Охорона праці на підприємствах переробних та харчових виробництв (стр. 17 )

Вибір типу та необхідна кількість вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств визначаються відповідно до типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004р. № 000.

Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об’єкта є: рівень його пожежної небезпеки; клас пожежі горючих речовин та матеріалів, наявних у ньому; категорія приміщення за вибухопожежною або пожежною небезпекою; площа його. Так, наприклад, у виробничих і складських будівлях, приміщеннях промислових підприємств при розміщенні в них виробництв категорій А, Б, В (з наявністю горючих газів і рідин), площі більше 250 – до 500м2 необхідно використовувати один з варіантів установки вогнегасників: 8 порошкових вогнегасників з зарядом вогнегасної речовини 5 або 6кг (ВП-5 або ВП-6); 6 таких вогнегасників з зарядом 8 або 9кг (ВП-8 або ВП-9); 4 вогнегасника з зарядом 12кг (ВП-12). Слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3кг і більше (ВВК-3,5, ВВК-5) на 20м2 площі підлоги електрощитових, комор, офісних приміщень з ПЕОМ, вентиляційних камер та інших технічних приміщень. Приміщення, у яких розміщені ПЕОМ, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку: один вогнегасник ВВК-1,4 чи ВВК-2 або один ВВПА-400 на три ПЕОМ, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення. Громадські та адміністративно-побутові будівлі на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водопінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5кг і більше (ВП-5, ВВП-6, ВВ-5).

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати: 15м – для приміщень категорій А, Б, В, (горючі гази та рідини); 20м – для приміщень категорій В, Г.

На території торгівельних підприємств первинні засоби пожежогасіння (шанцевий інструмент, відра, вогнегасники) групують на спеціальних щитах. Щити розташовують так, щоб кожний з них обслуговував групу споруд у радіусі не більше 100м, сховища з вогненебезпечними матеріалами - на відстані 50м. Територію підприємства забезпечують пожежними щитами з розрахунку I щит на площу до 5000м2. Засоби пожежогасіння фарбують у червоний колір, а написи на них та поверхня щита повинні бути білими.

Для показу місцезнаходження пожежної техніки та вогнегасних засобів використовуються вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76, які розміщують на видних місцях на висоті 2...2,5 м.

Пожежний зв'язок і сигналізація. Успішна боротьба з пожежами можлива при наявності пожежної сигналізації та надійного зв'язку підприємств із пожежними частинами. В даний час широко використовується радіозв'язок, а також телефонний, радіотелефонний та інший зв'язок.

Надійне та швидке повідомлення про пожежі на різних об'єктах забезпечує електрична пожежна сигналізація, що складається з пожежних сповіщувачів ручної та автоматичної дії, приймально-контрольного приладу та спеціальної електричної мережі. Автоматичні пожежні сповіщувачі застосовуються на небезпечних у пожежному відношенні об'єктах, у тому числі на підприємствах торгівлі та харчування, базах та складах. За принципом дії сповіщувачі поділяються на теплові, полум'яні, димові, газові і комбіновані. Вибір автоматичних пожежних сповіщувачів залежно від призначення приміщень регламентований ДБН В. 2.5-13-98*.

Теплові сповіщувачі спрацьовують під впливом теплоти (конвективної або променистої), яка виходить від осередка пожежі. Теплові сповіщувачи використовуються в установках охоронної та охоронно-пожежної сигналізації. У теплових магнітних сповіщувачах у нормальних умовах герметичні контакти під дією постійного магніту замкнені. При підвищенні температури магнітний потік слабне і контакти розмикаються.

Пожежні сповіщувачі полум'яні реагують на електромагнітне випромінювання полум'я.

Димові сповіщувачі служать для подачі сигналу про пожежну небезпеку з появою диму в закритих приміщеннях. Наявність диму реєструється ослабленням потоку внаслідок зменшення прозорості навколишнього середовища та інтенсивності відбитого (розсіяного) частками диму світлового потоку.

Газові сповіщувачі реагують на появу в приміщенні газоподібних продуктів горіння. Відстань від складованих матеріалів і обладнання до автоматичних пожежних сповіщувачів має бути не менше 0,6м.

