Охорона праці на підприємствах переробних та харчових виробництв (стр. 13 )

На технологічній лінії, що складається з декількох послідовно встановлених і одночасно працюючих конвеєрів або з конвеєрів у сполученні з іншими машинами (наприклад, з машинами для пакування товарів), приводи конвеєрів і всіх машин повинні бути зблоковані так, щоб на випадок раптової зупинки будь-якої машини або конвеєра попередні машини або конвеєри автоматично вимикались, а подальші могли працювати до повного сходження з них вантажу, що транспортується. З місць обслуговування повинна бути передбачена можливість вимикання кожного конвеєра. При експлуатації лінії обробки товарів на випадок аварійного вимикання однієї з машин перемикають апаратуру управління у режим “Наладка” і вмикають у разі необхідності всі наступні (від місця аварії) по ходу технологічного потоку машини для доробки залишеного у них продукту. Пульти і пости управління, умонтовані у корпус машини, повинні розміщуватись на відстані 1,0 ... 1,2м від постійного робочого місця або біля головної частини машини при багатомісцевому її обслуговуванні. Органи ручного управління (кнопки, рукоятки) повинні знаходитись на висоті від підлоги 0,7 ... 1,1м - при роботі сидячи; 0,9 ... 1,3м - при роботі стоячи. Всі машини лінії і шафа управління повинні бути заземлені. Лінії встановлюють у спеціалізованих цехах. При установці ліній на перекриттях необхідно мати дозвіл відповідних проектних організацій. Приміщення, у якому встановлюється лінія, повинне мати природне освітлення. У цьому приміщенні для проведення санітарної обробки машин необхідно мати водопровід і каналізаційні стоки. Відстань між технологічними лініями, що стоять паралельно, повинна бути не менше 1,8м. У разі необхідності проїзду між лініями електронавантажувачів і електровізків ця відстань збільшується до 2,5м. Відстань від технологічного устаткування до стін повинна бути не менше 1,4м.

Розфасувально-пакувальне устаткування не повинне створювати у повітрі робочої зони концентрацію більше: 17,2 г/м3 - цукру; 10,3 г/м3 - борошна.

Монтаж і наладку ліній здійснюють ремонтно-монтажні організації. Наладку електроапаратів і механізмів доручають тільки особам, що пройшли спеціальну підготовку і мають відповідне кваліфікаційне посвідчення. До роботи на машинах лінії допускаються особи, ознайомлені з її улаштуванням, принципом дії і проінструктовані з техніки безпеки. Особи, призначені відповідальними за експлуатацію ліній, не мають права залишати без нагляду ввімкнуту електроапаратуру, зобов’язані записувати у журнал, складений за затвердженою формою, прийом і здачу зміни.

При експлуатації ліній необхідно дотримуватись деяких загальних правил. Перед вмиканням машин необхідно перевірити їх готовність до роботи і відсутність сторонніх предметів усередині і ззовні ліній. Пуск устаткування здійснюють після прийняття обслуговуючим персоналом запобіжного сигналу (наприклад, “Пуск”, “Руки”, “Ввімкнуто”). Роботу ліній з продуктом можна починати тільки після випробування на холостому ходу. Під час роботи забороняється здійснювати будь-які ремонтні роботи, знімати кожухи і огорожі, проштовхувати продукт руками. Обладнання ліній повинне триматись у чистоті. Всі види ремонтів ліній повинні проводитись ремонтно-монтажними комбінатами.

3.9.3 Основи безпечної експлуатації деяких поточно-механізованих ліній

Для механізації процесів переробки, розфасування і пакування картоплі у бавовняні сітки використовуються лінії, наприклад вітчизняний аналог ЛФК-1000. Ця лінія складається з контейнероперекидача КУП-1000, машини для переробки картоплі МПК-2В, транспортера - живильника ЛРЛ, вагів напівавтоматичних ДОФ-5, машини для пакування овочів і фруктів МУ, шаф управління.

Певну небезпеку при експлуатації лінії створюють електро-обладнання машин, контейнероперекидач, транспортери, механізми пакування.

З метою виключення небезпеки ураження людей електричним струмом передбачається заземлення всіх машин через заземлюючу жилу кабелів живлення. Захист машин забезпечується автоматичним вимикачем, реле блокування фаз і запобігачами, які разом з магнітним пускачем розміщено у шафі управління лінією. На зовнішній панелі шафи є сигнальний пристрій для контролю напруги, тумблер перемикання режиму роботи. Ваговий пристрій ДОФ-5 має свою шафу управління, що живиться від шафи управління лінії. При роботі ліній у зблокованому режимі першою вмикається перебиральна машина, потім живильник контейнероперекидача і інші машини. Електродвигуни транспортера-живильника ЛРЛ, а також електродвигун зшивної машини вмикаються від вагового пристрою. При зупинці перебиральної машини вимикається живильник контейнероперекидача, інші машини продовжують роботу.

