Охорона праці на підприємствах переробних та харчових виробництв (стр. 4 )

швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура, оС	Відносна вологість повітря (%) на робочих місцях – постійних і непостійних	Швидкість руху повітря (м/с) на робочих місцях – постійних і непостійних
Верхня межа	Нижня межа
На постій-них робочих місцях	На непості-йних робочих місцяхх	На постій-них робочих місцях	На непості-йних робочих місцях
Холод-ний	Легка Iа	25	26	21	18	75	Не більше 0,1
Легка Iб	24	25	20	17	75	Не більше 0,2
Середньої важкості IIа	23	24	17	15	75	Не більше 0,3
Середньої важкості IIб	21	23	15	13	75	Не більше 0,4
Важка III	19	20	13	12	75	Не більше 0,5
Теплий	Легка Iа	28	30	22	20	55 – при 28оС	0,2…0,1
Легка Iб	28	30	21	19	60 – при 27оС	0,3…0,1
Середньої важкості IIа	27	29	18	17	65 – при 26оС	0,4…0,2
Середньої важкості IIб	27	29	15	15	70 – при 25оС	0,5…0,2
Важка III	26	28	15	13	75 – при 24оС і нижче	0,6…0,5

Нормовані значення параметрів мікроклімату для приміщень з відеодисплейними терміналами і ПЕОМ наведено в таблиці 3 відповідно до Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин.

Таблиця 3 – Нормовані величини параметрів мікроклімату

для приміщень з відеодисплейними терміналами і ПЕОМ

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, оС	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодний	Легка Iа Легка Iб	22…24 21…23	40…60 40…60	0,1 0,1
Теплий	Легка Iа Легка Iб	23…25 22…24	40…60 40…60	0,1 0,2

На підприємствах переробних та харчових виробництв, підприємствах ресторанного господарства існують виробничі приміщення, наприклад охолоджувані камери, у яких неможливо встановити нормативні величини показників мікроклімату через технологічні вимоги до виробничих процесів. Працівники, що беруть участь у таких виробничих процесах, забезпечуються приміщеннями для відпочинку та обігрівання, а також спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту. Для них регламентується час роботи та відпочинку.

Нагріті поверхні апаратів у гарячих цехах є джерелами теплового випромінювання. Червоні промені видимого спектру та короткі інфрачервоні промені з довжиною хвилі до 1,4 мкм здатні глибоко проникати в тканині тіла людини. Промені з довжиною хвилі близько 3мкм викликають нагрівання поверхні шкіри. Тривалий вплив такого випромінювання на організм людини призводить до теплового удару, викликає захворювання. Теплові випромінювання безпосередньо не впливають на температуру повітря. Проте теплоту йому віддає нагріта під дією цих випромінювань поверхня устаткування та конструкції приміщення, що огороджують його. Внаслідок цього погіршуються мікрокліматичні умови в виробничих приміщеннях.

Тепловий ефект впливу інфрачервоного випромінювання на людину залежить від багатьох факторів, серед яких: температура джерела випромінювання, його площа, відстань від джерела, кут падіння променів, площа поверхні, яка опромінюється, тривалість опромінення, вид одягу. Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 інтенсивність теплового випромінювання від нагрітих поверхонь працюючого технологічного устаткування, освітлювальних приладів, ізоляції на постійних і непостійних робочих місцях не повинна перевищувати 35 Вт/м2 при опроміненні 50% та більше поверхні тіла робітника, 70 Вт/м2 – при значенні площі поверхні тіла, що опромінюється, від 25 до 50% і 100 Вт/м2 – при опроміненні не більше 25% поверхні тіла робітника.

При наявності теплового випромінювання температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати вказані у ДСН 3.3.6.042-99 верхні межі оптимальних значень для теплого періоду року (20...250С – залежно від важкості роботи), на непостійних робочих місцях – верхні межі допустимих значень для постійних робочих місць (19...280С – залежно від періоду року та важкості роботи).