Пожежні сповіщувачі, які реагують одночасно на кілька параметрів процесу горіння, відносяться до класу комбінованих. Звичайно вони реагують на два параметри: теплота-дим, теплота-випромінювання.

Сповіщувачі ручної дії спрацьовують при натисканні кнопки. Вони можуть бути включені в мережу автоматичної пожежної сигналізації, якщо в ній використовуються автоматичні сповіщувачі, які розмикають при спрацьовуванні електричний ланцюг. Місця установки ручних пожежних сповіщувачів зазначені в ДБН В. 2.5-13-98* залежно від призначення приміщень.

В даний час використовуються приймально-контрольні прилади та комплекси технічних засобів пожежної сигналізації різних модифікацій: “ГАМА”, “Алай”, “Фотон”, “Веллез” та ін. Область їхнього застосування - різні об'єкти, банки, офіси.

Приймально-контрольні прилади пожежної сигналізації забезпечують прийом сигналів від сповіщувачів, перетворення їх у світлову та звукову інформацію, і при необхідності - включення автоматичних засобів пожежогасіння.

Прилади типу “ГАМА” призначені для цілодобового протипожежного контролю об'єктів, прийому сигналів від автоматичних і ручних пожежних сповіщувачів, видачі інформації на сповіщувачі та пульти централізованого спостереження, а також включення ланцюгів керування установками димовидаління і пожежогасіння. Блискавкобезпечна система “ГАМА-204” призначена для безупинної цілодобової роботи у вибухонебезпечних приміщеннях різних класів, у яких можлива наявність хімічно неагресивних вибухонебезпечних сумішей.

Комплекси типу «Фотон» призначені для автоматичного виявлення пожеж з включенням світлової і звукової сигналізації. Повідомлення про виникнення пожежі і відмовлення у роботі зберігаються в енергонезалежному архіві з указівкою місця, дати і часу події, які пройшли; можливе відображення місця спрацювання сповіщувача на плані в ЕОМ.

Комплекс апаратури оповіщення про пожежу типу «Веллез» відноситься до пожежо-технічних систем мовного оповіщення і керування евакуацією людей із приміщень. Текст мовного повідомлення про пожежу, записаний у цифровому вигляді на підприємстві-виготовлювачі, транслюється через акустичні системи в приміщеннях, де знаходяться люди. Система трансляції двоканальна: перша (вищий рівень пріоритету) використовується для трансляції екстрених повідомлень, друга – для безупинної музики, рекламних оголошень. До ліній трансляції підключені світлопокажчики напрямків руху людей при евакуації з приміщень.

Автоматична пожежна сигналізація передбачається при торгівельній площі 3500м2 і менше в двоповерхових будівлях магазинів та в їх одноповерхових будівлях при розміщенні торгівельних залів у цокольних та підвальних поверхах.

Устаткуванню автоматичними установками пожежної сигналізації підлягають: у магазинах усі приміщення (незалежно від площі), крім тих, що призначені для зберігання та підготовки до продажу м'яса, риби, фруктів та овочів (у негорючої упаковці), негорючих будівельних матеріалів, а також приміщень з мокрим процесом (холодильні камери, мийні) та приміщень для інженерного устаткування будівель (при відсутності горючих матеріалів); на підприємствах харчування зали, комори сухих продуктів, службові приміщення, приміщення для персоналу і гардероби – незалежно від їх площі. Автоматичною пожежною сигналізацією повинні бути також обладнані: приміщення складів горючих матеріалів площею до 1000м2, негорючих матеріалів у горючій упаковці площею до 1500м2; такі ж приміщення площею до 700м2, розміщені у підвалах; складські приміщення площею 200м2 для зберігання мастильних матеріалів у підвалах і цокольних поверхах, а також площею до 750м2 для зберігання гумо-технічних виробів та шин.

Автоматична пожежна сигналізація не передбачається в приміщеннях, обладнаних автоматичним пожежогасінням, а також у приміщеннях з мокрим процесом, інженерним устаткуванням будівель (при відсутності горючих матеріалів).

На ринках обладнують автоматичною пожежною сигналізацією магазини, павільони, групи кіосків та приміщення адміністративного призначення незалежно від їх площі.