У клітку контейнероперекидача контейнер з картоплею встанов-люється електронавантажувачем. У зоні роботи електронавантажувача забороняється знаходження сторонніх осіб. Не допускається загромадження контейнерами і тарою проїздів і проходів біля лінії.

При роботі ліній транспортери і роликовий стіл не створюють реальної небезпеки виробничого травматизму для кваліфікованого обслуговуючого персоналу при дотриманні вимог заводської інструкції. Робоча зона оператора, що обслуговує машину МУ, ізольована від робочого механізму (ножів, пуансонів, матриць та ін.). Не допускається втручання оператора у роботу цього механізму. Надівати сітку на розтруб можна тільки після вимикання поперечного транспортера і машини МУ. Такий же як розглянутий для ЛФК-1000 принцип роботи мають поточно-механізовані лінії для розфасування фруктів і овочів. Заходи безпеки при експлуатації всіх цих ліній однакові.

Для нарізання, зважування гастрономічних товарів і упакування їх під вакуумом у синтетичну плівку застосовують лінії, наприклад вітчизняний аналог ЛУВГ-350. Ця лінія складається з машини МРГУ-370М для нарізання гастрономічних продуктів з порцюючим транспортером, виробничого стола, настільних циферблатних вагів і машини МУВГ-350 для пакування продуктів під вакуумом. Заходи безпеки при експлуатації машин для нарізання гастрономічних продуктів розглянуто раніше.

Машина МУВГ-350 призначена для одночасного приготування пакетів з рулонного матеріалу, що термозварюється, і пакування під вакуумом зважених порцій продуктів. Машина приводиться у дію за допомогою кнопки “Пуск” або педалі 2 КП.

Для контролю за роботою машини і регулювання робочого процесу використовуються вакуумметр. Щоб уникнути ураження електричним струмом, одержання опіків і механічних травм, операторові не можна втручатись у технологічний процес під час роботи машини.

3.10 Вимоги безпеки до виконання окремих видів небезпечних робіт

3.10.1 Заходи безпеки при експертизі небезпечних речовин і вантажів

Перед проведенням експертизи небезпечних речовин необхідно ознайомитися із супровідними документами, у яких повинний бути зазначений клас їх небезпеки щодо хімічних властивостей.

Небезпечні речовини щодо хімічних властивостей підрозділяються на наступні класи:

Клас 1 – вибухові речовини, здатні вибухати, а також пристрої, що містять вибухові речовини і засоби вибухання, які призначені для створення піротехнічного ефекту;

Клас 2 – гази стиснені, зріджені і розчинені під тиском, загальна небезпечна властивість яких – швидке підвищення тиску при збільшенні температури, що може викликати ушкодження посудин і призвести до вибуху упакування з газом;

Клас 3 – легкозаймисті рідини, суміші рідин, а також рідини, що містять тверді речовини у вигляді розчину або суспензії, які виділяють легкозаймисті пари (температура спалаху в закритому тиглі 610С і нижче). Основна небезпека цих речовин – здатність виділяти пари, що займаються при короткочасній дії джерела запалювання (відкритого вогню, іскри, електричного розряду), і створювати з повітрям вибухонебезпечні суміші. Пари цих рідин можуть наркотично діяти на організм людини. Більшість рідин і їхніх пар являються високотоксичними;

Клас 4 – легкозаймисті тверді речовини, самозаймисті речовини і речовини, що виділяють займисті гази при взаємодії з водою, які здатні легко загорятися від зовнішніх джерел запалювання або нагрівання, при взаємодії з водою або вологою повітря, від спонтанних хімічних реакцій;

Клас 5 – речовини, що викликають процеси окислювання, і органічні пероксиди. Речовини цього класу виділяють кисень і викликають тим самим самозаймання горючих речовин, сприяють їхньому горінню, збільшують інтенсивність пожежі або утворюють з іншими речовинами вибухонебезпечні суміші;

Клас 6 – отруйні та інфекційні речовини, здатні викликати отруєння або захворювання при проникненні в організм, контакті зі шкірою або при вдиханні;

Клас 7 - радіоактивні речовини з питомою активністю більше 0,002мкКі/год, основна небезпека яких – здатність опромінювати як живі тканини, організми, так і матеріали;

Клас 8 – їдкі і (або) корозійні матеріали, основна небезпека яких – здатність ушкоджувати живі тканини і діяти руйнівно на різні матеріали;

Клас 9 – інші небезпечні речовини, що не відносяться до класів 1-8.

