Система педагогічної освіти та педагогічні інновації (стр. 17 )

На жаль, нинi формуванню педагогiчної майстерностi вчителя у системі педагогічної освіти не приділяється достатньої уваги. Майже всi кафедри педагогiчної майстерностi у вищих педагогічних навчальних закладах останнiм часом припинили існування, чим завдано великої шкоди підготовці вчителя. У цій ситуації не зараджує справі введення спеціальних курсів за темою “Інноваційне проектування в освіті", проблемні семінари і ділові ігри.

Перехід до 12-річної середньої школи об’єктивно вимагає переведення освітнього процесу на технологічний рівень, активізації пошуку перспективних інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток і саморозвиток особистості, плекання людини як творця і проектувальника свого життя. Такий підхід обумовлює необхідність використання потенціалу неперервної педагогічної освіти для підвищення технологічної культури і компетентності вчителів.

Сьогодні більшість вчителів української школи мають поверхове уявлення про педагогічні технології, не отримали системних знань й умінь щодо їх використання у навчально-виховному процесі. У вузівських курсах із педагогіки відсутні розділи, які б розкривали сутність різних технологій, а також досвід їх використання в інноваційних вітчизняних і зарубіжних навчальних закладах. Тому не випадково педагоги часто ототожнюють педагогічні технології із окремими методами чи формами навчання.

Сьогодні як ніколи об’єктивно назріла необхідність введення дисципліни “Основи педагогічних технологій” у системі вищої і післядипломної педагогічної освіти. ЇЇ вивчення змінить смислові акценти підготовки вчителя, так як не тільки ознайомить його з освітніми технологіями, але й сприятиме виробленню певних технологічних вмінь та навичок. Введення дисципліни “Основи педагогічних технологій” було б логічним продовженням курсу "Основи педагогічної творчості". Такий курс повинен бути практично зорієнтованим у змістовому і технологічному плані, наповнений тренінгами, організаційно-діяльнісними іграми, співробітництвом і співтворчістю студентів і викладачів, знайомством із передовим педагогічним досвідом педагогічною компаративістикою, елементами проектування педагогічних технологій. Освоївши курс, педагоги зможуть усвідомлено вибирати моделі професійної поведінки і реалізації різних педагогічних систем, механізмів їх впровадження.

У вищих педагогічних навчальних закладах та інститутах післядипломної педагогічної освіти зміст підготовки педагогічних працівників також спрямовується й на освоєння педагогами інвестиційних методів та технологій. В основному це забезпечується спецкурсами "Основи інноваційної діяльності вчителя", "Основи сучасної технології творчості - ТРВЗ", "Інноваційні педагогічні технології", "Методика інноваційного пошуку вчителя", "Основи педагогічного дослідження" тощо. В основу цих курсів покладено ознайомлення із:

- сутністю державної інноваційної політики України в галузі освіти;

- змістом педагогічних інновацій та роллю педагога в інноваційній освітній діяльності;

- механізмом здійснення інноваційної діяльності в системі освіти України.

Зміст підготовки педагогічних кадрів до застосування інноваційних методів навчалння, виховання й управління в інститутах післядипломної педагогічної освіти включає в себе такі основні модулі, як:

·  ознайомлення з теорією методів;

·  з'ясування відмінностей між класичними (традиційними) та інтерактивними методами;

·  відпрацювання технології застосування інноваційних методів.

До таких інноваційних методів, що прискорюють темпи досягнення мети освіти та покращують її результати, віднесено: метод конкретної ситуації; метод інциденту; метод тренування чуйності; метод "мозкового штурму"; метод синектики; метод ділової гри; метод занурення; метод евристичних питань; метод багатомірної матриці; метод інверсії; метод емпатії тощо.

Технологія застосування інноваційних методів навчання, виховання й управління, як правило, знаходить своє відображення у змісті підготовки педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах та в інституті післядепломної педагогічної освіти у формі комп'ютерних, тренінгових, семінарсько-практичних, лабораторних занять. Однак вага цих занять, на жаль, ще не перевищує 50%.

