Менеджмент (стр. 28 )

Виділяють декілька груп методів прогнозування.
Неформальні методи прогнозування: на основі словесної (вербальної) інформації, отриманої каналами радіо, телебачення, розмов, телефонограм тощо; на основі письмової інформації, отриманої з газет, журналів, бюлетенів, звітів тощо; за результатами промислового шпіонажу.

Формальні методи прогнозування. Кількісні методи: аналіз минулих рядів - ґрунтується на припущенні, що минуле може повторитися у майбутньому і що існують певні тенденції до цього; причинно-наслідкове (кореляційне) моделювання - використовують для прогнозування ситуацій, що залежать більше ніж від однієї змінної величини. Якісні методи: думка журі - полягає в поєднанні та синтезуванні думок експертів - членів журі (ради, комісії тощо); думка буровиків - ґрунтується на передбаченні попиту групою досвідчених торгових агентів; думка споживачів - на основі результатів опитування клієнтів; думка експертів - ґрунтується на процедурах, реалізуючи які група експертів доходить певної згоди.

Прийняття менеджерами раціональних рішень, що відповідають установленим критеріям та спрямовані на досягнення визначених цілей, не може гарантувати їх успішної реалізації. Виконання управлінських рішень потребує застосування дієвих організаційних, мотиваційних та контрольних механізмів, а також забезпечення колективної націленості на досягнення намічених результатів.

Контрольні питання

1.  Що розуміють під процесом прийняття рішень в теорії управління?

2.  Чим відрізняються між собою поведінкова та класична моделі прийняття рішень?

3.  Які фактори визначають якість прийнятого рішення.

4.  Опишіть етапи раціональної технології прийняття рішень.

5.  Охарактеризуйте методи творчого пошуку рішень.

6.  Методи та моделі прийняття рішень.

Категорії та поняття

Інтуїтивна технологія прийняття рішень — це процедура прий­няття рішень, яка складається з трьох етапів: 1) реєстрація змін; 2) вибір управлінських рішень в аналогічних ситуаціях, які містить пам’ять суб'єкта управління; 3) прийняття рішення.

Ірраціональна модель прийняття рішень ґрунтується на передба­ченні, що рішення приймається без пошуку і дослідження можливих альтернатив. Ірраціональна модель звичайно відбиває бажання менед­жерів задовольнити, в першу чергу, свої індивідуальні інтереси. Рішення за цією моделлю є функцією розподілу влади в організації.

Класична модель прийняття рішень передбачає, що особа, яка приймає рішення, повинна бути в цьому процесі абсолютно об'єктив­ною та раціональною (мати чітку мету прийняття рішення, мати ви­черпну інформацію щодо ситуації прийняття рішення та можливих аль­тернатив і наслідків їх реалізації), а вибраний варіант — максимізувати вигоди для організації.

Оцінка альтернатив — це один з етапів раціональної технології прийняття рішень, який передбачає перевірку кожної альтернативи на її реалістичність, відповідність ресурсам організації та прийнятність на­слідків її реалізації.

Поняття «обмеженої раціональності» означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність зав­ади буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте).

Прийняття управлінських рішень — це процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується свідомим остаточним вибором варіанта дій щодо її усунення.

Проблемна ситуація — це невідповідність фактичних або прогнозованих параметрів системи, якою управляють, цілям управління.

Поведінкова модель прийняття рішень ґрунтується на передбаченні, що менеджери в бажанні прийняти раціональне рішення зав­жди обмежені численними об'єктивними (можливості отримати вичерпну інформацію) та суб'єктивними (власні здібності, звички, упередженість) факторами.

Раціональна технологія прийняття рішень — це процедура прийняття рішень, яка складається з п'яти етапів: 1) діагноз проблеми; 2) накопичення інформації про проблему; 3) опрацювання альтернатив­них рішень; 4) оцінка альтернатив; 5) прийняття рішень.

Технологія прийняття рішень — це послідовність етапів процесу прийняття управлінських рішень.

Управлінське рішення — це продукт управлінської праці (концен­трований вираз процесу управління на його останній стадії) у формі дій, спрямованих на усунення проблемної ситуації, яка виникає в про­цесі функціонування організації.

Ситуація для аналізу «Страхова компанія "Оранта"

Страхова компанія "Оранта" знаходиться в Одесі і є регіональним представництвом. Центральний офіс - у Києві. Компанія займається страхуванням домашнього майна та автомобілів. Недавно у декількох регіональних представництвах компанії були проведені експерименти з чотириденним робочим тижнем.