Робота з зазначеними речовинами здійснюється за нарядами-допусками відповідно до затверджених інструкцій і технологічних схем, які передбачають виконання вимог виробничої санітарії, пожежо - і вибухобезпеки. При цьому використовуються засоби індивідуального захисту: захисні окуляри (ГОСТ 12; респіратори або протигази (ГОСТ 12.4.041-89); рукавиці гумові (ГОСТ 12.4.010-75); костюми або комбінезони бавовняні (ГОСТ 12.4.099-80, ГОСТ 12.4.100-80), захисні каски (ГОСТ 12.4.087-84).

Передбачаються наступні вимоги до стану небезпечних вантажів:

небезпечні вантажі всіх класів подаються в тарі та упаковці, що відповідають діючим стандартам і технічним умовам на дану продукцію (тара повинна бути міцною, справною і виключати витікання або розсип вантажу);

небезпечні вантажі, що виділяють легкозаймисті, отруйні, їдкі, корозійнонебезпечні гази або пари, вантажі, що стають вибуховими при висиханні або можуть небезпечно взаємодіяти з повітрям і вологою, а також вантажі, здатні викликати окислювальні процеси, повинні бути упаковані герметично;

небезпечні вантажі в скляній тарі повинні бути упаковані в міцні ящики (дерев'яні, полімерні, металеві) із заповненням вільного простору негорючими матеріалами, що поглинають рідину.

небезпечні вантажі в металевих або полімерних банках, бідонах і каністрах повинні бути додатково упаковані в дерев'яні ящики або обрешетуванні;

на вантажних місцях з небезпечними вантажами повинне бути нанесене транспортне маркування;

на кожне вантажне місце повинна бути нанесене маркування, що характеризує вид і ступінь небезпеки вантажу і включає: знаки небезпеки, назву вантажу, класифікаційні шифр, номер ООН.

Ознаками можливих аварійних ситуацій при експертизі небезпечних речовин можуть бути: порушення цілісності упаковки небезпечного вантажу; порушення герметичності тари небезпечних вантажів, здатних виділяти легкозаймисті, отруйні, їдкі, корозійнонебезпечні гази або пари; пролиття шкідливих і небезпечних речовин; підвищення температури зовнішнього середовища до такого значення, при якому створюється небезпека вибуху посудин з газами (стиснутими, зрідженими або розчиненими); створення умов, у яких можливий вибух самих вибухових речовин.

Приміщення лабораторії для експертизи небезпечних речовин має бути ізольовано від адміністративної будівлі глухою негорючою перегородкою. Це приміщення обладнається витяжними шафами з верхніми і нижніми відсосами і бортиками, що запобігають стіканню рідин на підлогу. Крім загальнообмінної припливно-витяжної і місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання (кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря при відкритих стулках витяжних шаф і працюючої вентиляції повинна бути не менше 0,5 м/с, а при роботі з їдкими, отруйними, неприємно пахнучими речовинами – не менше 1,0 м/с. У витяжних лабораторних шафах електричне освітлення повинне бути у вибухозахищеному виконанні, вимикачі розміщають за їх межами. Електроустаткування лабораторій повинне відповідати класу приміщень П – IIа (класифікація наведена у розділі ІV «Пожежна безпека в галузі»). Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих приміщеннях із припливно-витяжною вентиляцією. При роботі з ними необхідно керуватися "Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском". Муфельні і тигельні печі, електроплитки, електричні лазні, електросушильні печі та інше устаткування необхідно встановлювати на столах, що обшиті металевими листами з негорючою прокладкою. Низькокиплячи речовини (ефір, ацетон та ін.), якщо об’єм їх перевищує 1л, повинні зберігатися в спеціальному приміщенні. Легкозаймисті і горючі рідини можуть зберігатися в лабораторному приміщенні, але тільки в товстостінному скляному посуді з притертими пробками, за умови розміщення її в спеціальному металевому ящику з кришкою, що щільно закривається. Вимоги до зберігання інших речовин (вибухових, наркотичних та ін.), що пред'являються на експертизу, визначаються відповідними інструкціями.

