1.1 Автоматизована система електронного документообігу Атлас-док (стр. 15 )

Ще нам потрібно відредагувати деякі параметри файлу ініціалізації Oracle. Цей файл Ви бачили на 8-му кроці створення БД. Це звичайний текстовий файл. Знайдіть його по шляху "X:\oracle\admin\oradb\pfile\initORADB. ora", де "X:" – буква локального диску, що містить Oracle, а ORADB - ім’я БД на якій існує схема ASEDO. Отже, відкрийте його для редагування, та змініть наступні параметри:

·  Параметру “open_cursors” встановіть значення 300.

·  Якщо Ви на 12-му кроці увімкнули реуим архівації журналів повторень, то в файлі ініціалізації буде рядок log_archive_dest_1 = "location=путь_що_Ви_вказали". Радимо Вам додати слід за цим рядком наступний: log_archive_dest_2 = "location=папка_на_іншому_диску". Це буде означати, що архіви журналів повторень будуть находитись не тільки в папці, що визначена параметром log_archive_dest_1, але будуть ще дублюватись в папці, що визначена параметром log_archive_dest_2. Якщо архіви будуть розташовані на різних дисках, це значно покращить надійність системи у випадку виходу з ладу носіїв інформації.

·  Параметру “compatible” встановіть значення 8.1.7 (або 9.2.0 в залежності від версії Oracle)

Отже, коли БД створена, нам залишилось ввести до неї декілька табличних просторів, які будуть використовуватись АСЕДО. Для цього потрібно, щоб екземпляр Oracle був запущений, а база даних змонтована.

6.2.1  Створення специфічних табличних просторів

На дистрибутивному диску Ви знайдете папку “Database\Adding tablespaces to DB”. Вона містить 2 файли: “add_tblspaces. cmd” та “add_tblspaces. sql”. Файл “add_tblspaces. sql” містить запити, що створюють в БД додаткові табличні простори, які використовуються АСЕДО. Ви повинні відредагувати цей файл. Відкрийте його, та в кожному із запитів, що створюють табличні простори замініть існуючий шлях до табличних просторів на актуальний шлях, де буде розташований кожний з табличних просторів. Тут Ви повинні враховувати наступні питання:

·  Наявність вільного простору на дисках;

·  При створенні табличного простору “DATA” майте на увазі, що табличний простір “INDX”, який Ви створили в пункті 10 опису створення БД, буде містити індекси для доступу до даних, що будуть знаходитись в просторі “DATA”. Тому, для покращення продуктивності, радимо Вам створювати табличний простір “DATA” на диску, що не вміщує простір “INDX”;

·  Табличний простір “BLOBS” буде містити файли, які користувачі можуть додавати до реєстраційних карток (тобто до документів). Якщо Ви очікуєте, що таких файлів буде дуже багато чи вони будуть великі, врахуйте цей факт, щоб табличний простір "BLOBS” був розташований на диску з великим об’ємом вільного простору. При створенні, цей простір обмежується 8,125ГБ.

Коли Ви відредагували файл “add_tblspaces. sql”, запустіть файл “add_tblspaces. cmd” з двома параметрами: ім’ям бази даних та паролем користувача SYSTEM. Ім’я БД Ви задавали при створенні БД на кроці 8. Це, наприклад, може бути рядок: add_tblspaces. cmd ORADB manager. Тут ім’я БД – ORADB, а пароль користувача SYSTEM – manager.

Коли файл відпрацює, в БД додатково створиться 3 табличних простори: DATA, TMP_DATA та BLOBS.

Увага! Для роботи системи також потрібні табличні простори TEMP та INDX. Якщо вони не були створені при інсталяції Oracle, то їх теж потрібно створити.

6.2.2  Створення користувача

На дистрибутивному диску Ви знайдете папку “Database\Adding user to DB”. Вона містить 2 файли: “add_user. cmd” та “add_user. sql”. Файл “add_user. sql” містить запити, що створюють в БД користувача під яким сервер застосувань буде конектитися до БД Oracle. ім'я

Запустіть файл “add_user. cmd” з двома параметрами: ім’ям бази даних та паролем користувача SYSTEM. Ім’я БД Ви задавали при створенні БД на кроці 8. Це, наприклад, може бути рядок: add_user. cmd ORADB manager. Тут ім’я БД – ORADB, а пароль користувача SYSTEM – manager.

Коли файл відпрацює, в БД додатково створиться користувач з іменем, яке було задано у файлі “add_user. sql”.

Підсумок: Ви встановили сервер БД Oracle, створили базу даних і в базі додатково створили необхідні табличні простори та користувача. Якщо Ви все зробили вірно, БД повинна стартувати, монтуватись, не видавати ніяких помилок і т. і. На цьому підготовку серверу Oracle закінчено.

6.3  Процедура архівації БД

Рекомендуємо Вам ретельно ознайомитись з розділом “Backup and Recovery Guide” посібника адміністратора Oracle “Administrator’s Guide”, а також з усіма розділами, що стосуються створення архівних копій та відновлення бази даних.

