Робочий зошит з легкої атлетики (стр. 3 )

З вихідного положення, учень стоїть обличчям до напрямку метання, ліва нога попереду, а ліва позаду. М'яч тримається у правій (лівій) руці на рівні голови, інша рука розташована довільно. З цього положення праву(ліву) ногу опустити на всю ступню носок праворуч (ліворуч). Руку в якій м'яч,  відвести униз-назад і в сторону, тулуб повернути і нахилити праворуч (ліворуч), ліву (праву) руку підняти угору - вперед.

Потім швидко випрямитися і повернути тулуб (ліворуч) праворуч у напрямку метання, права (ліва) нога позаду на носок. Одночасно рука швидко рухається над плечем вперед - угору, погляд спрямований прямо. М'яч  випускається під кутом 40-45 градусів. Тулуб по інерції нахиляється уперед і виконується стрибок уперед з лівої (правої) ноги.

Оволодівши технікою метання переходимо до перехресного кроку. Перехресний крок виконується в такій послідовності: права (ліва) нога знаходиться перед лівою (правою) на зовнішню сторону ступні праворуч. Спочатку  перехресний крок виконується в повільному темпі, а потім швидкому і переходить вже в напівстрибок гальмуючи. Після засвоєння перехресного кроку, можна переходити до вивчення перших двох бігових кроків, які передують перехресному кроку. Бігові кроки поєднуються з перехресним кроком і наступним метанням.

 

Правила безпеки під час метання:

1.  Готуючись до метання, оглянути місцевість і впевнитись у відсутності  людей у робочій зоні.

2.  Не подавати снаряди для метання кидком.

3.  Не стояти праворуч від метаючого, якщо він  метає правою рукою, та ліворуч, якщо він метає лівою рукою.

4.  Снаряди для метання збирати тільки з дозволу вчителя.

Домашнє завдання: вправи для розвитку швидкості, та швидкісно-силових якостей.

Урок 5. Зовнішні ознаки, стадії та біологічне значення втоми.

Втома це складний процес тимчасових зрушень в фізіологічному і психологічному стані учня в результаті напруженої або тривалої роботи. Вона характеризується  об'єктивними та суб'єктивними показниками.

До об'єктивних показників втоми можна віднести: розлад сну, головний біль, прискорення ЧСС, підвищення або зниження пітливості, можуть тремтіти повіки, руки, можливе виникнення болю у ділянці серця та шлунку.

Суб'єктивною ознакою втоми є відчуття втомленості, яке пере живається учнем, як своєрідний психічний стан. Його компонентами є:

відчуття знесилення, коли учень відчуває, що не в змозі  належним чином продовжити роботу; нестійкість і відволікання уваги; порушення в моторній сфері - рухи сповільнюються або навпаки стають поспішними, нескоординованими; погіршення пам'яті, мислення; послаблення волі, рішучості, витримки, самоконтролю; сонливість.

Слід також мати на увазі, що суб'єктивні оцінки втоми залежать від мотивації, заінтересованості в роботі, рівня домагань, відповідальності, емоційного стану. Особливу увагу необхідно приділяти якісним показникам, які більш адекватно характеризують розвиток втоми. При втомі робота, як правило, продовжується за рахунок вольових зусиль і резервних можливостей організму. Лише з часом виявляються очевидні ознаки втоми: рухи учня стають неточними, порушується координація, з'являються зайві рухи. Залежно від функціональних зрушень в організмі розрізняють чотири ступені втоми.

Ø  Втома першого ступеня (мало виражена), або фаза початкових порушень реакцій, мало чим відрізняється від вихідного функціонального стану. Симптомами такої втоми є помилки при виконанні точних рухів з незначними м'язовими зусиллями в зв'язку з невідповідністю силових дій з боку учня. При цьому з помірними і максимальними зусиллями виконуються без істотних змін.

Ø  Втома другого ступеня (помірна) характеризується незначним зниженням працездатності і витривалості, загальна працездатність близька до вихідного  рівня. Зрушення виявляється в збільшенні кількості помилок при виконанні дій, які вимагають незначних або максимальних м'язових зусиль. При цьому перші виконуються з надмірними зусиллям, а другі - з  меншими  порівняно з вихідними значеннями.

Ø  Втома третього ступеня (виражена) характеризується відчутним зменшенням працездатності і  витривалості рухового апарату. Час реакції збільшується, швидкість оптимальних і максимальних зусиль зменшується. Мінімальні м'язові зусилля  виконуються з надмірною силою в 2-2,5 рази, тобто мають місце чітко виражені парадоксальні реакції. Загальна працездатність зменшується.

Ø  Втома четвертого ступеня (сильно виражена) супроводжується ультра - парадоксальними реакціями. Всі позитивні сигнали учнем не сприймаються, а негативні викликають позитивні реакції, що приводять до помилок, травм.

