необмежений архів документів. Структура такої системи базується на технології управління контентом (Content Management), а принцип кросмедійної публікації з одного джерела (Single-Source-Publishing) дозволяє використовувати канали та технології комунікації з огляду на уподобання та запити споживачів: е-mail, SMS, TCP/IP, WAP, GPRS тощо; створювати документи «на запит»: лінійні, структуровані, мультимедійні та інтерактивні; працювати з ними у редакторах різного типу: Office, Arbor Text, WYSIWYG (What You See Is What You Get) та ін.; використовувати різні типи медіа для роботи з ТД: PC, Pocket PC, PDA, мікрокомп’ютери, електронні книжки, друковані брошури та ін. Електронні медіа оптимізують пошук релевантної інформації, забезпечують дешевизну копіювання та можливість повторного використання контенту, простоту поширення та застосування інформації, оптимальні можливості її актуалізації та синхронізації, інтеграцію технічної підтримки в робоче середовище.

Основним засобом комунікації була і залишається природна мова, але стан і статус національних мов регулюються рівнем розвитку мовного середовища, яке змінюється на кожному історичному етапі з огляду на історичні обставини, потреби суспільства та технологічні можливості. Функціональні аспекти мови активно досліджували ще на початку ХХ ст.: Е. Мессінг, Ф. де Соссюр, В. Матезіус, О. Вюстер та ін. Проте стрімке зростання кількості фахових мов (ФМ), їхня неоднорідність та інструменталізація інтенсифікували теоретичні й емпіричні дослідження ФМ починаючи з 2‑ї пол. ХХ ст. (М. Вандрушка, Л. Гоффманн, Д. Мьон, Р. Пелька, К.-Д. Бауманн, К. Райсс, Р. Ґлезер, В. Райнхард, К. Кьолер, Г. Нойберт, Х.-Р. Флук, Г. Кальверкемпер, С. Ґьопферіх, Т. Рьольке та ін.). Так, горизонтальну стратифікацію ФМ як окремих субстандартів загальновживаної мови досліджували Л. Дрозд, В. Зайбіке, К. Лаурен, М. Нордманн та ін. Вертикальну стратифікацію ФМ вивчали: на рівні суспільно-виробничих відносин – З. Віхтер, Л. Гоффманн, М. Лангер, С. Фідлер, Г. Церм, Р. Ґлезер,
К.-Д. Вауманн, П. А. Шмітт та ін.; фахової комунікації – Д. Мьон, Р. Пелька та ін., з позиції функціональної диференціації – Г. Ішрейт, В. Ган та ін. Фахові мови реалізуються у фахових текстах, які конвенціоналізуються в суспільстві з огляду на галузеві, національні та корпоративні стандарти. Конвенції економлять зусилля в процесі розуміння складних об’єктів і засвоєння складної інформації, тому їхнє створення обумовлюється необхідністю виокремлення, акумуляції, збереження і трансферу значущої інформації, що стрімко генерується в інформаційному суспільстві.

Фахова комунікація неможлива без галузевої термінології. Розрізнені спроби створення, систематизації та стандартизації галузевих термінів і терміносистем хронологічно збігаються зі становленням предметної галузі (технічна галузь – Лео́н-Батті́ста Альбе́рті та Леона́рдо да Ві́нчі, математика - Ґотфрід Вільгельм Лейбніц, геометрія - А́льбрехт Дю́рер, хімія - Клод Луї Бертолле, Єнс Якоб Берцеліуc та Антуан Лоран де Лавуазьє, ботаніка – Ка́рл Лі́нней, хімія – Гітон де Морво та ін.). Проте тільки з еволюцією науки та технологій, стрімким розвитком промисловості й серійності виробництва постала проблема стандартизації термінології, укладання галузевих словників для систематизації, трансферу набутого знання і налагодження ефективної фахової співпраці та комунікації. О. Вюстер заклав фундамент традиційного термінознавства, домігся його виокремлення в самостійну науку та започаткував традицію викладання курсу «Термінологія» у Віденському університеті. Академічні ініціативи О. Вюстера продовжила ціла плеяда видатних учених з інших країн, серед яких на особливу увагу заслуговують Г. Фельбер, Ґ. Будін, Р. Арцт, Г. Піхт, Л. Дрозд, К. Лаурен, М. Нордманн, К.–Д. Шмітц, О. Реформатський, Д. Лотте, Е. Скороходько, В. Даниленко, А. Суперанська, Н. Подольська, Н. Васильєва, Т. Канделаки, Д. Гродзинський, Т. Кияк, Л. Симоненко та ін. Сучасна школа термінознавства еволюціонувала та представлена сьогодні теоретичним термінознавством і прикладною термінологічною діяльністю. Теоретичне термінознавство фокусується на створенні принципів і методів термінотворення, розробці загальних стандартів класифікації та систематизації терміносистем, унормуванні принципів системної розбудови галузевих терміносистем і регулюванні відношень між поняттями в межах терміносистеми. Термінологічна діяльність скерована на пошук, створення, опрацювання, актуалізацію, представлення і поширення галузевих термінологій та їхню репрезентацію у фахових текстах і диференціюється на дескриптивну та прескриптивну, систематичну та контекстуальну, монолінгвальну та білінгвальну, монодиректальну, бідиректальну та мультидиректальну.