При проведенні митного огляду вантажів необхідно виконувати правила: не нюхати та не куштувати речовини, що знаходяться під підозрою як наркотики або хімікати, не розливати легкозаймисті рідини, не торкатися виявлених вибухових пристроїв, не знаходитися в небезпечній зоні вантажо-розвантажувальних робіт (під стрілою та піднятим вантажем), не стояти поруч зі штабелем, у якому вантаж незакріплено.

Виконання огляду цистерн, баків та інших ємкостей з-під небезпечних вантажів дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу та оформлення наряду-допуску. Перед оглядом ємкості повинні бути очищені та продегазовані (продути стисненим повітрям).

При проливанні шкідливих та небезпечних речовин (етилованого бензину, антифризу, гальмівних рідин, нафти та ін.) необхідно засипати їх піском або тирсою, а потім зібрати суміші у металеві ящики с кришками.

3.10.2 Вимоги безпеки до виконання робіт на висоті

Роботи на висоті 1,5м і більше повинні здійснюватися за допомогою помістів, сходів. При роботі на приставних сходах на висоті більше 1,3м слід застосовувати запобіжний пояс, прикріплений до конструкції споруди або до сходів (за умови кріплення їх до зазначеної конструкції). Роботи на висоті більше 3м без риштовання виконуються за нарядом-допуском. Усі роботи, при виконанні яких основним засобом запобігання падінню працівника з висоти є запобіжний пояс, вважаються верхолазними роботами. Провадження робіт на висоті, а також робіт щодо підйому і переміщенню устаткування та інших важких вантажів повинно здійснюватися під безпосереднім спостереженням працівника, що несе відповідальність за правильний вибір способу і прийомів роботи та дотримання мір безпеки. Робітники, що виконують зовнішні роботи на висоті, забезпечуються запобіжними поясами, запобіжними канатами і касками. Необхідно застосовувати запобіжні пояси, що відповідають технічним вимогам ГОСТ12.4.089-86. Вони повинні випробуватися кожні шість місяців на статичне навантаження масою 400кг протягом 5 хв., про що повинен бути зроблений запис у місці нанесення маркування. Місця закріплення запобіжних поясів повинні бути заздалегідь вказані робітникам. Улаштування та експлуатація механізмів і пристосувань для роботи на висоті (колиски, лебідки, троси та ін.) повинні відповідати вимогам безпеки. Перед початком робіт необхідно провести ретельний огляд підйомних механізмів, гальмових пристроїв і запобіжних пристосувань, а також перевірити правильність і надійність стропування.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 4

3.1 Загальні вимоги безпеки до розміщення і влаштування будівель, споруд та приміщень

1. Якими є вимоги до розміщення торгівельних підприємств?

2. Якими є вимоги до планування, забудови, благоустрою території торгі-вельного підприємства?

3. Якими є вимоги до влаштування будівель торгівельних підприємств?

4. Якими є вимоги до влаштування торгівельних залів, виробничих і складських приміщень?

5. Якою є класифікація приміщень за факторами виробничого сере-довища, які з них є на підприємствах торгівлі?

3.2 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання

1. У яких міждержавних і державних стандартах наведено вимоги без-пеки до виробничого обладнання?

2. Якими пристосуваннями та засобами має бути постачено різне облад-нання для захисту людей від небезпечних факторів?

3. Як взагалі забезпечується безпека на робочих місцях при обслу-говуванні устаткування?

4. Якими організаційними заходами забезпечується необхідний рівень безпеки виробничого обладнання?

3.3 Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів

1. Якими є загальні вимоги безпеки при виконанні технологічних процесів?

2. Як забезпечується безпека технологічних процесів у торгівлі при використанні немеханічного устаткування, інвентарю та інструментів?

3. Якими є заходи безпеки при ручній обробці товарів і продукції?

3.4 Забезпечення електробезпеки

3.4.1 Технічні та організаційні основи електробезпеки

1. За якими умовами виконуються захисне заземлення або занулення електроустановок?

2. Як конструктивно виконується захисне заземлення електричних машин, механізмів, апаратів?

3. Якими є особливості контурного і виносного заземлюючих пристроїв?

4. Як конструктивно виконується занулення електричних машин, меха-нізмів, апаратів?

5. Яким має бути відповідно до діючих правил опір ізоляції стру-моведучих частин?

6. Якими є вимоги до електромереж для живлення персональних ЕОМ, переферійних пристроїв та обладнання для їх обслуговування, ремонту і налагодження?