Технічне обслуговування протипожежних систем і установок пожежної автоматики здійснюють за договором спеціалізовані організації. На підприємствах, базах і складах наказом адміністрації призначається посадова особа, яка відповідає за експлуатацію цих систем і установок. Відповідальність за стан і правильну експлуатацію їх несуть керівники підприємств торгівлі і харчування, баз і складів. Контроль за працездатним станом протипожежних систем і установок пожежної автоматики здійснює оперативний (черговий) персонал. Для осіб, що працюють у режимних приміщеннях, повинні бути розроблені і вивішені інструкції про їхні дії і порядок евакуації при сигналі про спрацьовування цих систем і установок.

КОНТРОЛНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 4

4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах торгівлі

1. Який документ визначає загальні правові, економічні і соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України?

2. Якою є організаційна основа пожежної охорони в Україні?

3. Як забезпечується пожежний нагляд за станом пожежної безпеки на території України і на різних об'єктах?

4. Якою є організаційна основа управління пожежною безпекою на підприємстві?

5. Якими є види відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки?

6. Як формується і функціонує добровільна пожежна дружина?

7. Якими є призначення, склад і функції пожежно-технічної комісії?

8. Якими є види, сутність і періодичність навчання працівників з питань пожежної безпеки?

9. Якими є види і зміст інструкцій з пожежної безпеки?

4.2 Фактори пожежовибухонебезпеки, технічні та організаційні рішення щодо усунення їх у галузі

4.2.1 Класифікація, розслідування та облік пожеж

1. На які класи підрозділяються пожежі горючих речовин та матеріалів?

2. Як підрозділяються пожежі залежно від розмірів матеріального збитку?

3. Якими є порядок розслідування і обліку пожеж?

4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати її небезпечні фактори, впливати на людину і навколишнє середовище

1. Як поділяються рідини залежно від температури спалаху їх пар і як це враховується при їхнюму зберіганні?

2. На які групи поділяються самозаймисті матеріали і речовини і як це враховується при їхньому зберіганні?

3. Що може спричинити самозапалювання матеріалів (речовин) і якими мають бути заходи щодо запобігання цьому?

4. Які фактори пожеж є найбільш небезпечними?

5. При використанні та обігу яких речовин у торгівлі існує небезпека вибухів?

6. На які розряди підрозділяються речовини і матеріали щодо потенційної небезпеки викликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати навколишнє середовище, впливати на людину?

7. Якими є вимоги до поділу речовин і матеріалів при їхньому зберіганні відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні?

4.2.3 Урахування при організації торгівлі та зберіганні матеріальних цінностей наявності в обігу пожежовибухонебезпечних товарів

1. Які встановлені обмеження на розміщення магазинів і складів товарів побутової хімії, ЛЗР, ГР, вогненебезпечних речовин і матеріалів, балонів з газами?

2. Якими є вимоги до зберігання пожежонебезпечних товарів і торгівлі ними в торгівельних центрах, універмагах, великих магазинах?

3. Якими є вимоги до зберігання і продажу гасу, інших горючих рідин?

4. Якими є вимоги до зберігання і продажу боєприпасів і піротехнічних виробів?

5. Які заходи пожежної безпеки передбачаються в матеріальних складах і базах загального призначення?

6. Якими є вимоги до зберігання балонів з горючими газами?

4.2.4 Класифікація приміщень щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки

1. На які категорії щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки поділяються приміщення відповідно ДНАПБ Б.03.?

2. Приміщення яких категорій згідно з ДНАПБ Б.03. є у сфері торгівлі?

4.2.5 Класифікація пожежо – і вибухонебезпечних зон

1. На які класи поділяються пожежонебезпечні зони і які з них є в сфері торгівлі?

2. Як забезпечуються захист і безпечне облаштування будівель, споруд і зовнішніх установок з пожежонебезпечними зонами?

3. На які класи поділяються вибухонебезпечні зони і які з них є в сфері торгівлі?

4. Як забезпечуються захист і безпечне облаштування будівель, споруд і зовнішніх установок з вибухонебезпечними зонами?

4.2.6 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її при забезпеченні пожежної безпеки

1. Якою є класифікація будівель і споруд щодо вогнестійкості і як вона регламентує обіг і зберігання в них речовин і матеріалів, виконання технологічних процесів?

2. У будівлях якого ступеня вогнестійкості допускається розміщати ринки?

