Директива 2009/136/ЄК Європейського Парламенту та Ради (стр. 11 )

5. Частини 1 та 3 застосовуються до абонентів – фізичних осіб. Держави-члени забезпечують, у рамках законодавства Спільноти та застосовуваного національного законодавства, щоб законні інтереси абонентів, інших ніж фізичні особи, щодо непроханих повідомлень були достатньо захищені.

6. Без шкоди для будь-якої адміністративного заходу, який може бути забезпечений, зокрема, відповідно до Статті 15a (2), Держави-члени повинні забезпечити, що будь-яка фізична або юридична особа, на яку негативно вплинули порушення положень національного законодавства, прийнятих відповідно до цієї Статті й, тому, має законний інтерес в припиненні або забороні таких порушень, включаючи провайдера електронних комунікаційних послуг, що захищає свої законні ділові інтереси, може ініціювати процесуальні дії щодо таких порушень. Держави-члени можуть також установити певні правила щодо штрафів, які застосовуються до провайдерів електронних комунікаційних послуг, які через свою недбалість сприяють порушенням національних положень, прийнятих відповідно до цієї Статті.";

8) наступна Стаття додається:

"Стаття 14a

Процедура комітету

1. Комісії повинен допомагати Комітет з Комунікацій, заснований Статтею 22 Директиви 2002/21/ЄС (Рамкова Директива).

2. Якщо посилання робиться на цей пункт, застосовуються Стаття 5a від (1) до (4) і Стаття, 7 Рішення 1999/468/ЄС, дотримуючись умов Статті 8.

3. Якщо посилання робиться на цей пункт, застосовуються Стаття 5a (1), (2), (4) і (6) і Стаття, 7 Рішення 1999/468/ЄС, дотримуючись умов Статті 8.";

9) до Статті 15, включається наступний пункт:

"1b. Провайдери повинні встановити внутрішні процедури, щоб відповідати на запити щодо доступу до персональних даних користувачів, основані на національних положеннях, прийнятих відповідно до пункту 1. Вони повинні надати компетентному національному органу, на вимогу, разом з інформацією про ті процедури, кількість отриманих запитів, юридичне обґрунтування і їх відповідь.";

10) додається наступна Стаття:

"Стаття 15a

Впровадження та примусове застосування

1. Держави-Члени повинні скласти правила про штрафи, включаючи карні санкції де необхідно, що застосовуються до порушень національних положень, прийнятих відповідно до цієї Директиви, і повинні прийняти всі заходи, необхідні для забезпечення, їх впровадження. Передбачені штрафи повинні бути ефективними, пропорційними і стримуючими і можуть бути застосовані, щоб охопити період будь-якого порушення, навіть там, де порушення було згодом виправлене. Держави-члени повинні повідомити Комісії ці положення до 25 травня 2011р., і повинні повідомити її без затримки про будь-яке про наступне виправлення, що впливає на них.

2. Без шкоди будь-якому юридичному засобу захисту, який може бути доступним, Держави-члени повинні забезпечити, що компетентний національний орган й, де потрібно, інші національні органи мають владу видавати розпорядження щодо припинення порушень, згаданих в пункті 1.

3. Держави-члени повинні забезпечити, що компетентний національний орган й, де потрібно, інші національні органи мають необхідні повноваження і ресурси для розслідування, включаючи повноваження на одержання будь-якої відповідної інформації, яка, можливо, буде їм необхідна, щоб контролювати й застосовувати національні положення, прийняті відповідно до цієї Директиви.

4. Відповідні національні регуляторні органи можуть вжити заходів, щоб забезпечити ефективне транскордонне співробітництво при вимаганні дотримання національних законів, прийнятих відповідно до цієї Директиви, і створити гармонізовані умови для надання послуг, з залученням транскордонних потоків даних.

Національні регуляторні органи повинні повідомити Комісії про заходи, що передбачаються і запропонований план дій, з коротким викладенням підстав для дій, завчасно перш, ніж прийняти будь-які такі заходи. Комісія може, дослідивши таку інформацію й проконсультувавшись з ENISA і Робочою групою з захисту фізичних осіб стосовно обробки персональних даних, створеною Статтею 29 Директиви 95/46/ЄС, на основі консультацій надати коментарі або рекомендації, зокрема, щоб забезпечити, що передбачені заходи не впливають на функціонування внутрішнього ринку. Національні регуляторні органи повинні обов’язково враховувати коментарі або рекомендації Комісії, приймаючи рішення щодо заходів. ".

Стаття 3

Поправка до Регламенту (ЄС) No 2006/2004

В Додатоку до Регламенту (ЄС) No 2006/2004 (Регламент про взаємодію з метою захисту прав споживачів), додається наступний пункт:

"17. Директива 2002/58/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 липня 2002 року про обробку персональних даних та захист таємниці сектора електронних комунікацій (Директива про секретність та електронні комунікації): Стаття 13 (OВ L 201, 31.7.2002, с. 37).".

Стаття 4

Імплементація

1. Держави-члени мають прийняти та опублікувати до 25 травня 2011 року закони, рішення та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви. Вони мають негайно повідомити Комісії текст цих заходів.

Коли Держави-члени прийматимуть ці заходи, вони повинні включити посилання на цю Директиву або супроводжувати таким посиланням в випадку їх офіційних публікацій. Методи створення такого посилання встановлюються Державами-членами.

2. Держави-члени повідомляють Комісії текст основних положень національного законодавства, які вони прийняли в галузі, що охоплюється цією Директивою.

Стаття 5

Набрання чинності

Ця Директива набирає чинності на наступний день після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 6

Адресати

Ця Директива адресована Державам-членам.

Виконано в Страсбурзі, 25 листопада 2009 року.

За Європейський Парламент

Голова

J. Buzek

За Раду

Голова

Å. Torstensson

[1] OВ C 224, 30.8.2008, с. 50.

[2] OВ C 257, 9.10.2008, с. 51.

[3] OВ C 181, 18.7.2008, с. 1.

[4] Висновок Європейського Парламенту від 24 вересня 2008 року (ще не опублікований в Офіційному віснику), Спільна Позиція Ради від 16 лютого 2009 року (OВ C 103 E, 5.5.2009, с. 40), Позиція Європейського Парламенту від 6 травня 2009 року і Рішення Ради від 26 жовтня 2009 року.

[5] OВ L 108, 24.4.2002, с. 7.

[6] OВ L 108, 24.4.2002, с. 21.

[7] OВ L 108, 24.4.2002, с. 33.

[8] OВ L 108, 24.4.2002, с. 51.

[9] OВ L 201, 31.7.2002, с. 37.

[10] OВ L 91, 7.4.1999, с. 10.

[11] OВ L 178, 17.7.2000, с. 1.

[12] OВ L 249, 17.9.2002, с. 21.

[13] OВ L 49, 17.2.2007, с. 30.

[14] OВ L 36, 7.2.1987, с. 31.

[15] OВ L 281, 23.11.1995, с. 31.

[16] OВ L 364, 9.12.2004, с. 1.

[17] OВ L 184, 17.7.1999, с. 23.

[18] OВ C 321, 31.12.2003, с. 1.

[] OВ L 201, 31.7.2002, с. 37.";

[] OВ L 49, 17.2.2007, с. 30.";

--------------------------------------------------

ДОДАТОК I

"ДОДАТОК I

ОПИС ОБЛАДНАННЯ ТА ПОСЛУГ, ВКАЗАНИХ В СТАТТІ 10 (КОНТРОЛЬ ВИТРАТ), СТАТТі 29 (ДОДАТКОВЕ ОБЛАДНАННЯ) І СТАТТЯ 30 (СПРощеННЯ ЗМІНи ПРОВАЙДЕРА)

Частина A: Обладнання та послуги, вказані в Статті 10

(a) Виставляння рахунку з розбивкою за позиціями

Держави-члени мають забезпечити, щоб національні регуляторні органи, з урахуванням вимог відповідного законодавства про захист персональних даних та секретність, могли встановити базовий рівень рахунків з розбивкою за позиціями, котрі мають бути надані абонентам підприємствами безкоштовно з тим, щоб вони могли:

(i) дозволити перевірку і контроль витрат, понесених при використанні комунікаційної мережі загального користування в фіксованому місці і/або відповідних загальнодоступних телефонних послуг; і

(ii) в достатній мірі контролювати їхнє використання та витрати і, таким чином, виконувати контроль за їхніми рахунками на прийнятному рівні.

Де це необхідно, абонентам можуть бути запропоновані додаткові рівні деталізації за прийнятними тарифами або безкоштовно.

Дзвінки, які є безкоштовними для абонента, що здійснює дзвінок, включаючи дзвінки на телефони довіри, не повинні бути зазначені в рахунку, з розбивкою за позиціями, абонента, що здійснював дзвінок.

(b) Вибіркові безкоштовні заборони на вихідні дзвінки або преміум SMS чи MMS, або, де це технічно можливо, на інші види подібних застосувань,

тобто, засоби, завдяки яким абонент може безкоштовно, за вимогою визначеному підприємству, яке надає послуги телефонного зв’язку, заборонити вихідні дзвінки або преміум SMS чи MMS або інші види подібних застосувань визначених типів або на визначені типи номерів.

(c) Системи передоплати

Держави-члени повинні забезпечити, щоб національні регуляторні органи могли вимагати від визначених підприємств надавати споживачам можливість платити за доступ до комунікаційної мережі загального користування і використовувати загальнодоступні послуги телефонного зв’язку на умовах передоплати.

(d) Поетапне внесення плати за підключення

Держави-члени повинні забезпечити, щоб національні регуляторні органи могли вимагати від визначених підприємств дозволяти споживачам платити за підключення до комунікаційної мережі загального користування на основі поетапних виплат протягом деякого часу.

(e) Несплата рахунків

Держави-члени повинні дозволити визначені заходи, які повинні бути пропорційними, неупередженими і опублікованими, для дій щодо несплати телефонних рахунків, виставлених підприємствами. Ці заходи повинні забезпечити, щоб необхідне попередження про будь-яке закономірне переривання обслуговування або відключення було завчасно надано абоненту. За винятком випадків шахрайства, постійної несвоєчасної виплати або несплати, ці заходи повинні забезпечувати, наскільки це технічно можливо, що будь-яке переривання обслуговування обмежується відповідною послугою. Відключення за несплату рахунків повинно здійснюватись тільки після необхідного попередження, що надано абоненту. Держави-члени можуть дати дозвіл на період обмеженого обслуговування перед здійсненням повного відключення, протягом якого дозволені тільки дзвінки, які не підлягають оплаті абонентом (наприклад, дзвінки на "112").

(f) Тарифна пропозиція

тобто, засоби, за допомогою яких абоненти можуть звернутися до підприємства з проханням надати інформацію стосовно альтернативних нижчих тарифів, якщо такі є.