Директива 2009/136/ЄК Європейського Парламенту та Ради (стр. 9 )

2. Держави-Члени повинні забезпечити, що кінцеві користувачі з обмеженими можливостями можуть мати доступ до послуг що надаються в діапазоні нумерації "116", в максимально можливій мірі. Заходи, прийняті, щоб полегшити доступ кінцевих користувачів з обмеженими можливостями до таких послуг, під час подорожей в інших Державах-членах, повинні базуватися на дотриманні відповідних стандартів або специфікацій, що опубліковані відповідно до Статті 17 Директиви 2002/21/ЄС (Рамкова Директива).

3. Держави-Члени повинні забезпечити, що громадяни є належним чином поінформовані про існування й використання послуг, наданих згідно діапазону нумерації "116", зокрема, за допомогою ініціатив, що спеціально направлені на осіб, що подорожують між Державами-членами.

4. Держави-члени повинні, в додаток до заходів загального призначення для всіх номерів в діапазоні нумерації "116", відповідно до пунктів 1, 2, і 3, прикласти всі зусилля, щоб забезпечити те, що громадяни мають доступ до служби, що працює в режимі гарячої лінії, для повідомлення про випадки зникнення дітей. Гаряча лінія повинна бути доступною під номером "116000".

5. Щоб гарантувати ефективну реалізацію в Державах-членах діапазону нумерації "116", зокрема номер гарячої лінії для повідомлення про зникнення дітей "116000", включаючи доступ для кінцевих користувачів з обмеженими можливостями під час подорожей в інших Державах-членах, Комісія, консультуючись із BEREC, може вжити технічні заходи по реалізації. Однак, ці технічні заходи щодо реалізації повинні бути прийняті без нанесення шкоди і не впливаючи на організацію цих послуг, які залишаються в виключній компетенції Держав-членів.

Заходи, розроблені, щоб виправити несуттєві елементи цієї Директиви, це шляхом її доповнення, повинні бути прийняті відповідно до правової процедури з ретельним вивченням, згаданої у Статті 37 (2).

19) Стаття 28 замінюється наступним:

"Стаття 28

Доступ до номерів та послуг

1. Держави-Члени повинні забезпечити, що, де це технічно й економічно можливо, і крім випадків, коли абонент, якому телефонують, вибрав з комерційних причин обмеження доступу споживачам, що здійснюють виклик, які розташовані в певних географічних районах, відповідні національні органи, роблять усі необхідні кроки, для забезпечення того, що кінцеві користувачі мають можливість:

(a) доступу і використання послуг, з використанням негеографічних номерів в межах Спільноти; і

(b) доступу до всіх номерів, наданих у Спільноті, незалежно від технології й пристроїв, що використовуються оператором, включаючи номери з національних планів нумерації Держав-членів, ETNS і Універсальних Міжнародних номерів безкоштовного виклику (UIFN).

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб відповідні органи могли вимагати від підприємств, що забезпечують комунікаційні мережі загального користування і/або загальнодоступні електронні комунікаційні послуги, блокування, залежно від конкретного випадку, доступ до номерів або послуг, де це підтверджується причинами шахрайства або зловживання, й вимагати, щоб у таких випадках провайдери електронних комунікаційних послуг відмовили у відповідному з'єднанні або інших доходах від послуги.";

20) Стаття 29 змінюється наступним чином:

(a) пункт 1 замінюється наступним:

"1. Без шкоди Статті 10 (2), Держави-члени повинні забезпечити, що національні регуляторні органи в змозі вимагати від всіх підприємств, які забезпечують загальнодоступні телефонні послуги і/або доступ до комунікаційних мереж загального користування, зробити доступним усі або частину додаткових засобів, перерахованих в Частині B Додатка I, за умови технічної здійсненності й економічної ефективності, а також усіх або частини додаткових засобів, перерахованих в Частині А Додатка I.";

(b) пункт 3 видаляється;

21) Стаття 30 замінюється наступним:

"Стаття 30

Спрощення зміни провайдера

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб всі споживачі із номерами з національного плану телефонної нумерації, які надали такий запит могли зберегти свій номер (-и) незалежно від підприємства, що надає послугу відповідно до умов Частини C Додатка I.

2. Національні регуляторні органи повинні забезпечити, що ціноутворення між операторами й/або провайдерами послуг, пов'язане з перенесенням номеру, орієнтується на вартість, і що прямі стягнення зі споживачів, якщо такі взагалі є, не діють як перешкода для споживачів проти зміни провайдера послуг.

3. Національні регуляторні органи не повинні встановлювати роздрібні тарифи на перенесення номерів способом, який спотворив би конкуренцію, наприклад, установлення специфічних або загальних роздрібних тарифів.

4. Перенесення номерів і їх подальша активація повинні проводитись в межах самого короткого часу. В будь-якому випадку, абоненти, які уклали угоду, щоб перенести номер до нового підприємства, повинні мати цей номер активованим протягом одного робочого дня.