3. У будівлях якого ступеня вогнестійкості можна розміщати на території ринків спеціалізовані магазини з продажу твердих легкозаймистих матеріалів, ЛЗР і ГР (крім харчових продуктів)?

4.2.7 Запобігання розповсюдженню пожежі

1. Якими є призначення і величини протипожежних розривів між будівлями і спорудами?

2. Якими є протипожежні вимоги до розміщення кіосків, ларьків, тимчасових будівель відносно інших будівель і споруд?

3. Якими є правила групування на ринках кіосків, павільйонів і контейнерів?

4. Якими є вимоги до розміщення торгівельної групи, що складається з наметів, і відкритих торгівельних місць?

5. Якими є вимоги до облаштування та утримання протипожежних розривів?

6. Якими є вимоги пожежної безпеки до розміщення і облаштування місць зберігання горючих тари і відходів?

7. Якими є призначення, конструкція і область застосування протипожежних перешкод?

8. У яких випадках на підприємствах торгівлі використовуються протипожежні перекриття і(або) протипожежні перегородки?

9. Якими є призначення і конструкція протипожежних зон?

4.2.8 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання

1. Якими є загальні вимоги пожежної безпеки до електричних комунікацій, машини і апаратів?

2. Якими є загальні протипожежні вимоги до електричного освітлення?

3. Якими є вимоги пожежної безпеки до конструкції світильників у приміщенні залежно від виду матеріалів і речовин, що обертаються або зберігаються в них, від виду виконуваних технологічних процесів?

4. Якою приймається відстань від світильників до горючих матеріалів, товарів і тари, а також до горючих будівельних конструкцій?

5. Якими є вимоги пожежної безпеки до систем опалення приміщень?

6. Якою може бути мінімальна відстань від електроопалювальних приладів до горючих матеріалів і будівельних конструкцій?

7. У приміщеннях якої категорії з вибухопожежної і пожежної небезпеки не допускається використовувати електроопалювальні прилади?

8. Якими є умови безпечного застосування грубного опалення?

9. Якими є вимоги пожежної безпеки при використанні водяного і парового опалення?

10. Якими є заходи пожежної безпеки при використанні повітряного калориферного центрального опалення?

11. Як забезпечується пожежна безпека вентиляційних установок?

12. Якими є заходи пожежної безпеки при використанні побутових кондиціонерів?

13. Якими є заходи пожежної безпеки при експлуатації газового устаткування?

14. Якими є заходи пожежної безпеки при експлуатації теплових мереж?

15. Якими є заходи пожежної безпеки при експлуатації промислової каналізації?

4.2.9 Забезпечення пожежної безпеки вогневих робіт

1. Як повинне бути організовано безпечне проведення вогневих робіт?

2. За якими умовами не допускається виконання вогневих робіт?

4.3 Евакуація людей при пожежах

1. Якими є вимоги пожежної безпеки до кількості, влаштування і утри-мання евакуаційних шляхів і виходів у будівлях і спорудах?

2. Як визначається сумарна ширина маршів сходових кліток, ширина дверей, коридорів і проходів між технологічним устаткуванням у магазинах із площею торгівельних залів менше 1000м2?

3. Якою повинна бути відстань між найбільш віддаленими евакуаційними виходами із приміщення, що має периметр Р?

4. Якими є вимоги до розташування евакуаційних виходів у торгівельних залах?

5. Як визначається кількість виходів із приміщень залежно від їхньої площі?

6. Яка кількість людей може перебувати одночасно в приміщенні з одним евакуаційним виходом?

7. Як розраховується місткість торгівельних залів магазинів, а також ресторанів, кафе, їдалень?

8. Яким має бути час евакуації людей з будівель універмагів, універсамів, кафе залежно від ступеня їхньої вогнестійкості?

9. Які міри передбачаються для безперешкодної евакуації людей на території відкритих ринків?

10. За якими умовами розробляються плани евакуації людей і дії працівників на випадок виникнення пожежі?

4.4 Засоби гасіння та виявлення пожеж

1. Які відомі вогнегасячі речовини і матеріали і яка область їхнього ефективного застосування?

2. Як організоване протипожежне водопостачання підприємства?