7. Яку небезпеку створює статична електрика і яким має бути захист від неї?

8. Яким є захист будівель та споруд від атмосферної електрики?

9. Якими є електрозахисні засоби для захисту людей, працюючих з електроустановками, від ураження електричним струмом?

10. Якими є правила застосування і випробування електрозахисних засо-бів для захисту людей, що працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом?

3.4.2 Надання першої допомоги потерпілому від дії електричного струму

1. Як забезпечується припинення дії на потерпілого електричного струму?

2. Якими є заходи щодо надання допомоги потерпілому від дії електричного струму?

3.5 Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування та електрифікованого підлогового транспорту

3.5.1 Вимоги техніки безпеки до вантажо-розвантажувальних робіт

1. Якими є вимоги до організації вантажо-розвантажувальних робіт на підприємстві?

2. Якими є вимоги до укладання на майданчиках та штабелювання вантажів?

3. Які пристосування використовують для забезпечення безпеки і полегшення вантажо-розвантажувальних робіт при постачанні вантажів на склади транспортними засобами?

3.5.2 Вимоги до безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання і тари

1. Якими є загальні вимоги до утримання та технічного обслуговування вантажопідіймальних машин?

2. Якою є сутність технічного опосвідчення вантажопідіймальних ма-шин, знімних вантажозахоплювальних пристосувань та тари?

3. Які пристрої та пристосування забезпечують безпечність ліфтів?

4. Якою є сутність технічного опосвідчення ліфтів?

5. Якими є вимоги до утримання та технічного обслуговування ліфтів?

6. Якими є вимоги до влаштування та експлуатації підйомників?

7. Якими є вимоги до будови та експлуатації кранів, електроталів, лі-бідок?

3.5.3 Заходи безпеки при експлуатації внутрішньовиробничих транспортних засобів

1. Якими є вимоги до управління самохідними внутрішньовиробничими засобами транспорту?

2. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації самохідних навантажувачів з механічною системою підйому вантажу?

3. Якою має бути ширина проїздів між штабелями вантажів?

4. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації вантажних візочків?

5. Якими є вимоги безпеки до конструкції, розміщення та експлуатації конвеєрів?

6. Якими є вимоги безпеки до конструкції рольгангів?

7. Якими є вимоги безпеки до спусків і похилих площин для транс-портування вантажів під дією сили тяження?

8. Як забезпечується у сфері торгівлі безпечність механізованого цикла товароруху з використанням піддонів і тари-устаткування?

3.6 Техніка безпеки при експлуатації обладнання для обробки продуктів та обслуговування торгівельних процесів

3.6.1 Загальні вимоги техніки безпеки до обладнання для обробки продуктів

1. Якими є загальні вимоги до безпечної експлуатації електро-механічного обладнання?

2. Якими є загальні вимоги до безпечної експлуатації електро-нагрівальних апаратів?

3.6.2 Заходи безпечної експлуатації окремих видів електромеханічного устаткування для обробки продуктів

1. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації машин для нарізання гастрономічних продуктів?

2. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації хліборізок?

3. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації машин для різання заморожених продуктів, сортових розрубів та птахів?

4. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації м’ясорубок с індивідуальним приводом?

5. Якими є вимоги безпеки до експлуатації змінних робочих механізмів для подрібнення харчової сировини з використанням універсальних приводів?

6. Якими є загальні вимоги безпеки до конструкції та експлуатації машин для перемішування і збивання продуктів?

7. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації тісто-розкочувальних машин?

3.6.3 Забезпечення безпечної експлуатації окремих видів електронаг-рівального обладнання

1. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації електричних харчоварильних котлів?

2. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації електричних пароварильних апаратів?

3. Якою є автоматика, що забезпечує безпеку роботи електричних кіп’ятильників?

4. Які пристосування та прилади забезпечують безпечну роботу експрес-кавоварок?

5. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації посудомийних машин?

6. Які пристосування та прилади забезпечують безпечну роботу електричних сковород з безпосереднім обігрівом?

7. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації жарових автоматів?

8. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації надви-сокочастотних печей?

9. Якими є вимоги безпеки до конструкції та експлуатації електричних плит з відкритою жаровою поверхнею?

3.6.4 Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслуговування торгівельних процесів

1. Якими є загальні вимоги до розміщення, підключення до елек-тромережі та експлуатації машин і апаратів для обслуговування торгівельних процесів?

2. Якими є вимоги до розміщення у приміщенні та влаштування робочих місць з відеотерміналами і персональними ЕОМ?

