Мікроекономіка: теорія та приклади розв’язання задач (стр. 19 )

Подробиці

Уже на початку ХХ століття економісти починають детально аналізувати вплив елементів монопольної влади на діяльність конкурентних ринків. Найбільш відомими працями в цьому напрямку є «Теорія монополістичної конкуренції» (1930) американця Е. Чемберліна та «Економічна теорія недосконалої конкуренції» (1933) англійки Дж. Робінсон.

Згідно з поглядами Е. Чемберліна більшість економічних ситуацій є явищами, що включають і конкуренцію, і монополію. Чемберлінівська модель передбачає структуру ринку, в якій поєднані елементи конкуренції (велика кількість фірм, їхня незалежність, вільний доступ на ринок) з елементами монополії (покупці надають перевагу ряду продуктів, за які вони готові сплачувати підвищену ціну). При цьому передбачається, що фірма у своєму прагненні одержати максимальний прибуток намагається захопити контроль над пропозицією товару, що дозволить їй диктувати ціну на ринку. Тому вона прагне створити товар, який відрізняється від аналогічного товару конкурента. Основною особливістю моделі Е. Чемберліна є абсолютна симетрія положення всіх фірм цієї галузі.

Дж. Робінсон досліджувала зміни в механізмі ринкової конкуренції, що відбуваються під впливом цінової конкуренції великих компаній. У результаті своїх досліджень вона дійшла висновку, що можливість фірм маневрувати цінами підриває головні постулати класичної теорії: незалежність процесу ціноутворення, ототожнення рівноваги попиту і пропозиції з оптимальним використанням ресурсів та оптимізацією суспільного добробуту. У цьому її принципова відмінність від Е. Чемберліна, який вважав, що саме механізм монополістичної конкуренції найкраще відповідає задоволенню інтересів суспільства.

Монополістична конкуренція (monopolistic competition) – це ринкова структура, що має такі властивості:

1) ринок складається з великої кількості як продавців, так і покупців, що практично виключає таємні змови та вироблення спільних стратегій;

2) на ринку продаються диференційовані блага (differentiated product), тобто в кожного продавця наявний товар, який відрізняється від аналогічних товарів конкурентів;

3) у кожного товару є багато близьких товарів-замінників, тому вплив на ціну кожного продавця є незначним;

4) існують вільний вхід і вихід з ринку, проте він не такий легкий, як за умов досконалої конкуренції. Необхідність рекламних витрат для інформування покупців про особливості товару є перешкодою для входження на ринок.

Монополістична конкуренція є досить поширеною ринковою структурою в реальній економіці. Ця модель характеризує перш за все галузі з невеликим мінімально ефективним розміром підприємства: легка промисловість, сфера послуг та дозвілля, продовольчі магазини, ресторани, підприємства роздрібної торгівлі тощо.

9.2. Аналіз поведінки монополістичного конкурента в короткостроковому періоді

Ознаки монополістичної конкуренції свідчать про те, що ця модель є більш близькою до досконалої конкуренції, ніж до монополії, з тією лише відмінністю, що випуск диференційованого продукту дає монополістичному конкуренту невеликий контроль над ціною і можливість використання нецінових методів конкуренції, що базуються на рекламі.

Графік попиту на продукцію монополістичного конкурента є менш еластичним, ніж графік попиту за умов досконалої конкуренції, але більш еластичним, ніж монопольний графік попиту.

У короткостроковому періоді монополістичний конкурент намагається максимізувати прибуток за умови рівності граничного доходу і граничних витрат MR = MC, ціна встановлюється на рівні максимальної ціни, за яку можна продати оптимальний обсяг виробництва (максимальна ціна попиту). Для того щоб фірма отримувала економічний прибуток, необхідно, щоб за умов випуску оптимального обсягу виробництва ціна попиту перевищувала середні сукупні витрати (Pmc > ATC); умовою закриття є перевищення середніх змінних витрат над ціною продукції (Pmc < AVC). Як і монополія, монополістичний конкурент не має графіка пропозиції.