Для запобігання тепловим травмам температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або огороджуючих пристроїв повинна бути не більше 450С.

У гарячих цехах підприємств харчування використовуються плити, відкрита жарова поверхня яких нагрівається при роботі до температури в межах 350...450°С. При експлуатації цих плит необхідно здійснювати заходи щодо захисту працівників від опромінення.

Значення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання (УФВ) не повинні перевищувати допустимих значень, що встановлені санітарними нормами СН 4557-88 (ДНАОП 0.03-3.17-88) ДСанПіН 3.3. «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин».

При довжині хвиль 220…320 нм допустиме значення густини УФВ становить 0,01 Вт/м2, при довжині їх 320…400 нм – 10 Вт/м2.

Значення інтенсивності електромагнітного випромінювання і магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006-84, ДСанПіН 3.3. (при роботі з використанням відеодисплейних терміналів і ПЕОМ). У всіх випадках максимальне граничне значення потоку енергії не повинне перевищувати 10 Вт/м2.

Несприятливий вплив на організм людини мають електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, джерелами яких є установки телевізійних та радіомовних станцій, пристрої стільникового та інших видів радіозв'язку, апарати надвисокочастотного підігріву та навіть побутова апаратура. Наявність електромагнітних полів приводять до термічного та морфологічного впливу на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни. Найбільш різко всі симптоми опромінення проявляються у діапазоні частот 105...1011Гц, тобто в діапазоні від середніх до вкрай високих частот. При роботі електровакуумних приладів виникають також побічні шкідливі ефекти: створюються легкі іони обох полярностей; озон і оксиди азоту; підвищується температура повітря.

На підприємствах переробних та харчових виробництв, підприємствах ресторанного господарства використовується енергія випромінювання надвисоких частот (НВЧ) для теплової обробки харчової продукції, здійснюються передпродажна перевірка і настроювання телевізійних апаратів, застосовуються персональні комп’ютери. Необхідно передбачати захист працівників від виникаючих при цьому шкідливих факторів.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, приведених у ГОСТ12.1.045-84, ДСанПіН 3.3. (при роботі з використанням відеодисплейних терміналів і ПЕОМ). На апаратах поверхневий електростатичний потенціал не повинний перевищувати 500В.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05м від екрана і корпуса відеотерміналу при будь-яких положеннях регулюючих пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ) не повинна перевищувати значення 100мкР/год.

За фізіологічним впливом на організм людини всі шкідливі речовини можна поділити на такі групи: подразнюючі (аміак, сірчастий газ, хлор та ін.); задушливі (оксид вуглецю, сірководень та ін.); наркотичні (ацетилен, ацетон, бензин, дихлоретан, хладони та ін.); соматичні (метиловий спирт, миш’як та його сполуки, ртуть, свинець та ін.); пил органічний – рослинного або тваринного походження (мука, цукор, тютюн та ін.), хімічних сполук (нафталін та ін.); пил неорганічний (металевий), пил мінеральний (гіпс, тальк, цемент та ін.).

На підприємствах переробних та харчових виробництв, підприємствах ресторанного господарства обертаються, використовуються або можуть утворитись у технологічних процесах різні шкідливі речовини.

При тепловій обробці харчової продукції у повітря робочої зони виділяються продукти її термічної деструкції (акролеїн, оксид вуглецю, диоксид вуглецю та ін.), пари мастил та жирів. При несправностях у холодильних установках у навколишнє середовище можуть виділятись холодоагенти (аміак або хладон). Процеси просіювання та розфасовки сипучих харчових продуктів (крохмалю, муки, цукру та ін.) супроводжуються пилоутворенням. У повітрі деяких приміщень торгівельних підприємств може міститись пил луб'яний, бавовняний, лляний, шовковий.

Внаслідок порушення вимог безпеки при зберіганні та транспортуванні ацетону, розчинників, бензину, гасу та деяких інших легкозаймистих та горючих рідин пари їх можуть міститись у атмосферному повітрі, яке вдихається людьми.