Формування і використання виробничого потенціалу регіону в умовах ринкових перетворень (стр. 11 )

Як підтверджує аналіз, певні здобутки економічного розвитку області тісно пов’язані з використанням інвестицій. Відомо, що інвестиції в основний капітал в кінцевому результаті забезпечують поліпшення структури виробничого потенціалу, приріст матеріальних активів, збільшення виробничих фондів, амортизація яких, у свою чергу, є джерелом подальшого розвитку виробництва. Що ж стосується інвестування оборотного капіталу, то воно необхідне для відтворювальних процесів у виробництві, сприяє його розширенню та збільшенню доходів. У 2006 р. сума інвестицій в основний капітал склала 2018,5 млн. грн,, або зросла проти 20001 р. у 3,9 рази (табл.3.5.)

Таблиця 3.5.

Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності Закарпатської області (у фактичних цінах; млн. грн)

	2001	2003	2004	2005	2006	2006 р. в % до 2001 р.
Всього	519,2	1021,1	1113,2	1114,6	2018,5	3,9 рази
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	10,2	10,4	12,7	23,2	27,9	2,7 рази
Промисловість	168,9	299,0	257,3	295,7	573,5	3.4
Будівництво	7,0	58,6	36,6	33,8	134,0	19,1
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку	21,9	33,6	45,6	77,0	338,5	10,9
Діяльність транспорту та зв’язку	179,8	406,3	440,1	280,0	270,8	1,5
Операції з нерухомим майном, оренда інжиніринг та надання послуг підприємцям	101,3	114,6	131,9	215,1	547,8	5.4
Інші види діяльності	30,1	98,6	189,0	189,8	226,0	7,5 рази

Характерно, що за видами економічної діяльності в аналізований період значний приріст інвестицій відмічено в будівництві - 19,1 рази та у сфері послуг: торгівля, ремонт автомобілів та предметів особистого вжитку – 10,9 рази, операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – в 5,4 рази.

Порівняльна структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у Закарпатській області за 2001 – 2006 рр. наведена на рис.3.3.

За аналізований період, незважаючи на зростання у 1,5 рази суми інвестицій у розвиток транспорту та зв’язку, питома частка капіталовкладень знижена на 20,4 пункти. В основні види економічної діяльності – промисловість та сільське господарство, мисливство та лісове господарство, в яких сума інвестицій зросла

Рис. 3.3. Структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у

2001 та 2006 рр. (%).

відповідно в 3,4 та в 2,7 рази, питома частка інвестицій знизилася відповідно на 4.3 та 0,6 пункти. Поряд з тим у 2006 р. зросла питома частка інвестицій в суто обслуговуючі види економічної діяльності: в торгівлі, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів широкого вжитку – в 2,8 рази, а в здійснення операцій з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – в 1,4 рази. Останнє засвідчує тенденцію задоволення соціальних потреб та розширення побутових послуг населенню, зокрема підприємцям, адже в структурі інвестицій їх питома частка за названими двома видами економічної діяльності складає 38,9 %. Суттєво збільшилася у 2006 р. сума інвестиційних вкладень у будівництво – приріст становив 137,0 млн. грн. або 5,3 пункти.

Тенденція зростання інвестиційних капіталовкладень мала місце і в січні-вересні 2007 р. - підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 1743,8 млн. грн. капітальних інвестицій, з яких 88,1 % становили інвестиції в основний капітал (1535,8 млн. грн., що на 3,5 % більше, ніж за січень-вересень попереднього року).

За технологічною структурою інвестицій в основний капітал в аналізованому році більше половини становили витрати на будівельно-монтажні роботи, що на 3,0 відс. більше відповідного періоду минулого року. За видами економічної діяльності майже чверть (або 356,5 млн. грн.) спрямовано на розвиток промислових вироб-ництв. У 2,5 рази зросли обсяги інвестицій в основний капітал підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, у 1,5 – виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Водночас суттєво скоротились їх темпи на підприємствах легкої промисловості., целюлозно-паперового виробництва, видавничої діяльності та машинобудування.

Обсяг інвестицій в основний капітал у розрахунку на особу за девять місяців 2007 р. становить 1236,8 грн., що майже на чверть більше відповідного періоду минулого року [134,с.24].