3. Якими є вимоги до організації робочого місця, де передбачається використання ЕОМ для управління технологічним устаткуванням?

4. Якими є загальні вимоги до утримання, технічного обслуговування та обліку обладнання, що призначене для обслуговування торгівельних процесів?

3.7 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском

3.7.1 Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під тиском

1. Якими є найбільш часті причини аварій та вибухів при експлуатації посудин, що працюють під тиском?

2. На які об’єкти розповсюджуються «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском»?

3. Яким є порядок реєстрації, технічного опосвідчення та видачи дозвілу на введення в експлуатацію посудин, що працюють під тиском?

4. Якими є організаційні заходи щодо забезпечення справного стану та безпечної роботи посудин, що працюють під тиском?

5. Якими приладами, запобіжними пристроями, арматурою мають бути обладнані посудини, що працюють під тиском, для запобігання аваріям?

3.7.2 Додаткові вимоги до балонів, цистерн і бочок для газів

1. Якими пристосуваннями мають бути постачені балони для газів?

2. Якими є порядок опосвідчення балонів, що знаходяться у експ-луатації?

3. Якими є порядок експлуатації, транспортування та зберігання балонів з газами?

4. Якими пристосуваннями мають бути постачені цистерни для пере-везення зріджених газів?

5. Як використовуються колір і написи для розрізнювання балонів, цистерн та бочок з різними газами?

3.7.3 Вимоги безпеки до будови та експлуатації автосатураторів

1. Якими факторами зумовлена небезпека працюючої сатураторної установки?

2. Які прилади та пристосування забезпечують безпечну експлуатацію сатураторної установки?

3. Якими є правила безпечної експлуатації сатураторної установки?

3.8 Техніка безпеки при експлуатації холодильного обладнання

3.8.1 Загальні положення щодо безпечної експлуатації холодильних уста-новок

1. Якими є організаційні заходи щодо забезпечення безпечної експ-луатації холодильних установок?

2. Яким є порядок технічного опосвідчення апаратів (посудин) холо-дильних установок?

3. Яким є порядок технічного обслуговування холодильних установок?

3.8.2 Техніка безпеки при експлуатації холодильних установок

1. Які арматура, контрольно-вимірювальні прилади та засоби авто-матичного захисту використовуються для запобігання аваріям у аміачних та хладонових холодильних установках?

2. Як забезпечується випуск парового аміаку або хладону з комп-ресорної системи у атмосферу через запобіжні клапани при перевищенні їх робочого тиску?

3. Якими є методи виявлення мікровитоків холодоагентів і мастил з холодильних установок?

4. Якими засобами індивідуального захисту має бути забезпечений обслуговуючий персонал аміачних та хладонових холодильних установок?

3.8.3 Розміщення холодильних установок і вимоги до приміщення для них

1. Якими є вимоги до розміщення машинних, апаратних, кон-денсаторних відділень та холодильних камер аміачних холодильних установок стосовно інших приміщень будівель?

2. Якими є вимоги до влаштування машинних відділень аміачних холодильних установок та розміщення у них обладнання?

3. Якими є особливі вимоги до електрообладнання у машинному, апаратному і конденсаторному відділеннях аміачної холодильної установки?

4. Якими є вимоги до влаштування машинних відділень хладонових холодильних установок та розміщення у них обладнання?

5. Якими є правила розміщення хладонових установок при їх невеликій холодопродуктивності?

6. Якими є вимоги до пристрою і продуктивності вентиляції у машинних відділеннях аміачних та хладонових холодильних установок?

7. Якими є вимоги до облаштування холодильних камер?

3.8.4 Загальні заходи безпеки при експлуатації торгівельного холодильного обладнання

1. Якими є організаційні заходи щодо забезпечення безпечної експлу-атації торгівельного холодильного обладнання?

2. Якими є вимоги до розміщення в приміщеннях холодильних шаф, прилавків, вітрин, збірно-щитових камер?

3. Якими є особливості безпечної експлуатації торгівельного холо-дильного обладнання з невбудованим в ньому агрегатом?

3.9 Техніка безпеки при експлуатації торгівельних автоматів і поточно-механізованих ліній обробки товарів

3.9.1 Вимоги техніки безпеки до конструкції і експлуатації торгівельних автоматів

1. Якими є вимоги до розміщення торгівельних автоматів у примі-щеннях та живлення їх електроенергією?

2. Якими є організаційні та технічні рішення щодо забезпечення безпечної експлуатації торгівельних автоматів?