Менеджмент (стр. 13 )

Сильні сторони — особливі, унікальні, оригінальні властивості, якості організації, які відрізняють її від конкурентів.

Синергія — це ефект цілісності, можливість отримання додаткового ефекту за рахунок інтеграції всіх можливостей організації. Синергічний ефект виникає як результат інтегрованої реалізації всіх елементів стратегії.

Слабкі сторони — риси, яких не вистачає організації у порівнянні з успішними конкурентами.

Стратегічні плани — плани, які визначають головні цілі організації, стратегію придбання та використання ресурсів для досягнення цих цілей.

Стратегія — розрахований на перспективу спосіб дій та порядок розподілу пріоритетів та ресурсів організації для досягнення її цілей.

Стратегія диференціації спрямована на надання товарам або послугам властивостей, привабливіших для споживачів порівняно з продукцією конкурентів.

Стратегія контролю за витратами ґрунтується на зменшенні власних витрат на виробництво продукції порівняно з витратами конкурентів.

Стратегія фокусування — зосередження виробництва продукції
або надання послуг для окремих сегментів ринку.

Сфера стратегії — засоби адаптації організації до свого зовніш­нього середовища.

Управління за цілями (МВО-процес) — це метод планування й контролю, який передбачає визначення і встановлення менеджерами у взаємодії із підлеглими цілей діяльності кожного виконавця на певний період часу, забезпечення взаємоузгодженості таких цілей, контроль та
оцінку досягнення виконавцями поставлених перед ними цілей.

SWOT-аналіз — це метод дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища організації, який дозволяє встановити лінії зв'язків між си­льними та слабкими сторонами організації, з одного боку та зовнішні­ми загрозами і сприятливими можливостями з другого боку.

Ситуація для аналізу

«Планування у фірмі Піцца - Хат"

"Піцца-Хат" - мережа ресторанів № 1 у світі з виготовлення піцци. До 1977 року фірма розвивалась досить повільно. Однак у 1977 році, коли "Піццу-Хат" купила відома компанія "Пепсіко", її справи пішли значно краще. "Пепсіко" - не просто фірма, що займає друге місце у світі (після "Кока-коли") з виробництва безалкогольних напоїв, а найбільший у світі виробник легких закусок, власних мереж ресторанів, таких як "Такс Белл", "Кентуккі Фрайд Чікен" та "Піцца-Хат", що робить її найбільшою ресторанною корпорацією у світі. "Пепсіко" дотримується принципу "Чим більше, тим краще", її корпоративними цілями є зростання збуту, ринкової частки та прибутків щорічно у кожному підрозділі. Цілі "Піцци-Хат" є абсолютно такими ж.

Керівництво "Піцци-Хат" пишається постійними ринковими змінами, коли щороку все більше американців у обідній час приходить саме до їх ресторану, який пропонує піцци за індивідуальними замовленнями. У той час, коли все більше жінок працює поза межами власного дому, коли у них стало значно менше часу на приготування їжі вдома, "Піцца-Хат" запропонувала новий сервіс у доставці їжі. Це спричинило зростання прибутків двома шляхами. Перший - полягає у тому, що "Піцца-Хат" не просто продавала продукцію сім'ям, які не хотіли виходити та купувати піццу, але й заслужила серед них довіру, лояльність та відданість ще до того часу, коли зросла конкурентна боротьба. Другий шлях базується на тому, що відкриттям великої кількості пунктів з доставки піцци, що є значно дешевшим, ніж спорудження і запуск повноцінних ресторанів, фірма заснувала нову систему обслуговування без вкладання значних коштів.

Стратегія розширення "Піцци-Хат" є своєрідною. Замість відкриття нових точок на території, де вже діють конкуренти, компанія завжди скуповує вже діючі малі ресторани і перетворює їх у "Піццу-Хат". У той час, коли більшість ресторанних фірм володіють менше ніж третиною своїх ресторанів, на решту продаючи права (франчайзинг), "Піцца-Хат" володіє більшістю. Керівництво вважає, що так краще керувати нововведеннями, контролювати процес приготування їжі, її якість, процес набору персоналу.

Успіхи "Піцци-Хат" у США є феноменальними. Однак керівництво вважає, що ще більші резерви для зростання знаходяться за межами Америки. Але на цьому шляху є перешкоди. Концепція мережі ресторанів є незвичною для багатьох народів світу. Більше того, піцца теж є незвичною і може вважатися як розкіш, а не як щоденний продукт. Додаткова проблема з'явилася на азіатському ринку. Один із головних інгредієнтів піцци - сир - є небажаним в Азії, оскільки його там майже не вживають.

Тому керівництво компанії провело низку заходів у плановій діяльності, щоб подолати всі перешкоди. Наприклад, у 1972 році у Таїланді був відкритий перший ресторан. На той час більшість таїландців навіть поняття не мали, що таке піцца. Грошові доходи місцевого населення були дуже низькими, однак керівництво вірило в успіх. Перший ресторан було відкрито у старовинному місті, де було багато іноземних туристів, які знали "Піццу-Хат" і могли допомогти бізнесу. Як і прогнозувалося, у Таїланді протягом 70-их років сформувався середній клас населення, який був під значним впливом американської популярної культури та закордонних продуктів. Саме ці люди і стали клієнтами "Піцци-Хат". Сьогодні у Таїланді працює 24 ресторани "Піцца-Хат", у них харчується щороку понад 4 мільйони населення. Це є найбільша мережа ресторанів у цій країні.

Менеджери "Піцци-Хат" знали, що буде багато перешкод на шляху до завоювання ринків Радянського Союзу та Китаю. Перш за все, було багато політичних проблем. "Пепсіко" уже мала досвід роботи в СРСР, працюючи там із 1974 року і продаючи "Пепсі-колу". Однак і тут був один великий фінансовий бар'єр. Радянський карбованець не був конвертованим. Тому "Пепсіко" уклала угоду, згідно з якою вона купувала у Радянському Союзі "Столичну" горілку за долари, продавала її у США, а радянські фірми використовували ці долари на закупівлю "Пепсі-коли", продаючи її за карбованці.

Подібна ситуація була і з "Піццою-Хат". Так, перш за все, було укладено угоду про партнерство із радянською стороною. Партнери відкрили два ресторани у Москві, де знаходиться багато іноземних резиденцій та туристів. Перший ресторан продавав продукцію за валюту. Радянські партнери використовували частину прибутку для імпорту необхідних інгредієнтів, потрібних обом ресторанам. Другий ресторан продавав продукцію за карбованці та використовував їх для оплати локальних рахунків обох ресторанів. Потоки і черги клієнтів створилися біля обох ресторанів. Подальші плани пов'язувалися з відкриттям 100 нових ресторанів у Бразилії, щоб зробити презентацію всій Південній Америці. Керівництво має надію, що до кінця XX століття за межами США буде працювати більше 7 тисяч ресторанів "Піцци-Хат".

Запитання для аналізу:

1. Які організаційні цілі у "Піцци-Хат"?

2. Які дві альтернативи використовує керівництво "Піцци-Хат" для досягнення цих цілей? Поясніть, на чому базуються ці альтернативи?

3. Як Ви вважаєте, наскільки важливою є координація управлінських команд у планах "Піцци-Хат"? Чому?

4. Виходячи з цієї ситуації, дайте можливі довго - і короткотермінові рекомендації плановикам "Піцци-Хат". Проаналізуйте їх.

Джерело: , Збірник ділових ситуацій з курсу ”Основи менеджменту”. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 94 с.

Тести для самоконтролю

1. Який з видів управлінських рішень не відноситься до рішень, характерних для функції планування?

1)  визначення основної мети організації;

2)  визначення міри задоволення потреб підлеглих;

3)  визначення поточних цілей та завдань організації;

4)  визначення стратегії та тактики організації.

2. Що не відноситься до етапів стратегічного планування?

1)  визначення місії організації;

2)  оцінка та аналіз зовнішнього середовища;

3)  встановлення стандартів;

4)  аналіз стратегічних альтернатив.

3. Яка із позицій товару, згідно з матрицею БКГ, відповідає стадії виходу товару на ринок?

1)  “зірка”;

2)  “собака”;

3)  “дійна корова”;

4)  “проблема”.

4. Які види управлінської діяльності виділяють в рамках стратегічного планування?

1)  розподіл ресурсів;

2)  адаптація до зовнішнього середовища;

3)  внутрішня координація;

4)  всі відносяться.

5. На що направлений аналіз зовнішнього середовища організації?

1)  на визначення сильних сторін організації;

2)  на виявлення слабких сторін організації;

3)  на виявлення зовнішніх можливостей та загроз;

4)  всі відповіді правильні.

6. На що направлене управлінське обстеження внутрішнього середовища організації?

1)  на визначення можливостей організації;

2)  на визначення зовнішніх загроз організації;

3)  на визначення сильних та слабких сторін організації;

4)  всі відповіді правильні.

7. В якому з розділів матриці SWOT–аналізу формуються завдання з реалізації зовнішніх можливостей за рахунок сильних сторін організації?

1)  поле “сила і можливості”;

2)  поле “сила і загрози”;

3)  поле “слабкість і загрози”;

4)  поле “слабкість і можливості”.

8. Який із варіантів стратегії організації не відноситься до стратегій скорочення?

1)  стратегія ліквідації;

2)  стратегія горизонтальної диверсифікації;

3)  стратегія відсічення зайвого;

4)  стратегія переорієнтації.

9. Який з критеріїв відноситься до критеріїв вибору альтернативних стратегічних рішень?

1)  співвідношення стратегії, що аналізується, зі стратегічними факторами, отриманими в результаті SWOT–аналізу;

2)  міра ризику даної стратегічної альтернативи;