Завжди компанія працювала 5 днів по 8 годин щодня. Зараз із центрального офісу прийшла вказівка, як експеримент, усім службовцям перейти на 10-ти годинний робочий день, який триватиме від 7.00 до 18.00 з 30-ти хвилинною обідньою перервою та двома перервами по 15 хвилин.

Юлія Іваненко уже шість місяців працює директором регіонального представництва в Одесі. Протягом трьох попередніх років Юлія працювала заступником директора одного з великих підрозділів компанії "Оранта". Юлії 29 років, вона неодружена, має хороші шанси для подальшої кар'єри. У Юлії вісім підлеглих. У таблиці подано інформацію про працівників відділення.

Службовці Одеської філії компанії "Оранта"

Прізвище, ім'я, посада	Вік	Сімейний статус	Кількість людей, що залежать від працівника	Строк роботи в компанії	Освіта
Микола Глушко, заступник директора	34	Одружений	дружина	4 роки	3 роки інституту
Сергій Вус, страховий агент,	23	неодружений	ніхто	1 рік	1 рік інституту
Валерій Столяров, страховий агент	36	Одружений	дружина, дитина	5 років	2 роки інституту
Світлана Осичко, комп'ютерник	35	мати-вдова	2 дітей	6 років	технікум
Марія Юнкова, реєстратор	19	Неодружена	ніхто	1 0 місяців	технікум
Людмила Джус, реєстратор	20	одружена	чоловік	1 рік	технікум
Аліса Літинська, секретар-друкар	38	одружена	мати-інвалід, чоловік, двоє дітей	5 років	середня школа
Ганна Сорока, секретар-друкар	18	неодружена	ніхто	6 місяців	середня школа

Сьогодні Юлія Іваненко проводить зустріч із своїм заступником, Миколою Глушком, щоб вирішити чи переходити їхньому підрозділові на чотириденний робочий тиждень.

"Я вважаю, що повинна дозволити людям самостійно вирішити, чи хочуть вони працювати 4 дні по 10 годин. Думаю, що вони зможуть прийняти рішення щодо розпорядку дня і годин роботи. А яка Ваша думка щодо цього?"- запитала Юлія. "Ви що?- відповів Микола.- Ви не повинні дозволяти цій групі вирішувати що-небудь. Вони ж усі такі різні. Крім цього, вам платять зате, що Ви приймаєте рішення".

Запитання для аналізу.

1.  Як Ви вважаєте, чи є ця ситуація сприятливою для прийняття групового рішення?

2.  Перерахуйте, з Вашої точки зору, які переваги та недоліки чотириденного робочого тижня?

3.  Якби Ви були на місці Юлії Іваненко, яка додаткова інформація Вам була б необхідною?

4.  Ваші дії, якби Ви були на місці Юлії Іваненко.

5.  Чи використовує керівництво Вашої організації методи групового прийняття управлінських рішень?

Джерело: , Збірник ділових ситуацій з курсу ”Основи менеджменту”. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 94 с.

Тести для самоконтролю

1. Яка з моделей веде себе як реальний об’єкт, але не виглядає як він?

1)  фізична;

2)  аналогова;

3)  символічна;

4)  математична.

2. Який з видів рішень не відноситься до класифікації рішень в залежності від тривалості впливу?

1)  стратегічні;

2)  тактичні;

3)  загальні;

4)  оперативні.

3. Які типи моделей використовуються в менеджменті?

1)  фізичні;

2)  аналогові;

3)  математичні;

4)  всі використовуються.

4. Яка з моделей представляє реальний об’єкт дослідження за допомогою збільшеної або зменшеної копії?

1)  фізична;

2)  аналогова;

3)  математична;

4)  всі названі;

5. В якій з моделей для опису властивостей та характеристик об’єкта використовуються символи?

1)  у фізичній;

2)  у математичній;

3)  в аналоговій;

4)  у всіх названих типах моделей;

6. Яка з типових моделей менеджменту використовується для визначення оптимальної кількості каналів обслуговування по відношенню до потреби в них?

1)  моделі теорії ігор;

2)  моделі теорії черг;

3)  моделі управління запасами;

4)  всі названі моделі.

7. Визначите суть функції регулювання:

1) визначає регламент діяльності;

2) спонукує працівника до діяльності;

3) коректує діяльність.

8. Назвіть послідовність етапів прийняття рішень:

1) оцінка альтернатив;

2) діагноз проблеми;

3) виявлення альтернатив;

4) статочний вибір альтернативи;

5) вибір критеріїв ухвалення рішення.

9. Ухвалення управлінського рішення – це::

1) вибір однієї з кількох можливих альтернатив;