3. Якими є будова, принцип дії і область застосування установок водяного гасіння пожеж?

4. Якими є будова, принцип дії і область застосування установок газового гасіння пожеж?

5. Якими є будова, принцип дії і область застосування установок порошкового гасіння пожеж?

6. За якими умовами приміщення мають бути забезпечені установками автоматичного пожежогасіння?

7. Як класифікуються і маркіруються ручні вогнегасники?

8. Якими є будова, принцип дії і область застосування повітряно - пінних вогнегасників?

9. Якими є будова, принцип дії і область застосування вуглекислотних вогнегасників?

10. Якими є будова, принцип дії і область застосування порошкових вогнегасників?

11. Якими є правила розміщення ручних вогнегасників у будівлях, спорудах і приміщеннях різного призначення?

12. За яким принципом підбирають вид ручних вогнегасників і визначають їх кількість для різних приміщень?

13. Якими є види і область застосування приладів пожежного зв'язку і сигналізації?

14. Якими є види пожежних сповіщувачів, принцип їх дії і область застосування?

15. Які приміщення підлягають облаштуванню автоматичними установками пожежної сигналізації?

Предметний покажчик
Аероіонізація, 25	Норми,
Амортизатор, 46, 53	вантажу, 7
Балон, 91, 92, 94, 128	освітленості, 49
Безпека, 58	санітарно-гігієнічні, 7, 26, 43,
Вантаж небезпечний, 109	Опосвідчення технічне, 96, 97
Вентиляція, 33, 34, 35, 36, 101, 103	Освітлення,
Вібрація, 33, 45, 80, 137	аварійне, 50, 103
Водопостачання протипожежне, 59	евакуаційне, 50
Вогнегасник,	охоронне, 51
вуглекислотний, 145	природне, 48, 49, 52
порошковий, 146	штучне, 48, 49, 51, 52, 136
Вогнестійкість, 133	Пожежа, 122, 139, 141
Випромінювання	Пожежна безпека, 118, 120, 127, 133
електромагнітне, 29	Пожежні гідранти, 141
інфрачервоне, 28, 40,	Протипожежна відстань, 134
теплове, 28, 29, 85	Пристосування
Деструкція термічна, 24	вантажозахоплювальне, 70
Дефлектор, 34, 38	Пристрії сигналізуючий, 77
Дренчери, 142	Речовина шкідлива, 30, 31, 69, 108, 111
Електромагнітне поле, 29, 41	Санкція штрафна, 22
Заземлення, 63, 64, 65, 69, 77, 80, 82, 84, 85, 102	Сповіщувач пожежний, 149
Занулення, 63, 65, 69, 77, 82, 84	Середовище виробниче, 26
Засоби індивідуального захисту, 53, 100	Сигналізація пожежна, 150
Звукопоглинач, 42	Система протипожежного захисту, 119
Зона	Струм електричний, 63, 107, 135
вибухонебезпечна, 131, 132	Сульфітація, 24
пожежонебезпечна, 130, 132, 135	Тиск, 88, 89, 92, 94, 97
Інструктаж,	Тиск звуковий, 32, 33, 43
первинний, 15, 121	Умови мікрокліматичні,
повторний, 16	допустимі, 26
позаплановий, 16, 120	оптимальні, 26 , 28
протипожежний, 120	Устаткування підйомно-транспортне, 68, 70
цільовий, 16, 110, 121	Установка
Інструкція, 17, 86, 90, 94, 105, 119, 122	автоматичного пожежогасіння, 143
Концентрація,	аміачна, 60, 62, 96, 98, 99, 129, 132
аварійна, 100	сатураторна, 94
гранично допустима, 31, 32	холодильна, 94, 97, 98, 101, 129
Кожух захисний, 78	Фактор шкідливий виробничий, 24, 25, 53
Конвеєр, 75, 105, 106,	Фонд соціального страхування, 8, 10, 21
Ліфт, 71, 72	Шлях евакуаційний, 140
Манометр електроконтактний, 80, 83	Шум, 41, 42, 53, 80
Мікровиток, 100
Місце робоче, 25, 32, 86, 87

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

І. Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці

1. Закон України “Про охорону праці” // Відом. Верх. Ради України. – 2003. - № 2 – С. 18-32. – ISSN 0320 – 7978.