Необхідно знати та розуміти внутрішню структуру зберігання інформації в Oracle. Для процесів архування/відновлення велике значення мають файли, що пов’язані з даними (Datafiles), з процесами управління в БД (Control Files), з сегментами відкату (Rollback Segments), з онлайновими журналами (Online Redo Logs Files), з архівними журналами (Archived Redo Logs Files).

БД містить різні типи даних. Процес архівації повинен зберегти файли наступних типів:

1.  Базу даних в цілому (Whole database);

2.  Табличні простори (Tablespace);

3.  Файли даних (Datafile);

4.  Файли управління (Control file);

5.  Архівні журнали трансакцій (Archived redo log).

Стратегію архівації повинен обрати сам адміністратор БД виходячи з розрахунків по співвідношенню часу архування та кількістю даних, що потрапляє в БД за інтервал між архіваціями. Пропонується наступна стратегія архівації БД. Повний цикл архівації становить 7 днів. В перший день циклу необхідно зробити "холодне" архування (full backup). Файли "холодного" архіву повинні бути перенесені на надійний носій даних (краще, якщо це буде зовнішній носій, що зберігається окремо від робочого сервера). З другого по шостий день адміністратору необхідно робити інкрементальні копії архівних логів від моменту створення базового архіву – в даному випадку "холодного" архіву, що містять інформацію про завершені трансакції в БД. Ці файли також повинні записуватись на зовнішній носій.

Наведемо процедуру повної архівації (full backup), яка на відміну від інкрементальної (incremental backup) та різницевої (differential backup) архівації, має змогу повного відновлення БД у разі пошкодження даних на момент створення такої копії. Процедура архівації складається з:

1.  Виявлення файлів для архування;

2.  Нормального завершення роботи БД;

3.  Архівації всіх файлів даних, файлів управління та файлів параметрів;

4.  Відновлення роботи БД.

Виявлення файлів для архування достатньо важлива задача для даної процедури. Файлове наповнення БД змінюється у процесі функціонування, тому необхідно виявити всі файли, які повинні приймати участь у можливій операції відновлення та зафіксувати їх розташування в працюючій БД. Ця стадія включає в себе такі кроки:

1.1.  Необхідно отримати доступ до системного об'єкта VIEW, що знаходиться в схемі SYS і називається DBA_DATA_FILES. Зайдіть в утиліту термінального доступу SQLPlus під логіном system та паролем користувача manager. Введіть таку команду: "select * from DBA_DATA_FILES". У полі FILES_NAME записів можна побачити список тих файлів операційної системи (з розширенням DBF), що складають табличні простори БД. Це саме ті файли, які необхідно скопіювати на архівний носій;

1.2.  На диску (наприклад X), де розташований продукт Oracle, по шляху X:\Oracle\admin\oradb\pfile\ необхідно знайти файл init. ora, який містить параметри функціонування БД. В цьому файлі необхідно знайти параметр "control files=" який вказує на місцерозташування файлів управління (з розширенням CTL), які теж потребують архування;

1.3.  Файли журналу транзакцій мають розширення LOG та знаходяться по такому шляху: X:\oracle\oradata\ORADB\;

1.4.  В файлі init. ora також необхідно знайти параметри "log_archive_dest_№" та "log_archive_format". Перший вказує на місцезнаходження файлів архівних журналів транзацій, другий вказує на формат іменування послідовних архівних файлів журналів. Файли архівних журналів транзацій мають розширення ARC.

Нормальне завершення роботи в БД включає такі кроки:

2.1  Для нормального завершення роботи БД рекомендується запустити утиліту SRVMGR в консольному режимі (svrmgrl. exe);

2.2  З’явиться запрошення системи, на яке потрібно відповісти рядком "connect":

2.3  На запит "username" потрібно ввести "system" та пароль користувача "manager". Система повинна відповісти "connected", що означає вашу аутентіфікацію в системі;

2.4  Виконайте команду "shutdown immediate". Система повинна відповісти про нормальну зупинку БД.

Архівація всіх файлів даних, файлів управління та файлів параметрів повинна виконуватись послідовно за таким сценарієм:

3.1  Скопіюйте на архівний носій всі файли, що були виявлені на першому кроці процедури архування;

3.2  Необхідно визначити місцезнаходження кожного необхідного файлу, що складають БД, та зберегти цю інформацію для подальшого використання.

Для відновлення роботи БД, необхідно в консолі утиліти SVRMGR ввести команду "startup", після чого БД буде змонтована і відновить функціонування. Для виходу з консолі необхідно ввести команду "exit".

6.4  Процедура відновлення БД після краху

Процедура відновлення БД є таким адміністративним засобом, що дозволяє відновити дані в БД при пошкодженні чи повному руйнуванні БД, за умови, що здійснювалося "холодне" архування даних, та режим архування логів був включений. Необхідною умовою відновлення є наявність неушкоджених файлів "холодної" копії та копії файлів, що містять в собі архівні логи. Файли архівних логів містять в собі інформацію, за допомогою якої можливе відновлення БД на основі "холодного" архування з послідовним застосуванням кожного з архівних логів.

Опишемо приблизний алгоритм відновлення за умов, що БД була пошкоджена, але існують файли "холодного" архування, та файли архівних логів.

Нормальне відновлення роботи БД з "холодного" архіву включає такі кроки: