Робочий зошит з легкої атлетики (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ОСВІТИ

ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ХУДОЖНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ І ДИЗАЙНУ М. ЛЬВОВА

«ЗАТВЕРДЖУЮ:»

Заступник директора з НР

« » 20 р.

РОБОЧИЙ ЗОШИТ З

ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ

Укладач:

Розглянуто та схвалено

на засіданні методичної комісії

викладачів фізичної культури,

ЦЗ, медичної підготовки

« 29 » 08 2014 р.

Протокол № 1

Голова методичної комісії

Львів

2014-2015

ЗМІСТОВИЙ модуль – ЛЕГКА АТЛЕТИКА

ТЕМА 1. Теоретичні відомості про розвиток легкої атлетики.

ТЕМА 2. Мета, структура, принципи спортивного тренування легкоатлета.

ТЕМА 3. Зовнішні ознаки, стадії та біологічне значення втоми.

ТЕМА 4. Особливості бігу на короткі, середні та довгі дистанції. Біг 30 м.

ТЕМА 5. Метання малого м’яча на дальність з розбігу.

ТЕМА 6. Стрибок в довжину з місця.

ТЕМА 7. Біг 60 м.

ТЕМА 8. Біг 100 м. Стрибок в довжину з розбігу способом «зігнувши ноги».

ТЕМА 9. Рівномірний біг 1000 м. (1500 м.).

ТЕМА 10. Біг 500 м (1000). Стрибок у висоту з розбігу способом «переступання»

ТЕМА 11. Стрибок в довжину з розбігу.

ТЕМА 12. Стрибок у висоту з розбігу способом «переступання»

ТЕМА 13. Біг на середні та довгі дистанції

ТЕМА 14. Оздоровчий біг. Тематична атестація.

ТЕМА 15. Спортивна ходьба.

ТЕМА 16. Естафетний біг.

ТЕМА 17. Методика розвитку швидкості руху.

ТЕМА 18. Удосконалення техніки бігу на короткі дистанції шляхом спрямованого розвитку сили головних груп м’язів. Спринтерський біг.

ТЕМА 19. Методика розвитку спритності.

ТЕМА 20. Силова витривалість.

ТЕМА 21. Сила. Моделі сили.

ТЕМА 22. Методика розвитку швидкісної витривалості.

ТЕМА 23. Фізичні вправи. Класифікація фізичних вправ.

ТЕМА 24. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості

ТЕМА 25. Фізичні вправи – основний специфічний засіб фізичного виховання.

ТЕМА26. Техніка бігу на короткі дистанції, з виконанням команд „На старт!”, „Увага!

ТЕМА 27. Використання засобів легкої атлетики

ТЕМА 28. Техніка кросового бігу.

ТЕМА 29. Рухова активність в режимі дня.

ТЕМА 30. Державні тести з фізичного виховання

ТЕМА 31. Удосконалення елементів техніки в стрибках.

ТЕМА 32. Техніка виконання стрибків з різних вихідних положень.

ТЕМА 33 Спеціальна фізична підготовка. Вивчення вправ до розвитку фізичних якостей, необхідних у стрибках та бігу.

ТЕМА 34. Основи здорового способу життя, працездатності та рухової активності.

ТЕМА 35. Основні засоби для розвитку та удосконаленню фізичних якостей.

ТЕМА 36. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості

Урок 1. Теоретичні відомості про розвиток легкої атлетики.

Легку атлетику називають «королевою» спорту – входить до числа п'яти олімпійських видів спорту, які були представлені на всіх Олімпіадах. Число медалей, які розігруються на олімпійських змаганнях змінювалося від 12 на першій олімпіаді 1896 до 47 на на Літніх іграх у Пекіні. Жінки почали змагатися на Олімпіадах, починаючи з 1928 року, проти волі барона де Кубертена. Олімпійський легкоатлетичний турнір проводиться на Олімпійському стадіоні і є центральною подією олімпійської програми, притягаючи увагу глядачів і засобів масової інформації Чемпіонати світу з легкої атлетики мають порівняно коротку історію. Перший такий турнір відбувся в 1983 році в Гельсінкі. Переможці змагань в кожній дисципліні оголошуються чемпіонами світу. Починаючи з 1991 року змагання стали проводитися щодва роки, відбуваючись у рік перед Олімпіадою і в рік після Олімпіади. В проміжні роки проводяться чемпіонати світу з кросу. Чемпіонати світу з легкої атлетики в залі проходять теж щодва роки, відмінні від тих, в яких проходять чемпіонати на відкритому повітрі. Перший такий чемпіонат відбувся в 1985 році в Парижі, але офіційна назва затвердилася тільки, починаючи з турніру 1987 року в Індіанаполісі.