Закарпатська область є надзвичайно перспективним регіоном з точки зору інвестиційної привабливості капіталовкладень у розвиток виробничого потенціалу галузей промисловості та туристично-рекреаційного комплексу. Адже, область вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни, має високий природно-рекреаційний і курортний потенціали, унікальна природна екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Проте, поряд з унікальним географічним положенням і природно-ресурсним потенціалом, сприятливими кліматичними умовами для відпочинку та занять гірськолижним туризмом взимку, наявністю родовищ мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями сприятливими умовами для потенційних інвесторів виступають також: наявність відносно дешевої кваліфікованої робочої сили; соціальна і політична стабільність, відсутність міжконфесійних та міжетнічних конфліктів; існуюча інфраструктура, а саме; щільна мережа транспортних шляхів (автомобільне, залізничне та повітряне сполучення), функціонування 17 прикордонних переходів, швидкий розвиток телекомунікацій. банківської системи та туристичної сфери.

Стан інвестиційних процесів у Закарпатській області в останні роки відзначається їх активізацією, що характеризує ефективність використання інвестиційної привабливості таа конкурентних переваг регіону, а також відповідає загальній тенденції стабілізації економіки і формуванню передумов економічного зростання. Для прикладу, динаміка інвестицій характеризується різким підвищенням (рис. 3.4.).

Причому, темпи збільшення інвестиції в основний капітал значно випереджають темпи економічного зростання.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке

В умовах переходу до сталого розвитку зростає роль і значення видів економічної діяльності рекреаційно-туристичного комплексу. Першочерговим прак-тичним кроком до популяризації туризму має бути створення позитивного іміджу Закарпаття на туристичному ринку шляхом налагодження потужної реклами внутрішнього туристичного продукту.

У секціях С – добувна промисловість та D – переробна промисловість відбува-ються структурні зрушення на користь видів економічної діяльності, які базуються на власних природних та мінерально-сировинних ресурсів. Важливу роль у цьому відіграють створення спеціального режиму інвестування на території пріоритетного розвитку області та реалізація інвестиційних проектів у СЕЗ „Закарпаття”, які необхідно використати в повній мірі на період їх діяльності.

Важливим фактором нарощування енергетичних потужностей складових енергетичного потенціалу може стати подальший розвиток альтернативної енерге-тики, зокрема, розвиток нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро - і теплоенергетики. Відновлювана енергетика з кожним роком набирає дедалі більшого розповсюдження в світі. Частка інвестицій в неї вже досягла 25 % усіх світових інвестицій у енергетичний сектор. В таких країнах Європи як Австрія частка використання нетрадиційної енергетики становить 22 %, в Швеції - 45, в Норвегії – 25 % [175,с.8]. Що ж до України, то частка використання нетрадиційної енергетики поки що становить 0,7 %, а річне споживання умовного палива при цьому в 2,5 рази перевищує середньоєвропейський показник і становить 207,7 млн. т.(2006 р.).

На думку вчених, найбільш перспективними напрямами альтернативної енергетики є впровадження когенераційних технологій, які дають змогу одночасно виробляти і тепло, і електроенергію. Наступним напрямком є біоенергетика. За підрахунками спеціалістів, енергетичний потенціал біомаси в Україні становить близько 23 млн т. ум. палива на рік. Важливим є і виробництво синтетичного газу, яке може досягти 1 млрд. м.³ з подальшим його збільшенням в наступні роки. Виготовлення синтетичного газу з допомогою установок газифікації вуглецемісної сировини з відходів деревообробки, відходів рослинного походження, торфу, бурого вугілля надасть можливість частково відмовитися від використання природного газу для опалення в соціальній сфері та комунальному господарстві. В Україні вже введено в дію 40 установок з виробництва синтетичного газу.

Одним з пріоритетних завдань забезпечення енергетичної безпеки країни є розвиток виробництва біопалива (біодизельне паливо, сумішеві бензини). Програмою розвитку виробництва дизельного біопалива передбачено будівництво 23 біопаливних заводів, робота яких дасть змогу зменшити імпорт нафти до 1,88 млн т. Новим джерелом органічного палива є і використання шахтного метану. Вугільні поклади України мають близько 3 трл м³ зазначеного газу. За умови застосування сучасних та перспективних технологій, а також залучення відповідних інвестицій утилізація шахтного метану в Україні дасть змогу отримати додатково енергоносіїв в обсязі 5 млн т. ум. палива на рік [175,с.8].