На рис. 9.1 подані ситуації на ринку монополістичної конкуренції, коли фірма отримує економічний прибуток (рис. 9.1а) та має збитки (рис. 9.1б). Заштрихований чотирикутник на рис. 9.1 ліворуч є економічним прибутком фірми, а на рис. 9.1 праворуч – збитками в умовах монополістичної конкуренції.

Рис. 9.1. Моделі короткострокової рівноваги монополістичного конкурента

В умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють менший обсяг продукції, ніж найбільш ефективний з погляду оптимізації розподілу ресурсів (minATC). На рівні оптимального обсягу виробництва ціна рівноваги перевищує граничні витрати (P > MC). Якби фірма збільшила обсяг виробництва, вона могла б знизити середні витрати. проте монополістичному конкуренту невигідно виробляти продукції більше, тому що її доведеться продавати за нижчою ціною. Тому монополістичні конкуренти функціонують, не досягаючи оптимальної потужності технології виробництва. Надлишкові виробничі потужності (excess capacity) – негативний наслідок монополістичної конкуренції для суспільства. Вони характеризуються різницею між обсягом випуску, що забезпечує мінімум середніх витрат, і обсягом випуску, що забезпечує максимум прибутку. Чим більшою є ця різниця, тим більшою недовантаженістю характеризуються виробничі потужності.

Через недовантаженість потужностей підприємств страждають споживачі, які змушені платити ціну, що перевищує конкурентний рівень (P = MC). Проте надлишкові потужності є платою за диференціацію продукту. Остання завдяки різноманітності товарів забезпечує краще задоволення потреб споживачів.

Щоб зменшити неефективність виробництва, монополістичний конкурент намагається збільшити попит на свій товар за допомогою нецінових методів, таких, як поліпшення якості продукції, до- і післяпродажне обслуговування, реклама (у першу чергу).

Витрати на рекламу, які зазвичай відносять до постійних витрат, збільшують середні сукупні витрати (графік середніх витрат АТС0 на рис. 9.2 зміщується в положення  АТСР).

У той самий час збільшення обсягів продажу фірми (обсяг Q2 на рис. 9.2) дозволяє їй використати потенціал «надлишку виробничих можливостей», і навіть зменшити фактичні середні витрати виробництва за рахунок наближення до мінімуму середніх витрат (ATC2 < ATC1).

Рис. 9.2. Вплив рекламних витрат на діяльність фірми в умовах монополістичної конкуренції

Рис. 9.2 свідчить, що ефективність рекламної кампанії фірми залежить не тільки від збільшення продажів продукції, а й від можливостей зменшення середніх витрат; чим більшим «надлишком виробничих потужностей» характеризується технологія виробництва фірми, тим ефективнішими можуть бути результати реклами.

Отже, на відміну від конкурентної фірми чи монополії, для максимізації свого прибутку фірма в умовах монополістичної конкуренції повинна враховувати такі фактори: обсяг випуску, ціну, можливості удосконалення продукту та витрати збуту.

9.3. Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції

Якщо діяльність фірм у галузі монополістичної конкуренції характеризується відносно високими прибутками (наявність економічного прибутку означає, що віддача від капіталу в цій галузі вища, ніж в інших), то в довгостроковому періоді це призведе до збільшення кількості фірм у галузі, оскільки суттєві бар’єри для входу в галузь в умовах монополістичної конкуренції відсутні. Як наслідок, попит на продукцію окремої фірми буде зменшуватися, і це зменшення відбуватиметься, доки економічний прибуток не стане дорівнювати нулю (фірма отримуватиме тільки нормальний прибуток). Рис. 9.3 ілюструє таку ситуацію: за умов оптимального обсягу виробництва графік попиту фірми в умовах монополістичної конкуренції є дотичним до кривої середніх сукупних витрат.

Після цього прихід нових фірм припиниться, оскільки віддача від капіталу в цій галузі буде такою самою, як і в інших.

Рис. 9.3. Монополістична конкуренція (довгостроковий період)

Рис. 9.3 доводить, що в довгостроковому періоді фірма в умовах монополістичної конкуренції так і не досягає обсягу виробництва, що характеризує найбільш ефективне використання ресурсів (мінімум середніх витрат). В умовах довгострокової рівноваги монополістично конкурентна галузь виробляє менший обсяг продукції, ніж за умови досконалої|довершеній| конкуренції|, а середні сукупні витрати окремих фірм і ціна продукції, як правило, вищі. Неефективність використання ресурсів та більш високі ціни на продукцію в умовах монополістичної конкуренції компенсуються тією вигодою, яку одержують споживачі від розширення можливостей споживацького вибору.

Приклади розв’язання типових задач

Задача 1. Середні витрати фірми, що працює в умовах монополістичної конкуренції, при виробництві 100 одиниць продукції становлять 100 грн, 101 одиниці – 101 грн, 102 одиниць – 102 грн. У даний момент фірма максимізує свій прибуток, виробляючи при цьому 101 одиницю продукції. До фірми звернувся покупець, який готовий заплатити їй 200 грн за виробництво тільки однієї додаткової 102-ї одиниці.

Якщо виробництво і продаж цієї одиниці ніяк не вплине на інші продажі фірми, то чи варто фірмі прийняти цю пропозицію?

Розв’язання

Щоб відповісти на запитання, чи варто виробляти додаткову 102-гу одиницю продукції, необхідно порівняти додаткові вигоди від її виробництва (граничний дохід MR102) з додатковими витратами на її виробництво (граничні витрати МС102).

За умовою МR102 = 200 грн.

Граничні витрати визначимочерез приріст загальних витрат, викликаний виробництвом 102 одиниці продукції.

МС102 = TС102  – TС101 = 102 ∙ АС102  – 101 ∙ АС101 = 102 ∙ 102 – 101 ∙ 101 = 10404 – 10201 = 203 грн.

МR102 (200 грн) < МСгрн) – отже, пропозицію необхідно відхилити.

Відповідь: оскільки МR102 <  МС102, виготовляти 102-гу одиницю не варто.

Задача 2. Фірма, яка працює в умовах монополістичної конкуренції, визначила, що за існуючого попиту на її продукцію функція залежності середньої виручки від обсягу пропозиції описується формулою AR = 10 – Q. Якщо фірма несе середні витрати виробництва AC = (6 + Q) : Q, то який прибуток або збиток одержує фірма, оптимізуючи випуск у короткостроковому періоді?

Розв’язання

Розрахуємо оптимальний обсяг виробництва фірми за допомогою правила максимізації прибутку МR = МС (граничний дохід дорівнює граничним витратам):

,

.

10 – 2Q = 1;

Q = 4,5 (умов. одиниць).

Знаючи обсяг виробництва, можна визначити прибуток фірми:

(грош. од.).

Відповідь: фірма буде отримувати прибуток у розмірі 13,25 грош. од.

Задача 3. Функція попиту на продукцію фірми, яка працює на ринку монополістичної конкуренції, є лінійною.

У точці випуску Q = 10 еластичність граничної виручки за обсягами випуску становить -0,5. Максимальна ціна, яку фірма може встановити на свій товар, дорівнює 120 грн за одиницю.

Визначте максимальну виручку, яку може отримувати фірма.

Розв’язання

1. Розглянемо рис. 9.4.

Рис. 9.4. Попит та граничний дохід монолістичного конкурента

Обернена функція попиту має вигляд Pd = a - bQ.

Якщо Q = 0, то Р = а.

Оскільки Р = 120, то а = 120.

Отже, функція попиту тепер має вигляд Р = 120 - bQ.

Між попитом та граничною виручкою існує такий зв’язок:

.

Для лінійної кривої попиту лінія MR розташована нижче і має в 2 рази більший нахил:

.

2. ,

.

3. Еластичність граничної виручки за випуском (ЕMR) розраховується за формулою

.

За умовою задачі ЕMR = -0,5, а Р = 120- 2bQ.

Отже,

,

,

,

.

Якщо Q = 10 одиниць (за умовою задачі), то

.

4. Сукупна виручка є максимальною, якщо MR = 0.

MR = 120- 2bQ, b = 2.

MR = 120 - 2 ∙ 2Q = 120 - 4Q.

120 - 4Q = 0.

Q = 30.

5. Оскільки P = 120 - bQ, а Q = 30, та b = 2, то P = 120 - 2 ∙ 30 = 60.

Звідси TR = 60 ∙ 30 = 1800.

Відповідь: 1800 грн.

Задача 4. Попит на продукцію монополістичного конкурента описується рівнянням Q = 40 – 2P, функція граничних витрат має вигляд МС = 3Q – 10.

Визначте величину надлишкових виробничих потужностей фірми в одиницях випуску, якщо мінімальні довгострокові середні витрати становлять 35 грн.

Розв’язання

Величина надлишкових виробничих потужностей фірми в умовах монополістичної конкуренції характеризується різницею між обсягом випуску, за якого фірма мінімізує довгострокові середні витрати, та обсягом випуску, за якого вона максимізує прибуток.

Обсяг виробництва фірми, за якого вона максимізує свій прибуток, знайдемо за допомогою правила максимізації прибутку МR = МС (граничний дохід дорівнює граничним витратам).

З функції попиту визначимо, що P = 20 – 0,5Q. Відповідно, сукупний дохід TR = P ∙ Q = (20 – 0,5Q) ∙ Q. Звідси .

МR = МС,

20 – Q = 3Q – 20,

Q = 10.

У точці мінімуму довгострокових середніх витрат середні витрати дорівнюють граничним. Тому обсяг випуску, за якого фірма мінімізує довгострокові середні витрати, знайдемо з функції граничних витрат:

3Qmin – 10 = 35,

Qmin = 15.

Отже, надлишок потужностей фірми становить

Qmin – Q = 15 – 10 = 5 (одиниць).

Відповідь: величина надлишкових виробничих потужностей фірми становить 5 одиниць випуску продукції.

Завдання для самостійної роботи та контролю знань

Контрольні запитання

1. Які ринкові структури найбільш характерні для сучасної економіки? Чому?

2. Назвіть ринки товарів у вашому місті, на яких переважає монополістична конкуренція. Поясніть чому.

3. Чому цінова конкуренція малоефективна в умовах ринків з диференціацією продукту? Наведіть приклади таких ринків в Україні. Як можна було б підвищити значимість конкуренції в таких умовах?

4. Які методи нецінової конкуренції найбільш поширені в Україні? Як впливають витрати на рекламу на розвиток виробництва?

5. У яких випадках можна говорити про монопольний характер монополістичної конкуренції, а в яких – про конкурентний? Наведіть приклади.

6. Як впливає диференціація продукту за умови монополістичної конкуренції на вибір фірмою оптимальної ціни і обсягу випуску?

7. Які види штучних монополістичних об’єднань вам відомі? Коротко охарактеризуйте їх. Наведіть приклади.

Задачі для самостійного розв’язання

1. Попит на продукцію монополістичного конкурента описується рівнянням Qd = 300 – 5Р, функція загальних витрат має вигляд TС = 200 + 30Q. Визначте оптимальний обсяг випуску і ціни, які дозволять максимізувати прибуток фірми.

2. Граничний виторг монополістичного конкурента описується рівнянням MR = 20 – Q, функція граничних витрат має вигляд МС = 3Q – 10. Визначте величину надлишкових виробничих потужностей фірми в одиницях випуску, якщо мінімальні довгострокові середні витрати становлять 11 грн.