В стані мало вираженої  і помірної втоми трудова діяльність можлива, оскільки вона підвищує тренованість організму і може продовжуватися протягом третини робочого часу.

При вираженій і сильно вираженій втомі працездатність знижується, фізіологічна ціна роботи значно підвищується, а відповідальні процеси протягом 16-24 годин після роботи можуть бути недостатні, в зв'язку з чим несприятливі зрушення в організмі акумулюються. Якщо ці зрушення не проходять і за вихідні дні, то розвивається хронічна втома (перевтома).

Якщо відновлювальний процес триває не більше 10-15 хв. то ступінь втоми незначний. Якщо період відновлення - 0,5 год. - середній ступень втоми. При сильній втомі - до 24 год.

Біг 30 м, с - контрольний норматив. Правила безпеки: під час бігу по дистанції необхідно бігти по своїй доріжці. Домашнє завдання: вправи для розвитку швидкості, та швидкісно-силових якостей.

Урок 6. Стрибок в довжину з місця

Стрибок - природний спосіб долання перешкод, який характеризується короткочасним нервово - м'язовим зусиллям. Стрибкові вправи сприяють зміцненню м'язів  ніг, розвивається сила, швидкість, гнучкість, спритність, навчають орієнтуватися у просторі.

Правила безпеки

ü  перед початком занять слід обов'язково робити розминку. Вона допоможе розігріти м'язи та підготувати організм до підвищеного навантаження.

ü  стрибати потрібно тільки в спортивному взутті.

ü  після стрибка м'яко приземлитися на  гімнастичні мати або яму для стрибків.

ü  найголовніше в стрибках - навчитися м'яко приземлятися.

Техніка стрибка

Вихідне положення: стійка ноги нарізно на ширині ступні, ступі паралельно, носки біля визначеної лінії. Перед початком стрибка треба підвестися на носки, підняти руки вгору, потім опуститись на всю ступню, ноги напівзігнуті, руки відвести назад, тулуб нахилити вперед (положення «старт плавця»). Під час виконання стрибка відштовхуємось двома ногами і робимо водночас мах руками вперед - вгору, енергійно випрямляється тулуб. У фазі польоту ноги згинаються, коліна підтягуються до грудей, руки вперед. Все тіло спрямовано уперед. Приземлення виконується тільки на напівзігнуті ноги, руки вперед, забезпечуючи тим самим м'яке стійке приземлення.

Метання малого м’яча на дальність з розбігу - контрольний норматив.

Рухливі ігри для розвитку фізичних якостей.

Домашнє завдання: вправи для розвитку швидкості, та швидкісно-силових якостей.

Урок 7. Біг 60 м.

Правила безпеки

1.  До бігу допускаються учні, які пройшли медичний огляд.

2.  Під час старту необхідно бігти по своїй доріжці.

3.  Під час бігу учень повинен самостійно контролювати стан свого організму.

Біг на 60 м. є типовою швидкісною вправою, що характеризує виконання короткочасної роботи м’язів максимальної потужності.

Низький старт

Виконується з стартових колодок так і без колодок. За командою «На старт!» учень підходить до стартових колодок. Розстановка стартових колодок зазвичай така: передня колодка розташована на відстані 1-1.5 стопи від лінії старту, задня - 1,5 стопи від передньої, відстань між колодками15-20 см, кут нахилу 45 градусів на передній і 60 на задній. За командою «Увага!» учень плавно випрямляє ноги й частину тіла передає на руки, таз розташований на рівні плечей, або трохи вище, руки прямі, голова опущена. Обов'язково слід зафіксувати це положення, після чого через 1-3 секунди лунає команда «Руш!».

 

За цією командою учень спираючись обома ногами на колодки, енергійним рухом рук виштовхує тіло вперед, виносить махову ногу коліном вперед. Не піднімаючи високо стопи. Опорна, поштовхові нога, продовжуючи різко розгинатися, посилає тіло вперед. У цьому положенні тулуб ще зберігає горизонтальне положення. Усі рухи виконують з максимальною швидкістю.

Стартовий розбіг

«Стартовий розбіг» - про бігання учнем початкової частинки дистанції, наприкінці якої він набирає швидкість, близьку до максимальної та приймає нормальне бігове положення. Техніка стартового розбігу характеризується значним нахилом тулуба вперед на початку розбігу й поступовим випрямленням під кінець; повним розпрямленням ноги в коліні під час відштовхування, енергійним винесенням стегна махової ноги вперед - угору; активними швидкими рухами зігнутих рук;  плавним переходом від стартового розбігу до бігу по дистанції.

Біг по дистанції

Після стартового розбігу швидкість зростає повільно; біг стає аналогічним бігу маховим кроком. При максимальній швидкості тулуб трохи нахилений вперед, причому нахил увесь час змінюється: під час відштовхування - зменшується, у фазі польоту - збільшується. Для збереження набутої швидкості кожен учень має знайти оптимальне для себе співвідношення довжини й частоти кроків.