Без шкоди першому підпункту компетентні національні органи можуть установити глобальний процес перенесення номерів, беручи до уваги національні умови по контрактах, технічну здійсненність й необхідність збереження безперервного надання послуг абоненту. В будь-якому випадку, переривання обслуговування під час процесу перенесення не повинне перевищувати один робочий день. Компетентні національні органи повинні також взяти до уваги, де необхідно, заходи, які забезпечують, що споживачі захищенні під час процесу переключення, від підключення до іншого провайдера без їхньої згоди.

Держави-Члени повинні забезпечити, що передбачені відповідні санкції щодо підприємств, включаючи зобов'язання компенсації абонентові у випадку затримки при перенесенні або зловживанні перенесенням ними або від їхнього імені.

5. Держави-члени повинні забезпечити, що контракти, укладені між споживачами й підприємствами, що надають електронні комунікаційні послуги, не встановлюють початковий період зобов'язання, який перевищує 24 місяці. Держави-члени повинні також забезпечити, що підприємства пропонують користувачам можливість підписатися на контракт із максимальною тривалістю 12 місяців.

6. Без шкоди будь-якому мінімальному договірному періоду Держави-члени повинні забезпечити, що умови й процедури для припинення дії контракту не виступають в якості перешкоди проти зміни провайдера послуг. ";

22) Стаття 31(1) замінюється наступним:

"1. Держави-члени можуть застосовувати обґрунтовані „обов’язкові” зобов’язання, для передачі визначених каналів телевізійного і радіомовлення і додаткових послуг, особливо послуги доступу для надання можливості відповідного доступу кінцевим користувачам з обмеженими можливостями, щодо підприємств під їх юрисдикцією, які надають електронні комунікаційні мережі, що використовуються для розповсюдження каналів телевізійного і радіомовлення суспільству, де значна кількість кінцевих користувачів таких мереж користуються ними, як основним засобом прийому каналів телевізійного і радіомовлення. Такі обов’язки накладаються лише, якщо вони є необхідними для досягнення чітко визначених цілей загального інтересу, що чітко визначені кожною Державою-членом, і є пропорційними і прозорими.

Зобов’язання згадані в першому підпункті повинні бути переглянуті Державами-членами протягом одного року від 25 травня 2011р., крім тих, які були переглянуті Державами-членами протягом попередніх двох років.

Держави-члени повинні переглядати «обов’язкові» зобов’язання на регулярній основі.";

23) Стаття 33 змінюється наступним чином:

(a) пункт 1 замінюється наступним:

"1. Держави-члени забезпечують, де можливо, що національні регуляторні органи беруть до уваги думку кінцевих користувачів, та споживачів (включаючи, зокрема, споживачів з обмеженими можливостями), виробників та підприємств, які надають електронні комунікаційні мережі та/або послуги, щодо питань, які стосуються прав кінцевих користувачів та споживачів, стосовно загальнодоступних електронних комунікаційних послуг, зокрема якщо вони мають значний вплив на ринок.

Зокрема, Держави-члени повинні забезпечити, що національні регуляторні органи встановлюють консультаційний механізм, що забезпечує, що в їхніх рішеннях щодо питань, пов'язаних з правами кінцевих користувачів і споживачів стосовно загальнодоступних електронних комунікаційних послуг, належна увага приділяється інтересу споживачів до електронних комунікацій. ";

(b) наступний пункт додається:

"3. Без шкоди національним правилам відповідно до законодавства Спільноти, що сприяє цілям політики культури та медіа, таким як культурна й лінгвістична різноманітність і медіа плюралізм, національні регуляторні органи й інші компетентні органи можуть сприяти співробітництву між підприємствами, що надають електронні комунікаційні мережі та/або послуги, й секторами, зацікавленими в сприянні законному контенту в електронних комунікаційних мережах та послугах. Таке співробітництво також може включати координацію інформації цікавої суспільству, яка повинна надаватись у відповідності зі Статтею 21 (4) і другим підпунктом Статті 20 (1).";

24) Стаття 34(1) замінюється наступним:

"1. Держави-члени забезпечують, щоб прозорі, недискримінаційні, прості і недорогі позасудові процедури були доступні для врегулювання невирішених спорів між споживачами та підприємствами, що надають електронні комунікаційні мережі та/або послуги, що випливають з цієї Директиви та стосуються контрактних умов та/або виконання контрактів, щодо надання цих мереж та/або послуг. Держави-члени вживають заходів для забезпечення того, щоб такі процедури надавали можливість справедливого та вчасного вирішення спорів, і могли, де це виправдано, ухвалювати систему відшкодування і/або компенсації. Такі процедури дозволять, щоб спори були вирішені справедливо та не лишали споживачів законного захисту передбаченого національним законодавством. Держави-члени можуть поширювати ці обов’язки для охоплення спорів, які зачіпають інших кінцевих користувачів.";

25) Стаття 35 замінюється наступним:

"Стаття 35

Адаптування додатків

Заходи, розроблені, щоб виправити несуттєві елементи цієї Директиви й необхідні, щоб адаптувати Додатки I, II, III, і VI до технологічного розвитку або змін у ринковому попиті, повинні бути прийняті Комісією відповідно до правової процедури з ретельним вивченням, згаданої у Статті 37 (2).";