В інститутах післядипломної педагогічної освіти запроваджуються спеціальні курси і спецкурси для керівників закладів освіти ("Інноваційний менеджмент", "Сучасна методолгія управління освітою"), що ознайомлюють їх з педагогічними інноваціями, технологією їх підтримки і застосування.

ВИСНОВКИ

Україна успадкувала застарілу структуру підготовки педагогічних кадрів, що дісталася їй у спадщину з радянських часів. Вимоги життя тепер істотно відрізняються від реальних можливостей існуючої системи педагогічної освіти, яка не має ефективних механізмів реагування на ситуацію, що змінюється. Неадекватність системи педагогічної освіти стримує реформування освіти в цілому і відповідно зростання економіки України. Брак кваліфікованих педагогів унеможливить суттєву частину перспективних реформаційних проектів у нашій державі.

Тому педагогічна освіта в Україні потребує удосконалення і почасти реформування шляхом внесення інновацій задля досягнення нового рівня її якості, що відповідатиме потребам української школи XXI століття. Стратегія інноваційного розвитку системи педагогічної освіти має розроблятися як складова єдиної державної інноваційної освітньої політики, що визначить її пріоритетні напрями, суб’єкти та об’єкти перетворень, джерела і механізм інвестування трансформаційних процесів у педагогічній освіті.

Успіх багато в чому залежатиме від того, наскільки широко Міносвіти і науки України — головний суб’єкт трансформації педагогічної освіти — зможе залучити до цього процесу усі зацікавлені сторони — неурядові організації, передусім освітянські, наукові інституції, педагогів, батьків, громадськість.

ДОДАТКИ

Основні показники

щодо підготовки педагогічних працівників

у вищих педагогічних навчальних закладах

за кошти Державного і місцевих бюджетів

(денна форма навчання 1996-2000 рр.)

Назва показника	1996	1997	1998	1999	2000
Кількість студентів першого року навчання (тис. осіб)	29,31	24,76	20,18	21,06	19,86
Кількість студентів-випускників (тис. осіб)	29,03	29,11	28,85	28,81	25,81
Частка працевлаштованих у закладах освіти (відсотки)	68,0	72,0	72,7	76,8	81,1
Загальна кількість студентів-педагогів (тис. осіб)	120,76	115,61	110,24	104,55	100,97
Відношення кількості студентів-педагогів до їх загальної кількості	0,11	0,10	0,09	0,09	0,08
Обсяги прийому за спеціальностями (тис. осіб)
Дошкільне виховання	4,67	3,52	2,07	1,93	2,01
Початкове навчання	8,41	7,20	5,13	5,04	5,04
Українська мова і література	2,55	2,53	2,50	2,40	2,08
Мова і література	2,93	2,46	2,44	2,46	2,20
Історія	1,23	0,95	0,97	0,97	0,90
Музика	1,30	1,26	1,08	1,00	0,93
Образотворче мистецтво	0,20	0,36	0,27	0,33	0,36
Фізика	0,98	0,82	0,82	0,82	0,78
Біологія	0,78	0,66	0,71	0,66	0,60
Географія	0,61	0,45	0,44	0,4445	0,43
Хімія	0,29	0,32	0,28	0,30	0,28
Математика	1,37	1,21	1,20	1,15	1,09
Фізична культура	1,12	0,97	1,02	1,37	1,04
Хореографія	0,02	0,04	0,09	0,09	0,09
Трудове навчання	1,55	1,36	1,07	1,20	1,18
Соціальна педагогіка	0,22	0,15	0,23	0,34	0,33
Дефектологія	0,25	0,25	0,22	0,22	0,20
Практична психологія	0,23	0,25	0,27	0,33	0,32

Динаміка

конкурсу до вищих педагогічних навчальних закладів

(денна форма навчання 1996-2000рр.)

Типи навчальних закладів	1996	1997	1998	1999	2000
Педагогічні університети та інститути	2,06	2,10	2,18	2,28	2,31
Педагогічні коледжі та училища	1,80	1,41	1,80	1,42	1,53

Частка дівчат і жінок