Україна традиційно одна з провідних націй в легкій атлетиці. На останній, пекінській Олімпіаді, українські спортсмени здобули 5 медалей, серед яких золота медаль Наталі Добринської в десятиборстві. Українським спортсменам належать світові рекорди: Сергій Бубка є власником захмарного світового рекорду в стрибках з жердиною, Інесі Кравець належить світовий рекорд у потрійному стрибку, Юрію Сєдих— в метанні молота, а українська багатоборка Наталія Добринська володіє світовим рекодом в п`ятиборстві. Розвиток легкої атлетики в Україні має також чимало проблем, зв'язаних із застарілою інфраструктурою, нестачею фінансування, старінням тренерських кадрів.

Легкоатлетичні вправи проводилися з метою фізичної підготовки, а також для проведення змагань ще в глибокій старовині. Але історія легкої атлетики, як прийнято вважати, почалася зі змагань з бігу на олімпійських іграх Стародавньої Греції (776 рік до нашої ери).

Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. Зафіксовані результати в стрибку з жердиною в 1789 р. (1 м 83 см, Д. Буш, Німеччина), у бігу на одну милю в 1792 р. (5.52,0, Ф. Поуелл, Великобританія) і 440 ярдів в 1830 р. (2.06,0, А. Вуд, Великобританія), в стрибку у висоту в 1827 р. (1.57,5, А. Вілсон, Великобританія), в метанні молота в 1838 р. (19 м 71 см, Район, Ірландія), в штовханні ядра в 1839 р. (8 м 61 см, Т. Каррадіс, Канада) та ін. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання з бігу на дистанцію близько 2 км учнів коледжу в м. Регбі (Англія) в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії.

Пізніше в програму змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 р. — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 р. між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, що стали в подальшому щорічними, що поклали початок традиційним двостороннім матчам.

У 1865 р. був заснований Лондонський атлетичний клуб, який популяризував легку атлетику, проводив змагання і спостерігав за дотриманням статусу о аматорстві. Вищий орган легкоатлетичного спорту — любительська атлетична асоціація,— який об'єднав всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880 р.

Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (атлетичний клуб в Нью-Йорку організувався в 1868 р., студентський спортивний союз — в 1875 р.), де швидко досягла широкого розповсюдження в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1952 р.) провідне положення американських легкоатлетів у світі. До 1880–1890 р. в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів по легкій атлетиці.

Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язано з відродженням олімпійських ігор (1896 р.), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіад, їй відвели найбільше місце. І сьогодні Олімпійські ігри — потужний стимул для розвитку легкої атлетики в усьому світі.

Початок поширенню легкої атлетики в Росії було покладено в 1888 р., коли в Тярльово, поблизу Петербурга, був організований спортивний гурток. У тому ж році там було проведено перше в Росії змагання з бігу. Вперше першість Росії з легкої атлетики проходило в 1908 р. У ньому взяли участь близько 50 спортсменів.

У 1911 р. створюється Всеросійський союз любителів легкої атлетики, який об'єднав близько 20 спортивних ліг Петербурга, Москви, Києва, Риги та інших міст.

У 1912 р. російські легкоатлети (47 осіб) вперше брали участь в олімпійських іграх — в Стокгольмі. Через слабку підготовленість спортсменів та погану організацію виступ російських легкоатлетів пройшло невдало — ніхто з них не зайняв призового місця.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції велику роль у розвитку легкої атлетики зіграв Всевобуч. За його ініціативою в ряді міст відбулися великі змагання, в програмі яких головне місце відводилося легкої атлетики: в Омську — I Сибірська олімпіада, в Єкатеринбурзі— I приуральська олімпіада, в Ташкенті — Середньоазіатська, в Мінеральних Водах — Північно-Кавказька. У 1922 в Москві вперше було проведено першість РРФСР з легкої атлетики. Перші міжнародні змагання радянських легкоатлетів відбулися в 1923 р. Вони зустрілися зі спортсменами робочого спортивного союзу Фінляндії.

Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)

·  Спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);

·  біг на середні дистанції (800 та 1500 м)

·  стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).

Деяка частина легкоатлетичних змагань проводиться також взимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад замість спринту 100 м змагаються на 60-метровій дистанції).

Також існує велика кількість неолімпійских видів змагань з бігу, з котрих проводяться чисельні міжнародні змагання як серед чоловіків, та і жінок, або об'єднані забіги, чемпіонати світу та Європи; ведеться залік світових рекордів — наприклад з гладкого бігу (на традиційних для англомовного світу дистанціях, що вимірюються в ярдах та милях) та з кросу.