3. Функція середніх витрат фірми-монополістичного конкурента на своєму ринку: AC = 3Q – 2. Залишковий попит на продукцію фірми: Q = 52 – 2P. Після проведення рекламної кампанії, витрати на яку становили Cрекл = 0,5Q2 + 6Q, залишковий попит збільшився та становив Q = 104 – 2P.

Визначте прибуток фірми до та після проведення рекламної кампанії та зробіть висновки про її ефективність.

4. Відомо, що в довгостроковому періоді середні змінні витрати монополістично конкурентної фірми залежать від обсягу виробництва як AC = Q + 10. Попит на продукцію фірми описується формулою: P = 150 –3Q.

Визначте параметри рівноваги (ціну та обсяг продажу) та зробіть висновок, чи знаходиться фірма в стані довгострокової чи короткострокової рівноваги. Побудуйте графік.

5. На ринку монополістичної конкуренції діє дві фірми з однаковими функціями загальних витрат TC(Q) = 100 + 10Q + Q2. Попит на ринку описується рівнянням QD(P) = 4600 – 100P. Визначте кількість фірм, що діють на ринку в довгостроковому періоді, обсяг випуску кожної з них та ціну рівноваги. Порівняйте величину середніх витрат з їх мінімально можливим значенням.

6. Фірма з функцією загальних витрат TC(Q) = 100 + 10Q + Q2 діє на ринку монополістичної конкуренції. Еластичність попиту на її продукцію дорівнює 5 (за абсолютною величиною).

Визначте обсяг продажу та ціну продукції в стані рівноваги в довгостроковому періоді.

Тести

1. Спільним для ринків досконалої та монополістичної конкуренції є:

а) виробництво однорідної продукції;

б) нецінова конкуренція;

в) відсутність бар’єрів для вступу в галузь нових фірм;

г) нижча еластичність попиту на продукцію фірми, ніж за умов чистої монополії.

2. Відсутність виробничої ефективності в умовах монополістичної конкуренції компенсується:

а) розширенням можливостей споживчого вибору;

б) більшими, ніж конкурентні, обсягами продажу;

в) нижчими, ніж конкурентні, цінами на продукцію;

г) усі відповіді правильні.

3. Довгострокова рівновага монополістичного конкурента означає, що за оптимального випуску:

а) ціна перевищує граничні витрати;

б) ціна перевищує мінімальні середні витрати;

в) фірма є беззбитковою;

г) усі відповіді правильні.

4. Економічний прибуток монополістичного конкурента в довготерміновому періоді зменшується до нуля внаслідок:

а) збільшення середніх витрат фірми;

б) зменшення попиту на товар фірми;

в) збільшення постійних витрат фірми;

г) усі відповіді є правильними.

5. Монополістичний конкурент буде збільшувати обсяг випуску і знижувати ціну на свою продукцію, якщо:

а) зростають змінні витрати;

б) збільшуються витрати на рекламу;

в) граничний дохід перевищує граничні витрати;

г) зростає рівень контролю над ринком.

6. Фірмі на ринку монополістичної конкуренції, яка одержує нульовий економічний прибуток, необхідно:

а) збільшувати обсяги виробництва;

б) підвищувати ціну на свою продукцію;

в) нічого не змінювати;

г) закрити підприємство.

7. Якщо монополія в галузі змінюється монополістичною конкуренцією, то від цього:

а) ніхто не виграє;

б) виграють покупці;

в) виграють продавці;

г) виграють і продавці, і покупці.

8. Конкурентна акціонерна фірма отримує економічний прибуток. Після того як контрольний пакет акцій був розпроданий багатьом акціонерам, самостійність найманих менеджерів фірми в прийнятті стратегічних рішень зросла. У результаті змінилася її орієнтація: не на максимізацію прибутку, а на збільшення валового доходу. У короткостроковому періоді це призведе до того, що:

а) випуск зросте, а ціни знизяться;

б) випуск скоротиться, а ціни зростуть;

в) випуск зросте за незмінних цін;

г) випуск зросте при зростанні цін.